Про практику направлення військовослужбовців, які вчинили злочини, в дисциплінарний батальйон

Обговоривши матеріали узагальнення практики застосування судами ст.34 Кримінального Кодексу України (далі - КК), Пленум зазначає, що суди в основному правильно вирішують питання про направлення засуджених у дисциплінарний батальйон. Більшість військовослужбовців під час відбуття цієї міри покарання стають на шлях виправлення й після звільнення з дисциплінарної частини сумлінно несуть службу.

Проте при застосуванні ст.34 КК в окремих випадках допускаються помилки. Не завжди забезпечується індивідуальний підхід при направленні військовослужбовців у дисциплінарний батальйон. Іноді направляються туди військовослужбовці, до яких з урахуванням особи, характеру та ступеня суспільної небезпечності вчиненого злочину, не слід було застосовувати цю міру покарання. Разом з тим окремі особи, виправлення й перевиховання яких могло бути досягнуто в умовах дисциплінарної частини, засуджуються до позбавлення волі. Не завжди з достатньою повнотою з'ясовуються дані про стан здоров'я підсудних, у зв'язку з чим у дисциплінарний батальйон направляються особи, не придатні до військової служби.

Практика направлення військовослужбовців у дисциплінарний батальйон аналізується судами рідко. Суди касаційної інстанції іноді своєчасно не виявляють і не виправляють помилок, пов'язаних з призначенням цього покарання.

З метою поліпшення діяльності судів по застосуванню ст.34 КК Пленум Верховного Суду України

1. Звернути увагу судів на необхідність суворого додержання закону при призначенні військовослужбовцям строкової служби, які вчинили злочини, покарання у вигляді направлення в дисциплінарний батальйон. Таке покарання є ефективним засобом виправлення й перевиховання засуджених лише при його призначенні відповідно до вимог закону.

2. Роз'яснити, що покарання у вигляді направлення в дисциплінарний батальйон застосовується, як правило, у випадках вчинення будь-яких злочинів, які не являють значної суспільної небезпеки, коли засуджених можна залишити на військовій службі й виправити в умовах спеціальної військової частини.

Направлення в дисциплінарний батальйон є основним видом покарання і застосовується до військовослужбовців строкової служби. До курсантів військово-навчальних закладів, шкіл прапорщиків, мічманів та інших подібних навчальних закладів цей вид покарання може бути застосований лише за злочини, вчинені ними після зарахування на навчання, і за умови, що до цього вони не проходили строкову військову службу.

Не можуть бути направлені в дисциплінарний батальйон особи, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі, особи, до яких поряд з покаранням за вчинений злочин застосовується примусове лікування від алкоголізму або наркоманії, а також особи, які за станом здоров'я не придатні до військової служби.

3. Суди повинні мати на увазі, що направлення в дисциплінарний батальйон може бути застосовано не тільки у випадках, коли це безпосередньо передбачено санкцією статті закону, за якою засуджується військовослужбовець, а й тоді, коли суд, з урахуванням обставин справи та даних про особу засудженого, дійде висновку про можливість застосувати замість позбавлення волі на строк до трьох років направлення в дисциплінарний батальйон на той же строк. Застосувавши ст.34 КК, суд обов'язково повинен мотивувати своє рішення.

4. У разі засудження винного за сукупністю злочинів, за один з яких покарання передбачено у вигляді позбавлення волі, а за інший - направлення в дисциплінарний батальйон чи за обидва - позбавлення волі, суд застосовує направлення в дисциплінарний батальйон (ст.34 КК) лише після того, як буде визначено покарання за правилами ст.42 КК. При цьому слід мати на увазі, що при складанні різновидних основних покарань необхідно виходити із положень, передбачених частиною 3 ст.43 КК України.

5. Особам, яким застосовано направлення в дисциплінарний батальйон, можуть призначатись додаткові міри покарання у випадках і в порядку, передбачених законом.

6. Роз'яснити, що особи, направлені в дисциплінарний батальйон, є військовослужбовцями строкової служби, тому їх втечу з гауптвахти або інше ухилення від військової служби, до прибуття в дисциплінарний батальйон, а також під час відбування там покарання, слід кваліфікувати залежно від спрямованості умислу, способу та тривалості ухилення за статтями 239, 240, 241 або 243 КК України.

7. При направленні у випадках, передбачених законом, військовослужбовців строкової служби, які вчинили злочини, в дисциплінарний батальйон, а також у випадках, коли визнається доцільним замість позбавлення волі на строк до трьох років застосувати направлення в дисциплінарний батальйон на той же строк, суд повинен вказати у вироку про скасування раніше обраної міри запобіжного заходу. Відповідно до п.13 Положення про дисциплінарний батальйон у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 5 квітня 1994 р. N 139/94, засуджені до направлення в дисциплінарний батальйон до набрання вироком законної сили утримуються на гарнізонній гауптвахті.

8. Відповідно до ст.52 КК України до осіб, які відбувають покарання в дисциплінарному батальйоні, може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від покарання й заміна покарання більш м'яким лише у тому разі, коли вони зразковою поведінкою та чесним ставленням до праці довели своє виправлення. Дані про це повинні бути досліджені в судовому засіданні.

Суд також може достроково звільнити засудженого від відбування покарання в дисциплінарному батальйоні за наявності підстав, передбачених ст.408 КПК України.

9. Військовій колегії Верховного Суду України, військовим судам регіонів та Військово-Морських Сил при перевірці справ посилити увагу до обгрунтованості застосування ст.34 КК України.

При аналізі практики призначення покарання у вигляді направлення в дисциплінарний батальйон, а також умовно-дострокового звільнення від нього судам необхідно приділяти особливу увагу вивченню причин вчинення повторних злочинів особами, які раніше направлялись у дисциплінарний батальйон, і вживати заходів до їх усунення.