Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті провадження у справі за конституційним зверненням Данильця Степана Михайловича щодо офіційного тлумачення пункту 5 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та статті 48 Житлового кодексу України

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Тимченка Івана Артемовича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Козюбри Миколи Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мартиненка Петра Федоровича,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Розенка Віталія Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Селівона Миколи Федосовича,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Тихого Володимира Павловича,

Яценка Станіслава Сергійовича,

розглянувши на засіданні за доповіддю судді Розенка Віталія Івановича порушені у конституційному зверненні Данильця Степана Михайловича питання,

1. Житель міста Львова Данилець С.М. у конституційному зверненні піддає сумніву справедливість рішень відділу приватизації житла Франківської районної державної адміністрації, Франківського районного суду міста Львова та Львівського обласного суду, якими йому відмовлено у приватизації квартири, і просить дати офіційне тлумачення пункту 5 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та статті 48 Житлового кодексу України, як по суті, так і в частині, що стосується його спору.

2. Вивченням доданих до конституційного звернення матеріалів встановлено, що сім'я заявника у складі чотирьох осіб у 1993 році приватизувала безоплатно однокімнатну, а у 1995 році одержала трикімнатну квартиру. Відділ приватизації житла районної держадміністрації та суди залишили без задоволення клопотання Данильця С.М. про приватизацію трикімнатної квартири, оскільки відповідно до пункту 5 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" кожен громадянин може приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою лише один раз.

3. Відповідно до вимог статті 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення законів України є наявність неоднозначного застосування їх положень судами або іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це призвело або призведе до порушення його конституційних прав і свобод.

Подані Данильцем С.М. матеріали свідчать, що всі інстанції, до яких він звертався, однаково обгрунтовували та приймали свої рішення, керуючись відповідними нормами Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Житлового кодексу України.

4. Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" (пункт II статті 8) встановлено, що спори, які виникають під час приватизації державного житлового фонду, вирішуються судами загальної юрисдикції. На цій підставі та відповідно до статті 14 Закону України "Про Конституційний Суд України" порушені Данильцем С.М. питання не належать до повноважень Конституційного Суду України.

Окрім того, заявник не використав свого права на вирішення спору у Верховному Суді України.

5. Автор звернення не виконав також вимог статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України" і не подав до суду всі передбачені у цій статті документи, не обгрунтував необхідність в офіційному тлумаченні законів, на які послався.

З урахуванням викладеного та керуючись статтею 50 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

1. Відмовити за відсутністю підстав у відкритті провадження у справі за конституційним зверненням Данильця Степана Михайловича.

2. Відповідно до частини 3 статті 50 Закону України "Про Конституційний Суд України" ця ухвала Конституційного Суду України остаточною.