Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Кнауф Гіпс Донбас" щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України

Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Сліденка Ігоря Дмитровича - головуючого, доповідача,

Лемака Василя Васильовича,

Тупицького Олександра Миколайовича,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Кнауф Гіпс Донбас" щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Сліденка І.Д. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кнауф Гіпс Донбас" (далі - Товариство) в особі Генерального директора Бичкова Олександра Миколайовича звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає статтям 6, 19 Конституції України (є неконституційним), підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав "отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону".

Автор клопотання вважає, що, поклавши в основу ухвали Печерського районного суду міста Києва від 9 грудня 2016 року про надання дозволу на проведення податкової перевірки в рамках кримінального провадження підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, слідчий суддя вийшов за межі наданих законом повноважень, чим порушив права Товариства. У конституційній скарзі також вказується на те, що "відсутні визначені законом підстави, повноваження, спосіб для звернення слідчих/прокурорів до слідчого судді з клопотанням про призначення податкової перевірки; ... розгляду слідчим суддею такого роду клопотань та винесення рішення про надання дозволу на проведення податкової перевірки в рамках кримінального провадження".

На підтвердження своєї позиції суб'єкт права на конституційну скаргу наводить положення Кодексу, Кримінального процесуального кодексу України, юридичні позиції, викладені в рішеннях Конституційного Суду України від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002, від 1 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 8 липня 2016 року № 5-рп/2016, а також рішення Європейського суду з прав людини у справі "Крюслен проти Франції" від 24 квітня 1990 року.

2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

2.1. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі зазначається обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).

Проаналізувавши конституційну скаргу, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Товариство, цитуючи положення Конституції України, нормативно-правових актів, юридичні позиції Конституційного Суду України, не навело обґрунтування неконституційності підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу. Зазначені у конституційній скарзі положення статей 6, 19 Конституції України не стосуються безпосередньо прав людини, а передбачають загальні засади здійснення державної влади в Україні, визначення меж повноважень діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, тобто посилання на недотримання їх приписів не може вважатися зазначенням прав людини, які зазнали порушення внаслідок застосування оспорюваних положень Кодексу. Товариство також висловило незгоду з судовими рішеннями, ухваленими у його справі, а це не може вважатися аргументами на підтвердження неконституційності Кодексу чи його окремих положень. З наведеного вбачається, що суб'єкт права на конституційну скаргу не дотримав вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Обґрунтовуючи прийнятність конституційної скарги, автор клопотання наводить твердження про неоднозначність судової практики та правову невизначеність у питанні призначення податкової перевірки на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу. Однак вирішення питань щодо неоднозначності застосування законів України судами та законодавчого регулювання не належить до повноважень Конституційного Суду України.

Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України дійшла висновку, що є підстави для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктами 2, 4 статті 62 цього закону -неналежність до повноважень Конституційного Суду України питань, порушених у конституційній скарзі; неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, статтями 7, 32, 37, 55, 56, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Кнауф Гіпс Донбас" щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на підставі пунктів 2, 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неналежність до повноважень Конституційного Суду України питань, порушених у конституційній скарзі; неприйнятність конституційної скарги.

2. Ухвала Другої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.