Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 11 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік"

Конституційний Суд України у складі суддів:

Бауліна Юрія Васильовича - головуючого,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Колісника Віктора Павловича,

Кривенка Віктора Васильовича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Мельника Миколи Івановича,

Мойсика Віктора Романовича,

Саса Сергія Володимировича,

Сліденка Ігоря Дмитровича,

Тупицького Олександра Миколайовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шевчука Станіслава Володимировича - доповідача,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 11 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25 грудня 2015 року № 928-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 5, ст. 54).

Заслухавши суддю-доповідача Шевчука С.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 49 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 11 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25 грудня 2015 року № 928-VIII (далі - Закон), якими передбачено, що норми і положення окремих законів України застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України.

Автори клопотання наголошують, що "соціальні пільги і гарантії, передбачені та гарантовані у тридцяти шести законодавчих актах України надаватимуться та виплачуватимуться по залишковому принципу у "ручному" режимі Кабінетом Міністрів України та в залежності від того, скільки коштів залишатиметься у державному чи місцевих бюджетах та бюджеті Фонду соціального страхування України".

Суб'єкт права на конституційне подання вважає, що приписи пункту 11 Прикінцевих положень Закону не відповідають частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, 46, 64, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України та не узгоджуються з нормами міжнародного права, які згідно зі статтею 9 Основного Закону України є частиною національного законодавства України.

2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання про відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Третьою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 6 вересня 2016 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі у частині, яка передбачає, що норми і положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 41-45, ст. 529) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України, на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України", виходить з такого.

Відповідно до статті 150 Основного Закону України та правової позиції Конституційного Суду України, висловленої у Рішенні від 14 листопада 2001 року № 15-рп/2001, юрисдикція Конституційного Суду України поширюється на чинні нормативно-правові акти.

Згідно з пунктом 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2016 року № 5-рп/2016 положення пункту 11 Прикінцевих положень Закону у тій частині, яка передбачає, що норми і положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 41-45, ст. 529) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, Конституційний Суд України не здійснює перевірки на відповідність Конституції України зазначених положень пункту 11 Прикінцевих положень Закону у зв'язку з непідвідомчістю йому питань, порушених у конституційному поданні, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі в цій частині за пунктом 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 39, 45, 50, 71 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 11 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25 грудня 2015 року № 928-VIII у частині, яка передбачає, що норми і положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 41-45, ст. 529) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України, на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.