Про завдання судів України по підвищенню рівня правосуддя, виходячи з вимог Постанови Верховної Ради Української РСР від 29 листопада 1990 р. "Про невідкладні заходи по зміцненню законності і правопорядку в республіці"

В постанові Верховної Ради України "Про невідкладні заходи по зміцненню законності і правопорядку в республіці" висловлена глибока стурбованість загрозливим погіршенням криміногенної ситуації в Україні, збільшенням кількості небезпечних злочинів, поєднаних з насильством, жорстокістю, зухвальством. Відзначено, що незадовільно ведеться боротьба з організованими формами злочинності, спекуляцією, корупцією, пияцтвом, розпалюванням національної і релігійної ворожнечі, порушеннями громадського порядку та іншими правопорушеннями. Ріст злочинності та інших порушень закону загострює соціальну напруженість в Україні, завдає моральної і матеріальної шкоди суспільству, дезорганізує роботу підприємств, установ, організацій, призводить до невір'я людей у дієвість закону та гарантії захисту прав державою. Постанова зобов'язує правоохоронні органи вжити конкретні заходи, щоб уже найближчим часом домогтись реального зміцнення законності і правопорядку.

Все це вимагає докорінного поліпшення також і роботи судів, які своєю діяльністю по розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення покликані сприяти зміцненню законності і правопорядку в Україні.

Суди в основному забезпечують правильне застосування законів, справедливий розгляд судових справ і скарг громадян. Разом з тим у їх діяльності є чимало недоліків і упущень, що негативно позначаються на ефективності правосуддя. Не завжди повно і всебічно встановлюються обставини злочину, допускаються помилки при дослідженні та оцінці доказів, застосуванні норм кримінального та кримінально-процесуального законодавства, призначенні покарання. Мають місце факти необгрунтованого засудження громадян.

Допускаються ще помилки при розгляді трудових, сімейно-шлюбних, житлових, майнових та інших цивільно-правових спорів та справ про адміністративні правопорушення. В деяких судах не зжиті факти формалізму і тяганини при розгляді справ, низького рівня організації і проведення судових засідань, не завжди виконується передбачений законом обов'язок вживати заходи до запобігання правопорушень.

Касаційні та наглядні інстанції обласних і Київського міського судів не повною мірою використовують їх можливості в підвищенні рівня діяльності районних (міських) судів.

Пленум Верховного Суду України

1. Судовим колегіям Верховного Суду України, обласним, Київському і Севастопольському міським і районним (міським), а також військовим судам України, виходячи з вимог постанови Верховної Ради України від 29 листопада 1990 року "Про невідкладні заходи по зміцненню законності і правопорядку в республіці" рішуче домагатись підвищення рівня своєї діяльності, ефективності правосуддя, забезпечити своєчасний розгляд судових справ і скарг громадян, однакове і правильне застосування законодавства.

В умовах несприятливої криміногенної ситуації, викликаної загрозливим ростом злочинності та інших правопорушень, судам належить шляхом точного і неухильного застосування законодавства забезпечити надійний захист прав і охоронюваних законом інтересів громадян, державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій.

2. Звернути увагу судів на необхідність посилення їх ролі у зміцненні законності і правопорядку в Україні. На виконання поставлених завдань судді повинні поліпшити організацію своєї роботи, підвищити рівень культури судових процесів, проявляти високу принциповість і непримиренність до будь-яких порушень законності і правопорядку, чуйне і уважне ставлення до людей, їх листів і заяв. Слід рішуче протидіяти спробам втручання службових осіб у вирішенні конкретних судових справ, ставити перед відповідними органами питання про притягнення таких осіб до відповідальності.

Судочинство в кримінальних і цивільних справах повинно здійснюватись у повній відповідності з діючим законодавством, на основі рівності громадян перед законом і судом, незалежності суддів і підкорення їх тільки законові та з дотриманням інших демократичних принципів правосуддя. Суди зобов'язані суворо додержуватись вимог ст.18 Закону України "Про мови в Україні" та ст.19 КПК України про мову, якою ведеться судочинство.

3. Відповідно до вимог ст.2 КПК України суди повинні забезпечити правильне застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Судовий розгляд кримінальних справ повинен максимально сприяти зміцненню законності і правопорядку, охороні прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

4. В центрі уваги судів мають постійно перебувати питання неухильного виконання законодавства, спрямованого на посилення охорони життя, здоров'я, честі і гідності громадян, різноманітних і рівноправних форм власності, на боротьбу з організованими формами злочинності, спекуляцією, хабарництвом, пияцтвом, наркоманією, розпалюванням національної і релігійної ворожнечі, порушенням громадського порядку та іншими небезпечними злочинами.

5. Зобов'язати суди вжити додаткових заходів до усунення помилок у практиці призначення мір кримінального покарання, яке повною мірою повинно відповідати меті виправлення і перевиховання засуджених у дусі чесного ставлення до праці, точного виконання законів, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так й іншими особами.

Керуючись вимогами закону та роз'ясненнями, даними в постановах Пленуму Верховного Суду України з питань призначення покарання, суди повинні забезпечити сувору індивідуалізацію покарання з тим, щоб особам, які раніше судились, вперто не бажають залучатись до чесного трудового життя, вчинили умисні вбивства, тяжкі тілесні ушкодження, згвалтування, розбійні напади, грабежі, крадіжки та спекуляцію при обтяжуючих обставинах, дачу та одержання хабарів, злісне хуліганство та інші тяжкі злочини, призначались суворі міри покарання.

Що ж до осіб, які вперше вчинили менш небезпечні злочини і здатні виправитись без ізоляції від суспільства, потрібно обговорювати питання про можливість призначення їм покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

6. З метою зміцнення законності у цивільно-правових відносинах судам належить вдосконалювати свою діяльність по розгляду цивільних справ, домагатись підвищення ефективності застосування правових засобів як для всебічного захисту прав і законних інтересів громадян і організацій, так і припинення спроб використовувати надані законом права всупереч їх соціальному призначенню.

Необхідно поліпшити якість розгляду трудових справ, особливо справ за позовами про поновлення на роботі, про відшкодування збитків, заподіяних робітниками і службовцями при виконанні трудових обов'язків, безгосподарністю, випуском неякісної продукції, не допускаючи при цьому необгрунтованого зменшення розміру збитків, що підлягають стягненню. Необхідно підвищувати вимогливість до службових осіб за додержання трудового законодавства, виконання вимог про зміцнення дисципліни і порядку в трудових колективах.

7. Суди мають вдосконалити практику розгляду справ по спорах, пов'язаних з користуванням житловою площею, справ, що виникають із сімейно-шлюбних відносин, особливо справ про розірвання шлюбу, встановлення батьківства, утримання і виховання дітей, та вживати заходів до виявлення і усунення причин і умов, що сприяли розпаду сім'ї, гостро реагувати на факти безвідповідального ставлення до сімейних обов'язків, виховання дітей.

8. Суди повинні забезпечити суворе і неухильне застосування законодавства, спрямованого на охорону природи і раціональне використання природних ресурсів. Розглядаючи справи про екологічні правопорушення, суди зобов'язані виявляти всіх причетних до цього осіб і обговорювати питання про притягнення їх до кримінальної чи адміністративної відповідальності та відшкодування заподіяних збитків.

9. Звернути увагу судів на необхідність поліпшення їх роботи по розгляду справ про адміністративні правопорушення і особливо справ про дрібне хуліганство; злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, народного дружинника, військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку; публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції; несанкціоновані мітинги, демонстрації, пікетування та інші порушення громадського порядку, розгляд яких віднесено до компетенції судів.

Крім того суди зобов'язані забезпечити своєчасний і правильний розгляд справ за скаргами громадян на постанови інших органів і службових осіб про накладення адміністративних стягнень, маючи на увазі, що розгляд таких справ судом є важливим засобом відновлення порушеного права і зміцнення законності та правопорядку.

10. Вказати судам на те, що зміцненню законності і правопорядку, захисту прав і законних інтересів громадян, підвищенню відповідальності органів державного управління та службових осіб за належне виконання покладених на них обов'язків, посиленню боротьби з бюрократизмом значною мірою має сприяти своєчасний і правильний розгляд справ за скаргами громадян на неправомірні дії органів управління і службових осіб, які ущемляють права громадян.

11. Зобов'язати суди докорінно поліпшити їх діяльність по запобіганню злочинам та іншим правопорушенням, маючи на увазі, що ефективність цієї роботи залежить перш за все від правильного і своєчасного розгляду кримінальних і цивільних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Забезпечити неухильне виконання вимог закону про виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень, і шляхом винесення окремих ухвал добиватись їх усунення.

12. Судам належить вжити дійових заходів по вдосконаленню практики винесення окремих ухвал і поліпшення їх якості з тим, щоб кожна окрема ухвала була ефективним засобом зміцнення законності та правопорядку, усунення недоліків в діяльності державних, громадських, кооперативних підприємств, установ, організацій і запобігання вчиненню злочинів та інших правопорушень.

Належить встановити суворий контроль за своєчасним виконанням окремих ухвал керівниками підприємств, установ, організацій і у випадку їх невиконання або формального ставлення до усунення зазначених у них недоліків притягати винних до адміністративної відповідальності за невжиття заходів по окремій ухвалі.

13. Необхідно підвищувати рівень організації і проведення виїзних судових засідань, в яких слід розглядати тільки такі кримінальні та цивільні справи, розгляд яких становить широкий громадський інтерес і може принести найбільшу користь у правовому і моральному вихованні громадян.

З метою посилення виховного впливу судових рішень практикувати висвітлення судових процесів через пресу, радіо, телебачення.

14. Судам необхідно викоренити факти формально-бюрократичного ставлення до розгляду листів, заяв і скарг громадян, які є не тільки приводом для поновлення порушених прав і законних інтересів громадян, а й засобом виявлення та усунення недоліків у роботі судів, однією з форм безпосередньої участі громадян у зміцненні законності. Кожна скарга має бути всебічно перевірена, правильно і з додержанням встановленого законом строку вирішена.

15. Судовим колегіям Верховного Суду України, іншим судам касаційної та наглядної інстанцій необхідно своєчасно вивчати і спрямовувати практику застосування законодавства в кримінальних і цивільних справах та справах про адміністративні правопорушення. Слід ширше використовувати матеріали узагальнення судової практики для надання практичної допомоги суддям, постановки перед відповідними органами питань, які стосуються інтересів держави і прав громадян, а також потребують дальшого розвитку і вдосконалення законодавства.