Про визнання протиправними та скасування з дати прийняття постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25.12.2008 року №№ 1534, 1535, 1536, 1537, 1538, 1539

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Міщука М.С., суддів - Бєлової Л.В., Гром Л.М., при секретарі - Коток А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Національної комісії регулювання електроенергетики України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (треті особи - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ТОВ "Надра Інвест", ПК "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед", Компанія Momentum Enterprises (Eastern Europe) Limited, Компанія "Карпатські Петролеум Корпорейшн" (Carpatsky Petroleum Corporation), ПАК "Надра України", ДП "Полтавнафтогазгелогія", Спільне українсько-американського підприємство "УкрКарпатОйл ЛТД", НГВУ "Полтаванафтогаз" ВАТ "Укрнафта") про визнання протиправними та скасування з дати прийняття постанов від 25.12.2008 року №№ 1534 - 1539

22 січня 2009 року відкрите акціонерне товариство "Укрнафта", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі позивач або Товариство) звернулось до суду з позовом до Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі також НКРЕ стосовно як відповідача-1, так і відповідача-2), в якому просило визнати протиправними та скасувати з дати прийняття постанови відповідача від 25.12.2008 року № № 1534, 1535 , 1536 , 1537 , 1538 , 1539 .

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2009 року були відкриті провадження у справах № 2а-715/09/2670, № 2а-663/09/2670, № 2а-661/09/2670, № 2а-659/09/2670, № 2а/658/09/2670, 2а-713/09/2670. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2009 року справи № 2а-715/09/2670, № 2а-663/09/2670, № 2а-661/09/2670, № 2а-659/09/2670, № 2а/658/09/2670, 2а-713/09/2670 об'єднано в одне провадження.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою від 14.04.2010 року Оружний адміністративний суд міста Києва позов задовольнив у повному обсязі, визнав протиправними та скасував постанови від 25.12.2008 року №№ 1534 - 1539, вказавши на перевищення НКРЕ при їх прийнятті наданих законом повноважень, порушення порядку ціноутворення.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.02.2011 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2010 року залишив без змін.

Ухвалою від 13.06.2012 року Вищий адміністративний суд України скасував постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 року і направив справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

При цьому суд касаційної інстанції вказав на необхідність здійснення перевірки: чи були оскаржувані постанови НКРЕ прийняті з дотриманням порядку, передбаченого Регламентом Національної комісії регулювання електроенергетики України, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики № 280 від 01.03.2007 року, а також - на необхідність залучення до розгляду справи в якості третіх осіб Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Міністерства економіки України. Також, суд касаційної інстанції рекомендував під час нового судового розгляду справи провести додаткову експертизу для перевірки того, чи були обґрунтовані належними доказами пропозиції позивача по встановленню ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договорів спільної діяльності за участі позивача, що надавались на затвердження відповідачу та на підставі яких були прийняті спірні постанови.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 06.07.2012 року прийняв справу № 2а-713/09/2670 до свого провадження та присвоїв їй номер 2а-8945/12/2670.

До участі у справі в якості третьої особи було залучено ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

У матеріалах справи наявний лист Міністерства економіки України про відсутність у нього повноважень у сфері затвердження цін на природний газ, що видобувається позивачем.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 26.09.2012 року у справі № 2а-8945/12/2670 призначив додаткову судово-економічну експертизу.

Постановою від 17.10.2013 року Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи прийняту постанову, суд першої інстанції вказав на те, що оскаржувані постанови НКРЕ були прийняті відповідачем-1 з дотриманням порядку, передбаченого Регламентом Національної комісії регулювання електроенергетики України, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики № 280 від 01.03.2007 року, та є результатом реалізації НКРЕ наданих їй дискреційних повноважень. Згідно із рішенням суду позивач не надав суду доказів, які б обґрунтовували представлену ним у позові позицію. Зазначене стало підставою суду першої інстанції зробити висновок про те, що відповідач, приймаючи оскаржувані постанови, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Товариство посилається на її незаконність, оскільки ця постанова ухвалена з порушенням норм процесуального та матеріального права, а також ґрунтується на висновках та доводах, яким судом першої інстанції взагалі не надано правової оцінки. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що відповідачем у порушення норм, діючого станом на 25.12.2008 року законодавства України у сфері регулювання енергетики, прийняті протиправні постанови, якими позивачу затверджено завищені ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) на 2008 рік, видобутий відповідно до договорів спільної діяльності, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

НКРЕ подано суду письмові заперечення, з доводами апеляційної скарги не погоджується, постанову суду першої інстанції вважає законною та обґрунтованою.

Представники третіх осіб, які прибули у судове засідання: Спільного українсько-американського підприємства "УкрКарпатОйл ЛТД", ПАК "Надра України" підтримали заявлений позов та вимоги апелянтів. Інші треті особи, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь третіх осіб в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до частини 4 статті 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та третіх осіб, які з'явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів даної справи позивач є учасником 6-ти договорів про спільну інвестиційну діяльність, а саме:

- від 14.09.95 року № 410/95, укладеним з компанією "Карпатські Петролеум Корпорейшн" (Carpatsky Petroleum Corporation);

- від 24.12.97 року № 999/97, укладеним з компанією "Моментум Ентерпрайзис (Істерн Юроп) ЛТД" (Кіпр) (Momentum Enterprises (Eastern Europe) Limited);

- від 21.12.2000 року № 5/56, укладеним з ТОВ "Надра-Інвест";

- від 24.02.2003 року № 35/78, укладеним по між ДП Полтавнафтогазгеологія" та НАК "Надра України;

- від 20.07.2004 року № 35/809-СД, укладеним з приватною компанією "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" (Великобританія);

- від 01.07.2007 року № 35/71, укладеним зі спільним українсько-американським підприємством "УкрКарпатОйл ЛТД".

На виконання статті 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР) 2008, № 5-6, № 7-8, ст. 78) позивач звернувся до НКРЕ з проханням затвердити ціни на природний газ, який видобувається за участі позивача та надавав відповідачу-1 розрахунки цін та матеріали з метою обґрунтування таких розрахунків.

Так, по договору про спільну діяльність № 410/95 від 14.09.95 року ПАТ "Укрнафта" надавало матеріали та розрахунки ціни, відповідно до яких ціна природного газу, видобутого на підставі договору про спільну діяльність від 14.09.95 № 410/95, у 2008 році не може бути нижчою ніж 508 грн. 63 коп. (у т.ч. ПДВ) за 1000 куб.м (при рентабельності " 0" %) або ж 544,98 грн. (у т.ч. ПДВ) за 1000 куб.м (при рентабельності "10" %).

Постановою НКРЕ від 25.12.2008 року № 1534 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної інвестиційної діяльності від 14.09.95 № 410/95", було затверджено ціну на природний газ, видобутий відповідно до договору Спільної інвестиційної діяльності № 410/95 від 14.09.95 року у розмірі 278 грн. за 1000 куб.м (без урахування ПДВ).

По договору про спільну діяльність № 999/97 від 24.12.97 року ПАТ "Укрнафта" надавало матеріали та розрахунки ціни, якими обґрунтовувало, що відповідно до запланованого розміру витрат, що формують собівартість, ціна природного газу, видобутого на підставі договору про спільну діяльність від 24.12.97 р. № 999/97, у 2008 році не могла бути нижчою ніж 538 грн. 94 коп. (у т.ч. ПДВ) за 1000 куб. м (при рентабельності "0" %) або ж 582,87 грн. (у т.ч. ПДВ) за 1000 куб.м (при рентабельності "10" %).

25.12.2008 року НКРЕ було прийнято постанову № 1535 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 24.12.97 № 999/97", якою затверджено ціну на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 24.12.97 № 999/97 між ВАТ "Укрнафта" (Україна) і Компанією "Моментум Ентерпрайзис (Істерн Юроп) ЛТД" (Кіпр), у розмірі 287 грн. за 1000 куб.м (без урахування ПДВ).

По договору про спільну діяльність № 35/809-СД від 20.07.2004 року ПАТ "Укрнафта" надавало матеріали та розрахунки ціни, якими позивач обґрунтовував, що у 2008 році ціна на газ, видобутий на підставі цього договору, не могла бути нижчою ніж 507 грн. 35 коп. (у т.ч. ПДВ) за 1000 куб.м (при рентабельності "0" %) або ж 545,43 грн. (у т.ч. ПДВ) за 1000 куб.м (при рентабельності "10" %).

НКРЕ було прийнято постанову № 1536 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 20.07.2004 № 35/809-СД", якою затверджено ціну на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 20.07.2004 № 35/809-СД між ВАТ "Укрнафта" (Україна) і Приватною компанією "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" (Великобританія), у розмірі 292 грн. за 1000 куб.м (без урахування ПДВ).

По договору про спільну діяльність № 5/56 від 21.12.2000 року ПАТ "Укрнафта" надавало матеріали та розрахунки ціни та обґрунтовувало, що відповідно до запланованого розміру витрат, що формують собівартість, ціна природного газу, видобутого на підставі договору про спільну діяльність від 21.12.2000 р. № 5/56, у 2008 році не могла бути нижчою ніж 1385,80 грн. (у т.ч. ПДВ) за 1000 куб.м (при рентабельності "0" %) або ж 1496,36 грн. (у т.ч. ПДВ)/1000 куб.м (при рентабельності "10" %).

25.12.2008 року НКРЕ було прийнято постанову № 1537 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 21.12.2000 № 5/56", якою затверджено ціну на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 21.12.2000 № 5/56 між НГВУ "Полтаванафтогаз" ВАТ "Укрнафта" (Україна) і ТОВ "Надра-Інвест" (Україна), у розмірі 285,18 грн. за 1000 куб.м (без урахування ПДВ).

По договору про спільну діяльність № 35/78 від 24.02.2003 року ПАТ "Укрнафта" надавало матеріали та розрахунки ціни та обґрунтовувало, що ціна природного газу, видобутого на підставі договору про спільну діяльність від 24.02.2003 року № 35/78, у 2008 році не могла бути нижчою ніж 704,95 грн. (у т.ч. ПДВ) за 1000 куб.м (при рентабельності "0" %).

25.12.2008 року НКРЕ було прийнято постанову № 1538 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 24.02.2003 № 35/78", якою затверджено ціну на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 24.02.2003 № 35/78 між ВАТ "Укрнафта", НАК "Надра України" ДП "Полтавнафтогазгеологія" та НАК "Надра України", в розмірі 288 грн. за 1000 куб.м (без урахування ПДВ).

По договору про спільну діяльність № 35/71 від 01.07.2007 року ПАТ "Укрнафта" надавало матеріали та розрахунки ціни та обґрунтовувало, що відповідно до запланованого розміру витрат, що формують собівартість, ціна природного газу, видобутого на підставі договору про спільну діяльність від 01.07.2007 року № 35/71, у 2008 році не могла бути нижчою, ніж 1304,10 грн. (у т.ч. ПДВ) за 1000 куб.м (при рентабельності "0" %).

25.12.2008 року НКРЕ було прийнято постанову № 1539 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 01.07.2007 № 35/71", якою затверджено ціну на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 01.07.2007 № 35/71 між ВАТ "Укрнафта" та спільним підприємством "УкркарпатОЙЛ Лтд" у розмірі 285,18 грн. за 1000 куб.м (без урахування ПДВ).

Позивачем пред'явлені позовні вимоги про визнання протиправними та скасування з дати прийняття постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25.12.2008 року № 1534, № 1535, № 1536, № 1537, № 1538, № 1539.

Процедура прийняття оскаржуваних постанов на відкритому засіданні НКРЕ свідчить про дотримання відповідачем-1 порядку прийняття постанов, яка була визначена положеннями Регламенту Національної комісії регулювання електроенергетики України, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики № 280 від 01.03.2007 року, на що обґрунтовано посилається суд першої інстанції однак, не може беззаперечно свідчити про законність оскаржуваних постанов.

Суд першої інстанції, встановивши факт дотримання НКРЕ процедури прийняття оскаржуваних постанов, однак, не дослідив, чи були прийнятті такі постанови в межах повноважень, у спосіб та в порядку, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням зазначеного суд зобов'язаний надати оцінку оскаржуваним рішенням суб'єкта владних повноважень на предмет дотримання ним при їх прийнятті вимог, визначених зокрема, статтею 2 КАСУ. Надання подібної оцінки та прийняття за результатами такої оцінки судового рішення не може розцінюватись як втручання у діяльність суб'єкта владних повноважень та перебирання судом на себе владних повноважень відповідного суб'єкта.

Із тексту оскаржуваних постанов вбачається, що останні приймались НКРЕ на виконання статті 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно з якою підприємства, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність, та/або уповноважені особи договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісячно здійснюють продаж всього природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) власного видобутку (видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами) для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за ціною, затвердженою Національною комісією регулювання електроенергетики України для кожного суб'єкта господарювання, визначеного в абзаці першому цієї статті.

Таким чином, Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" наділив НКРЕ повноваженням затверджувати ціну на видобутий на підставі договорів про спільну діяльність, учасником яких із часткою, що перевищує 50 відсотків загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність є ПАТ "Укрнафта", на природний газ власного видобутку, в тому числі на природний газ.

Однак, при цьому Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" не визначив порядок реалізації НКРЕ наданого їй повноваження на затвердження цін на природний газ, що видобувається, зокрема позивачем.

Колегією суддів встановлено, що на дату прийняття оскаржуваних постанов не діяв жоден інший нормативно-правовий акт, положеннями якого визначався б спеціальний порядок реалізації НКРЕ наданого їй Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Тому, реалізуючи надані згаданим Законом повноваження на затвердження цін на газ, зокрема позивача, НКРЕ, будучи державним органом, наділеним владними управлінськими функціями, зобов'язана була діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із витягу з протоколу № 55 відкритого засідання НКРЕ від 25.12.2008 року, а також із висновку № 5694/6001 судово-економічної експертизи у адміністративній справі № 2а-713/09/2670 (номер даної справи до направлення її на новий розгляд) відповідачем-1 надані ПАТ "Укрнафта" матеріали та документи по окремих договорах спільної діяльності та по окремих статтях витрат, що визначені в якості елементів цін природного газу, враховано частково (в тому числі зменшивши їх), за окремими статтями витрат - не враховано взагалі. Не враховано НКРЕ в повному обсязі, зокрема, подані позивачем розрахунки ціни на газ за договорами про спільну діяльність № 5/56 від 21.12.2000 року та № 35/71 від 01.07.2007 року. Зазначене, а також надані НКРЕ пояснення підтверджують, що отримані та закріплені в оскаржуваних постановах ціни на природний газ, розраховувались відповідачем-1 самостійно.

НКРЕ мотивувала неврахування заявлених ПАТ "Укрнафта" цін та їх елементів, тобто необхідність здійснення самостійного розрахунку цін, зокрема тим, що розраховані позивачем ціни перевищують встановлені раніше відповідачем роздрібні ціни на газ для населення, що не забезпечує балансу між роздрібними цінами на природний газ для населення та цінами закупівлі природного газу у газодобувних підприємств.

Однак, відповідно до пунктів 4, 8 Тимчасового порядку установлення роздрібних цін на природний газ для потреб населення, затвердженого постановою КМУ від 08.12.2006 р. № 1697 "Про заходи щодо подальшого вдосконалення механізму забезпечення природним газом вітчизняних споживачів" (далі - Тимчасовий порядок), положення якого діяли на дату прийняття оскаржуваних постанов НКРЕ та покликані були визначити механізм розрахунку роздрібних цін для населення, саме ціни на природний газ власного видобутку, сформовані із величини повної собівартості видобутку природного газу, капітальних вкладень та всіх обов'язкових платежів до бюджету, є складовою розрахунку роздрібних цін на газ, а не навпаки. Тобто, роздрібна ціна на газ, встановлена відповідачем, не може бути орієнтиром при затвердженні закупівельної ціни такого газу.

НКРЕ також мотивує неврахування наданих позивачем розрахунків цін вказівкою на те, що подані ПАТ "Укрнафта" документи є неповними та недостатніми для обґрунтування витрат, що формують собівартість природного газу. При цьому НКРЕ посилається на те, що ПАТ "Укрнафта", як учасником договорів про спільну діяльність, при обґрунтуванні рівня заявленої ціни не подавались розшифрування, детальне, постатейне обґрунтування та документальне підтвердження розподілу витрат по собівартості та прибутку по кожному виду продукції договорів про спільну діяльність.

Як стверджує НКРЕ, позивач при наданні відповідних матеріалів для розрахунку ціни на природний газ, повинен був обґрунтувати усі складові ціни природного газу (зокрема, величини повної собівартості видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), капітальних вкладень та всіх обов'язкових податків та платежів до бюджетів усіх рівнів) та надати вичерпну пояснювальну записку щодо зазначених розрахунків, як це передбачено положеннями Тимчасового порядку у редакції, що діяла на дату прийняття постанов НКРЕ, що оскаржуються. При цьому відповідач посилається на пункт 8 Тимчасового порядку, нормами якого передбачено подання до НКРЕ розрахунку ціни природного газу власного видобутку з обґрунтуванням її складових (зокрема, величини повної собівартості видобутку природного газу, капітальних вкладень та всіх обов'язкових платежів до бюджету) і пояснювальною запискою на розрахунковий період, складеною з урахуванням звітних даних за попередній рік в цілому по компанії та у розрізі газодобувних підприємств, обґрунтування витрат, пов'язаних з реалізацією природного газу, та їх складових тощо.

Однак, як вбачається із пункту 8 Тимчасового порядку, а також і з інших норм цього порядку, зазначені у зазначеному пункті документи подаються Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" з метою встановлення роздрібних цін на природний газ, а не цін реалізації природного газу для формування ресурсу природного газу уповноваженим Кабінетом Міністрів України суб'єктом господарювання, як це передбачено в статті 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Будь-яких вимог щодо подання суб'єктами господарювання, що здійснюють видобування природного газу, пояснювальних записок або ж інших документів до НКРЕ із обґрунтуванням собівартості видобутого природного газу Тимчасовий порядок не містить.

Колегією суддів не можуть бути прийнятими до уваги і посилання відповідача на положення постанови НКРЕ від 22.01.2009 року № 35, якою затверджено Порядок формування, розрахунку та затвердження цін на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) для суб'єктів господарювання, що здійснюють його видобуток, якою, відповідно до доводів відповідача, встановлено порядок обґрунтування суб'єктами господарювання заявленої ними до затвердження ціни на природний газ власного видобутку, оскільки на дату прийняття оскаржуваних постанов зазначений акт не набув чинності.

Таким чином, відповідач не надав суду нормативного обґрунтування здійснених ним самостійно розрахунків цін на природний газ позивача, як і здійснених НКРЕ коригувань окремих показників ціни, а також неврахування у повному обсязі заявлених позивачем розрахунків цін, зокрема по договорах про спільну діяльність № 5/56 від 21.12.2000 року та № 35/71 від 01.07.2007 року.

НКРЕ не вказала, якими саме нормативними актами була передбачена необхідність подання ПАТ "Укрнафта" до Комісії певних документів, як і будь-яких додаткових документів, з метою затвердження цін, як і не вказала якими нормативними актами визначається зміст, форма, обсяг інформації у таких документах.

Не зазначила НКРЕ і яким саме нормам чинного у періоді прийняття оскаржуваних постанов законодавства не відповідали здійснені ПАТ "Укрнафта" розрахунки.

Не довела НКРЕ і застосування будь-якої методики, як і існування такої методики при прийнятті оскаржуваних постанов та визначенні зазначених у них цін. У матеріалах справи відсутні нормативні обґрунтування здійснених НКРЕ зменшень визначених позивачем елементів цін, зокрема обґрунтування зменшення елементів цін у різних пропорційних відношеннях.

У той же час, позивач надав суду пояснення, що здійснені ним розрахунки цін, які подавались до НКРЕ, були проведені відповідно до Інструкції з планування, обліку і калькулювання собівартості видобутку нафти і газу, затвердженої рішенням Правління ПАТ "Укрнафта" (протокол № 01 від 04.01.2007 року). Такі розрахунки відповідно до доводів позивача узгоджуються з вимогами Закону України "Про ціни і ціноутворення", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), вимогами національних стандартів бухгалтерського обліку.

Суд першої інстанції не визначив в якості предмета судового доказування, відповідно не надав жодної правової оцінки правомірності здійснення НКРЕ розрахунків ціни, хоча у матеріалах справи наявні два висновки судово-економічної експертизи, які підтверджують, що здійснені НКРЕ розрахунки не відповідають нормативно-правовим актам та передбаченим ними процедурам ціноутворення, що діяли та підлягали застосуванню на момент прийняття оскаржуваних постанов НКРЕ від 25.12.2008 р. № 1534 - 1539.

Разом з цим, висновками судово-економічних експертиз підтверджується, що за окремими договорами про спільну діяльність, а саме: договором № 35/71 від 01.07.2007 року (між ПАТ "Укрнафта" та Спільним українсько-американським підприємством "УКРКАРПАТОЙЛ Лтд") та договором № 5/56 від 21.12.2000 р. (між ПАТ "Укрнафта" та товариством з обмеженою відповідальністю "Надра-Інвест") НКРЕ взагалі не здійснювала жодних розрахунків, а при затвердженні цін використала таку не передбачену чинним законодавством категорію як "середньозважені ціни" (висновок судово-економічної експертизи № 5694/6001). Не надав суд і правової оцінки вимогам НКРЕ, в тому числі за їх змістом, до позивача щодо начебто необхідного "обґрунтування" рівня ціни певними документами тощо.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи від 27.03.2013 року № 9995/12-45/2131-2135/13-45 розрахунки ціни на природний газ, які надавались до НКРЕ з відповідними листами здійснені у відповідності до вимог Інструкції з планування, обліку і калькулювання собівартості видобутку нафти і газу, затвердженої рішенням Правління ПАТ "Укрнафта" (протокол № 01 від 04.01.2007 року) і відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та П(С)БО 16 "Витрати", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 року № 318. Цим же висновком підтверджується, що здійснені ПАТ "Укрнафта" та подані до НКРЕ розрахунки цін були обґрунтовані належним чином.

Як уже зазначалось, у періоді прийняття оскаржуваних постанов НКРЕ була наділена саме повноваженням на затвердження цін на газ. Ні Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів України", ні Указ Президента України від 21.04.98 року № 335 "Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України" не наділяли НКРЕ повноваженням здійснювати самостійне коригування собівартості газу та визначення ціни продажу газу. При цьому неповнота або ж необґрунтованість наданих позивачем документів та розрахунків в умовах чинного у періоді прийняття оскаржуваних постанов законодавства могли бути лише підставою для відмови у затвердженні ціни на газ позивача, а не здійснення самостійного розрахунку та коригування заявлених ПАТ "Укрнафта" цін. На таке тлумачення норм права вказав і Вищий адміністративний суд України, надаючи правову оцінку повноваженням НКРЕ та способу і порядку їх реалізації у 2008 році, про що зазначено в ухвалі від 09.03.2010 року у справі № К-32535/09.

Зокрема, у згаданій ухвалі колегія суддів ВАСУ погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у ВАТ "Укрнафта" обов'язку з подання до НКРЕ інформації щодо собівартості газу та розрахунку його ціни за формою, що передбачена Порядком формування, розрахунку та затвердження цін на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) для суб'єктів господарювання, що здійснюють його видобуток, затвердженим постановою НКРЕ від 22 січня 2009 р. № 35, оскільки на дати прийняття постанов від 31 січня 2008 року № 155 та від 28 лютого 2008 року № 315 даний нормативний акт не був чинним. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Колегія суддів також звернула увагу на те, що самостійне коригування собівартості та визначення ціни природного газу не могло здійснюватись внаслідок неповноти та необґрунтованості поданих позивачем відомостей з посиланням на ст. 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та Указу Президента України від 21 квітня 1998 року № 335 "Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України", оскільки з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що Законом України передбачалося право НКРЕ лише на затвердження цін, а Указом Президента України від 21 квітня 1998 року № 335 "Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України" не надано відповідачу повноважень відносно самостійного коригування собівартості продукції суб'єктів господарювання взагалі.

Неповнота чи необґрунтованість поданих відомостей могли бути лише підставою для відмови у затвердженні запропонованої ВАТ "Укрнафта" ціни, а не підставою для самостійного коригування собівартості та визначення ціни реалізації газу.

Відповідно до частини 6 статті 191 Господарського кодексу України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування при встановленні фіксованих цін, застосування яких унеможливлює одержання прибутку суб'єктами підприємництва, зобов'язані надати цим суб'єктам дотацію відповідно до закону. Відповідно ж до висновку експертів за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи від 27.03.2013 року № 9995/12-45/2131-2135/13-45 ціни, зазначені НКРЕ в оскаржуваних постановах, є нижчими за собівартість видобутого учасниками договорів про спільну діяльність газу, як наслідок - не забезпечують можливості отримати прибуток позивачу.

Виходячи з цього в ухвалі від 09.03.2010 року у справі № К-32535/09 зазначено, що колегія суддів ВАСУ погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що відсутність в оскаржуваних постановах НКРЕ розміру дотацій для позивача на покриття збитків, яких він зазнає при реалізації природного газу за визначеними цінами, є порушенням вимог частини 6 статті 191 Господарського кодексу України.

Приймаючи постанови від 25.12.2008 року № 1534 - 1539, НКРЕ порушила вимоги частини 6 статті 191 Господарського кодексу України, оскільки не визначила порядку компенсації збитків, яких зазнають учасники договорів про спільну діяльність за участі ПАТ "Укрнафта" при реалізації газу власного видобутку для забезпечення потреб населення за ціною 288 грн. за 1 тис.куб.м.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що здійснюючи самостійно коригування ціни, розрахованої учасниками договорів про спільну діяльність, з метою затвердження цін для яких приймались оскаржувані постанови, а також здійснюючи самостійного розрахунок ціни на природний газ (в тому числі нафтовий (попутний) газ), НКРЕ діяла у непередбачений законодавством спосіб, з порушенням загального порядку ціноутворення, визначеного нормами Закону України "Про ціни і ціноутворення" та з порушенням вимог актів законодавства України, з перевищенням наданих їй повноважень, необґрунтовано, упереджено та недобросовісно.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що суд першої інстанції не обґрунтував наведені у постанові від 17.10.2013 року висновки посиланням на норми матеріального права, а також одночасно припустився порушення тих норм матеріального права, які були ним застосовані.

Так, приймаючи постанову від 17.10.2013 р. у справі, предметом оскарження у якій є індивідуальні акти суб'єкта владних повноважень, що покладає на суд обов'язки дослідити такі акти на предмет їх прийняття з дотриманням вимог, закладених у частині 3 статті 2 КАСУ , суд першої станції не визначив норми права, які у період прийняття оскаржуваних актів визначали порядок та спосіб реалізації НКРЕ наданого їй повноваження щодо затвердження цін на газ, а тому не визначив належним чином предмет доказування у даній справі.

Разом з цим, норми матеріального права, на які посилається суд першої інстанції, застосовані судом помилково, оскільки вони або ж не регулювали правовідносини, що є предметом спору, або ж застосовані при неправильному розумінні судом їх змісту та суті.

Зокрема, суд першої інстанції посилається на положення статей 4, 8 та 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення" (які викладені у редакції цього Закону від 03.08.2012 року) і не були чинними на момент розгляду спірних правовідносин. Суд першої інстанції не переконався, чи належить позивач до суб'єктів, що здійснюють свою діяльність на ринку, що перебуває у стані природної монополії, не з'ясував чи належить ПАТ "Укрнафта" до природних монополій (перелік яких визначається виключно Антимонопольних комітетом України) тощо. Зазначене свідчить про застосування судом до спірних правовідносин норм права, які не повинні були застосовуватись.

Так, ПАТ "Укрнафта" ні у періоді прийняття судового рішення, ні у періоді прийняття НКРЕ оскаржуваних постанов не належало до числа природних монополій і, не здійснювала діяльність на суміжних ринках, як вони визначені Законом України "Про природні монополії".

Суд першої інстанції, дійшовши висновку про наявність у НКРЕ виключних повноважень із визначення ціни на природний газ, тобто фактично дискреційних повноважень та вказавши на те, що "адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе його повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади", у даній справи, по суті, ухилився від здійснення правосуддя, що додатково вказує на незаконність прийнятого рішення.

Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 3 статті 2 КАСУ покладає на адміністративні суди обов'язок перевірити оскаржувані рішення суб'єктів владних повноважень, зокрема на предмет того, чи були вони прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; чи були вони прийняті обґрунтовано, добросовісно, розумно тощо.

Суд першої інстанції, як вбачається із оскаржуваної постанови, керуючись лише фактом наділення НКРЕ повноваженнями затверджувати ціну на газ, дійшов до висновку про наявність в останньої можливості діяти "з певним розсудом".

Зазначений висновок, на думку суду першої інстанції, створює для нього обов'язок перевірити дотримання НКРЕ лише вимог нормативних актів, які регулюють виключно процедурні питання прийняття самих постанов. При цьому суд помилково вважає, що перевірка оскаржуваних постанов НКРЕ на предмет їх законності за їх змістом не належить до його компетенції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням вищеназваних норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чи колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України

, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України , суд

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати з дати прийняття постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25 грудня 2008 року № 1534 , 1535 , 1536 , 1537 , 1538 , 1539 .

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Укрнафта" судові витрати у розмірі 211 грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови складено 15.01.2014 року.