Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами

З метою однакового і правильного застосування норм Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) про перегляд рішень, ухвал, постанов (далі - судове рішення) господарського суду за нововиявленими обставинами президія Вищого господарського суду України вважає за необхідне дати такі роз'яснення.

1. Відповідно до статті 112 ГПК господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

У визначенні обставини нововиявленою необхідно виходити з такого.

1.1. На підставі статті 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

1.2. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Так, підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення чи вироку суду, які у відповідності з частинами третьою і четвертою статті 35 ГПК були обов'язкові для господарського суду щодо фактів або певних подій і покладені ним в основу судового рішення.

Якщо нововиявлені обставини пов'язані із виявленням фактів подання експертом завідомо неправильного висновку, який було покладено в основу судового рішення, або завідомо неправильного перекладу документів чи пояснень учасників процесу, або подання фальшивих документів тощо, такі факти також мають бути підтверджені у встановленому законом порядку.

Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові. Якщо нововиявлена обставина пов'язана з вироком чи рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання законної сили вироком чи рішенням суду, які покладено в основу відповідного судового акта, або день коли заявникові стало чи повинно було стати відомо про набрання сили вироком чи рішенням.

1.3. Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу.

1.4. Скасування чи зміна нормативного акта, на якому грунтувалось судове рішення, може вважатись нововиявленою обставиною лише за умови, якщо в акті, яким скасовано чи змінено попередній, зазначено про надання йому зворотної сили.

До нововиявлених обставин слід відносити прийняття Конституційним Судом України рішення про визнання законів та інших нормативно-правових актів, зазначених у пункті 1 статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України", такими, що не відповідають Конституції України.

Не може вважатися нововиявленою обставиною висновок Конституційного Суду України про офіційне тлумачення положень Конституції України та законів України, в тому числі і у випадку, коли це тлумачення суперечить роз'ясненням Верховного Суду України з питань застосування законодавства або рекомендаційному роз'ясненню Вищого спеціалізованого суду з питань застосування законодавства щодо розгляду справ відповідної судової юрисдикції.

2. Згідно зі статтею 113 ГПК судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами виключно за заявою сторони, поданням прокурора. Отже господарські суди не вправі переглядати судове рішення за правилами розділу XIII ГПК за власною ініціативою.

У перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами необхідно враховувати такі особливості правового статусу учасника судового процесу, за заявою (поданням) якого здійснюється цей перегляд.

2.1. Статтею 25 ГПК передбачено можливість процесуального правонаступництва внаслідок реорганізації підприємства чи організації. Оскільки правонаступництво можливе на будь-якій стадії процесу, правонаступник також вправі звернутись до господарського суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

2.2. Статтями 26 і 27 ГПК третім особам надані рівні зі сторонами процесуальні права. Отже із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може звернутись і третя особа.

2.3. Відповідно до статті 113 ГПК судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за поданням прокурора. Зі змісту статті 121 Конституції України, статті 2 ГПК та статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" випливає, що прокурор може внести подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами лише у справах, в яких стороною є держава в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Слід також мати на увазі, що згідно з частиною першою статті 29 ГПК прокурор може за своєю ініціативою вступити у порушену за позовом інших осіб справу, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів держави. З метою вступу у справу прокурор може звернутися, зокрема, з поданням про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. Отже прокурор може повідомити господарський суд і взяти участь у перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами і у випадках, коли заява про такий перегляд вже прийнята судом. Обов'язковою умовою такої участі є перегляд судового рішення зі справи, стороною в якій є держава в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

За змістом частини другої статті 113-1 ГПК ухвалу про прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід надсилати прокурору, який брав участь у справі, хоча б він і не вносив подання про такий перегляд.

3. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відрізняється від його перегляду в апеляційному та касаційному порядку певними особливостями процесуальних форм розгляду. У перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами слід враховувати такі особливості процесуальної форми зазначеного перегляду.

3.1. Судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами лише після набрання ним законної сили у передбаченому ГПК порядку.

Можливість перегляду рішення за нововиявленими обставинами не обмежена якимось певним строком з дня прийняття рішення.

3.2. Згідно з частиною першою статті 114 ГПК перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим господарським судом першої інстанції, який прийняв це рішення.

Що ж до ухвал і постанов апеляційної і касаційної інстанцій, якими змінено чи скасовано рішення суду першої інстанції, то їх перегляд за нововиявленими обставинами здійснюється не місцевим судом, а судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення (частина друга статті 114 ГПК).

У випадках, коли після перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку воно було залишене без змін, перегляд його за нововиявленими обставинами здійснюється тим судом першої інстанції, який прийняв це судове рішення, незалежно від того, що воно було предметом перегляду в апеляційному та касаційному порядку.

Якщо згідно статті 91 ГПК справа надіслана або має бути надіслана разом з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду, а до місцевого господарського суду надходить заява про перегляд його рішення за нововиявленими обставинами, то місцевий господарський суд повинен свою ухвалою надіслати заяву разом зі справою до апеляційної інстанції.

Якщо згідно статті 109 ГПК справа разом з касаційною скаргою має бути надіслана до касаційної інстанції, а до місцевого або апеляційного господарського суду надходить заява про перегляд його рішення за нововиявленими обставинами, то у відповідності з вимогами статті 114 ГПК місцевий або апеляційний господарський суд здійснює перегляд судового рішення за нововиявлених обставин. Після такого перегляду справа надсилається до касаційної інстанції.

У випадках, коли справу вже надіслано до касаційної інстанції, а до місцевого або апеляційного господарського суду надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідний суд письмово повідомляє про це суд касаційної інстанції і виносить ухвалу про відкладення вирішення питання про прийняття зазначеної заяви до провадження до повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції.

Після одержання згаданого повідомлення суд касаційної інстанції:

- якщо касаційну скаргу не прийнято до провадження, - виносить ухвалу про відкладення вирішення питання щодо її прийняття до закінчення місцевим або апеляційним господарським судом перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами;

- у разі коли касаційну скаргу вже прийнято до провадження, то таке провадження зупиняється на підставі частини першої статті 79 ГПК, а матеріали справи повертаються до відповідного місцевого або апеляційного господарського суду для здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Якщо касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги скасувала судове рішення місцевого або апеляційного господарського суду, а у заяві йде мова про нововиявлені обставини, що за своїм змістом передбачені абзацами першим та другим пункту 1.4 цього Роз'яснення, місцевий або апеляційний господарський суд на підставі статті 17 ГПК надсилає заяву зі справою до касаційної інстанції. В інших випадках перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється судом першої або апеляційної інстанції відповідно до статті 114 ГПК.

3.3. ГПК не надає господарському суду права повертати заяву (подання) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, якщо суд вважає, що таких обставин немає. У цих випадках судове рішення повинно бути залишено без змін, про що виноситься ухвала.

Повернення заяви (подання) про перегляд судових рішень може бути здійснено господарським судом виключно з підстав, визначених у частині п'ятій статті 113 ГПК. Після усунення обставин, які були підставою для повернення заяви (подання), її (його) може бути подано повторно.

У разі подання стороною заяви або внесення прокурором подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 113 ГПК, без клопотання про його відновлення, господарський суд має повернути заяву (подання) згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 113 ГПК. За клопотанням сторони (прокурора) цей строк може бути відновлено відповідно до вимог статті 53 ГПК за наявності поважних причин його пропуску.

3.4. Переглядатись за нововиявленими обставинами можуть лише ті ухвали, які підлягають оскарженню в апеляційному та касаційному порядку. Тобто ухвали, винесені у відповідності зі статтями 20, 24 - 27, 31, 41, 58 і подібні, перегляду за нововиявленими обставинами не підлягають.

3.5. Подання до господарського суду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами особою, яка не має на це права, або внесення прокурором подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з порушенням його компетенції, визначеної статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру", або подання стороною заяви чи внесення прокурором подання на ухвалу господарського суду, яку не може бути оскаржено, виключають перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Тому у зазначених випадках господарський суд повинен відмовити у прийнятті заяви (подання) і винести з цього приводу відповідну ухвалу. Ця ухвала оскарженню не підлягає.

3.6. Прийняття заяви (подання) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

3.7. Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

4. У зв'язку з визначеними у ГПК повноваженнями Вищого господарського суду України як касаційної інстанції слід враховувати таке.

4.1. Згідно з частиною другою статті 111-7 ГПК касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Ці обмеження поширюються і на права касаційної інстанції у перегляді рішення за нововиявленими обставинами. Отже Вищий господарський суд України може переглядати судове рішення за нововиявленими обставинами лише у випадках, коли цей перегляд не пов'язаний із дослідженням фактичних даних, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність нововиявлених обставин (стаття 32 ГПК.

4.2. Вищий господарський суд України може переглядати судові рішення за нововиявленими обставинами лише у випадках, передбачених абзацами першим та другим пункту 1.4 цього Роз'яснення.

У випадках звернення до касаційної інстанції із заявою (поданням) про перегляд судової рішення за нововиявленими обставинами, якщо за своїм змістом ці обставини, не пов'язані з випадками, передбаченими абзацом першим цього пункту, а стосуються виключно дослідження нововиявлених фактичних даних, Вищий господарський суд України згідно статті 17 ГПК має своє ухвалою передати заяву (подання) зі справою до місцевого або апеляційного господарського суду у відповідності з вимогами статті 114 ГПК.

5. Якщо заявник або прокурор чи інша сторона у справі не згодні з результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, вони не позбавлені права на загальних підставах звернутись з заявою або поданням про перегляд судового рішення, прийнятого за результатами цього перегляду, відповідно в апеляційному чи касаційному порядку згідно з частиною сьомою статті 114 ГПК.

У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом на загальних підставах за правилами, встановленими ГПК. Якщо такий розгляд неможливо здійснити у тому ж самому судовому засіданні, він відкладається у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК.

6. У Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України від 21 червня 2001 року N 2539-III "Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України" не визначено компетенції господарських судів щодо перегляду ними за нововиявленими обставинами судових рішень арбітражних судів. В той же час у Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України від 21 червня 2001 року N 2538-III "Про внесення змін до Закону України "Про арбітражний суд" містяться приписи про те, що арбітражні суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя набувають статусу місцевих господарських судів (пункт 2), а Вищий арбітражний суд України набуває статусу Вищого господарського суду України як вищого спеціалізованого суду і касаційної інстанції (пункт 7).

З огляду на ці приписи перегляд судового рішення арбітражного суду Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за нововиявленими обставинами мають здійснювати відповідні місцеві господарські суди у порядку, встановленому ГПК.

Оскільки Вищий господарський суд є касаційною інстанцією перегляд рішень Вищого арбітражного суду України за нововиявленими обставинами має здійснювати господарський суд міста Києва у порядку, встановленому ГПК, а перегляд постанов Вищого арбітражного суду за нововиявленими обставинами має здійснювати господарський суд Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя, який до набуття статусу місцевого господарського суду прийняв рішення зі справи у першій інстанції.

7. Вважати таким, що втратило чинність роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 28.04.95 N 02-5/310 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами".