Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Устіменка Антона Олександровича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України у взаємозвязку з положеннями статей 22, 55, 129 Конституції України

Конституційний Суд України у складі суддів:

Винокурова Сергія Маркіяновича - головуючого, доповідача,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Касмініна Олександра Володимировича,

Колоса Михайла Івановича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Маркуш Марії Андріївни,

Пасенюка Олександра Михайловича,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Тупицького Олександра Миколайовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Устіменка Антона Олександровича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс) у взаємозв'язку з положеннями статей 22, 55, 129 Конституції України.

Заслухавши суддю-доповідача Винокурова С.М. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Громадянин Устіменко А.О. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частини другої статті 171-2 Кодексу у взаємозв'язку з положеннями статей 22, 55, 129 Конституції України в аспекті таких питань:

- чи визнається право на апеляційне оскарження рішень місцевих загальних судів як адміністративних судів у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності складовою права кожного на звернення до суду в контексті положень частин першої, другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України;

- чи не обмежується право людини і громадянина на судовий захист, гарантоване положеннями статей 22, 55, 129 Конституції України , у зв'язку з доповненням Кодексу статтею 171-2 в редакції Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI.

Відповідно до частини другої статті 171-2 Кодексу "рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає".

Підставою для конституційного звернення є наявність, як вважає автор клопотання, неоднозначного застосування судами України положень частини другої статті 171-2 Кодексу, що порушує передбачені Конституцією України права і свободи людини і громадянина та їх гарантії, зокрема право на оскарження постанов місцевого загального суду як адміністративного суду в апеляційному та касаційному порядку.

Необхідність в офіційному тлумаченні вказаних положень Кодексу суб'єкт права на конституційне звернення обґрунтовує тим, що, на його думку, процесуальними гарантіями забезпечення законності й обґрунтованості судових рішень є можливість їх оскарження і перевірки, а перегляд в апеляційному порядку судових рішень, що не набули законної сили, є додатковою гарантією відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина. Однак, як зазначено у конституційному зверненні, обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбачене частиною другою статті 171-2 Кодексу, суттєво звужує (позбавляє) право громадян на справедливий судовий захист, яке гарантується статтею 55 Конституції України. На думку Устіменка А.О., положення частини другої статті 171-2 Кодексу не відповідають положенням статей 22, 55, 129 Конституції України.

2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання про відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Третьою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 4 листопада 2013 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 1 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України", виходить з такого.

У конституційному зверненні фактично порушується питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 171-2 Кодексу. Проте згідно зі статтею 150 Конституції України та статтею 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України розглядається за поданням Президента України, не менш як сорока п'яти народних депутатів України, Верховного Суду України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Цей перелік є вичерпним, і громадяни України не належать до суб'єктів права на конституційне подання з питань конституційності законів та інших правових актів.

Отже, громадянин Устіменко А.О. не є суб'єктом права на конституційне подання, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 1 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 40, 42, 45, 50 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Устіменка Антона Олександровича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України у взаємозв'язку з положеннями статей 22, 55, 129 Конституції України па підставі пункту 1 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - відсутність встановленого Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України" права на конституційне подання.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.