Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Рудова Олександра Олександровича щодо офіційного тлумачення положення пункту 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України

Конституційний Суд України у складі суддів:

Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого,

Баулiна Юрiя Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовiченка Сергiя Леонiдовича,

Винокурова Сергія Маркіяновича - доповідача,

Запорожця Михайла Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Маркуш Марії Андріївни,

Пасенюка Олександра Михайловича‚

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Тупицького Олександра Миколайовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Рудова Олександра Олександровича щодо офіційного тлумачення положення пункту 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - Кодекс).

Заслухавши суддю-доповідача Винокурова С.М. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Громадянин Рудов О.О. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положення пункту 1 частини першої статті 355 Кодексу, відповідно до якого підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Автор клопотання просить роз’яснити, що слід розуміти під судовим рішенням: усі акти суду, у тому числі ті, якими скасовувалися рішення судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд, чи лише рішення як акт правосуддя, яким вирішується справа по суті.

Необхідність в офіційному тлумаченні вказаного положення Кодексу Рудов О.О. обґрунтовує неоднозначним, на його думку, застосуванням цього положення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ. В одних випадках цей суд розцінював ухвали про скасування рішень судів нижчих інстанцій і передачу справи на новий розгляд як підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права (ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2010 року, від 30 травня 2011 року, від 6 червня 2011 року, від 11 липня 2011 року), а в інших - стверджував, що такі ухвали не можуть бути підставою для перегляду судових рішень унаслідок неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки ними не вирішено спір по суті (ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2012 року, від 17 грудня 2012 року).

Суб’єкт права на конституційне звернення вважає, що неоднозначне застосування вказаного положення Кодексу призвело до порушення його права на судовий захист та обмежило його доступ до правосуддя.

2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання про відкриття конституційного провадження у справі у зв’язку з прийняттям Третьою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 25 квітня 2013 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України", виходить з такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб’єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94); конституційне звернення має містити обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України (пункт 4 частини другої статті 42).

На підставі аналізу конституційного звернення та долучених до нього судових рішень Конституційний Суд України дійшов таких висновків.

Автор клопотання навів копії судових рішень як доводи неоднозначного застосування положення пункту 1 частини першої статті 355 Кодексу, що мало місце до 30 вересня 2011 року, тобто до прийняття Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Постанови "Про судову практику застосування статей 353 - 360 Цивільного процесуального кодексу України" № 11 (далі - Постанова). Згідно з пунктом 7 Постанови "постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК, і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК". Таким чином, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ вжив необхідних правових заходів для забезпечення однакового розуміння та застосування судами вказаного положення Кодексу.

Автор клопотання не навів судових рішень, які підтверджували б неоднозначне застосування положення пункту 1 частини першої статті 355 Кодексу після прийняття Постанови, та не обґрунтував необхідності в його офіційному тлумаченні.

Отже, суб’єкт права на конституційне звернення не дотримав вимог пункту 4 частини другої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 2 статті 45 цього закону.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 153 Конституції України, статтями 42, 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Рудова Олександра Олександровича щодо офіційного тлумачення положення пункту 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.