Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянки Варич Марини Віталіївни щодо офіційного тлумачення положень статті 60, частини першої статті 70 Сімейного кодексу України

Конституційний Суд України у складі суддів:

Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Маркуш Марії Андріївни,

Пасенюка Олександра Михайловича,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Шаптали Наталі Костянтинівни - доповідача,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянки Варич Марини Віталіївни щодо офіційного тлумачення положень статті 60, частини першої статті 70 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст. 135) з наступними змінами (далі - Кодекс).

Заслухавши суддю-доповідача Шапталу Н.К. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб’єкт права на конституційне звернення - громадянка Варич Марина Віталіївна - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень статті 60, частини першої статті 70 Кодексу, зокрема "чи є земельна ділянка, приватизована одним із подружжя під час шлюбу, об’єктом приватної власності подружжя, або така земельна ділянка є об’єктом спільної сумісної власності подружжя".

Необхідність в офіційному тлумаченні названих статей Кодексу суб’єкт права на конституційне звернення обґрунтовує наявністю неоднозначного, на його думку, їх застосування судами України, оскільки "в одних випадках суди визнають право спільної сумісної власності подружжя на земельні ділянки, отримані у власність одним із подружжя в порядку безоплатної приватизації на підставі положень статей 60, 70 Сімейного кодексу України, а в інших випадках - визнають такі земельні ділянки приватною власністю того з подружжя, кому спірна земельна ділянка була передана у власність в порядку безоплатної приватизації". Ці доводи, на думку автора клопотання, підтверджуються судовими рішеннями, доданими до конституційного звернення.

2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання про відкриття конституційного провадження у справі у зв’язку з прийняттям Першою колегією суддів Конституційного Суду України процесуальної ухвали від 20 березня 2013 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України", виходить з такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб’єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94); конституційне звернення має містити обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України (пункт 4 частини другої статті 42).

Під неоднозначним застосуванням положень Конституції України або законів України слід розуміти різне застосування одних і тих самих норм правових актів судами України, іншими органами державної влади за однакових юридично значимих обставин (Ухвала Конституційного Суду України від 12 травня 2010 року № 31-у/2010).

Аналіз конституційного звернення та долучених до нього матеріалів дає підстави для висновку, що автор клопотання не навів фактів неоднозначного застосування положень статті 60, частини першої статті 70 Кодексу та не зазначив, що саме призвело або могло призвести до порушення його конституційних прав і свобод. Відмінність у доданих рішеннях пояснюється не різним застосуванням одних і тих же правових норм, а наявністю різних юридично значимих обставин у справах.

Отже, Конституційний Суд України вважає, що автор клопотання не дотримав вимог пункту 4 частини другої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України" , що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 2 статті 45 цього Закону.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 153 Конституції України, статтями 42, 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянки Варич Марини Віталіївни щодо офіційного тлумачення положень статті 60, частини першої статті 70 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.