Про визнання протиправним і скасування рішення Національної комісії з питань регулювання звязку України

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Спірідонова М.О. суддів: Зінченко А.В., Ральченко І.М. (за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ТОВ "Велтон.Телеком" до Національної комісії з питань регулювання зв'язку України про визнання протиправними і скасування рішення,

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просив визнати протиправним і скасувати рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 07.12.2007 р. N 1002 в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" в переоформленні дозволу НР 002103 від 13.09.2007 р. на використання номерного ресурсу ємністю 5000 номерів з індексами 910XXX - 914XXX у м. Чернігові, визнання недійсним дозволу НР 002103 від 13.09.2007 р., зобов'язати відповідача переоформити Товариству з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком" дозвіл НР 002103 від 13.09.2007 р. на використання номерного ресурсу ємністю 5000 номерів з індексами 910XXX - 914XXX у м. Чернігові.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що 17.08.2007 р. відповідачем було видано позивачу ліцензію серії АА N 364537 на право надання послуг фіксованого місцевого телефонного зв'язку з ємністю мережі понад 10000 номерів на території, зокрема, Чернігівської області. Строк дії ліцензії - до 17.08.2012 р.

Оскільки Позивач був створений в результаті реорганізації шляхом виділення з оператора телекомунікацій Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком", та є його правонаступником, а здійснення позивачем виду діяльності, зазначеного у ліцензії серії АВ N 364537, потребувало виділення номерного ресурсу, на підставі заяви ТОВ "ТК "Велтон.Телеком" (лист N 1677/67 від 16.08.2007 р.) НКРЗ було прийнято рішення N 930 від 13.09.2007 р. про переоформлення Позивачу дозволу на використання номерного ресурсу ємністю 5000 номерів з індексами 910XXX - 914XXX у м. Чернігів, згідно з п. 6.2.1 Положення (реорганізація юридичної особи - суб'єкта господарювання шляхом виділення).

На підставі зазначеного рішення Позивачу було видано дозвіл HP 002103 від 13.09.2007 р. на використання номерного ресурсу ємністю 5000 номерів з індексами 910XXX - 914XXX у м. Чернігів, терміном дії - до 17.08.2012 р., зі строком задіяння номерного ресурсу - до 04.11.2007 р., а дозвіл HP 000871 від 04.11.2006 р., що був раніш виданий ТОВ "ТК "Велтон.Телеком", було визнано недійсним.

Рішенням НКРЗ від 07.12.2007 р. N 1002 позивачу було відмовлено в переоформленні дозволу HP 002103 від 13.09.2007 р. на використання номерного ресурсу ємністю 5000 номерів з індексами 910XXX - 914XXX у м. Чернігів, а дозвіл HP 002103 від 13.09.2007 р. визнано недійсним.

Дане рішення позивач вважає незаконним та необґрунтованим, таким, що порушує його права та законні інтереси.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, виходячи з доводів, викладених в позовній заяві. При цьому також пояснив, що розроблена проектна документація у позивача дійсно відсутня, а без неї, відповідно, відсутня можливість для монтування комутаційного обладнання для приєднання до ТМЗК. Проте це сталося з вини ВАТ "Укртелеком", яке відмовило позивачу у взаємоз'єднанні без поважних причин.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити, вказуючи на безпідставність позову. Додатково представник відповідача пояснив, що до компетенції відповідача при вирішенні питання про переоформлення дозволу не входить дослідження питання, з якої причини виникла бездіяльність оператора, а коли позивач вважав, що відмова ВАТ "Укртелеком" є необґрунтованою, він згідно чинного порядку мав право звернутися для врегулювання цього питання до відповідача, який, в разі встановлення необґрунтованості дій ВАТ "Укртелеком" мав право зобов'язати цього суб'єкта погодити та виконати взаємоз'єднання з позивачем. Проте цього позивач не зробив.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про телекомунікації" відповідач є органом регулювання у сфері телекомунікацій.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 18 та ч. 3 ст. 69 Закону відповідач здійснює розподіл, присвоєння, облік номерного ресурсу, видачу та скасування дозволів, нагляд за використанням номерного ресурсу. Однією з основних засад формування та розподілу номерного ресурсу відповідно до п. 4 ч. 4 вказаної статті Закону є забезпечення раціонального використання номерного ресурсу.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про телекомунікації" відповідач приймає в межах своєї компетенції рішення, які є обов'язковими для виконання суб'єктами ринку телекомунікацій.

Статтею 1 Закону визначено, що номерний ресурс - це сукупність цифрових знаків, що використовуються для позначення (ідентифікації) мереж, послуг, пунктів закінчення мережі в телекомунікаційних мережах загального користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону номерний ресурс є технічно обмеженим ресурсом.

Згідно ч. 1 ст. 70 Закону номерний ресурс надається оператору телекомунікацій на термін дії відповідної ліцензії для використання без права передачі іншим особам, крім випадків вторинного розподілу, відповідно до законодавства, на підставі дозволу, що надається відповідачем.

Згідно п. 1.4 Положення про державне регулювання номерного ресурсу телекомунікаційної мережі загального користування України дозвіл на використання номерного ресурсу - це документ, оформлений на бланку з використанням елементів захисту його від підробки, виданий НКРЗ, що засвідчує право оператора використовувати виділений рішенням відповідача номерний ресурс за призначенням у визначеній телекомунікаційній мережі та/або території.

Отже номерний ресурс виділяється оператору на праві користування і не є його власністю.

Частиною 4 ст. 70 Закону визначено виключний перелік підстав, відповідно до яких відповідач приймає рішення щодо вилучення (повністю або частково) у оператора телекомунікацій номерного ресурсу.

Порядок державного регулювання номерного ресурсу телекомунікаційної мережі загального користування України визначений Положенням про державне регулювання номерного ресурсу телекомунікаційної мережі загального користування України, яке затверджене рішенням НКРЗ від 01.06.2007 р. N 769 та зареєстроване у Міністерстві юстиції України 20.06.2007 р. за N 679/13946.

Відповідно до п. 6.1 Положення у разі виникнення у оператора підстав для переоформлення дозволу на використання номерного ресурсу оператор повинен звернутись до НКРЗ із заявою та відповідним пакетом документів.

Так, судом встановлено, що 02.10.2007 позивач звернувся до відповідача із заявою про переоформлення дозволу на використання номерного ресурсу НР 002103 від 13.09.2007 р. ємністю 5000 номерів з індексами 420XXX - 424XXX на підставі п. 6.2.6 Положення, тобто продовження терміну задіяння номерного ресурсу.

Рішенням відповідача від 12.05.2006 року N 266 позивачу переоформлено зазначений дозвіл на використання номерного ресурсу ємністю 5000 номерів з індексами 420XXX - 424XXX у м. Чернігові у зв'язку з подовженням строку задіяння номерного ресурсу та видано новий дозвіл N НР 000230 з продовженням строку задіяння на 12 місяців.

Рішенням відповідача від 02.11.2006 року N 434 позивачу переоформлено зазначений дозвіл на використання номерного ресурсу ємністю 5000 номерів з індексами 420XXX - 424XXX у м. Чернігові для переключення на 910XXX - 914XXX у м. Чернігові, та видано 04.11.2006 року новий дозвіл, в якому встановлено термін задіяння 04.11.2007 року.

У зв'язку з реорганізацією, відповідно до рішення відповідача від 13.09.2007 року N 930 дозвіл на використання номерного ресурсу ємністю 5000 номерів з індексами 910XXX - 914XXX у м. Чернігові був переоформлений та видано дозвіл N НР 002103

Також слід зауважити, що Держкомзв'язку України встановив термін задіяння номерного ресурсу - один рік з дати видачі дозволу на використання номерного ресурсу, однак у встановлений термін номерний ресурс задіяно не було.

В зв'язку з тим, що виділений номерний ресурс знову не було задіяно, позивач повторного звернення позивача до відповідача 02.10.2007 року.

Відповідно до п. 7.5 Положення у разі переоформлення дозволу за підпунктом 6.2.6 Положення (подовження терміну задіяння номерного ресурсу) установлюється строк задіяння номерного ресурсу. Цей строк визначається індивідуально для кожного заявника залежно від виконаних ним обсягів робіт та планів щодо остаточного завершення робіт, але не може бути більше одного року від дати видачі переоформленого дозволу.

Згідно п. 7.6 Положення переоформлений, але не задіяний у встановлений строк номерний ресурс вилучається в оператора за рішенням НКРЗ.

Таким чином, суд відзначає, що розглянувши подану позивачем заяву, 07.12.2007 відповідач цілком обґрунтовано прийняв рішення N 1002, яким відмовив у переоформленні відповідного дозволу згідно з п. 7.3.2 Положення (бездіяльність оператора - відсутність розробленої проектної документації). Представники сторін в судовому засіданні не заперечували цієї обставини.

Згідно з п. 7.3.2 Положення бездіяльність оператора щодо вирішення питань з будівництва власної мережі та її підключення до ТМЗК є підставою для прийняття рішення про відмову в переоформленні дозволу. Бездіяльністю оператора вважається: при першому зверненні із заявою про переоформлення номерного ресурсу - відсутність розробленої проектної документації; при зверненні із заявою про переоформлення раніше переоформленого номерного ресурсу відсутність змонтованого комутаційного обладнання, обладнання систем передач та лінійно-кабельних споруд для приєднання до ТМЗК.

В позовній заяві позивач наполягає, що рішення відповідача від 07.12.2007 N 1002 прийнято з порушенням п. 7.3 Положення, вважаючи, що відсутність розробленої проектної документації є підставою для відмови у переоформленні лише при першому зверненні із заявою про переоформлення номерного ресурсу (абз. 2 п. 7.3.2 Положення) .

Проте суд з такою позицією не погоджується та зауважує, що підставою для прийняття рішення про відмову у переоформленні дозволу відповідно до п. 7.3.2 Положення є бездіяльність оператора щодо вирішення питань з будівництва власної мережі та її підключення до ТМЗК, незалежно від того, чи вперше звернувся оператор з заявою про переоформлення номерного ресурсу чи дане звернення стосується переоформлення раніше переоформленого номерного ресурсу. Відповідач приймає рішення щодо переоформлення раніше переоформленого номерного ресурсу з урахуванням наявності в оператора проектної документації, змонтованого комутаційного обладнання, обладнання систем передач та лінійно-кабельних споруд для приєднання до ТМЗК, а також потреб ринку телекомунікацій в даному регіоні.

Згідно пояснень представників сторін розроблена проектна документація у позивача дійсно не оформлена, отже, через це не виконано і подальші роботи з монтування та під'єднання обладнання. Посилання позивача на те, що це сталося з вини ВАТ "Укртелеком" суд визначає як такі, що не є переконливими та вважає, що для вирішення даного питання позивач мав можливість звернутися як в досудовому порядку до відповідача так і в суд для спонукання ВАТ "Укртелеком" до вчинення цих дій. При цьому суд погоджується з позицією відповідача про те, що заяви та скарги, направлені до нього позивачем щодо бездіяльності ВАТ "Укртелеком", були направлені позивачем та розглянуті як звернення юридичної особи, а не в порядку досудового врегулювання розбіжності в порядку переоформлення для подальшого задіяння номерного ресурсу.

Проте, згідно пояснень представника відповідача судом встановлено, що при прийнятті рішення щодо визнання недійсним дозволу на використання номерного ресурсу НР 002103 від 13.09.2007 р. відповідач діяв за аналогією, що суд вважає неприпустимим, оскільки відповідачем було порушено вимоги ст. 19 Конституції України.

Перевіривши оскаржуване рішення згідно ст. 2 КАС України, чи його було прийнято пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, розсудливо, добросовісно, безсторонньо (неупереджено), - вбачається, що відповідачем було дотримано баланс між інтересами позивача та держави, яка є власником номерного ресурсу, відмовлено у продовженні терміну його користування, враховуючи необхідність раціонального використання власності держави та з урахуванням інших обставин справи, проте, приймаючи рішення про визнання недійсним дозволу на використання номерного ресурсу, відповідач вийшов за межі правового поля та не врахував, що орган державної влади має в своїй діяльності керуватися виключно Конституцією та законами України.

Судові витрати підлягають стягненню у відповідності до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 86, ч. 1 ст. 158, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" до Національної комісії з питань регулювання зв'язку України про визнання протиправними і скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 07.12.2007 року N 1002 в частині визнання недійсним дозволу на використання номерного ресурсу НР 002103 від 13.09.2007 року.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" сплачений при поданні позову судовий збір пропорційно до задоволених вимог 1 (одна) грн. 70 коп.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 05.02.2009 року