Про оскарження постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) для ВАТ "Укрнафта" на 2008 рік" N 155 від 31.01.2008 р. та "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) для ВАТ "Укрнафта" на 2008 рік" N 315 від 28.02.2008 р.

Окружний адміністративний суд міста Києва колегією суддів Пилипенко О.Є. (головуючий), Степанюк А.Г., Кочан В.М.., при секретарі Коваль А.В., за результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" до Національної комісії регулювання електроенергетики України, третя особа - Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", про визнання протиправними та скасування постанов (за участю представників сторін: від позивача: П.А.В., В.Т.І., від відповідача: Р.І.В., М.С.М., від третьої особи: Г.Ю.П.)

Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Національної комісії регулювання електроенергетики України про постанови "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) для ВАТ "Укрнафта" на 2008 рік" N 155 від 31.01.2008 р.

7 березня 2008 р. позивач подав до Загального відділу суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати протиправними та скасувати постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) для ВАТ "Укрнафта" на 2008 рік" N 155 від 31.01.2008 р. та "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) для ВАТ "Укрнафта" на 2008 рік" N 315 від 28.02.2008 р.

Позовні вимоги мотивує тим, що при прийнятті оскаржуваних постанов відповідач порушив ст. ст. 19, 58 Конституції України, ст. ст. 3, 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення", ст. 10, ч. 6 ст. 191 Господарського кодексу України, п. 8 Тимчасового порядку установлення роздрібних цін на природний газ для потреб населення, затвердженого постановою Кабміну від 08.12.2006 р. N 1697. Зазначає, що спірні постанови є необґрунтованими та упередженими, прийняті без врахування балансу між несприятливими наслідками для ВАТ "Укрнафта" та Державного бюджету, а також тими цілями, на вирішення яких такі постанови спрямовані. Також, позивач зауважив, що визначені відповідачем ціни реалізації природного газу унеможливлюють отримання ВАТ "Укрнафта" прибутку від здійснення одного з основних своїх видів діяльності.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначив, що при затвердженні ціни на видобутий природний газ (в т.ч. нафтовий (попутний) газ) для ВАТ "Укрнафта" діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а її рівень, забезпечує покриття економічно обґрунтованих витрат підприємства позивача, пов'язаних з видобутком газу, сплату всіх податків, обов'язкових платежів та бюджетних відрахувань відповідно до чинного законодавства України. Крім того, інвестиційна складова для фінансування виробничих програм з видобутку вуглеводів передбачена на мінімально можливому рівні. Разом з тим НКРЕ наголошує, що роздрібні ціни на природний газ для потреб населення встановлюються відповідно до Тимчасового порядку установлення роздрібних на природний газ для населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 N 1697, основним критерієм установлення яких є дотримання вартісного балансу закупівлі та реалізації природного газу суб'єкта, уповноваженого Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу для населення. Ціни на природний газ для газодобувних Компаній є складовою середньої ціни реалізації природного газу, що використовується для потреб населення і будь-яка їх зміна прямо впливає на її рівень.

Третя особа підтримала позицію відповідача, просила суд відмовити у задоволенні позову.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

31.01.2008 року Національної комісією регулювання електроенергетики України було прийнято постанову N 155 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний газ) для ВАТ "Укрнафта" на 2008 рік". Відповідно до якої було затверджено ціну на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) власного видобутку для Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на 2008 рік у розмірі 272,6 грн. за 1000 куб.м (без урахування ПДВ).

28 лютого 2008 року Національної комісією регулювання електроенергетики України було прийнято постанову N 315 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) для ВАТ "Укрнафта" на 2008 рік", якою було постановлено затвердити ціну на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) власного видобутку для Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на 2008 рік у розмірі 199,20 грн. за 1000 куб.м (без урахування ПДВ), а постанову НКРЕ від 31.01.2008 N 155 "Про затвердження ціни на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) для ВАТ "Укрнафта" на 2008 рік" визнати такою, що втратила чинність.

Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Національна комісія регулювання електроенергетики України є органом державного регулювання діяльності природних монополій, основною метою діяльності якого є забезпечення ефективності функціонування енергетичної галузі та нафтогазового комплексу.

Також слід зазначити, що згідно з пунктом 4 Указу Президента України від 19.08.97 р. N 853 "Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій" на Комісію покладені функції з регулювання діяльності господарюючих суб'єктів, зокрема, у сфері видобутку газу.

Водночас, згідно з положеннями статті 11 Закону України "Про природні монополії" національні комісії регулювання природних монополій є центральними органами виконавчої влади із спеціальним статусом, які діють на підставі положень, що затверджуються Президентом України.

Згідно з пунктом 2 Положення Комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, Указами і розпорядженнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, а також цим положенням.

Завдання, компетенція та права Національної комісії регулювання електроенергетики України визначені пунктами 3, 4 та 5 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 14.03.95 р. N 213, в редакції Указу Президента України від 21.04.98 р. N 335/98.

Пункт 3 вказаного Положення визначає, що основними завданнями Комісії є, зокрема, участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики щодо розвитку і функціонування оптового ринку електроенергії, ринків газу, нафти та нафтопродуктів; сприяння конкуренції у сфері виробництва електричної енергії, постачання електричної енергії та газу, видобутку газу та нафти, зберігання та реалізації газу, нафти і нафтопродуктів; забезпечення ефективності функціонування товарних ринків на основі збалансування інтересів суспільства, суб'єктів природних монополій та споживачів їх товарів і послуг; видача суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на постачання природного газу, транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними трубопроводами, транспортування природного і нафтового газу трубопроводами.

Відповідно до п. 4 Положення Комісія відповідно до покладених на неї завдань видає суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на постачання природного газу, транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними трубопроводами, транспортування природного і нафтового газу трубопроводами; створює для суб'єктів оптового ринку електричної енергії, ринків газу, нафти та нафтопродуктів передумови для впевненості у справедливості цих ринків і правил, за якими вони працюватимуть, шляхом відкритого обговорення питань, що належать до компетенції Комісії, у присутності постачальників і споживачів, представників громадськості та засобів масової інформації.

Згідно пункту 5 Комісія має право, зокрема, встановлювати в межах своїх повноважень обов'язкові для суб'єктів підприємницької діяльності, які отримують ліцензії, нормативи достатності власних коштів, інші показники та вимоги, що обмежують ризики з операцій на оптовому ринку електроенергії, ринках природного і нафтового газу, нафти та нафтопродуктів.

Пунктом 11 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України передбачено, що основною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться відповідно до затвердженого Комісією регламенту.

Згідно з пунктом 9 статті 116 Конституції України та статті 23 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах суспільного та державного життя, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, додержання прав і свобод людини та громадянина.

Також варто зазначити, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідальні перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому.

При цьому, зазначені повноваження Кабінету Міністрів України реалізуються, зокрема, шляхом надання доручень відповідним органам виконавчої влади, до основних завдань яких належить участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя.

Так, відповідно до пункту 7 доручення Кабінету Міністрів до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 08.01.2008 N 53748/1/1-07 Комісія була зобов'язана у двотижневий строк забезпечити затвердження цін природного газу, що реалізується суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів формувати ресурс природного газу для потреб населення (яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 N 1729 визначено Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України").

Відповідно до статті 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" установлено, що підприємства, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність, та/або уповноважені особи договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісячно здійснюють продаж всього природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) власного видобутку (видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами) для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за ціною, затвердженою Національною комісією регулювання електроенергетики України для кожного суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цієї статті.

На виконання положень зазначеної статті Закону України та доручення Кабінету Міністрів України від 08.01.2008 року N 53748/1/1-07 НКРЕ звернулася до позивача з пропозицією надати інформацію з відповідними матеріалами та розрахунками, яка необхідна для затвердження економічно обґрунтованої ціни видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) в 2008 році.

Відповідач в додаткових поясненнях на позов зазначив, що незважаючи на неодноразові його звернення до позивача (лист від 04.01.2008 р. N 2/14/17-08, факсограми від 11.01.2008 N 93/14/17-08, від 17.01.2008 р. N 261/14/17-08, 21.01.2008 р. N 375/14/17-08, від 25.01.2008 р. N 491/14/17-08) інформація та матеріали для розрахунку ціни видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), були надані позивачем не в повному обсязі та без відповідних обґрунтувань і розрахунків, які необхідні для прийняття виваженого рішення щодо рівня економічно обґрунтованої ціни видобутого газу позивачем у 2008 році.

Відповідач зазначає, що при розрахунку ціни природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), видобутого позивачем в 2008 році, керувався Методологією по розрахунку роздрібних цін на природний газ, яка затверджена Тимчасовим порядком, а при визначенні витрат собівартості з діяльності по видобутку газу - Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. N 318, Законами України "Про природні монополії", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про ціни і ціноутворення", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також враховувались положення Інструкції з планування, обліку і калькулювання собівартості видобутку нафти і газу, затвердженої ВАТ "Укрнафта", Стандарту організації України "Видобуток газу, газового конденсату і нафти. Облік та калькулювання собівартості. Порядок.", затвердженого наказом ДК "Укргазвидобування" від 25.12.2007 N 797, Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, від 23.06.99 р. N 105/309 та іншими нормативними документами.

Крім того, Комісією на дату затвердження цін на природний газ для зазначених суб'єктів господарювання було розроблено проект Порядку формування, розрахунку та затвердження цін на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) для суб'єктів господарювання, що здійснюють його видобуток, який визначає механізм розрахунку, затвердження та забезпечення єдиних принципів та методичних основ формування цін на газ. 20 березня поточного року на відкритому засіданні Комісії було схвалено зазначений проект Порядку та прийнято рішення про його розміщення для оприлюднення на офіційному сайті НКРЕ.

Разом з тим необхідно зазначити, що відповідно до пункту 8 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад щодо регулювання цін (тарифів)" (із змінами) НКРЕ встановлює за погодженням з Мінекономіки роздрібні ціни на природний газ для потреб населення, з урахуванням граничних рівнів цін, встановлених для населення Кабінетом Міністрів України. Граничні рівні цін на природний газ для потреб населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2006 N 605 "Деякі питання діяльності НАК "Нафтогаз України", на момент затвердження рівнів цін видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) були незмінними з 1 січня 2007 року, а отже НКРЕ не мала змоги переглянути в сторону збільшення рівні роздрібних цін на природний газ для потреб населення.

Крім того, відповідно до пункту 8 Тимчасового порядку установлення роздрібних цін на природний газ для потреб населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 року N 1697 "Про заходи щодо подальшого вдосконалення механізму забезпечення природним газом вітчизняних споживачів" (далі - Тимчасовий порядок), НКРЕ встановлює роздрібні ціни на природний газ для потреб населення з урахуванням дотримання вартісного балансу закупівлі та реалізації природного газу суб'єкта уповноваженого Кабінетом Міністрів України для формування ресурсу природного газу для населення, яким визначено НАК "Нафтогаз України".

Таким чином, розрахунки цін природного газу, видобутого суб'єктами господарювання, які знаходяться у корпоративному управлінні НАК "Нафтогаз України", в т.ч. і ВАТ "Укрнафта", проводились виходячи з середньої ціни реалізації природного газу населенню 428 грн. за 1000 куб.м (з урахуванням витрат НАК "Нафтогаз України", пов'язаних з реалізацією та зберіганням природного газу для потреб населення, цільової надбавки, діючих тарифів на транспортування та постачання природного газу та податку на додану вартість), яка прогнозувалась на 2008 рік. Середня ціна реалізації природного газу визначається за формулою відповідно до пункту 5 Тимчасового порядку. При цьому ціна газу як товару розраховується виходячи з обсягів природного газу власного видобутку і імпортованого походження та відповідних цін.

Тенденція зменшення середнього рівня ціни реалізації природного газу населенню продовжується і надалі (за період січень - травень поточного року фактичний середньозважений рівень ціни реалізації природного газу населенню склав 404,68 грн. за 1000 куб.м, а ціна газу як товару, з урахуванням витрат НАК "Нафтогаз України", пов'язаних з реалізацією та зберіганням природного газу - 209,14 грн. за 1000 куб.м).

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що видобуток природного газу ВАТ "Укрнафта" є супутньою діяльністю, яка виникає при здійсненні основного виду діяльності, а саме видобутку нафти. Крім того діяльність по видобутку газу є соціально-важливим товаром, ціна на який регулюється державою.

Відповідно до Прогнозного балансу надходження та розподілу природного газу на 2008 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 р. N 57-р (далі - Прогнозний баланс), плановий обсяг видобутку нафтового (попутного) газу по ВАТ "Укрнафта" складає 3120 млн.куб.м. Обсяг газу, що використовується на виробничо-технологічні потреби пов'язані безпосередньо з самим процесом видобутку, відповідно до Прогнозного балансу власного видобутку підприємств НАК "Нафтогаз України" складає 402,0 млн.куб.м.

Таким чином, при розрахунку ціни природного газу, у тому числі нафтового (попутного) газу, видобутого позивачем в 2008 році прийнято обсяг товарного газу, який співвідноситься з витратами на видобуток, на рівні 2718 млн.куб.м, позивач пропонував прийняти до розрахунку ціни газу обсяг на рівні 2298,5 млн.куб.м.

Щодо обґрунтування рішення прийнятого постановою НКРЕ від 31 січня 2008 року N 155 "Про затвердження цін на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) для ВАТ "Укрнафта" щодо затвердження ціни видобутого газу по Компанії на рівні 272,6 грн. за 1000 куб.м.

При розрахунку ціни природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) видобутого ВАТ "Укрнафта" в 2008 році, витрати по статтях собівартості "збір на ГРР", "плата за надра", "рентна плата", "плата за землю", "інші податки, збори та платежі за рахунок собівартості", "електроенергія", "збутові витрати" встановлено на рівні запропонованому позивачем.

Як зазначив відповідач, у зв'язку з тим, що позивач неналежним чином виконав вимоги відповідача, а саме, ним було неповно надані матеріали в обґрунтування витрат по статтям собівартості та розшифрувань статей витрат, не надано обґрунтування по розподілу видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з нафтових свердловин, НКРЕ скоригувала в сторону зменшення витрати за статтями собівартості:

- "матеріали і паливо" - на 5571,4 тис.грн., або на 9,5% ("інші матеріали" по статті витрат "матеріали" не розшифровані позивачем. Разом з тим, очікувані витрати по зазначеній статті на 2007 рік, які враховувались при розрахунку ціни видобутого газу по Компанії на 2008 рік на 3723,7 тис.грн. більші від фактичних на 2007 рік. Таким чином, приріст витрат за статтею "матеріали і паливо" встановлених НКРЕ в 2008 році становить 3723,9 тис.грн., або 7,5%);

- "витрати на оплату праці" та "витрати на соціальні нарахування" - відповідно на 6355 тис.грн., або на 8% та 2986,8 тис.грн., або на 10% (при розрахунку фонду оплати праці на 2008 рік НКРЕ скоригувала планове зростання чисельності працюючих у діяльності з видобутку природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу). Скоригувавши фонд оплати праці з урахуванням зменшення чисельності, очікувані витрати на оплату праці за 2007 рік запропоновані Позивачем збільшені НКРЕ при розрахунку ціни видобутого газу в 2008 році на 15%. Відповідне збільшення витрат на оплату праці на зазначений відсоток здійснене й по іншим газодобувним Компаніям. При коригуванні фонду оплати праці на 2008 рік Комісія чисельність виробничого персоналу залишила на рівні очікуваному на 2007 рік запропонованого Позивачем, а рівень середньомісячної заробітної плати у розмірі 2405,25 грн. При цьому необхідно зазначити, що рівень середньомісячної заробітної плати по виробничому персоналу на 2008 рік по ДК "Укргазвидобування" становить 2198,6 грн.);

- "амортизаційні відрахування" - на 400 тис.грн., або 0,3% (при розрахунку ціни газу видобутого в 2008 році витрати за статтею прийняті на рівні очікуваного на 2007 рік. З урахуванням того, що фактичні витрати Позивача за зазначеною статтею в 2007 році становили 132688,1 тис.грн., то приріст витрат за статтею "амортизаційні відрахування", встановлених НКРЕ в 2008 році становить 2946,2 тис.грн., або 2,2%).

- "інші виробничі витрати" - на 59389,6 тис.грн., або на 23% за рахунок зменшення витрат на підготовку та компримування газу на 37915,4 тис.грн., або 26% та "інших витрат операційної діяльності" на 21474,2 тис.грн., або на 76% (при розрахунку ціни газу видобутого Позивачем в 2008 році НКРЕ проаналізувала собівартість підготовки газу за 2006 рік, очікуване 2007 та прогноз на 2008 рік та зазначає, що очікується зростання зазначених витрат на 44892,7 тис.грн., або на 63% в 2007 порівняно з фактом 2006 року та на 74% порівняно з прогнозом на 2008 рік.

Позивач не надав обґрунтувань по жодній із статей витрат з підготовки газу як від структурних одиниць, так і від сторонніх організацій, не були надані також пояснення щодо такого значного приросту окремих статей витрат на газопереробних заводах. Разом з тим необхідно зазначити, що газопереробні заводи виробляють основну продукцію - фракцію легку, скраплений газ та надають послуги по підготовці нафти і газу, здійснюють також: інші види діяльності.

Позивач не надав ні обґрунтування, ні розрахунки щодо розподілу витрат на газопереробних заводах по підготовці газу для подальшої реалізації населенню та інших видів діяльності. Не було надано також розшифрування по ряду статей витрат собівартості підготовки газу, а саме допоміжні матеріали, амортизація обладнання, витрати на утримання і експлуатацію обладнання, загальновиробничі витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з тим, що позивач не надав обґрунтування, розрахунки та розподіл витрат по видах діяльності, НКРЕ скоригувало витрати в послугах від сторонніх організацій на 4389,2 тис.грн. та пропонує оптимізувати зазначені послуги сторонніх організацій. Щодо інших витрат, то НКРЕ вилучила із розрахунку ціни вартість технологічних втрат газу в сумі 16906 тис.грн.

З метою єдиного підходу до формування рівня цін видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) та у зв'язку з тим, що по інших Компаніях, а саме ДК "Укргазвидобування" та ДАТ "Чорноморнафтогаз" виходячи з виробничої необхідності підприємство формує відповідний обсяг природного газу, який залишається у його розпорядженні для підтримання технологічного процесу по видобутку газу. Втрати та витрати газу природного на власні виробничі потреби не оцінюються і показуються лише в кількісному виразі згідно Стандарту організації України "Видобуток газу, газового конденсату і нафти. Облік та калькулювання собівартості. Порядок", затвердженого наказом ДК "Укргазвидобування" від 25.12.2007 р. N 797.

Було скориговано в сторону зменшення витрати на відрядження, страхування, спецхарчування, витрати на медичний огляд в цілому на 179 тис.грн.

Щодо "адміністративних витрат", то Комісія проаналізувавши їх рівень в 2006 р., очікувані на 2007 р. та прогноз на 2008 рік зазначає, що вони зростуть очікувано в 2007 році в 2,3 рази порівняно з 2006 роком, а відповідно до прогнозних розрахунків на 2008 рік в 2,4 рази. Враховуючи те, що діяльність по видобутку газу є соціально-важливим товаром, ціна на який регулюється державою, інші газодобувні підприємства, а саме ДК "Укргазвидобування" та ДАТ "Чорноморнафтогаз", які знаходяться в корпоративному управлінні НАК "Нафтогаз України", адміністративні витрати не відносять на діяльність з видобутку природного газу, у тому числі нафтового (попутного) газу.

Таким чином, з метою єдиного підходу до рівня адміністративних витрат по зазначеним Компаніям НКРЕ їх скоригувала в сторону зменшення на 63% до рівня 27691 тис.грн., що становить 5% виробничої собівартості видобутку нафтового (попутного) газу, як передбачено проектом Порядку формування, розрахунку та затвердження цін на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) для суб'єктів господарювання, що здійснюють його видобуток. Коригування адміністративних витрат по ВАТ "Укрнафта" здійснювалось за рахунок виключення із розрахунку представницьких витрат, оплати за інформаційно-консультативні, професійні послуги (юридичні, правові, комп'ютерно-програмне обслуговування, інші) та значного зменшення витрат на утримання апарату управління, витрат на утримання легкового службового автомобіля, витрат на зв'язок та ін.

Інші операційні витрати та витрати іншої звичайної діяльності, а саме, витрати об'єктів соцсфери, дослідження та розробки, загазованість, відрахування на розвиток регіонів, благодійна діяльність у розмірі 6,57 грн. за 1000 куб.м НКРЕ вилучила з розрахунку ціни, як такі, що можуть бути віднесені на основну діяльність з видобутку нафти, або інші види діяльності, які є високо прибутковими у позивача.

Таким чином, повну собівартість з видобутку нафтового (попутного) газу позивача зменшено на 17,8% і встановлено на рівні 210,33 грн. за 1000 куб.м.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень відповідача, розрахунок ні фактичної собівартості за 2006 рік, ні очікуваної на 2007, ні планової на 2008 рік за видами продукції не надавався позивачем до НКРЕ. У зв'язку з ненаданням розподілу витрат за видами продукції НКРЕ ставило під сумнів рівень планових витрат по собівартості видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) позивачем в 2008 році. В той же час НКРЕ не мало змоги ініціювати перевірку діяльності ВАТ "Укрнафта", так як позивач не є ліцензіатом НКРЕ.

Рівень розрахункового прибутку скориговано в сторону зменшення на 85,8 грн. за 1000 куб.м. При цьому рентабельність з діяльності по видобутку нафтового газу встановлено на рівні 10%. Можливі джерела на фінансування необхідних капітальних вкладень (амортизація + чистий прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства) по Товариству складуть 168679,3 тис.грн. (розрахунок ціни додається).

Відповідачем зазначається, що жодного пояснення, обґрунтування та розрахунку необхідності таких витрат та їх рівня позивачем не надано, а також не було надано інвестиційний план (план розвитку чи освоєння капітальних інвестицій) на 2008 рік та техніко-економічне обґрунтування потреби в капітальних вкладеннях на 2008 рік.

Відповідач зауважив, що структура ціни видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) НКРЕ не затверджується, а отже позивач має можливість за рахунок оптимізації витрат та їх перерозподілу сформувати витрати по собівартості відповідно до своїх потреб та їх доцільності. Крім того, з метою зниження вартості витрат позивач також має можливість скоротити їх шляхом запровадження енергозберігаючих технологій на всіх етапах видобутку нафтового (попутного) газу.

Позивач також мав право звернутися до НКРЕ щодо перегляду рівня ціни видобутого газу у випадку недостатності на погляд Компанії рівня економічно обґрунтованих витрат, прибутку та затвердженої ціни, як це зробила ДК "Укргазвидобування".

Додатково відповідач зазначив, що ціна видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) по ВАТ "Укрнафта" прийнята до розрахунку роздрібних цін на природний газ для потреб населення, затверджених постановою НКРЕ від 19.12.2006 р. N 1672, становила 310,88 грн. за 1000 куб.м без ПДВ. Ціна закупівлі нафтового (попутного) газу у ВАТ "Укрнафта" НАК "Нафтогаз України" для формування ресурсу природного газу для потреб населення становила протягом січня-квітня 2007 року - 265,65 грн. за 1000 куб.м без ПДВ. Отже ВАТ "Укрнафта" продавав газ видобутий в 2007 році за ціною меншою на 45,23 грн. за 1000 м ніж було розраховано НКРЕ при затвердженні роздрібних цін на природний газ для потреб населення.

Щодо обґрунтування рішення прийнятого постановою НКРЕ від 28.02.2008 N 315 "Про затвердження цін на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) для ВАТ "Укрнафта" щодо затвердження ціни видобутого газу по Компанії на рівні 199,2 грн. за 1000 куб.м.

У зв'язку із зверненням ДК "Укргазвидобування" щодо перегляду рівня ціни видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з метою забезпечення фінансування виробничої програми з видобутку природного газу (покриття експлуатаційних витрат і недопущення збитковості видобутку газу), а також нарощування приросту запасів, необхідно передбачити в ціні газу інвестиційну складову, яка б дала змогу реалізувати програму капітальних вкладень хоча б в частині першочергових завдань: бурінні, облаштуванні родовищ та підключені свердловин, придбанні спеціальних дозволів на вивчення та розробку родовищ. Комісія додатково проаналізувала матеріали надані газодобувними Компаніями, які знаходяться у корпоративному управлінні НАК "Нафтогаз України", для розрахунку рівнів цін на видобутий природний газ, у тому числі нафтовий (попутний) газ на 2008 рік.

З урахуванням дотримання вартісного балансу закупівлі та реалізації природного газу суб'єкта уповноваженого Кабінетом Міністрів України для формування ресурсу природного газу для населення, Комісія також додатково проаналізувала матеріали, надані ВАТ "Укрнафта" відповідно до запитів НКРЕ. У зв'язку з неповним наданням позивачем матеріалів, недостатнім обґрунтуванням витрат по статтям собівартості, рівня прибутку, розшифрувань статей витрат, ненаданням обґрунтування по розподілу видобутого газу з нафтових свердловин, НКРЕ скоригувала в сторону зменшення прийняті НКРЕ до розрахунку ціни природного газу власного видобутку по ВАТ "Укрнафта" витрати за статтями собівартості, а саме: "матеріали і паливо" - на 3,4 грн. за 1000 куб.м (з 19,70 до 16,28 грн. за 1000 куб.м); "витрати на оплату праці" - на 9,00 грн. за 1000 куб.м (з 26,89 до 17,19 грн. за 1000 куб.м); та відповідно "нарахування на зарплату" - на 3,3 грн. за 1000 куб.м; "амортизаційні відрахування" - на 7,7 грн. за 1000 куб.м (з 49,90 до 42,18 грн. за 1000 куб.м); "інші виробничі витрати" - на 30 грн. за 1000 м за рахунок зменшення витрат на підготовку та компримування газу на 30 грн. за 1000 куб.м.

Таким чином, повна собівартість видобутого газу по ВАТ "Укрнафта" складе 156,92 грн. за 1000 м (зменшено на 53,41 грн. за 1000 м, або на 25,4%). При цьому, можливі джерела на фінансування необхідних капітальних вкладень (амортизація + чистий прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства) складуть 114644 тис.грн. (розрахунок ціни додається).

Відповідач наголошує на тому, що структура ціни видобутого газу НКРЕ не затверджується, а отже позивач має можливість за рахунок оптимізації витрат та їх перерозподілу сформувати витрати по собівартості відповідно до своїх потреб та їх доцільності. Крім того, з метою зниження вартості витрат позивач також має можливість скоротити їх шляхом запровадження енергозберігаючих технологій на всіх етапах видобутку газу.

Цінова політика в НГК проводиться Комісією відкрито, процедура прийняття рішень щодо рівнів цін є прозорою і здійснюється на відкритих засіданнях НКРЕ із залученням міністерств і відомств, представників засобів масової інформації, заінтересованих сторін та представників органів виконавчої влади. Таким чином Позивач мав право не погодитись з рівнем ціни та витрат по собівартості видобутого газу.

Крім того, позивач також мав право звернутися до НКРЕ щодо перегляду рівня ціни видобутого газу у випадку недостатності на погляд Компанії рівня економічно обґрунтованих витрат, прибутку та затвердженої ціни, як це зробила ДК "Укргазвидобування".

Щодо рівня прибутку прийнятого НКРЕ при затвердженні цін на видобутий газ по Компанії необхідно зазначити наступне.

Відповідно до абзаців четвертого та п'ятого пункту 3 Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. N 1269, проекти, що реалізуються із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності (крім випадків, передбачених актами законодавства), затверджують: центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації та інші органи державної влади щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю від 30 до 100 млн. гривень; підприємства, установи та організації державної форми власності та щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю до 30 млн. гривень.

Відповідач в обґрунтування своєї позиції посилається на те, що матеріалах, які надані позивачем для розрахунку ціни видобутого газу на 2008 рік, інвестиційна програма не була надана взагалі, а перелік капітальних інвестицій в буріння, перелік будов та план закупівлі обладнання по ВАТ "Укрнафта" на 2008 рік для забезпечення видобутку газу взагалі не був ніким узгоджений, не кажучи вже про погодження центральних органів виконавчої влади. Крім того не надані ні обґрунтування, ні розрахунок економічного ефекту від запровадження зазначених заходів.

Разом з тим амортизаційні відрахування, які входять до собівартості видобутку газу, є можливим джерелом фінансування необхідних капіталовкладень для забезпечення видобутку газу, відповідач зазначає, що за результатами комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності нафтогазовидобувних і газопостачальних підприємств, проведеної на виконання доручення Прем'єр-міністра України Ю.В.Тимошенко від 10.04.2008 р. N 66 (N 20507/0/1-08) представниками Мінфіна, Мінекономіки, Мінпаливенерго, НКРЕ, КРУ та НАК "Нафтогаз України" під головуванням Державної податкової адміністрації України, та поглибленого аналізу результатів комісійних перевірок достовірності закладених у ціни витрат собівартості видобутку газу по ВАТ "Укрнафта" НАК "Нафтогаз України", наданих довідкою Державною податковою адміністрацією України листом від 15.05.2008 N 5632/5/23-5015 встановлено наступне.

Проведеною перевіркою встановлено ряд фактів безпідставного (невиправданого) віднесення на собівартість видобутку природного газу витрат, які спричинили її збільшення та відповідно вплинули на рівень ціни видобутого газу.

Оскільки видобуток газу товарного-горючого природного не є основним для ВАТ "Укрнафта" (в структурі чистого доходу має питому вагу 0,7%) і є соціально-важливим товаром, не є доцільним віднесення до собівартості видобутку газу витрат на благодійну допомогу та соціальний розвиток регіонів, які в структурі ціни газу в 2007 році становили майже 4,0 грн. за 1 тис.куб.м (загалом 9,4 млн.грн.).

За висновками фахівців НАК "Нафтогаз України", враховуючи фактичний рівень зростання вартості товарів, робіт, послуг, динаміку цін та співвідношення обсягів видобутку в 2007 році в порівнянні з 2006 роком в собівартість видобутого газу недоцільно включено вартість витрат за елементами "Паливо" та "Інші витрати", що складає 9,78 грн. за 1 тис.куб.м (загалом 21,6 млн.грн.), та вартість послуг від структурних одиниць - 11,00 грн. за 1 тис.куб.м (26,05 млн.грн.).

Таким чином, у 2007 році у ВАТ "Укрнафта" була можливість щодо зменшення витрат на видобуток газу товарного-горючого природного близько 30,78 грн. за 1 тис.куб.м (71,25 млн.грн.).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, тому у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року N 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання незаконними та скасування постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України N 155 від 31.01.2008 р. та N 315 від 28.02.2008 р. не підлягають задоволенню, оскільки вони прийняті відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства, в межах своїх повноважень та з урахуванням фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України під час прийняття постанови суд вирішує чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки розглянувши справу по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, спірні постанови прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, то суд вважає за необхідне скасувати заходи щодо забезпечення адміністративного позову.

На підставі ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Вжиті ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2008 р. заходи щодо забезпечення адміністративного позову скасувати.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата підписання повного тексту постанови: 18.07.2008 р.