Про оскарження наказу Міністерства економіки України N 119 від 27.10.97 року "Про внесення змін до наказів Мінекономіки від 14.06.96 N 76 та від 19.07.96 N 94"

Окружний адміністративний суд міста Києва колегією суддів: Пилипенко О.Є. (головуючий), Винокуров К.С., Ковзель П.О., при секретарі - Коваль А.В., за результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до відповідача: Міністерства економіки України про визнання нечинним наказу N 119 від 27.10.97 року (представники сторін: від позивача: М.Р.М., від відповідача: Л.А.С.) В С Т А Н О В И В:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про визнання нечинним наказу N 119 від 27.10.97 року "Про внесення змін до наказів Мінекономіки від 14.06.96 N 76 та від 19.07.96 N 94".

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовує тим, що спірний наказ не відповідає нормам чинного законодавства та порушує законні права та інтереси позивача.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що відповідно до наказу Міністерства економіки України від 26.12.97 року N 142 "Про визнання такими, що втратили чинність накази Мінекономіки від 24.10.97 р. N 119 та від 19.07.96 р. N 94", таким чином відсутній предмет спору.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до наступних висновків.

Наказом Міністерства економіки від 27.10.97 року N 119 "Про внесення змін до наказів Мінекономіки від 14.06.96 N 76 та від 19.07.96 N 94" було затверджено граничну оптову ціну на газ природний і тарифи на його транспортування, що оплачуються споживачами України.

Відповідно до додатка 1 вищевказаного наказу гранична оптова ціна за 1000 куб.м природного газу (без ПДВ) складала 80 дол. США.

Згідно з додатком 2 спірного наказу тарифи на транспортування 1000 куб.м природного газу для потреб промислових підприємств, організацій, підприємств комунально-побутової сфери та інших суб'єктів господарювання без ПДВ, які користуються послугами газотранспортних підприємств складала для Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз" 0,83 (без ПДВ) дол. США

Диференційований тариф на транспортування природного газу в 1997 році обласним і міським газовим господарствам Державна акціонерна холдингова компанія "Укргаз" затверджувала своїми наказами.

Так, наказом Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз" від 14.08.96 року N 11 з 1 січня по 28 лютого 1997 року встановлено тариф на транспортування природного газу за 1000 куб.м в розмірі 5,28 (з ПДВ) дол. США, а з 1 березня по 31 грудня 1997 року встановлений тариф за 1000 куб.м в розмірі 6,36 (з ПДВ) дол. США згідно наказу N 6.

Як стверджує позивач, в результаті прийняття Міністерством економіки України спірного наказу в газовому господарстві України утворилась різниця тарифів на транспортування природного газу для потреб внутрішнього ринку.

Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Позивач оскаржує наказ Міністерства економіки України N 119 від 27.10.97 року. У зв'язку із зміною з 1 січня 1998 року умов формування цін на природний газ і тарифів на послуги з його транспортування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 1997 р. N 1027 "Про порядок забезпечення природним газом народного господарства і населення у 1998 році", спірний наказ втратив свою чинність відповідно до наказу Міністерства економіки України N 142 від 26.12.97 року "Про визнання такими, що втратили чинність накази Мінекономіки від 24.10.97 р. N 119 та від 19.07.96 р. N 94".

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищенаведене слід зазначити, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до Указу Президента України від 21.08.98 року N 902/98 "Про ліквідацію Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз" та постанови Кабінету Міністрів України" від 28.09.98 року N 1534 "Про ліквідацію Державної акціонерної Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз". Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.04.99 року N 318-р правонаступником прав і обов'язків ліквідованої Державної акціонерної Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз" є НАК "Нафтогаз України".

Наказом НАК "Нафтогаз України" від 18.01.2001 року N 14 "про вжиття заходів у зв'язку із створенням ДК "Газ України", ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" визнано правонаступником прав і обов'язків ДК "Торговий дім "Газ України" та головного управління з експлуатації систем газопостачання природного та скрапленого газу "Головпобутгаз" ДК "Укртрансгаз".

Вищенаведене вказує на те, що позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів ще у 2001 році, тобто з прийняттям наказу НАК "Нафтогаз України" від 18.01.2001 року N 14.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одні зі сторін.

Відповідачем було надано заперечення на позов, в яких він вказує про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду та наполягає на цьому.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що у нього відсутні підстави для визнання причин пропущення позивачем строку звернення до суду поважною, тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.

На підставі ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 99, 100, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата підписання постанови: 28.11.2007 р.