Про скасування розпорядження

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої:

Гончар Л.Я.

Суддів:

Васильченко Н.В.

Гордійчук М.П.

Чалого С.Я.

Бим М.Є.

при секретарі : Ніколенко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою представника Кабінету Міністрів України Щепи Наталії Борисівни на постанову господарського суду міста Севастополя від 17 червня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 серпня 2008 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта"до Кабінету Міністрів України, третя особа –Севастопольська міська державна адміністрація про скасування розпорядження, -

Закрите акціонерне товариство "Стівідорна компанія "Авліта"звернулося до суду з позовом до Кабінету Міністрів України про скасування розпорядження.

Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що Розпорядженням від 26 червня 2007 року № 488 Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Севастопольської міської державної адміністрації щодо надання Позивачу земельної ділянки водного фонду площею о, 8987 га в межах, встановлених в розпорядженні, для реконструкції та будівництва гідротехнічних споруд. На виконання цього розпорядження 27 листопада 2007 року між Позивачем та Севастопольською міською державною адміністрацією було укладено договір оренди землі. Однак, Розпорядженням Кабінету Міністрів від 27 лютого 2008 року № 365-р було скасовано Розпорядження від 26 червня 2007 року № 488, а Севастопольській міській державній адміністрації було доручено забезпечити розірвання укладеного з Позивачем договору оренди. Позивач просив суд скасувати повністю Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2008 року № 365-р "Про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 червня 2007 року № 488".

Постановою господарського суду міста Севастополя від 17 червня 2008 року позов Закритого акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта"задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 серпня 2008 року апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а постанову господарського суду міста Севастополя від 17 червня 2008 року –без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів, Кабінет Міністрів України подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

У поданій касаційній скарзі Кабінет Міністрів України, з посиланням на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про відмову в задоволені позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, виходили з наступного.

Суд у своїй постанові від 17.06.2008 р. вказує, що відповідач не представив доказів того, що спірне Розпорядження КМУ від 27.02.2008 р. №365р прийнято відповідно до вимог Тимчасового регламенту засідань Кабінету Міністрів України та його Президії і Положення про підготовку проектів постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, а відсутність таких доказів не дає суду можливості дійти висновку, що спірне розпорядження прийнято Кабінетом Міністрів з дотриманням встановленого діючим законодавством України порядку.

Суд першої інстанції оцінював докази та приймав рішення по суті справи, керуючись нормативно-правовими актами, які втратили чинність на момент винесення спірного розпорядження КМУ від 27.02.2008 р. №365-р, тобто на момент виникнення відносин позивача та відповідача. Суд апеляційної інстанції в своїй ухвалі не зробив жодного висновку щодо правомірності посилання суду першої інстанції на нормативно-правові акти, які не були чинними на момент виникнення правовідносин сторін. Положення про підготовку проектів постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України було затверджене постановою КМУ від 08.07.1993 р. №523 "Питання організації роботи Кабінету Міністрів України", яке втратило чинність ще 05.06.2000 р. в зв’язку з прийняттям постанови КМУ від 05.06.2000 р. №915 "Про затвердження Тимчасового Регламенту Кабінету Міністрів України". Тимчасовий регламент Кабінету Міністрів України, затверджений постановою КМУ від 05.06.2000 р. №915 у зв’язку з прийняттям постанови КМУ від 18 липня 2007 р. № 950 "Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України".

Спірне розпорядження винесене Кабінетом Міністрів України 27 лютого р. і оформлене в порядку, передбаченому Регламентом Кабінету Міністрів України, затвердженим постановою КМУ від 18.07.2007 р. №950.

На час прийняття зазначеного розпорядження постанова Кабінету Міністрів від 18 липня 2007 р. N950 "Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України" діяла в редакції зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 р. N 37. Згідно цих змін проект акта Кабінету Міністрів (за винятком проекту розпорядження з кадрових питань або про затвердження складу консультативних, дорадчих, інших допоміжних органів і робочих груп) головний розробник подає Мін’юсту для проведення правової експертизи разом з пояснювальною запискою, матеріалами погодження (листами із зауваженнями і пропозиціями) та довідками, зазначеними у пункті З § 52 і пункті З § 53 цього Регламенту.

Як вбачається з матеріалів справи правова експертиза в Мін’юсті не проводилася. Однак, це порушення процедури прийняття розпорядження не тягне його незаконності. Проект розпорядження підписаний Першим заступником Міністра юстиції України. Крім того, позиція Міністерства юстиції, викладена у запереченнях на позовну заяву, свідчить про підтримку спірного розпорядження.

Невірним є висновок судів попередніх інстанцій щодо відсутності у Кабінету Міністрів України повноважень на прийняття розпорядження від 27 лютого 2008 року № 365-р.

Частиною З статті 2 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені вони) на підставі, у межах .повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який наділений рядом повноважень, викладених у ст. 116 Конституції України.

Пункт З статті 113 Конституції України визначає, що Кабінет Міністрів у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Згідно статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання.

Оскаржуване розпорядження прийняте з метою забезпечення дотримання вимог законодавства, безпеки судноплавства та державних інтересів шляхом повернення державному підприємству "Севастопольський морський торговельний порт"ділянки акваторії. При цьому, Кабінет Міністрів України діяв відповідно до компетенції, визначеної Конституцією України, а також ст. Водного кодексу України та ст. 74 Кодексу торговельного мореплавства України.

У відповідності до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України –судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.,ст. 220, 221, 229, 232 КАС України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задовольнити.

Постанову господарського. Суду міста Севастополя від 17 червня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 серпня 2008 року скасувати.

У дозові Закритого акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Завліта"до Кабінету Міністрів України, третя особа –Севастопольська міська державна,адміністрація про скасування розпорядження від 27 лютого 2008 року № 365-р відмовити.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України у строки, з підстав та порядку, визначених статтями 235- 239-1 КАС України.