Про визнання незаконним та скасування Указу Президента України N 46/2010 від 20 січня 2010 року "Про присвоєння С.Бандері звання Героя України"

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., суддів Бєломєстнова О.Ю., Стойки В.В., при секретарі судового засідання Лакушевій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України Ющенка Віктора Андрійовича за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування Указу Президента України Віктора Ющенка N 46/2010 від 20 січня 2010 року "Про присвоєння С.Бандері звання Герой України" за участю позивача: ОСОБА_1 - особисто відповідача: не з'явився (від третьої особи на стороні відповідача: не з'явився), В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Президента України Ющенка Віктора Андрійовича про визнання незаконним Указу Президента України Віктора Ющенка N 46/2010 від 20 січня 2010 року "Про присвоєння С.Бандері звання Герой України" та зобов'язання скасувати його.

Ухвалою суду від 2 квітня 2010 року закрито провадження в адміністративній справі N 2а-1219/10/0570 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Президента України про зобов'язання Президента України скасувати Указ Президента України Віктора Ющенка N 46/2010 від 20 січня 2010 року "Про присвоєння С.Бандері звання Герой України" у зв'язку із відмовою позивача.

Відсутність підстав для нагородження позивач доводить аналізом положень Конституції України, Закону України "Про державні нагороди", головним з яких є те, що нагороджувана особа не є і ніколи не була громадянином України, що уможливлює нагородження саме даною державною нагородою.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач до судового засідання не з'явився, надіслав до суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що відповідно до пункту 25 статті 106 Конституції України Президенту України належать повноваження нагороджувати державними нагородами. Крім того, позивач оскаржує Указ Президента України від 20 січня 2010 року N 46/2010 "Про присвоєння С.Бандері звання Герой України" незважаючи на те, що цей акт індивідуальної дії не стосується прав, свобод чи інтересів позивача.

Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та розглянути справу у його відсутності.

Ухвалою від 24 березня 2010 року судом до участі у справі була залучена третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, внук нагородженого - ОСОБА_2.

У судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, не з'явилась. Про дату час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і доводи адміністративного позову, суд встановив наступне.

20 січня 2010 року Президент України Ющенко В.А. прийняв Указ N 46/2010 "Про присвоєння С.Бандері звання Герой України", яким присвоїв звання Герой України з удостоєнням ордена Держави Бандері Степану Андрійовичу - провідникові Організації українських націоналістів (посмертно) (арк. справи 24).

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії протоколу вручення державних нагород України в Національному академічному театрі опери і балету імені Тараса Шевченка від 22 січня 2010 року, Президентом України В.А.Ющенком відповідно до Указу Президента України "Про присвоєння звання С.Бандері Герой України" від 20 січня 2010 року вручено атрибути звання Герой України орден Держави N 227 та посвідчення до звання Герой України N 223 ОСОБА_2 - (внуку нагородженого).

Спірний Указ підписаний Президентом України та оприлюднений на офіційному веб-сайті Президента України в інформаційній мережі Інтернет, де позивач мав можливість з ним ознайомитися.

Повноваження Президента України із нагородження державними нагородами передбачені пунктом 25 статті 106 Конституції України. З цієї норми вбачається, що нагородження державними нагородами є виключною компетенцією Президента України, з огляду на що колегія суддів дійшла висновку про видання спірного Указу у межах компетенції відповідача.

Відповідно до статті 105 Конституції України звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту.

Преамбулою Закону України "Про державні нагороди України" від 16 березня 2000 року N 1549-III передбачено, що цей Закон відповідно до Конституції України встановлює державні нагороди України для відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною.

Цим законом визначено, що державні нагороди України (далі - державні нагороди) є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною.

Державні нагороди встановлюються виключно законами України.

Законодавство про державні нагороди складається з Конституції України, цього Закону та указів Президента України, що видаються відповідно до нього.

Державними нагородами є, зокрема, звання Герой України.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України "Про державні нагороди України" від 16 березня 2000 року N 1549-III нагородження державними нагородами провадиться Указом Президента України, що є формою реалізації владних управлінських функцій.

Нагородження державними нагородами може бути проведено посмертно (частина 3 статті 5 розділу I Закону України "Про державні нагороди України") .

Статтею 6 цього Закону визначено, що вищим ступенем відзнаки в Україні є звання Герой України. Звання Герой України присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення. Ця норма є спеціальною щодо звання Герой України тому підлягає переважному застосуванню перед загальними положеннями розділу I Закону.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що вона містить імперативний припис відносно правового статусу особи, яка нагороджується - вона обов'язково повинна бути громадянином України.

Україна як незалежна демократична держава проголошена 24 серпня 1991 року, згідно із Постановою Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 року N 1427-XII.

Питання громадянства України регулюються Конституцією України, Законом України "Про громадянство України" та іншими законодавчими актами. Підстави набуття громадянства України наведені у статті 2 Закону України "Про громадянство України" у редакції Закону від 8 жовтня 1991 року N 1636-XII та статті 3 у редакції Закону від 18 січня 2001 року N 2235-III. З вказаних норм Законів випливає, що набуття громадянства України є можливим з 1991 року. Отже, особи, що померли до цього року не можуть бути громадянами України.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України судом визнано загальновідомою ту обставину, що Бандера Степан Андрійович помер у 1959 році. Таким чином, судом встановлено, що С.Бандера помер до 1991 року. Тому він не є громадянином України, через що не може бути нагороджений званням "Герой України".

Суд звертає увагу на те, що надання оцінки діяльності Бандери С.А. у контексті підстав для відзнаки його званням "Герой України" не належить до повноважень суду, а знаходиться виключно у компетенції особи, яка прийняла рішення про його нагородження. Суд може перевіряти це рішення тільки на предмет його відповідності законодавству України.

Акти Президента України можуть бути предметом оскарження у суді, що прямо вбачається з приписів статті 55 Конституції України та підтверджується у рішеннях Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року 9-зп та від 25 листопада 1997 року N 6-зп. При цьому у відповідності з завданням та принципами адміністративного судочинства, які визначені у статтях 2 та 7 КАС України, суд оцінює спірний Указ на відповідність законам України, а не інтересам окремих осіб.

Судом також враховано, що за правовим змістом та підставами позбавлення державних нагород відрізняється від визнання незаконним та скасування актів про нагородження.

Враховуючи те, що спірний Указ був прийнятий з порушенням норм матеріального права та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття (п. 1, 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України) , колегія суддів вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Судові витрати відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають стягненню з державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись статтями 2 - 15, 17 - 18, 24, 33 - 35, 41 - 42, 47 - 51, 56 - 59, 69 - 71, 79, 86, 87, 94, 99, 104 - 107, 110, 122 - 143, 151 - 154, 158, 162, 163, 167, 185 - 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Президента Україна про визнання незаконним та скасування Указу Президента України N 46/2010 від 20 січня 2010 року "Про присвоєння С.Бандері звання Героя України" задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати Указ Президента України N 46/2010 від 20 січня 2010 року "Про присвоєння С.Бандері звання Героя України".

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 2 квітня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня оголошення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.