Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Калюжного Михайла Володимировича щодо офіційного тлумачення положень абзацу другого частини першої статті 216 Цивільного кодексу України

Конституційний Суд України у складі суддів:

Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого,

Бринцева Василя Дмитровича - доповідача,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Винокурова Сергія Маркіяновича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Маркуш Марії Андріївни,

Пасенюка Олександра Михайловича,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Калюжного Михайла Володимировича щодо офіційного тлумачення положень абзацу другого частини першої статті 216 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс).

Заслухавши суддю-доповідача Бринцева В.Д. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Громадянин Калюжний М.В. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень абзацу другого частини першої статті 216 Кодексу , згідно з якими у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості - відшкодувати вартість того, що одержано.

Автор клопотання обґрунтовує необхідність в офіційному тлумаченні вказаних положень тим, що, на його думку, суди України неоднаково розуміють і застосовують їх під час розгляду справ за позовами щодо визнання договорів, угод недійсними, зокрема в частині того, до якого кола осіб може бути застосовано зазначену норму. Калюжний М.В. вважає, що це призвело до порушення його прав на володіння майном, договір купівлі-продажу якого було визнано недійсним.

На підтвердження неоднозначного застосування наведених положень Кодексу до конституційного звернення долучено копії рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 24 вересня 2010 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2012 року (Калюжний М.В. був стороною у цій справі) та роздруковану з Єдиного державного реєстру судових рішень постанову Вищого господарського суду України від 7 червня 2012 року.

2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання про відкриття конституційного провадження у справі у зв’язку з прийняттям Першою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 30 жовтня 2012 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі відповідно до пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" , виходить з такого.

Згідно зі статтею 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб’єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод. У конституційному зверненні мають зазначатися обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України, а також дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб’єкти права на конституційне звернення (пункти 4, 5 частини другої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України" ).

З аналізу доданих до конституційного звернення копій судових рішень вбачається, що вони ухвалені за різних юридично значимих обставин. Так, при розгляді справи, в якій Калюжний М.В. був стороною, Суворовський районний суд міста Одеси (рішення якого залишене без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2012 року) внаслідок визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним стягнув з Піженка І.Г. (продавця майна за договором) на користь Калюжних (покупців майна за договором) отримані за договором кошти, а також задовольнив вимогу позивачів (Ткача І.О., Ткач О.В.) про вселення їх у спірну квартиру та виселення з неї покупців (Калюжних).

В той же час у постанові Вищого господарського суду України від 7 червня 2012 року за матеріалами касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 6 березня 2012 року у справі за позовом цього товариства до публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство" і товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро" про визнання недійсною угоди, визнання права власності та витребування майна, переданого на тимчасове зберігання Острозькому хлібоприймальному підприємству і втраченого товариством "Полісся-Агро", зазначено, що "реституція як спосіб захисту цивільного права, частина перша статті 216 Цивільного кодексу України , застосовується лише у разі наявності між сторонами укладеного договору, який визнано недійсним".

Порівняльний аналіз наведених судових рішень свідчить про те, що вони ухвалені за неоднакових юридично значимих обставин, а отже, відсутня неоднозначність у застосуванні судами положень абзацу другого частини першої статті 216 Кодексу .

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України неоднозначним застосуванням положень Конституції України або законів України є різне застосування одних і тих же норм цих правових актів судами України, іншими органами державної влади за однакових юридично значимих обставин (Ухвала від 12 травня 2010 року № 31-у/2010 ).

Отже, конституційне звернення не відповідає вимогам, передбаченим статтями 42, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" , що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" .

Враховуючи викладене та керуючись статтею 153 Конституції України , статтями 42, 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" , Конституційний Суд України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Калюжного Михайла Володимировича щодо офіційного тлумачення положень абзацу другого частини першої статті 216 Цивільного кодексу України на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Законом України "Про Конституційний Суд України" .

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.