Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Сироткіна Олексія Андрійовича щодо офіційного тлумачення положень частини другої, абзацу першого частини четвертої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів"

Конституційний Суд України у складі суддів:

Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Винокурова Сергія Маркіяновича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Кампа Володимира Михайловича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Стецюка Петра Богдановича - доповідача,

Стрижака Андрія Андрійовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Сироткіна Олексія Андрійовича стосовно офіційного тлумачення положень частини другої, абзацу першого частини четвертої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року N 1023-XII (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 30, ст. 379) з наступними змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Стецюка П.Б. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Громадянин Сироткін О.А. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частини другої, абзацу першого частини четвертої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року N 1023-XII (далі - Закон) з метою вирішення таких питань:

- як саме слід розуміти зазначене в частині другій статті 18 Закону поняття "дисбаланс договірних прав та обов'язків споживача";

- за яких умов вказаний дисбаланс варто вважати істотним;

- за якими критеріями та/або ознаками треба визначати несправедливість умов договору, щоб їх у подальшому можна було приєднувати до переліку несправедливих умов у договорах із споживачами, наведеного у статті 18 Закону.

Необхідність в офіційному тлумаченні вказаних положень Закону суб'єкт права на конституційне звернення обґрунтовує їх неоднозначним, як на його погляд, застосуванням судами загальної юрисдикції у процесі розгляду справ стосовно визнання недійсними кредитних договорів, зокрема умов, зазначених у цих договорах. Така необхідність, на думку автора клопотання, полягає також в тому, що в Законі не наведено чітких роз'яснень як самого поняття "істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків споживача", так і порядку його визначення, умов, за яких вказаний дисбаланс стає "істотним", а також самих критеріїв (ознак), що могли б визначати несправедливість умов договору.

До конституційного звернення долучено роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень копії рішень апеляційного суду Хмельницької області від 2 лютого 2011 року у справі N 22ц-705 та апеляційного суду Донецької області від 30 березня 2010 року у справі N 22ц-1893/19.

2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі у зв'язку з прийняттям Другою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 19 травня 2011 року про відмову у відкритті провадження, виходить з такого.

Закон України "Про Конституційний Суд України" передбачає, що підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод ( стаття 94) ; у конституційному зверненні має зазначатися обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України (пункт 4 частини другої статті 42) .

Відповідно до правових позицій Конституційного Суду України, викладених в ухвалах від 31 травня 2011 року N 15-у/2011, від 5 липня 2011 року N 23-у/2011 та N 24-уп/2011, конституційне звернення повинно бути внесено особою, яка є суб'єктом відповідних конституційних прав і свобод та має підстави стверджувати про їх порушення або можливість порушення внаслідок неоднозначного застосування норм Конституції або законів України судами України, іншими органами державної влади, а тому прагне отримати офіційну інтерпретацію норм, застосованих у процесі розв'язання спірних правовідносин з метою забезпечення реалізації чи захисту своїх конституційних прав та свобод.

Зі змісту наданих Сироткіним О.А. документів вбачається, що жоден із правозастосовних актів, на які він посилається, не приймався щодо нього особисто, і це реально призвело чи могло призвести до порушення саме його конституційних прав та свобод.

За таких обставин Конституційний Суд України вважає, що громадянин Сироткін О.А. не є повноважним суб'єктом щодо звернення із зазначеного приводу до єдиного органу конституційної юрисдикції, а це відповідно до пункту 1 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 153 Конституції України, пунктом 1 статті 45, статтею 50 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Сироткіна Олексія Андрійовича щодо офіційного тлумачення положень частини другої, абзацу першого частини четвертої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року з наступними змінами на підставі пункту 1 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - відсутність встановленого Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України" права на конституційне звернення.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.