Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Білокобильського Олександра Миколайовича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"

Конституційний Суд України у складі суддів:

Головіна Анатолія Сергійовича- головуючого,

Баулiна Юрiя Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовiченка Сергiя Леонiдовича,

Винокурова Сергія Маркіяновича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Стрижака Андрія Андрійовича,

Ткачука Павла Миколайовича - доповідача,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Білокобильського Олександра Миколайовича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" від 11 липня 2002 року № 93-IV (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 40, ст. 290) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Ткачука П.М. та дослідивши матеріали конституційного звернення, Конституційний Суд України

1. Громадянин Білокобильський Олександр Миколайович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" від 11 липня 2002 року № 93-IV зі змінами (далі - Закон) стосовно збереження за колишнім депутатом місцевої ради середньої заробітної плати на період його працевлаштування, але не більше шести місяців у разі неможливості надання йому відповідної роботи (посади).

Необхідність в офіційному тлумаченні наведених положень Закону суб'єкт права на конституційне звернення обґрунтовує неоднаковим їх розумінням і застосуванням органами державної влади та органами місцевого самоврядування, внаслідок чого порушено його конституційні права.

Автор клопотання зазначає, що до обрання депутатом і секретарем Лебединської міської ради Сумської області він був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, але після обрання у встановленому законодавством порядку припинив таку діяльність. У зв'язку з цим після закінчення строку депутатських повноважень його працевлаштування відповідно до частини другої статті 33 Закону на попередню чи іншу рівноцінну роботу (посаду) стало неможливим. Звернення заявника до Лебединського міського голови Сумської області щодо виплати середньої заробітної плати, яку він отримував на виборній посаді, на період працевлаштування залишилось без задоволення.

Розглядаючи питання стосовно права на виплату Білокобильському О.М. відповідно до частини другої статті 33 Закону середньої заробітної плати на період працевлаштування, Управління державної служби Головного управління державної служби України в Сумській області зазначило, що гарантії такої виплати не поширюються на осіб, які до обрання на виборну посаду до місцевої ради не перебували у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією або самостійно забезпечували себе роботою (лист від 6 грудня 2010 року № 897).

Міністерство юстиції України стосовно цього питання займає протилежну позицію, вважаючи, що Білокобильський О.М. має право на таку виплату, оскільки як колишньому приватному підприємцю йому не може бути надана попередня або інша рівноцінна робота (посада) (лист від 20 січня 2011 року № 16-0-2-11-21).

2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі у зв'язку з прийняттям Першою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 1 червня 2011 року про відмову у відкритті конституційного провадження на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України", виходить з такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94); у конституційному зверненні має зазначатися обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції або законів України (пункт 4 частини другої статті 42).

Однак автор клопотання не навів прикладів неоднозначного застосування частини другої статті 33 Закону. Долучені листи Міністерства юстиції України та Управління державної служби Головного управління державної служби України в Сумській області в цьому випадку мають інформаційний характер і не можуть розглядатися як факти неоднозначного застосування положень закону (абзац п'ятий пункту 3 мотивувальної частини Ухвали Конституційного Суду України від 29 жовтня 2009 року № 55-у/2009).

Таким чином, конституційне звернення не відповідає вимогам статей 42, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі відповідно до пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Враховуючи викладене та керуючись статтею 153 Конституції України, статтями 42, 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Білокобильського Олександра Миколайовича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" від 11 липня 2002 року № 93-IV зі змінами на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Законом України "Про Конституційний Суд України".

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.