У Х В А Л А
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 8, пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9 частини першої, пункту 1 частини другої, частини четвертої статті 9 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"
| м. Київ 9 червня 2010 року N 37-у/2010 | Справа N 2-28/2010 |
Конституційний Суд України у складі суддів:
Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,
Бринцева Василя Дмитровича,
Вдовіченка Сергія Леонідовича,
Головіна Анатолія Сергійовича,
Джуня В'ячеслава Васильовича,
Кампа Володимира Михайловича - доповідача,
Колоса Михайла Івановича,
Лилака Дмитра Дмитровича,
Маркуш Марії Андріївни,
Нікітіна Юрія Івановича,
Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,
Стецюка Петра Богдановича,
Ткачука Павла Миколайовича,
Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 8, пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9 частини першої, пункту 1 частини другої, частини четвертої статті 9 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 року N 586-XIV (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 20-21, ст. 190).
Заслухавши суддю-доповідача Кампа В.М. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - 50 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини другої статті 8, пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9 частини першої, пункту 1 частини другої, частини четвертої статті 9 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 року N 586-XIV (далі - Закон).
На думку народних депутатів України, Конституція України до внесення до неї змін у 2004 році пунктом 10 частини першої статті 106 надавала Президенту України повноваження призначати за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняти їхні повноваження на цих посадах. Законом України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року N 2222-IV, як наголошується у конституційному поданні, це повноваження Президента України було скасовано.
Суб'єкт права на конституційне подання вважає, що неконституційне обмеження повноважень голів місцевих державних адміністрацій строком повноважень Президента України у частині другій статті 8 Закону фактично усуває Кабінет Міністрів України від процедури звільнення з посад голів місцевих державних адміністрацій, чим звужує конституційно встановлені повноваження Уряду України щодо ініціювання припинення повноважень голів місцевих державних адміністрацій, встановлених частиною четвертою статті 118 Конституції України.
Автори клопотання звертають увагу також на те, що закріплення у частині першій (крім пункту 8) та пункті 1 частини другої статті 9 Закону права Президента України припиняти повноваження голів місцевих державних адміністрацій без подання Кабінету Міністрів України суперечить статті 106 Конституції України, яка не наділяє главу держави таким правом.
2. Третя колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 13 квітня 2010 року відмовила у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України", та непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.
3. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.
Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному поданні повинно зазначатися правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта або його окремих положень (пункт 4 частини другої статті 39) ; предметом розгляду Конституційного Суду України може бути конституційне подання, в якому викладаються аргументи і стверджується про неконституційність законів, інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим (частина перша статті 71) .
Суб'єкт права на конституційне подання не навів правового обґрунтування неконституційності положень частини другої статті 8, пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9 частини першої, пункту 1 частини другої, частини четвертої статті 9 Закону.
Таким чином, аналіз конституційного подання свідчить про наявність підстав для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 39, 45, 50 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України
у х в а л и в:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 8, пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9 частини першої, пункту 1 частини другої, частини четвертої статті 9 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 року N 586-XIV на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
(Текст взято з сайту Конституційного Суду України)
