Про деякі питання порядку сплати державного мита з позовів підприємств-резидентів про стягнення з їх контрагентів-резидентів заборгованості в іноземній валюті

У зв'язку з виникненням у судовій практиці питання стосовно порядку сплати державного мита з позовів підприємств-резидентів про стягнення з їх контрагентів, які також є резидентами, заборгованості в іноземній валюті Вищий господарський суд України звернувся до Державної податкової адміністрації з відповідним запитом.

Державна податкова адміністрація України листом від 12.11.2009 N 13844/5/17-0316 повідомила таке:

"Відповідно до Закону України від 25 червня 1991 року N 1251-XII "Про систему оподаткування (із змінами та доповненнями) державне мито належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито" з відповідними змінами і доповненнями (далі - Декрет).

Статтею 1 Декрету встановлено, що платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Перелік об'єктів справляння державного мита наведено у статті 2, а розміри ставок державного мита - у статті 3 Декрету.

Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування, крім державного мита, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, яке зараховується до Державного бюджету України (стаття 6 Декрету) .

Відповідно до пункту 4 статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

Також, згідно частини другої статті 7 Декрету з позовів, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті. У разі коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах неоподаткованого мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України, крім випадків, передбачених у частині третій цієї статті. Ці положення викладені і в роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 17.02.94 N 02-5/114 "Про деякі питання визначення ціни позову, підсудності справ та сплати державного мита" (із змінами та доповненнями і рекомендаціями президії Вищого господарського суду України), в якому визначено, що при визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами".

Про викладене повідомляється в порядку інформації.