У Х В А Л А
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Швеця Олега Григоровича щодо офіційного тлумачення положень пункту 4 частини другої статті 42, статті 94 Закону України "Про Конституційний Суд України"
| м. Київ 30 червня 2009 року N 37-у/2009 | Справа N 2-38/2009 |
Конституційний Суд України у складі суддів:
Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,
Бауліна Юрія Васильовича,
Вдовіченка Сергія Леонідовича,
Головіна Анатолія Сергійовича,
Джуня В'ячеслава Васильовича,
Дідківського Анатолія Олександровича,
Домбровського Івана Петровича,
Кампа Володимира Михайловича - доповідача,
Колоса Михайла Івановича,
Лилака Дмитра Дмитровича,
Маркуш Марії Андріївни,
Мачужак Ярослави Василівни,
Нікітіна Юрія Івановича,
Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,
Стецюка Петра Богдановича,
Ткачука Павла Миколайовича,
Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Швеця Олега Григоровича щодо офіційного тлумачення положень пункту 4 частини другої статті 42, статті 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 року N 422/96-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 49, ст. 272) (далі - Закон).
Заслухавши суддю-доповідача Кампа В.М. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Громадянин Швець Олег Григорович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень пункту 4 частини другої статті 42, статті 94 Закону.
Обґрунтовуючи необхідність в офіційному тлумаченні зазначених положень Закону, Швець О.Г. посилається на Рішення Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року N 6-рп/2005 і вказує, що в ньому "обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України застосовано Конституційним Судом України виключно в контексті вимог частини першої статті 42 Закону", тоді як в Ухвалі від 1 лютого 2007 року N 12-у/2007 "це ж положення застосовано в значенні необхідності дотримання вимог статті 94 Закону".
Автор клопотання просить Конституційний Суд України дати обґрунтоване тлумачення положень Закону, зокрема відповісти на такі питання:
- що означає поняття "застосування положення Конституції України" судами України, іншими органами державної влади;
- як впливають на застосування положень Конституції України судами України, іншими органами державної влади положення статті 8 Конституції України про те, що її норми є нормами прямої дії і найвищої юридичної сили, а в Україні визнається і діє принцип верховенства права;
- чим відрізняється застосування судами України, іншими органами державної влади положень законів України від застосування ними положень Конституції України;
- як впливає на застосування положень законів України судами України, іншими органами державної влади те, що законодавець не визначив, нормами якої дії є положення законів - нормами прямої дії (як положення Конституції України) чи опосередкованої.
2. Третя колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 17 червня 2009 року відмовила у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".
3. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.
Суб'єкт права на конституційне звернення просить дати офіційне тлумачення положень пункту 4 частини другої статті 42, статті 94 Закону.
Відповідно до вимог Закону конституційне звернення повинне містити обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України та законів України (пункт 4 частини другої статті 42) ; підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень цих актів судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод ( стаття 94) .
Швець О.Г. вбачає необхідність в офіційному тлумаченні положень пункту 4 частини другої статті 42, статті 94 Закону у зв'язку з неоднозначним їх застосуванням Конституційним Судом України. Однак наведення автором клопотання позицій, висловлених у Рішенні Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року N 6-рп/2005 та Ухвалі Конституційного Суду України від 1 лютого 2007 року N 12-у/2007, не може вважатися обґрунтуванням необхідності в офіційному тлумаченні вказаних положень Закону, оскільки в цих позиціях Конституційного Суду України немає неоднозначності застосування Закону.
Отже, порушені в конституційному зверненні питання не містять обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Закону, а тому згідно з пунктом 2 частини першої статті 45 Закону є підстави для відмови у відкритті конституційного провадження у справі.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 42, 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України
у х в а л и в:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Швеця Олега Григоровича щодо офіційного тлумачення положень пункту 4 частини другої статті 42, статті 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 року N 422/96-ВР на підставі пункту 2 частини першої статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, цим Законом.
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
