Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із застосуванням Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір"

У судовій практиці постали питання, пов'язані із застосуванням Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 18-92 "Про акцизний збір" (далі - Декрет) у частині сплати акцизного збору із оборотів з реалізації нафтопродуктів, виготовлених нафтопереробними підприємствами з давальницької сировини.

У зв'язку з цим вважаємо за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до пункту "а" статті 2 Декрету платниками акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів (послуг) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

Згідно з пунктом "а" статті 3 Декрету об'єктом оподаткування акцизним збором є обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою.

Як свідчать матеріали судових справ, підприємства-виробники нафтопродуктів беруть участь як у процесі виробництва відповідної продукції, так і у процесі її реалізації шляхом відвантаження підприємству-замовнику або, за його вказівкою, кінцевому споживачеві із здійсненням відповідних розрахунків.

У зв'язку з цим у вирішенні спорів, пов'язаних зі сплатою акцизного збору із оборотів з реалізації нафтопродуктів, слід у кожному конкретному випадку з'ясувати умови, на яких здійснювалась переробка і реалізація нафтопереробними підприємствами нафтопродуктів, виготовлених з давальницької сировини, у тому числі умови переходу права власності на нафтопродукти, розрахунків за реалізовані нафтопродукти тощо.