Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України "Про внесення зміни до Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про режим іноземного інвестування"

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Козюбри Миколи Івановича,

Корнієнка Миколи Івановича,

Костицького Михайла Васильовича - суддя-доповідач,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мартиненка Петра Федоровича,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Розенка Віталія Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Тимченка Івана Артемовича,

Тихого Володимира Павловича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича,

Яценка Станіслава Сергійовича,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України "Про внесення зміни до Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про режим іноземного інвестування" від 6 липня 1999 року за N 823-XIV.

Заслухавши суддю-доповідача Костицького М.В. та розглянувши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. У конституційному поданні Президент України ставить питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України "Про внесення зміни до Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про режим іноземного інвестування" від 6 липня 1999 року, стверджуючи при цьому, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України система оподаткування, засади функціонування інвестиційного ринку встановлюються виключно законами України, а не постановами Верховної Ради України, і що прийняттям зазначеної Постанови Верховна Рада України фактично відновила нечинні Закон України "Про іноземні інвестиції" від 13 березня 1992 року N 2198-XII та Декрет Кабінету Міністрів України "Про режим іноземного інвестування" від 20 травня 1993 року N 55-93 в частині застосування окремих їх норм, включаючи норми податкового, митного, інвестиційного та іншого законодавства до певного кола осіб.

Суб'єкт права на конституційне подання також зазначає, що надання вищезгаданою Постановою іноземним інвесторам права вимагати застосування до внесених ними іноземних інвестицій особливих державних гарантій за умов, що інших суб'єктів інвестиційної діяльності цим правом не наділено, здійснено без додержання вимог частини четвертої статті 13 Конституції України, згідно з якою всі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Крім того, Президент України вважає, що прийняття цієї Постанови з визначенням порядку застосування законодавчих актів, що втратили чинність, можна розглядати як тлумачення закону, оскільки Верховна Рада України встановила нею порядок реалізації норм закону без прийняття самого закону із неврегульованого питання.

2. Предметом конституційного подання Президента України є Постанова Верховної Ради України "Про внесення зміни до Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про режим іноземного інвестування" від 6 липня 1999 року, якою доповнено пункт 5 Постанови "Про порядок введення в дію Закону України "Про режим іноземного інвестування" від 19 березня 1996 року N 94/96-ВР абзацами другим, третім та четвертим, які, власне, і оспорюються.

Проте на момент розгляду конституційного подання Президента України в Колегії суддів Конституційного Суду України з конституційних звернень (подань) дія пункту 5 Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про режим іноземного інвестування" від 19 березня 1996 року скасована Законом України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" від 17 лютого 2000 року N 1457-III і, таким чином, предмет конституційного подання відсутній.

3. Колегія суддів Конституційного Суду України з конституційних звернень (подань) своєю ухвалою відмовила у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

4. За змістом статей 150, 152 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань щодо конституційності лише чинних актів органів, визначених у пункті 1 частини першої статті 150 Основного Закону.

У конституційному поданні порушено питання про відповідність Конституції України Постанови Верховної Ради України від 6 липня 1999 року, якою доповнено пункт 5 Постанови Верховної Ради України від 19 березня 1996 року, що втратив чинність, а отже, втратила чинність і Постанова, конституційність якої оспорює Президент України. Це питання не підвідомче Конституційному Суду України, що відповідно до пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 150 Конституції України, статтями 45, 49 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України "Про внесення зміни до Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про режим іноземного інвестування" від 6 липня 1999 року N 823-XIV на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскарженою.