Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанов Верховної Ради України "Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань дотримання органами державної влади і місцевого самоврядування та їх посадовими особами, Центральною виборчою комісією норм виборчого законодавства під час підготовки і проведення виборів Президента України" та "Про інформацію Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань дотримання органами державної влади і місцевого самоврядування та їх посадовими особами, Центральною виборчою комісією норм виборчого законодавства під час підготовки і проведення виборів Президента України"

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Козюбри Миколи Івановича,

Корнієнка Миколи Івановича,

Костицького Михайла Васильовича - суддя-доповідач,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мартиненка Петра Федоровича,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Розенка Віталія Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Тимченка Івана Артемовича,

Тихого Володимира Павловича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича,

Яценка Станіслава Сергійовича,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанов Верховної Ради України "Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань дотримання органами державної влади і місцевого самоврядування та їх посадовими особами, Центральною виборчою комісією норм виборчого законодавства під час підготовки і проведення виборів Президента України" від 20 травня 1999 року N 684-XIV та "Про інформацію Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань дотримання органами державної влади і місцевого самоврядування та їх посадовими особами, Центральною виборчою комісією норм виборчого законодавства під час підготовки і проведення виборів Президента України" від 1 липня 1999 року N 794-XIV.

Заслухавши суддю-доповідача Костицького М.В. та розглянувши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Президент України звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), постанови Верховної Ради України "Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань дотримання органами державної влади і місцевого самоврядування та їх посадовими особами, Центральною виборчою комісією норм виборчого законодавства під час підготовки і проведення виборів Президента України" від 20 травня 1999 року N 684-XIV та "Про інформацію Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань дотримання органами державної влади і місцевого самоврядування та їх посадовими особами, Центральною виборчою комісією норм виборчого законодавства під час підготовки і проведення виборів Президента України" від 1 липня 1999 року N 794-XIV, оскільки, як вважає суб'єкт права на конституційне подання, їх прийнято з перевищенням повноважень, наданих Верховній Раді України Конституцією України.

У конституційному поданні наголошується, що, по-перше, утворення Верховною Радою України Тимчасової спеціальної комісії для нагляду за дотриманням органами державної влади і місцевого самоврядування та їх посадовими особами, Центральною виборчою комісією виборчого законодавства під час підготовки і проведення виборів Президента України як постійно діючого контрольного органу на період підготовки і проведення виборчої кампанії суперечить частині третій статті 89 Конституції України. По-друге, наявність такої комісії суперечить статтям 6, 7, 8 Закону України "Про вибори Президента України", згідно з якими організацію і проведення виборів Президента України здійснюють Центральна виборча комісія, окружні та дільничні виборчі комісії, а також пункту 3 статті 13 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", відповідно до якого Центральна виборча комісія здійснює контроль за дотриманням конституційних норм виборчого права та виконанням Закону України "Про вибори Президента України" і забезпечує однакове їх застосування на всій території України у межах своєї компетенції.

Суб'єкт права на конституційне подання також вважає, що не відповідає Конституції України і рекомендація Верховної Ради України Президентові України звільнити із займаних посад керівників двох центральних органів виконавчої влади - Міністра внутрішніх справ України Кравченка Ю.Ф. та Голову Служби безпеки України Деркача Л.В.

2. На час реєстрації конституційного подання Президента України в Конституційному Суді України (липень 1999 року) вбачалися певні підстави для розгляду справи щодо конституційності зазначених постанов Верховної Ради України. Але на початок розгляду конституційного подання на засіданні Колегії суддів Конституційного Суду України з конституційних звернень (подань) ці підстави відпали через відсутність предмета конституційного подання.

По-перше, 1 січня 2000 року завершився визначений пунктом 3 Постанови Верховної Ради України (із змінами і доповненнями) від 20 травня 1999 року термін діяльності Тимчасової спеціальної комісії.

По-друге, на підставі статті 4.6.4. Регламенту Верховної Ради України повноваження Тимчасової спеціальної комісії автоматично припиняються з прийняттям Верховною Радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії. Хоча аналіз наявних у справі матеріалів свідчить, що такого рішення Верховна Рада України не приймала.

По-третє, виходячи із Постанови Центральної виборчої комісії "Про повідомлення про результати виборів Президента України 14 листопада 1999 року" від 18 листопада 1999 року N 436 змінилися обставини, викладені суб'єктом права на конституційне подання, - вибори Президента України відбулися.

3. Відповідно до Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань щодо конституційності лише чинних законів та правових актів. Питання про відповідність Конституції України постанов Верховної Ради України, які втратили чинність, не підвідомче Конституційному Суду України, що згідно з пунктом 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі.

4. Рекомендації Президентові України, викладені в Постанові Верховної Ради України від 1 липня 1999 року, щодо звільнення з посад Міністра внутрішніх справ України та Голови Служби безпеки України не належать до компетенції Верховної Ради України, оскільки згідно з пунктом 10 статті 106 Конституції України призначення членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади та припинення їхніх повноважень на цих посадах є прерогативою Президента України, який вирішує ці питання за поданням Прем'єр-міністра України.

Із наведеного випливає, що Постанова Верховної Ради України від 1 липня 1999 року не є правовим актом, який породжує певні наслідки. Відповідно до частини другої статті 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів та інших правових актів. За змістом пункту 1 частини першої статті 150 Конституції України, пункту 1 статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" предметом розгляду Конституційного Суду України є, зокрема, закони та інші правові акти Верховної Ради України, тобто виключна юрисдикція Конституційного Суду України поширюється лише на правові акти, прийняті Верховною Радою України.

5. Колегія суддів Конституційного Суду України з конституційних звернень (подань) своєю ухвалою відмовила у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

На основі викладеного та керуючись статтею 150 Конституції України, статтями 45, 49 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанов Верховної Ради України "Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань дотримання органами державної влади і місцевого самоврядування та їх посадовими особами, Центральною виборчою комісією норм виборчого законодавства під час підготовки і проведення виборів Президента України" від 20 травня 1999 року N 684-XIV та "Про інформацію Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань дотримання органами державної влади і місцевого самоврядування та їх посадовими особами, Центральною виборчою комісією норм виборчого законодавства під час підготовки і проведення виборів Президента України" від 1 липня 1999 року N 794-XIV на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскарженою.