Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої, четвертої статті 102-2 Закону України "Про вибори народних депутатів України"

Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого, доповідача,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Маркуш Марії Андріївни,

Нікітіна Юрія Івановича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої, четвертої статті 102-2 Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 25 березня 2004 року N 1665-IV (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 27-28, ст. 366; 2005 р., N 38-39, ст. 449; 2007 р., N 28, ст. 383).

Заслухавши суддю-доповідача Стрижака А.А. та дослідивши матеріали конституційного подання, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 56 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частин першої, другої, четвертої статті 102-2 Закону України "Про вибори народних депутатів України" (далі - Закон) у системному зв'язку з положеннями пунктів 7, 8 частини першої статті 106 та пункту 1 частини другої статті 90 Конституції України, зокрема в контексті таких питань:

- чи допускають положення частин першої, другої та четвертої статті 102-2 Закону формування окружних виборчих комісій з дотриманням представництва коаліції та опозиції у разі, якщо призначення позачергових виборів народних депутатів є наслідком несформування (відсутності) коаліції депутатських фракцій?

- чи можна розуміти положення частин першої та другої статті 102-2 Закону так, що Центральна виборча комісія не може визначити кількісний склад окружної виборчої комісії з дотриманням рівного представництва коаліції депутатських фракцій та опозиції (сукупності депутатських фракцій, які не входять до коаліції), сформованих у Верховній Раді України поточного скликання, і рівної кількості кандидатур від кожної фракції окремо у межах представництва коаліції та опозиції, якщо підставою дострокового припинення повноважень Верховної Ради України стало несформування (відсутність) коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України?.

Народні депутати України наголошують на тому, що положення частин другої, четвертої статті 102-2 Закону не можна застосовувати у випадку, коли Президент України достроково припиняє повноваження Верховної Ради України на підставі пункту 1 частини другої статті 90 Конституції України, оскільки відсутній суб'єкт, уповноважений Законом на формування складу окружних виборчих комісій.

2. Ухвалою Третьої колегії суддів Конституційного Суду України від 3 листопада 2008 року відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі.

3. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.

Відповідно до статті 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є практична необхідність у з'ясуванні або роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції України та законів України. Обов'язковою умовою такого подання є наявність правового обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні, як того вимагає положення пункту 4 частини другої статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Проаналізувавши зміст конституційного подання, Конституційний Суд України дійшов висновку, що автори клопотання не навели правового обґрунтування практичної необхідності у тлумаченні положень частин першої, другої, четвертої статті 102-2 Закону, а висловили власне їх розуміння і просять в порядку офіційного тлумачення дати відповіді на сформульовані в конституційному поданні питання.

Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що конституційне подання не відповідає вимогам статей 39, 93 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 39, 45, 50, 93 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої, четвертої статті 102-2 Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 25 березня 2004 року N 1665-IV на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.