Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Питання енергетичної безпеки України"

Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

Бринцева Василя Дмитровича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича - доповідача,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Питання енергетичної безпеки України" від 14 березня 2007 року N 204 (Урядовий кур'єр, 2007 р., 28 березня).

Заслухавши суддю-доповідача Овчаренка В.А. та розглянувши матеріали конституційного подання, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 53 народних депутати України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Питання енергетичної безпеки України" від 14 березня 2007 року N 204 (далі - Указ).

Народні депутати України вважають, що Указ видано з порушенням вимог Конституції України, зокрема частини першої статті 6, частини другої статті 8, частини другої статті 19, статей 106, 116.

Автори клопотання зазначають, що Указом Передбачено створення при Президентові України робочої групи з підготовки пропозицій щодо основних напрямів зовнішньої політики України у сфері енергетичної безпеки (стаття 1 Указу) , яку глава держави наділив повноваженнями органів виконавчої влади. Такі повноваження, стверджують народні депутати України, не відповідають правовій природі допоміжних органів і спрямовані на здійснення Президентом України управління об'єктами державної власності.

Крім того, Президент України, як наголошує суб'єкт права на конституційне подання, перевищив свої повноваження, вказавши в Указі, що здійснення зовнішньої політики, зокрема проведення офіційних переговорів, вирішення питання щодо двостороннього та багатостороннього співробітництва, має відбуватися відповідно до його директив.

2. Друга колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 25 березня 2008 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України", та непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.

Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" у конституційному поданні має бути наведене правове обґрунтування тверджень про неконституційність правового акта або окремих його положень (пункт 4 частини другої статті 39).

Автори клопотання в конституційному поданні не навели такого обґрунтування невідповідності Указу положенням статей 6, 8, 19, 116 Конституції України, зокрема щодо відсутності у Президента України права створювати для реалізації своїх повноважень робочу групу з підготовки пропозицій главі держави з тих чи інших питань зовнішньої політики як консультативний, дорадчий чи допоміжний орган (службу) за умов, що вона фінансується у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України (пункт 28 частини першої статті 106 Конституції України) , наявності у робочої групи владних повноважень. Не наведено й правових обґрунтувань тверджень, що Президент України, надавши робочій групі право на збір інформації, здійснює управління об'єктами державної власності.

Що стосується статті 3 Указу, то суб'єкт права на конституційне подання, по суті, ставить питання про її невідповідність Закону України "Про міжнародні договори України", тобто про незаконність положення цього Указу, що не є предметом розгляду Конституційним Судом України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 13, 14, 39, 45, 50 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Питання енергетичної безпеки України" від 14 березня 2007 року N 204 на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України", та непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.