Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статей 29, 69, пунктів 13, 30, 50 статті 71, статей 106, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Пшеничного Валерія Григоровича - головуючий,

Бринцева Василя Дмитровича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Іващенка Володимира Івановича,

Колоса Михайла Івановича,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Станік Сюзанни Романівни,

Стрижака Андрія Андрійовича - суддя-доповідач,

Ткачука Павла Миколайовича,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статей 29, 36, 69, пунктів 13, 20, 30, 33, 49, 50 статті 71, статей 97, 98, 104, 105, 106, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., N 7-8, ст. 66) стосовно соціальних гарантій суддів та працівників апарату судів.

Заслухавши суддю-доповідача Стрижака А.А. та розглянувши матеріали справи, Конституційний Суд України у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - Верховний Суд України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статей 29, 36, 69, пунктів 13, 20, 30, 33, 49, 50 статті 71, статей 97, 98, 104, 105, 106, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (далі - Закон).

2. Ухвалою Третьої колегії суддів Конституційного Суду України від 22 березня 2007 року відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статей 29, 69, пунктів 13, 30 статті 71, пункту 50 статті 71 (стосовно зупинення на 2007 рік дії частини третьої статті 72 Закону України "Про судоустрій України" щодо виплати народним засідателям і присяжним розміру винагороди, не меншого ніж посадовий оклад судді відповідного суду), статей 106, 111 Закону на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України".

3. Іншою ухвалою Третьої колегії суддів Конституційного Суду України від 22 березня 2007 року відкрито конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 36, пунктів 20, 33, 49 статті 71, пункту 50 статті 71 (стосовно зупинення на 2007 рік дії частини другої статті 123 Закону України "Про судоустрій України" щодо розміру заробітної плати працівників апарату судів та працівників державної судової адміністрації, частини другої статті 130 цього Закону щодо прирівняння за умовами оплати праці), статей 97, 98, 104, 105 Закону (стосовно соціальних гарантій суддів та працівників апарату судів).

4. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статей 29, 69, пунктів 13, 30 статті 71, пункту 50 статті 71 (стосовно зупинення на 2007 рік дії частини третьої статті 72 Закону України "Про судоустрій України" щодо виплати народним засідателям і присяжним розміру винагороди, не меншого ніж посадовий оклад судді відповідного суду), статей 106, 111 Закону, Конституційний Суд України виходить з такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" суб'єкт права на конституційне подання повинен зазначити правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності (пункт 4 частини другої статті 39) та викласти аргументи на підтвердження неконституційності законів чи інших правових актів (частина перша статті 71).

4.1. У частині першій статті 69 Закону визначено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі - працівників) та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах або планах використання бюджетних коштів. Частиною другою зазначеної статті встановлено, що витрати на безоплатне та пільгове матеріальне і - побутове забезпечення окремих категорій працівників здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих бюджетних установ.

Навівши зміст цієї статті, автор клопотання вказав, що оспорюване положення значно знизило соціальні гарантії суддям, поставивши їх у залежність від наявності податкової соціальної пільги. Однак стаття 69 Закону не пов'язує умови утримання працівників бюджетних установ (в тому числі і суддів) та здійснення витрат на матеріальне чи побутове забезпечення з наявністю чи відсутністю у працівника податкової соціальної пільги, а правового обґрунтування щодо неконституційності вказаної норми Закону Верховний Суд України у поданні не навів.

4.2. Звертаючись до Конституційного Суду України з клопотанням про визнання неконституційним пункту 50 статті 71 Закону, яким зупинено на 2007 рік дію частини третьої статті 72 Закону України "Про судоустрій України" щодо виплати народним засідателям і присяжним розміру винагороди, не меншого ніж посадовий оклад судді відповідного суду, та статті 106 Закону, якою визначено, що народним засідателям і присяжним за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода виходячи з розміру їх середньомісячного заробітку чи пенсії, але не меншого, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, автор стверджує про невідповідність цих норм статті 126 Конституції України, проте посилається на частину другу статті 72 Закону України "Про судоустрій України", якою встановлено, що гарантії незалежності і недоторканності суддів поширюються на народних засідателів і присяжних.

Стаття 126 Конституції України гарантій незалежності і недоторканності для народних засідателів і присяжних не встановлює, а посилання на частину другу статті 72 Закону України "Про судоустрій України" не може бути правовим обґрунтуванням неконституційності пункту 50 статті 71, статті 106 Закону.

4.3. Суб'єкт права на конституційне подання порушив питання про неконституційність окремих положень статей 29, пунктів 13, 30 статті 71, статті 111 Закону стосовно соціальних гарантій суддів та працівників апарату судів, однак в клопотанні не навів правового обґрунтування неконституційності оспорюваних положень Закону.

Отже, конституційне подання в цій частині не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України", що згідно з пунктом 2 статті 45 цього Закону є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 13, 39, 45, 50, 71 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статей 29, 69, пунктів 13, 30 статті 71, пункту 50 статті 71 (стосовно зупинення на 2007 рік дії частини третьої статті 72 Закону України "Про судоустрій України" щодо виплати народним засідателям і присяжним розміру винагороди, не меншого ніж посадовий оклад судді відповідного суду), статей 106, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V стосовно соціальних гарантій суддів та працівників апарату судів на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.