Про Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства у відповідність із Цивільним кодексом України"

Верховною Радою України 2 червня 2005 року прийнято Закон України N 2631-IV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства у відповідність із Цивільним кодексом України" (далі - Закон N 2631-IV), який набрав чинності з 25 червня 2005 року.

Законом N 2631-IV внесено зміни до Кримінально-процесуального кодексу України, Законів України "Про виконавче провадження", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про банки і банківську діяльність" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Згідно зі змінами, внесеними до абзацу сьомого частини третьої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження лише за рішенням суду має право накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до змін, внесених до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", зі статті 9 виключено положення щодо надіслання рішення керівника податкового органу (його заступника) про застосування арешту активів платника податків банкам, обслуговуючим платника податків, з вимогою тимчасового зупинення видаткових операцій за рахунками такого платника податків (якщо платником податку є банк - з вимогою зупинення видаткових операцій за власними рахунками).

Названу статтю Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" доповнено нормою про те, що арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.

Законом N 2631-IV статтю 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" викладено у такій редакції: "Арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, а також звільнення такого майна з-під арешту здійснюються виключно за рішенням суду.

Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а так само зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється відповідно до законів України на підставі рішення суду. Операції за рахунками відновлюються за рішенням суду.

Забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку або зупиняти операції за цими рахунками.

Рішення суду про стягнення на кошти, які знаходяться на рахунках юридичних чи фізичних осіб, видаткові операції за якими зупинені уповноваженим органом, підлягають негайному і безумовному виконанню, за винятком випадків введення мораторію відповідно до цього Закону".

Відповідно до змін, внесених до пункту 5 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" страховик має право, зокрема, на підставі рішення суду за поданням органів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зупиняти операції підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю, за поточними рахунками в банківських установах у разі відмови їх від реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду як платників страхових внесків або відмови від сплати страхових внесків.

З повним текстом Закону N 2631-IV можна ознайомитися в юридичних інформаційно-пошукових системах "Ліга" або "Законодавство".

Про викладене повідомляється в порядку інформації і для врахування у здійсненні судочинства.