Узагальнення судової практики вирішення протягом 2003 р. - першого півріччя 2004 р. спорів, повязаних з виплатою заробітної плати субєктам господарювання, відносно яких порушено справу про банкрутство

Умови і порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнаний його банкрутом і застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначено Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У ст. 28 Закону України "Про оплату праці" передбачено захист прав працівників у разі банкрутства підприємства та обумовлено, що у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України "Про банкрутство".

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитором визначено як юридичну, так і фізичну особу, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника.

В абзаці 4 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вказано, що заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником), і повинна містити, зокрема, розмір заборгованості по виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника.

Відповідно до ч. З ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відзив боржника повинен містити, серед іншого, загальну суму заборгованості боржника перед кредиторами, у тому числі по заробітній платі працівникам боржника.

Згідно вимог ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів включається заборгованість по заробітній платі працівникам боржника за заявами цих працівників або за даними обліку боржника.

Згідно ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", задоволення вимог, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), віднесено до другої черги задоволення вимог кредиторів.

За даними системи "діловодство господарського суду" та на підставі аналізу розглянутих Київським апеляційним господарським судом протягом 2003 р. - першого півріччя 2004 р. справ, можна зробити висновок, що, хоча в апеляційному порядку і оскаржувались судові акти у справах про банкрутство, жодного разу предмет розгляду апеляційної інстанції не був пов'язаний з виплатою заробітної плати суб'єктами господарювання, відносно яких порушено справу про банкрутство.

За дорученням Київського апеляційного господарського суду, господарськими судами м. Києва та Чернігівської області було проведено узагальнення практики вирішення зазначених спорів, яке засвідчило, що за період 2003 р. - першого півріччя 2004 р. у провадженні господарського суду м. Києва було 9 справ вказаної категорії, із загальною сумою заборгованості по заробітній платі 1 478 531,12 грн. (фактично виплачено 741 000 грн.), а за даними господарського суду Чернігівської області, у 2003 р. цим судом було розглянуто за загальними процедурами 19 справ, у яких виявлено заборгованість по заробітній платі у сумі 250,3 тис. грн., у першому півріччі 2004 р. - 14 справ з сумою заборгованості по заробітній платі 320,5 тис. грн.

За даними господарського суду Чернігівської області, із загальної кількості справ про банкрутство, які порушувались за загальними процедурами, процент задоволення вимог становить близько 70%.

При цьому слід зазначити, що аналіз практики вирішення вказаних спорів як у господарському суді м. Києва, так і у господарському суді Чернігівської області, засвідчив вкрай нерівномірне задоволення вимог кредиторів.

Так, у справах господарського суду м. Києва N 23/161-6, 23/428-6, 23/459-6, 24/515-6 кредиторські вимоги з заробітної плати взагалі задоволені не були.

Аналіз судової практики, проведений господарським судом Чернігівської області, засвідчив, що у справі про банкрутство ВАТ "Ніжинський завод продтоварів" заборгованість по заробітній платі в сумі 50,5 тис. грн. погашена не була. За даними господарського суд Чернігівської області, у справах про банкрутство, провадження по яких закінчувалось мировою угодою, заборгованість по заробітній платі була відсутня, справи, в яких би затверджувався звіт керуючого санацією та припинялось провадження у справі про банкрутство у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника внаслідок заходів з санації підприємств у звітному періоді відсутні.

Господарський суд м. Києва відомостей щодо наявності та задоволення кредиторських вимог у справах про банкрутство, провадження по яких закінчувалось мировою угодою, та відомостей щодо затвердження звітів керуючих санацією та припинення провадження у справах про банкрутство у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника внаслідок заходів з санації підприємств, не подав.

Основною проблемою вирішення спорів, пов'язаних з виплатою заробітної плати суб'єктами господарювання, відносно яких порушено справу про банкрутство, є низький рівень погашення заборгованості по заробітній платі перед працівниками підприємств, причинами чого є черговість погашення цих вимог, поганий стан майна боржників, низька купівельна привабливість майна боржників (майно боржника нерідко продається за заниженими цінами або взагалі не знаходить покупця).

Також слід зазначити, що поодинокими є випадки звернень до суду громадян - колишніх працівників підприємств, щодо яких здійснюються процедури банкрутства (відновлення платоспроможності) з приводу проблемності одержання відомостей щодо трудового стажу і заробітної плати, необхідних для перерахування пенсій.

Основною ж проблемою задоволення кредиторських вимог щодо заробітної плати є недостатність коштів і майна боржників для виплати заробітної плати працівникам підприємств - боржникам.