Стосовно перевірки фактів порушень антикорупційного законодавства та численних зловживань в Луганскькій області

Комітет, заслухавши та обговоривши інформацію робочої групи комітету з перевірки фактів порушень антикорупційного законодавства та численних зловживань в Луганській області, а також повідомлення з цього приводу керівників ряду правоохоронних органів держави, констатує, що протягом останнього часу до комітету надходять численні звернення народних депутатів України від Луганської області, громадян, представників громадських організацій, в яких прямо вказується на факти корумпованості деяких керівників області, невиконання ними посадових обов'язків, вчинення дій на шкоду інтересам держави і територіальних громад.

Особливо гостро народними депутатами та представниками громадськості області ставиться питання про притягнення до встановленої законом відповідальності голови обласної державної адміністрації О. Єфремова за вчинення конкретних корупційних діянь і зловживань посадовим становищем.

Протягом останніх місяців громадянами - мешканцями області під час проведення зборів зібрано більш як 400 тис. підписів на підтримку надрукованого в газеті "Голос України" звернення ветеранів - Героїв Радянського Союзу, мешканців Луганської області, до Президента України, Голови Верховної Ради та Прем'єр-міністра України з вимогою звільнити область від корупціонерів, бо корупція в області знищила агропромислове виробництво.

Комітет на підставі перевірки та аналізу повідомлюваних фактів дійшов висновку про наявність у діях О.Єфремова ознак корупційних діянь, передбачених пп."а", "б" ч.1 ст.5 Закону України "Про боротьбу з корупцією", а також складу злочину, передбаченого ч.2 ст.165 Кримінального кодексу, що підтверджується таким.

1. 13 липня 1999 року УСБУ по Луганській області було порушено кримінальну справу за ознаками ч.2 ст.165 КК України проти керівників державної холдингової компанії "Первомайськвугілля". Як випливало з показів у справі комерційного директора і заступника головного бухгалтера шахти "Гірська" цього об'єднання, вони під тиском голови облдержадміністрації О.Єфремова змушені були фальсифікувати документи на відпуск вугілля ЗАТ "Фонд" у рахунок оплати боргів за поставлений цією структурою газ, вказуючи ціну вугілля 51 грн. за тонну, в той час, як такої ж якості вугілля з тих же пластів іншим комерційним структурам відвантажувалось по ціні 78,8 грн. за тонну. Таким чином шахті було завдано збитків на суму більш як 102 тис. грн., що спонукало шахтарські страйки, бо грошей на зарплату не вистачало.

Можливість здійснення тиску на керівників шахти з метою спонукати їх до продажу вугілля за низькими цінами утворилася у зв'язку з тим, що, принаймні починаючи з 1997 року, ЗАТ "Фонд" постачав холдингу газ за ціною щонайменше 82 дол. за 1000 куб. м, а в окремі періоди і по 88,7 дол. і навіть по 98 дол., хоча ринкова вартість газу на той час у середньому була принаймні вдвічі - втричі меншою.

Викладене підтверджується листом за N 01/1-109 від 09.03.2000 р. генерального директора холдингу В.Стеблина на ім'я заступника Міністра палива та енергетики А.Корзуна, в якому також зазначено, що газ в основному споживався управлінням комунальних котельних холдингу для опалення житлового фонду і об'єктів соціальної сфери. А управлінням економіки облдержадміністрації було закладено у тариф з оплати житлово-комунальних послуг ціну газу з розрахунку 153 грн. за 1000 куб. м, тобто заздалегідь і свідомо за рахунок різниці в цінах на газ холдинг вганявся у значні борги, а розраховувався за газ якісним вугіллям за штучно заниженою ціною.

Незважаючи на очевидність за наведених даних наявності ознак кримінально-караного зловживання в діях О.Єфремова, кримінальна справа N 519, що була витребувана з УСБУ до прокуратури, розслідувалася прокуратурою Первомайська протягом року і 14.07.2000 р. провадженням закрита через відсутність складу злочину. Як зазначено у листі за підписом заступника Генерального прокурора України С.Винокурова від 28 вересня ц.р., місцеві прокурорські працівники дійшли висновку, що шахті "Гірська" матеріальних збитків не завдано. Справу витребувано до Генеральної прокуратури для перевірки обгрунтованості прийнятого рішення.

2. Сприяння О.Єфремова діяльності в області ЗАТ "Фонд" та іншим утвореним ним комерційним структурам (ЗАТ "Луганський енергетичний альянс", комерційному банку "Укркомунбанк") обумовлено тим, що він у період з квітня 1997 року по березень 1999 року офіційно входив до складу засновників ЗАТ "Фонд", маючи 10 % акцій цієї структури, обіймаючи одночасно посади спочатку заступника голови (з липня 1997 р. по квітень 1998 р.), а згодом і голови облдержадміністрації (з квітня 1998 р. по теперішній час). Це підтверджується довідкою про результати розгляду фактів, викладених у листі народних депутатів України О.Черенкова, Л.Дайнеки та інших від 4 лютого ц.р., складеною відповідальними працівниками Головдержслужби України на доручення першого віце-прем'єр-міністра України Ю.Єханурова від 25 лютого ц.р. У ній також зазначено, що О.Єфремов при заповненні документів особової справи держслужбовця 19 червня 1997 року приховав факт своєї участі в засновництві ЗАТ "Фонд". У довідці прямо зазначено: "Разом з тим, проведеною перевіркою встановлено, що Єфремов О.С., обіймаючи посаду заступника голови облдержадміністрації з липня 1997 року по квітень 1998 року та голови облдержадміністрації з квітня 1998 року по теперішній час у період з квітня 1997 року по березень 1999 року офіційно входив до складу засновників ЗАТ "Фонд". В автобіографії, яку написав Єфремов О.С. 19 червня 1997 року під час оформлення справи державного службовця не наведені дані щодо входження його до складу засновників ЗАТ "Фонд". Далі в цій же довідці сказано: "Пункт 12 постанови N 13 Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року зазначає, що особа, уповноважена на виконання функцій держави, як засновник у створенні підприємства розглядається як така, яка займається підприємницького діяльністю, оскільки відповідно до ст. 8 Закону України "Про підприємництво" засновник з моменту реєстрації підприємства набуває статусу підприємця. У цьому разі така особа притягається до відповідальності за п."б" ч.1 ст.5 Закону "Про боротьбу з корупцією" незалежно від одержання нею дивідендів."

Ю.Єхануров повідомив також, що відповідні матеріали спрямовані ним до правоохоронних органів для вжиття передбачених законом заходів.

Незважаючи на викладене, прокуратура Луганської області протягом принаймні двох років не виконувала свої обов'язки, передбачені Законом України "Про боротьбу з корупцією", і не притягувала О.Єфремова до відповідальності за корупційні діяння, передбачені пп."а" і "б" ч.1 ст.5 зазначеного Закону. Мало того, облпрокурор В.Солодкий в інформації народному депутату України С.Сінченку за N 07/16-99 від 29.12.99 р. припустився прямої фальсифікації, стверджуючи, що нібито О.Єфремов став співзасновником ЗАТ "Фонд" 11 березня 1999 року, а вийшов зі складу засновників 12 березня того ж року, тобто наступного дня.

Слід зазначити, що є необгрунтованими посилання керівників місцевих правоохоронних органів на неможливість притягнення О.Єфремова до відповідальності за корупційні діяння після прийняття Верховною Радою України 22 лютого ц.р. Закону України "Про внесення змін до статті 1 Закону України "Про підприємництво", бо, по-перше, крім засновництва, ця посадова особа, використовуючи службове становище, сприяла підприємницькій діяльності інших осіб (п."а" ч.1 ст.5 Закону України "Про боротьбу з корупцією"), а по-друге, відповідно до ч.2 ст.1 (у новій редакції) Закону "Про підприємництво" створення (заснування) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, а також володіння корпоративними правами не є підприємницькою діяльністю, крім випадків, передбачених законодавством. А для державних службовців якраз і передбачено такий виняток з цього правила, що міститься у ч.1 ст.16 Закону України "Про державну службу", якою забороняється держслужбовцям вчиняти дії, передбачені статтями 1 і 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією". Так, у частині 2 ст.1 (в новій редакції) Закону "Про підприємництво" зазначено: "Створення (заснування) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, а також володіння корпоративними правами не є підприємницькою діяльністю, крім випадків, передбачених законодавством". З другого боку, ч.1 ст.16 Закону України "Про державну службу" встановлює, що "державний службовець не має права вчиняти дії, передбачені статтями 1 і 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією". Тобто і тепер є всі підстави для застосування до О.Єфремова антикорупційного законодавства, чого досі не зроблено облпрокуратурою.

3. Сприяння О.Єфремова незаконній підприємницькій діяльності комерційного банку "Укркомунбанк", головою правління якого він був з серпня 1996 р. по липень 1997 р., знайшло своє відображення в тому, що він домігся у травні 1998 року прийняття обласною радою рішення про входження ради в склад засновників зазначеного банку, що грубо порушувало вимоги ст.22 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Довідково слід зазначити, що 42 депутати обласної ради є працівниками облдержадміністрації. Для забезпечення внеску ради до статутного фонду банку було також прийнято рішення про безоплатну передачу комерційній структурі будинку в центрі Луганська. Цей капітальний чотириповерховий будинок, що перебуває у комунальній власності, спочатку було безоплатно передано ТОВ "Комунальник", яке згодом продало його банку без сплати ПДВ у сумі близько 200 тис. грн. Незаконні рішення облради N 2/14 від 15.05.98 р. та N 3/35 від 4.09.98 р. з цього питання досі облпрокуратурою не опротестовувалися і в суді не оскаржувалися. Не вирішено також питання про притягнення винних осіб до відповідальності за несплату ПДВ (ст.148-2 Кримінального кодексу України).

У згаданому банку також обласне керівництво всупереч визначеному урядом порядку проводить касове обслуговування бюджету.

4. Керівництвом облдержадміністрації створено цілу систему сприяння вже згадуваній комерційній структурі ЗАТ "Фонд" та утвореному нею "Луганському енергетичному альянсу", що дозволило цим структурам монополізувати постачання газу на 380 підприємств області, що підтверджується листом СБ України N 8/2-3529 від 20 січня ц.р. На решту підприємств газ постачається заснованими ЗАТ "Фонд" комерційними структурами. Аналіз постачання газу на підприємства Луганської області свідчить про те, що ЗАТ "Альянс" та його дочірнє підприємство "Алмар" стали постачальниками газу для бюджетних установ і підприємств комунальної власності, продаючи газ за ціною 90 дол. за 1000 куб. м, у той час, як торговий дім "Нафтогаз України" пропонував ціну 32 дол. Як це вже показана на прикладі з ДХК "Первомайськвугілля", під тиском облдержадміністрації підприємства змушені купувати газ, за неймовірно високими цінами, потрапляючи в боргову залежність від постачальників. За рахунок такої схеми фактично зруйновано виробництво на ЗАТ "Луганський емалювальний завод". Як випливає з численних письмових звернень і пояснень групи акціонерів цього підприємства, ЗАТ "Фонд" та ЗАТ "Луганський енергетичний альянс" поглинають завод, скуповуючи акції за безцінь у доведених до відчаю невиплатами зарплати акціонерів. За рахунок цього представникам структур - постачальників газу - вдалося увійти в керівні органи заводу. Перехід у власність постачальників газу за рахунок штучно сформованих боргів за газ внаслідок його високих цін майже всіх основних фондів заводу, обладнання, цехів та іншого цінного майна оформляється актами прийому-передачі, виконаними у довільній формі на одному аркуші паперу.

5. Аналогічним чином у серпні - вересні минулого року ЗАТ "Фонд" шляхом багатоходової операції із залученням Лисичанської станції техобслуговування автомобілів і банку "Укркомунбанк" відібрав за газові борги у ВАТ "Стаханівський коксохімзавод" найцінніші основні засоби на суму понад 2 млн. грн. Під час оформлення фактично фіктивної угоди купівлі-продажу основних засобів і в цьому разі не було сплачено до державного бюджету ПДВ на суму майже 430 тис. грн. Подробиці цієї акції викладено в акті тематичної перевірки N 40/Д/26-2/1 від 15.11.99 р., складеному Стаханівською міською податковою адміністрацією.

Знаменно, що за цим фактом порушувалася кримінальна справа за ознаками ч.3 ст.148-2 КК України, але досі розслідування не закінчено, і до суду справу не передано.

6. Зловживання своїм службовим становищем допускалося О.Єфремовим і у бюджетній сфері.

Так, протягом 1998 року він неодноразово своїми розпорядженнями змінював бюджет області, збільшуючи видатки на утримання відділів і управлінь облдержадміністрації (яка фінансується взагалі з держбюджету) за рахунок зменшення фінансування соціальної сфери. Тільки у охорони здоров'я було відібрано більш як 4 млн. гри. Пізніше такі свавільні дії О.Єфремова затвердила своїм рішенням N 3/8-2 від 3.09.98 р. облрада. Аналогічна картина повторилася і у минулому році.

Як випливає з листа Луганського міськвиконкому за N 01-03-09/7329 від 16.12.99 р., містом Луганськом недоотримано до міського бюджету понад 44 млн. грн., що вкрай негативно вплинуло на стан фінансування соціальної сфери міста, насамперед на оплату соціальних пільг ветеранам та інвалідам. У той же час, як зазначено в акті КРУ Мінфіну України про результати перевірки наповнення бюджетів і використання бюджетних коштів за N 31-2-01-3-31/1278 ви 13.04.2000 р., у минулому році в області допускалися непоодинокі факти нецільового витрачання бюджетних коштів в значних розмірах.

Наведеним та іншим фактам свавільних дій обласних керівників, на жаль, досі не дано належної правової оцінки ні місцевими, ні центральними правоохоронними органами, хоча лише за зазначеними епізодами в діях О.Єфремова вбачаються ознаки складів злочинів, передбачених ч.2 ст.165, ст.ст.167, 172, а також ст.80-4 КК України, що потребує порушення кримінальної справи і проведення об'єктивного досудового слідства.

Активна корупційна діяльність керівника виконавчої влади області, яка не зустрічає протидії з боку місцевих правоохоронних органів, передусім облпрокуратури, напряму впливає на стан справ в економіці регіону, який інакше як катастрофічним назвати не можна, незважаючи на офіційні цифри деякого зростання виробництва. Заслуг облдержадміністрації у цьому чисто цифровому прирості немає жодних - він має місце в основному за рахунок відновлення в незначних розмірах роботи Лисичанського нафтопереробного заводу "Лінос". Якщо на цьому підприємстві за період, що минув, торік було перероблено 100 тис. т нафти, то за той же період поточного року - 300 тис. т. Але це все одно вкрай незначний об'єм, бо при повному завантаженні підприємство здатне переробляти 10 млн. т нафти на рік. Крім того, якщо раніше завод за переробку тонни давальницької сировини отримував по 35 дол., то тепер йому платять всього 35 грн. за тонну.

Деяке цифрове зростання пояснюється також зрослими об'ємами перевезень залізницею, в основному металолому, в який перетворюється обладнання та устаткування багатьох підприємств.

Картина у промисловості складається вкрай безрадісна. Більше половини підприємств нерентабельні, неухильно зростають кредиторська і дебіторська заборгованості (з початку поточного року ці суми досягли відповідно 7 та 12 млрд. грн.). За статистичними даними за 1 півріччя поточного року розрахунки по взаємозаліках становлять близько 35 % - це перше місце по Україні. Лише чверть фонду оплати праці була виплачена своєчасно. У вкрай злиденному стані перебуває соціальна сфера. За результатами виконання бюджетів за рівнем видатків на душу населення Луганщина посідає 21 місце в Україні, рівень фінансування соціальної сфери тут нижчий у півтора разу, ніж у сусідній Донецькій області.

Нездорова економічна обстановка в області відлякує іноземних інвесторів. За минулий рік рівень інвестицій в регіоні впав на 9,3 %, тоді як на Донеччині зріс на 6,3 %. У Луганській області інвестиції становлять близько 30 млн. дол. США, а в сусідній Донецькій області - близько 600 млн. дол.

Особливо потерпає сільське господарство області. В останні роки в його розвитку зберігається тенденція прогресуючого спаду виробництва всіх видів продукції. Протягом останніх п'яти років невпинно втрачається культура землеробства.

У всіх категоріях господарств є в наявності 1373 тис. га земель, з яких у поточному році залишилося невикористаними 190 тис. га. Не дотримується науково-обгрунтована система сівозмін, що в умовах недостатнього зволоження посилює негативний вплив посух.

Спостерігається тенденція скорочення посівних площ зернових культур, разом з тим необгрунтовано збільшуються площі посіву соняшнику (лише за останні три роки площі зросли на 57 тис. гектарів). Питома вага його в структурі посівних площ займає 24 %, що вдвічі перевищує науково-обгрунтовані норми. Цей факт, а також зменшення площ багаторічних трав виключають можливість розміщувати зернові культури і насамперед озиму пшеницю по кращих попередниках. Підготовка площ чорних парів також не відповідає агротехнічним вимогам. Скорочуються площі кормових культур, разом з тим не виконуються раніше прийняті рішення про створення громадських пасовищ за рахунок вилучення з активного обробітку малопродуктивної ріллі. Не приділяється належної уваги підвищенню родючості грунтів. Обсяги застосування мінеральних і органічних добрив в області скоротилися до критичної межі. Якщо в 1990 році на 1 га посівної площі було внесено по 96 кг діючої речовини, то під урожай 1999 року - лише по 9 кг, або вдесятеро менше. І це при тому, що в регіоні є два хімічні підприємства, які виробляють мінеральні добрива. Органічних добрив внесено по 300 кг на гектар, а в сусідній Харківській області - 21 тонна на гектар.

На Луганщині повністю припинено роботи з хімічної меліорації грунтів. Про які врожайність і розвиток сільгоспвиробництва можна вести мову, якщо з урожаєм виноситься у декілька разів більше поживних речовин, ніж вноситься.

Спрощення агротехніки та зменшення внесення гербіцидів у 2,5 разу призвело до забур'янення посівів, а зменшення майже у 5 разів використання інсектицидів і фунгіцидів - до втрати якості та відповідно ціни на зерно.

В умовах ризикованого землеробства, в яких знаходиться область, зрошування відіграє надзвичайну роль, але з кожним роком увага до зрошуваних земель помітно зменшується. В 1999 році за наявності 87,3 тис. га зрошуваних земель (в 1990 році понад 100 тис. га) завдання на полив було доведене на площу 52,7 тис. га, але внаслідок скорочення парку машин (втричі порівняно з 1990 роком) фактично було полито 34,2 тис. га, або 39 % до наявних. Унаслідок чого врожайність зернових на цих площах була вкрай низькою, практично на рівні богарних площ. Постає питання: чи варто поливати, нести додаткові витрати, якщо немає відповідної віддачі?

Валовий збір зерна в області зменшився до критичної межі. Такого спаду у виробництві зерна не спостерігається в жодній області. Причинами його є спрощення технологічного процесу вирощування та збирання зернових культур. Зокрема, під урожай 1998 року висіяно лише 89 % кондиційного насіння ярих зернових та зернобобових культур, з яких майже половину - насінням нижче третьої репродукції. Аналогічна ситуація була і в 1999 та поточному роках.

Якщо в сусідніх областях створені насіннєві формування і обласні координаційні ради, які вирішують питання з поповнення обласного та районних фондів насіння, то в Луганській області всі сподівання в черговий раз покладають на виділення насіння з державного насіннєвого страхового фонду та завезення з інших регіонів сортів, з яких не всі адаптовані до місцевих умов.

Сьогодні вже видно, що і в поточному році загрозливу ситуацію виправити буде дуже важко. Під урожай 2001 року необхідно посіяти 280 тис. га озимих культур. Станом на 26 вересня посіяно 200 тис. га, або 71 %. А в Донецькій області посіяно 90 % площ. Соняшнику зібрано 11 % (по Україні - 31 %, Донецькій - 25, Харківській - 17 %). Кукурудзи зібрано 1 % (по Україні - 6, Донецькій - 13 %). За станом на 15 вересня виорано на зяб лише 10 % прогнозованої площі (по Україні - 17, Донецькій - 24 %). Якщо у минулому році зерно закуповувалося по 250 грн. за т і в результаті 1 кг хліба коштував у Луганській області в середньому 1 грн., то у поточному році під час закупівлі зерна за межами області за нього треба платити близько 750 грн. за тонну, а щоб компенсувати такі витрати - ціна хліба може сягнути більш як 3 грн. за 1 кг. За рахунок відсутності достатньої кормової бази йде вирізання худоби, що обумовлює деяке зростання виробництва м'яса і значне скорочення виробництва молока - на 25 % по Луганській області.

Таке жалюгідне становище в сільському господарстві можна пояснити винятково некомпетентними і незаконними діями обласної виконавчої влади, яка не бажає чесно співпрацювати ні з власними селянами, ні з сторонніми інвесторами. Так, досить широкого розголосу набув скандал з фірмою "Нафта і К", яка забезпечила під гарантію облдержадміністрації поставку пально-мастильних матеріалів, а при розрахунках місцеві можновладці не виконали власних гарантій. У кінцевому випадку фірма відсудила через суд близько 30 млн. грн. і ці гроші облдержадміністрація має намір виплатити з обласного бюджету, що неминуче призведе до зменшення фінансування соціальної сфери.

З Держрезерву області було поставлено близько 100 тис. т для забезпечення врожаю, але, як вказано в акті КРУ Мінфіну, ні зерно не було повернуто, ні достатнього врожаю не було зібрано.

Враховуючи викладене, комітет вирішує:

1. Визнати, що інформація робочої групи комітету щодо фактів порушень антикорупційного законодавства та численних зловживань посадовим становищем у Луганській області заслуговує на особливу увагу і викликає серйозне занепокоєння, бо на тлі вчинюваних вищим обласним керівництвом корупційних дій протягом тривалого часу спостерігається нездатність Луганської обласної прокуратури до протидії високопосадовій корупції. Ці вкрай негативні й тривожні процеси мають місце на фоні гострого економічного занепаду регіону внаслідок корупційних дій керівництва облдержадміністрації, крайнього зубожіння населення, руйнації соціальної сфери і назрівання соціального вибуху.

2. Вважати за необхідне звернутися до Президента України та Кабінету Міністрів України з пропозицією терміново вжити рішучих організаційних і кадрових заходів, спрямованих на оздоровлення обстановки в регіоні, зокрема розглянути питання про звільнення з посади голови облдержадміністрації О.Єфремова.

3. Запропонувати Генеральному прокурору України вжити вичерпних заходів до виконання підлеглими їм у Луганській області посадовими особами своїх службових обов'язків, забезпечити безумовне притягнення до передбаченої законом відповідальності всіх посадових осіб, винних у корупційних діяннях і зловживаннях.