Наприклад: "У тексті Закону слова "угода" в усіх відмінках і числах замінити словом "договір" у відповідному відмінку і числі"; "У тексті Закону слова "фонд сприяння зайнятості", "державний фонд сприяння зайнятості", "державний фонд сприяння зайнятості населення" у всіх відмінках замінити словами "Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття" у відповідному відмінку".
Крім того, варто пам’ятати, що при написанні законопроектів дотримуються правил орфографії та граматики. Тому під час внесення змін до законів треба враховувати розділові знаки як ті, що є в тексті закону, так і ті, що мають бути поставлені у зв’язку із зміною тексту відповідно до встановлених вимог української ділової мови.
Наприклад, у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" пункт 51 частини першої статті 26 було доповнено словами "а також щодо придбання об’єктів державної власності". У цьому випадку перед сполучником "а" слід було б поставити кому або внести зміну таким чином, щоб зберегти розділовий знак, що є в тексті (підібрати більше слів для зміни, дати нову редакцію підпункту тощо).
Також при внесенні змін до частини другої статті 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" друге речення після слів "померлого громадянина" доповнено словами "смерть якого, пов’язана з Чорнобильською катастрофою". При цьому не враховано, що перед словом "смерть" та після слова "катастрофою" стоять коми.
Ігнорування правил пунктуації може призвести до перекручування змісту тексту закону під час внесення до нього змін, а відтак, - до помилок у процесі застосування закону.
4. Підготовка переліку законодавчих актів про визнання їх такими, що втратили чинність
Перелік законодавчих актів, які підлягають визнанню такими, що втратили чинність, повинен бути юридично обґрунтованим і вичерпним.
Підготовка проекту закону здійснюється після вивчення й аналізу законодавства, що стосується його теми. При цьому слід працювати із законами, які підтримуються в контрольному стані, та перевіряти всі відмітки, що зроблені на актах.
До переліку законодавчих актів, які потребують визнання їх такими, що втратили чинність, слід включати не тільки законодавчі акти, які діяли до прийняття нового законодавчого акта, але також і ті законодавчі акти із зазначеного питання, що раніше фактично втратили чинність або поглинуті наступними законодавчими актами, які не були визнані такими, що втратили чинність в установленому порядку.
Як самостійні позиції до переліку включаються всі законодавчі акти, що суперечать новому прийнятому закону, та акти, які стосуються його теми, що фактично втратили значення.
Не слід скасовувати акти в загальній формі (тобто без їх перерахування), оскільки це ускладнить застосування такого закону на практиці.
Як негативний приклад, можна навести Закон України "Про деякі питання оподаткування підакцизних товарів", яким передбачено скасування пільг щодо сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів при ввезенні на територію України підакцизних товарів. Проте переліку законодавчих актів, які втрачають чинність у зв’язку із цією нормою Закону, не визначено.
Такий перелік було затверджено пізніше Законом України "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів з питань оподаткування підакцизних товарів".
До переліку включаються всі акти або їх окремі норми, якими вносилися зміни до законів, що скасовуються. Якщо такі акти були опубліковані у Відомостях Верховної Ради України, то зазначаються рік, номер та стаття зазначеного видання.
Закони тимчасової дії, строк дії яких минув, до переліку не включаються. Якщо віднесення акта до тимчасових викликає сумнів, то такий акт відноситься до тих, які підлягають визнанню такими, що втратили чинність.
Якщо закон (або його стаття), який визнається таким, що втратив чинність, містить вказівку на додаток, то додаток окремо в переліку не згадується, оскільки він визнається таким, що втратив чинність, разом із нормою, що його затверджує.
У разі потреби визнати таким, що втратив чинність, додаток до закону чи до його окремої частини у переліку наводиться додаток. Наприклад: "Визнати таким, що втратив чинність, пункт 1 додатка № 2, затвердженого Законом України..." (наводиться назва Закону та джерело його опублікування).
У переліку всі законодавчі акти розташовуються в хронологічному порядку за датою їх видання, а також з урахуванням дати їх опублікування у Відомостях Верховної Ради України.
Переліки законів, які підлягають визнанню такими, що втратили чинність, готуються як у вигляді цілісного закону, так і у формі додатка до нього (якщо перелік містить багато актів). В останньому випадку в додатку обов’язково зазначається, яким законом він затверджується.
Якщо є доцільність встановлення терміну набрання чинності таким законом, він, як і аналогічний закон про внесення змін, має складатися з двох розділів: затвердження переліку актів, які підлягають визнанню такими, що втратили чинність, та термін набрання чинності.
Приклади:
1) Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, пункту "і" статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф":
"Верховна Рада України
постановляє:
1. Визнати таким, що втратив чинність, пункт "і" статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 19, ст. 259; 1993 р., № 24, ст. 270; 1996 р., № 41, ст. 192).
2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування";
2) Закон України "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України":
"Верховна Рада України
постановляє:
1. Визнати такими, що втратили чинність:
Закон України від 16 січня 2014 року № 721-VII "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян" ("Голос України", 2014 р., № 10);
Закон України від 16 січня 2014 року № 722-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень під час проведення футбольних матчів" ("Голос України", 2014 р., № 10);
Закон України від 16 січня 2014 року № 723-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі" ("Голос України", 2014 р., № 10);
Закон України від 16 січня 2014 року № 724-VII "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України" ("Голос України", 2014 р., № 10);
Закон України від 16 січня 2014 року № 725-VII "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо заочного кримінального провадження" ("Голос України", 2014 р., № 10);
Закон України від 16 січня 2014 року № 726-VII "Про внесення зміни до Закону України "Про безоплатну правову допомогу" щодо відтермінування набрання чинності положеннями пункту 6 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" ("Голос України", 2014 р., № 10);
Закон України від 16 січня 2014 року № 727-VII "Про внесення зміни до статті 197 Податкового кодексу України щодо звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України природного газу" ("Голос України", 2014 р., № 10);
Закон України від 16 січня 2014 року № 728-VII "Про внесення зміни до статті 297 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за осквернення або руйнування пам’ятників, споруджених в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни - радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців" ("Голос України", 2014 р., № 10);
Закон України від 16 січня 2014 року № 729-VII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму" ("Голос України", 2014 р., № 10).
2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування";
3) Закон України "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів з питань оподаткування підакцизних товарів":
"У зв’язку з прийняттям Закону України "Про деякі питання оподаткування підакцизних товарів" Верховна Рада України
постановляє:
Визнати такими, що втратили чинність з 1 січня 1996 року, законодавчі акти України в частині звільнення від сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і податку на добавлену вартість згідно з переліком, що додається.
ДОДАТОК
до Закону України
"Про визнання такими, що втратили чинність, деяких
законодавчих актів з питань оподаткування
підакцизних товарів"
від 22 грудня 1995 року
№ 498/95-ВР
ПЕРЕЛІК
законодавчих актів України, що втратили чинність
1. Пункт 5 статті 18 Закону України "Про зайнятість населення" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 14, ст. 170) в частині звільнення від сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і податку на добавлену вартість з підакцизних товарів, що імпортуються.
2. Частина перша статті 7 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 16, ст. 198; 1992 р., № 13, ст. 177) в частині звільнення від сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і податку на добавлену вартість з підакцизних товарів, що імпортуються.
3. Пункт 18 частини першої статті 20, частина друга статті 23, частини перша і друга статті 61 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178, № 37, ст. 543) в частині звільнення від сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і податку на добавлену вартість з підакцизних товарів, що імпортуються.
4. Стаття 21 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 25, ст. 261; 1993 р., № 28, ст. 277) в частині звільнення від сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і податку на добавлену вартість з підакцизних товарів, що імпортуються...";
4) Закон України "Про прокуратуру":
"Розділ XII. Прикінцеві положення
...3. Визнати такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом:
1) Закон України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 793, № 50, ст. 474; 1995 р., № 11, ст. 71, № 34, ст. 268; 2001 р., № 9, ст. 38, № 44, ст. 233; 2002 р., № 17, ст. 117, ст. 125; 2003 р., № 29, ст. 233, № 30, ст. 247; 2004 р., № 8, ст. 66; 2005 р., № 2, ст. 32, № 6, ст. 132, № 11, ст. 198; 2006 р., № 1, ст. 18, № 19-20, ст. 156; 2007 р., № 7-8, ст. 66, № 33, ст. 442; 2008 р., №№ 5-8, ст. 78, № 48, ст. 357; 2010 р., № 37, ст. 497, №№ 41-45, ст. 529; 2011 р., № 23, ст. 160, № 30, ст. 279; 2012 р., № 12-13, ст. 82; 2013 р., № 14, ст. 89, № 21, ст. 208, № 37, ст. 490, № 39, ст. 517; 2014 р., № 11, ст.132, № 17, ст. 593, № 20-21, ст. 745, № 22, ст. 816; із змінами, внесеними Законом України від 14 серпня 2014 року № 1642-VII), крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п’ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів;
2) Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" та Кримінально-процесуального кодексу України" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 22, ст. 229);
3) Постанову Верховної Ради України від 5 листопада 1991 року "Про введення в дію Закону України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 794);
4) Постанову Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року "Про затвердження структури Генеральної прокуратури України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 4, ст. 16; 1993 р., № 49, ст. 466)".
5. Вимоги до проектів постанов Верховної Ради України
Відповідно до Регламенту Верховної Ради України парламент приймає постанови з питань здійснення організаційної, контрольної та інших функцій.
Насамперед слід відзначити постанови, які приймаються при здійсненні законодавчої процедури. Такі постанови приймаються при розгляді законопроектів у першому та наступних читаннях.
Приклади:
1) Постанова Верховної Ради України "Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення проведення мобілізації та гарантій громадянам, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації":
"Верховна Рада України
постановляє:
1. Прийняти за основу проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення проведення мобілізації та гарантій громадянам, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації (реєстр. № 4710), поданий народним депутатом України Сиротюком Ю.М.
2. Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні";
2) Постанова Верховної Ради України "Про прийняття за основу проекту Закону України про запобігання корупції":
"Верховна Рада України
постановляє:
1. Прийняти за основу проект Закону України про запобігання корупції (реєстр. № 5113), поданий Кабінетом Міністрів України.
2. Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією доопрацювати за скороченою процедурою зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні";
3) Постанова Верховної Ради України "Про повернення на доопрацювання проекту Закону України про службу в органах місцевого самоврядування":
"Верховна Рада України
постановляє:
Проект Закону України про службу в органах місцевого самоврядування (реєстр. № 9673), поданий Кабінетом Міністрів України, повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання";
4) Постанова Верховної Ради України "Про направлення на доопрацювання проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціальних гарантій педагогічним, медичним і фармацевтичним працівникам, які працюють у сільській місцевості":
"Верховна Рада України
постановляє:
Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціальних гарантій педагогічним, медичним і фармацевтичним працівникам, які працюють у сільській місцевості (реєстр. № 1061), поданий народними депутатами України Симоненком П.М., Гордієнком С.В., Герасимчуком М.І., Бабич В.В., повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання";
5) Постанова Верховної Ради України "Про направлення на доопрацювання Закону України "Про внесення змін до Господарського кодексу України щодо фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців"
"Верховна Рада України
постановляє:
Доручити Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики доопрацювати Закон України "Про внесення змін до Господарського кодексу України щодо фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (реєстр. № 2398), повернутий із пропозиціями Президента України, з урахуванням пропозицій Президента України та інших суб'єктів права законодавчої ініціативи і повторно внести його на розгляд Верховної Ради України";
6) Постанова Верховної Ради України "Про зняття з розгляду проекту Закону України про державне регулювання в енергетиці України":
"Відповідно до частини другої статті 48, частини другої статті 95 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада України
постановляє:
1. Зняти з розгляду проект Закону України про державне регулювання в енергетиці України (реєстр. № 0889), поданий народними депутатами України Бронніковим В.К., Клюєвим А.П., Мартиненком М.В., Тулубом С.Б., як такий, що втратив актуальність.
2. Визнати такою, що втратила чинність, Постанову Верховної Ради України від 7 лютого 2007 року № 607-V "Про прийняття за основу проекту Закону України про державне регулювання в енергетиці України";
7) Постанова Верховної Ради України "Про направлення на повторне друге читання проекту Кодексу цивільного захисту України":
"Верховна Рада України
постановляє:
Проект Кодексу цивільного захисту України (реєстр. № 10294), поданий Кабінетом Міністрів України, повернути Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи для доопрацювання та внесення на повторне друге читання".
Слід також враховувати, що за загальним правилом постанови Верховної Ради України не повинні містити правових норм. У разі якщо постанова містить хоча б одну правову норму, слід зазначати порядок набрання нею чинності після її офіційного оприлюднення.
6. Супровідні матеріали, що подаються із законопроектами
Як передбачено статтею 91 Регламенту Верховної Ради України , законопроект вноситься на реєстрацію разом з проектом постанови, яку пропонується Верховній Раді України прийняти за результатами його розгляду, списком авторів законопроекту, пропозицією щодо кандидатури доповідача на пленарному засіданні та пояснювальною запискою, яка має містити:
1) обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, мети, завдань і основних його положень та місця в системі законодавства;
2) обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття;
3) зазначення про те, що реалізація законопроекту впливає чи не впливає на видаткову та/або доходну частину державного чи місцевих бюджетів. У разі внесення законопроекту, реалізація якого впливає на видаткову та/або доходну частину державного чи місцевих бюджетів, до нього додаються фінансово-економічне обґрунтування (розрахунок розміру витрат) та пропозиція щодо покриття цих витрат;
4) інформацію про необхідність проведення референдуму (у разі внесення законопроекту, остаточне прийняття рішення щодо якого можливе лише за результатами референдуму);
5) інші відомості, необхідні для розгляду законопроекту.
До законопроекту про внесення змін до законів додається порівняльна таблиця, яка містить редакцію відповідних положень (статей, частин, пунктів, абзаців тощо) чинного закону та нову його редакцію з урахуванням запропонованих змін. Порівняльна таблиця додається також і до цілісного законопроекту, якщо його прикінцеві положення містять приписи щодо внесення змін до інших законів.
Якщо законопроект вноситься за погодженням з відповідними органами виконавчої чи судової влади, до нього додається таке погодження.
_______________________________________________________________________________________
Методичні рекомендації підготовлено Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України.
Відповідальний за підготовку рекомендацій - Заступник Керівника Апарату Верховної Ради України - керівник Головного юридичного управління Теплюк М.О.
