Щодо подання органами ДПС бухгалтерської звітності

У Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики на численні звернення платників податків розглянуто питання щодо відповідності законам України про оподаткування листа Державної податкової адміністрації України від 28.05.2008 р. N 10912/7/23-4017/178 щодо використання документів при проведенні перевірок суб'єктів господарювання, надісланого за підписом заступника Голови Державної податкової адміністрації України Рубан Н.І. на адресу державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - лист ДПАУ).

Проведений аналіз податкового законодавства України не дає підстав для того, щоб погодитися з аргументацією та висновками, викладеними у зазначеному листі, з таких причин.

Відповідно до частини першої статті 67, пункту З частини першої статті 85, пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України та частини третьої статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" є спеціальним законом з питань оподаткування за конкретним видом податку.

При цьому відповідно до пункту 22.5 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" акти законодавства до приведення їх у відповідність із цим Законом застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 16 вищезазначеного Закону встановлено порядок нарахування та сплати податку на прибуток підприємств, у тому числі загальний порядок заповнення і подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Зокрема, у абзаці другому пункту 16.4 цієї статті прямо зазначено, що платники податку в строки, визначені законом, подають до податкового органу декларацію з податку на прибуток за формою, що встановлюється центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. Зазначене повністю узгоджується з положеннями статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Таким чином, посилання платників податку на пункт 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у частині надання лише податкової звітності є правомірним, оскільки, зокрема, абзацом третім цього пункту передбачено, що у разі коли платник податку вважає за доцільне роз'яснити окремі результати фінансово-господарської діяльності, зазначені у податковій декларації з цього податку, такий платник податку може надіслати податковому органу таке пояснення, складене у довільній формі.

Податковий орган не може вимагати надання форм звітності чи обліку, прямо не передбачених цим Законом, у тому числі складених за правилами бухгалтерської звітності, інших, не передбачених цим Законом, балансів чи звітності. Статистична та бухгалтерська звітність подається органам державної статистики згідно із законом. У зв'язку з цим платник податку не несе податкової відповідальності за затримку, неподання або неповне подання бухгалтерської звітності. У цьому контексті під термін "податкова відповідальність" підпадає також адміністративна відповідальність посадових осіб платника, які ведуть податкову, статистичну та бухгалтерську звітності у зв'язку зі сплатою цього податку.

Щодо посилання у листі Державної податкової адміністрації України на Закон України "Про державну податкову службу в Україні" зазначаємо таке.

Відповідно до преамбули вищезазначеного Закону цей Закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи її діяльності.

Статтею 10 цього Закону, яка регламентує функції органів державної податкової служби на місцях, передбачено, зокрема, таку функцію, як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування й сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а також здійснення контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також проведення перевірок достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Однак обов'язку з подання платником податку на прибуток підприємств бухгалтерських звітів і балансів законом не передбачено.

Права органів державної податкової служби встановлено статтею 11 вищевказаного Закону. Так, пунктом 1 цієї статті передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування й сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

Таким чином, Закон України "Про державну податкову службу в Україні" передбачає загальні контрольні функції та порядок їх здійснення органами державної податкової служби.

У свою чергу, порядок нарахування і сплати податку на прибуток підприємств, надання податкової звітності платниками цього податку конкретизовано у спеціальному законі щодо окремого виду податку, зокрема в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Тобто передбачені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" механізми контролю та порядок його проведення повинні враховувати норми спеціального закону про оподаткування, а саме положення пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Статтею 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкти оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону.

Отже, у зв'язку з викладеним вище вважаємо, що органи державної податкової служби на місцях матимуть право вимагати від платників податку обов'язкового надання бухгалтерської звітності лише після вирішення цього питання у законодавчому порядку, тобто після внесення відповідних змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Крім того, посилання у листі ДПАУ на норми інших законів України, а саме на пункт 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", частину першу статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" і, тим більше, на статтю 163-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення є недоречними, виходячи з контексту проаналізованих питань.

Слід також зазначити, що лист ДПАУ має усі ознаки податкового роз'яснення, але при його виданні не враховано вимоги окремих положень податкового законодавства, встановлені підпунктом 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а також загальні правила щодо конфлікту інтересів, встановлені підпунктом 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 цього Закону.

Просимо розглянути та узгодити лист ДПАУ від 28.05.2008 р. N 10912/7/23-4017/178 з урахуванням норм законів України про оподаткування щодо конкретних видів податків.