Про внесення змін до Положення про помічника-консультанта народного депутата України та Постанови Верховної Ради України "Про фінансове забезпечення діяльності народних депутатів України"

Верховна Рада України

1. Внести до Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 37, ст. 283; 2004 р., № 23, ст. 320; 2016 р., № 4, ст. 43) такі зміни:

1) частини другу - четверту статті 1.1 викласти в такій редакції:

"2. Помічником-консультантом народного депутата України може бути лише громадянин України, який вільно володіє державною мовою.

3. Помічник-консультант народного депутата України працює за строковим трудовим договором (на постійній основі чи за сумісництвом) або на громадських засадах.

Помічником-консультантом народного депутата України за строковим трудовим договором (на постійній основі чи за сумісництвом) може працювати особа, яка має вищу освіту ступеня не нижче молодшого бакалавра або бакалавра.

4. Помічники-консультанти народного депутата України за його заявою прикріплюються до Апарату Верховної Ради України: які працюють за строковим трудовим договором (на постійній основі чи за сумісництвом), - для кадрового та фінансового обслуговування, які працюють на громадських засадах, - для кадрового обслуговування";

2) частину першу статті 3.3 викласти в такій редакції:

"1. Зарахування на посаду помічника-консультанта народного депутата України проводиться на підставі письмового подання народного депутата України Керівнику Апарату Верховної Ради України, в якому зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові кандидата на посаду, зарахування на постійній основі чи за сумісництвом, строк дії трудового договору, розмір встановлюваної заробітної плати, дата зарахування. До письмового подання народного депутата України додаються особиста заява особи, яку приймають на цю посаду, та інші документи, передбачені законодавством";

3) у статті 4.1:

частину другу викласти в такій редакції:

"2. У межах загального фонду, встановленого йому для оплати праці помічників-консультантів, народний депутат України:

1) визначає кількість помічників-консультантів, які працюють за строковим трудовим договором (на постійній основі чи за сумісництвом) або на громадських засадах;

2) здійснює розподіл місячного фонду заробітної плати помічників-консультантів, що не може бути нижчим за встановлену законом мінімальну заробітну плату;

3) звертається з поданнями до Керівника Апарату Верховної Ради України про виплату помічникам-консультантам матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати, та матеріальної допомоги для оздоровлення під час надання щорічної основної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати";

доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. Виплата заробітної плати за час щорічних основної та додаткової відпусток помічників-консультантів, грошової компенсації, передбаченої статтею 24 Закону України "Про відпустки" , за всі невикористані помічниками-консультантами дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також виплати, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої цієї статті, здійснюються виключно за рахунок та в межах загального фонду, встановленого народному депутату України для оплати праці помічників-консультантів народного депутата України, та не можуть бути виплачені за рахунок інших бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України";

4) у статті 4.3:

частину другу викласти в такій редакції:

"2. За письмовим поданням народного депутата України помічник-консультант народного депутата України отримує посвідчення про відрядження та кошти на зазначені цілі за розпорядженням керівництва Апарату Верховної Ради України";

доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Витрати на відрядження помічника-консультанта народного депутата України відшкодовуються згідно із законодавством України про службові відрядження";

5) у статті 4.4:

у частині третій слово "додаткові" замінити словом "інші";

частини четверту - шосту викласти в такій редакції:

"4. Щорічна основна відпустка помічникам-консультантам народного депутата України надається у період відпустки народного депутата України. За погодженням з народним депутатом України щорічна основна відпустка помічника-консультанта може бути перенесена на інший період або поділена на частини будь-якої тривалості за умови, що одна безперервна частина щорічної основної відпустки становитиме не менше 14 днів. Щорічна основна відпустка або її частини надаються помічнику-консультанту з розрахунку обов’язкового використання повної тривалості такої відпустки до закінчення робочого року, за який вона надається.

У разі невикористання помічником-консультантом народного депутата України щорічної відпустки та/або її частини протягом 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається така відпустка, народний депутат України в межах загального фонду, встановленого йому для оплати праці помічників-консультантів, має передбачити кошти для грошової компенсації за всі невикористані помічником-консультантом дні щорічної відпустки.

5. Помічник-консультант народного депутата України на початку кожного календарного року попередньо погоджує з народним депутатом України період надання щорічної основної відпустки. На підставі погоджених з народним депутатом України періодів надання помічникам-консультантам щорічних основних відпусток складається графік таких відпусток, який подається Керівнику Апарату Верховної Ради України.

6. Відпустка помічнику-консультанту народного депутата України надається на підставі його письмової заяви, погодженої з народним депутатом України, згідно з графіком надання відпусток, за розпорядженням Керівника Апарату Верховної Ради України";

6) у статті 4.5:

пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:

"1) за письмовим поданням народного депутата України Керівнику Апарату Верховної Ради України";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Для звільнення помічника-консультанта народного депутата України не потрібно погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) Апарату Верховної Ради України";

7) у частині другій статті 4.6 слово "тримісячної" замінити словом "середньомісячної";

8) статтю 4.7 викласти в такій редакції:

"Стаття 4.7. Фінансове забезпечення витрат, пов’язаних з діяльністю помічника-консультанта народного депутата України

1. Фінансове забезпечення витрат, пов’язаних з діяльністю помічника-консультанта народного депутата України, провадиться за рахунок коштів, передбачених на здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України.

Обсяги витрат на оплату праці помічника-консультанта народного депутата України, в межах загального фонду, встановленого на відповідний рік для оплати праці помічників-консультантів народного депутата України, та витрат на відрядження помічника-консультанта народного депутата України визначаються кошторисом Верховної Ради України.

2. Канцелярські, поштові, телеграфні й телефонні витрати помічника-консультанта народного депутата України, пов’язані з виконанням покладених на нього обов’язків, оплачуються безпосередньо народним депутатом України за рахунок коштів, передбачених на виконання депутатських повноважень".

2. У пункті 3 Постанови Верховної Ради України від 7 грудня 2017 року № 2240-VIII "Про фінансове забезпечення діяльності народних депутатів України" цифри "25" замінити цифрами "29,2".

3. Ця Постанова набирає чинності з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до статті 34 Закону України "Про статус народного депутата України", крім положень абзаців шостого та восьмого підпункту 3 пункту 1 в частині виплати помічникам-консультантам народного депутата України матеріальної допомоги для оздоровлення під час надання щорічної основної відпустки та пункту 2 цієї Постанови, що набирають чинності з 1 січня 2022 року.