Про затвердження Порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями

Відповідно до статті 19 Закону України "Про режим іноземного інвестування" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями (додається).

2. Уповноважити Торгово-промислову палату та її регіональні палати здійснювати сертифікацію продукції власного виробництва.

1. Цей Порядок застосовується для визначення продукції власного виробництва підприємств, які відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування" належать до підприємств з іноземними інвестиціями (далі - підприємства).

2. Продукцією власного виробництва визнається продукція, яка була повністю вироблена або піддана достатній переробці чи обробці підприємством з використанням власного або орендованого майна.

3. До повністю виробленої підприємством належать:

а) корисні та супутні копалини, видобуті підприємством, якщо воно має право на розробку надр;

б) рослинна продукція, вирощена та зібрана на земельних ділянках, що належать підприємству або орендованих цим підприємством;

в) живі тварини, вирощені на підприємстві, та продукція, одержана від тварин, які є власністю підприємства;

г) продукція мисливського промислу;

д) продукція рибальського та морського промислів, добута або вироблена суднами підприємства, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) ним;

е) вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих операцій, здійснених підприємством;

є) продукція, вироблена підприємством виключно з продукції, зазначеної в пунктах "а"-"е" цього пункту.

4. Переробка чи обробка продукції підприємством визнається достатньою, якщо виготовлена продукція класифікується в іншій тарифній позиції (на рівні перших чотирьох знаків цифрового коду Товарної номенклатури зовнішньоекономічної дїяльності), ніж вироби і матеріали, придбані підприємством і використані ним для виготовлення цієї продукції, або частка добавленої вартості продукції під час її переробки чи обробки становить не менш як 50 відсотків, якщо інше не передбачено законодавством. При цьому добавленою вартістю є різниця між собівартістю продукції та вартістю використаних матеріалів, сировини, комплектуючих.

5. Не може визнаватися як достатня переробка здійснення таких технологічних операцій:

а) забезпечення схоронності продукції під час її зберігання чи транспортування, поміщення у сольовий та інші розчини з метою зберігання;

б) підготовка продукції для продажу і транспортування (подрібнення партії, формування відправлень, сортування та перепакування, розлив);

в) прості складальні операції;

г) змішування компонентів без надання одержаній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових;

д) поєднання двох або більшої кількості вищезазначених операцій.

6. Для підприємств нафто- і газовидобувної та нафто- і газопереробної промисловості встановлюються такі додаткові умови визначення продукції власного виробництва:

у разі якщо діяльність підприємства має на меті збільшення видобутку нафти і газу з раніше розроблюваних родовищ, продукцією власного виробництва вважається тільки додатково видобута продукція понад базові обсяги, які встановлюються Держнафтогазпромом;

продукцією власного виробництва визнаються нафтопродукти і газ, вироблені на нафто- і газопереробних заводах чи окремих установках, що належать підприємству або орендованих ним.

7. Для одержання сертифіката продукції власного виробництва підприємство подає письмову заяву Торгово-промисловій палаті чи її регіональній палаті (далі - Палата), до якої додає такі документи:

установчі документи та документи, що підтверджують фактичне внесення іноземної інвестиції;

довідку про зайнятих у виробництві продукції працівників;

копії договорів оренди виробничих площ, договорів про спільну господарську діяльність у виробництві продукції та довідку про те, що на балансі підприємства перебуває обладнання та виробничі приміщення, які використовуються для виробництва продукції;

документи, які підтверджують придбання сировини, матеріалів, комплектуючих тощо (договори, товаро-транспортні накладні, залізничні накладні, платіжні документи);

перелік основних технологічних операцій;

нормативно-технічну документацію на продукцію;

розрахунок вартості виробленої продукції.

Відповідальність за достовірність поданих відомостей несе підприємство.

У разі потреби представник Палати має право перевіряти достовірність поданих документів безпосередньо на підприємстві.

8. Рішення про видачу сертифіката (додаток N 1) або відмову у його видачі приймається Палатою протягом 20 днів з дня одержання заяви. У разі потреби в додатковій інформації цей термін може продовжуватися, але не більш як на 10 днів.

9. Відмова у видачі сертифіката продукції власного виробництва можлива лише у разі невідповідності продукції критеріям, визначеним у пунктах 2,3,4,6 Порядку, або поданих документів - вимогам Порядку.

Рішення про відмову у видачі сертифіката повинно містити підстави відмови. Таке рішення може бути оскаржене в судовому порядку.

10. Сертифікат видається на підставі акта експертизи продукції власного виробництва, який складає Палата за формою згідно з додатком N 2 і є невід'ємною частиною сертифіката. Сертифікат видається замовнику у двох примірниках за підписом уповноваженої особи та скріплюється печаткою Палати.

11. Сертифікат дійсний протягом періоду виготовлення конкретної продукції, але не більше ніж протягом одного року.

У разі виявлення невідповідності поданих підприємством відомостей умовам виробництва заявленої продукції сертифікат може бути анульований Палатою.

12. Оплата послуг, пов'язаних з видачею сертифіката, провадиться на умовах, визначених Палатою за погодженням з Мінекономіки.

(підпис уповноваженої особи)

М.П.