КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 17 лютого 1993 р. N 106 Київ |
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 804 від 13.10.95 )
Питання Міністерства транспорту України
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 620 від 09.08.93 N 168 від 09.03.95 N 421 від 13.06.95 )
На виконання Указу Президента України від 26 листопада 1992 р. N 581/92 "Про Міністерство транспорту України" Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Установити, що до сфери управління Міністерства транспорту належать Державна адміністрація залізничного транспорту України, державні підприємства, установи й організації автомобільного, залізничного, морського, річкового транспорту.
2. Затвердити Положення про Міністерство транспорту України, що додається.
3. Установити граничну чисельність працівників центрального апарату Міністерства транспорту в кількості 427 одиниць.
4. Дозволити Міністерству транспорту мати п'ятьох заступників Міністра, в тому числі першого заступника Міністра, першого заступника Міністра - генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України, заступника Міністра, двох заступників Міністра - директорів департаментів, а також колегію у кількості 17 чоловік.
( Пункт 4 в редакції Постанови КМ N 620 від 09.08.93, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 421 від 13.06.95 )
5. Ліквідувати Державну адміністрацію авіаційного транспорту України, Державну адміністрацію морського транспорту України. Утворити ліквідаційні комісії на чолі з першими заступниками керівників указаних органів, яким затвердити персональний склад цих комісій.
Установити, що правонаступником по зобов'язаннях ліквідованих органів є Міністерство транспорту.
6.
( Пункт 6 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 421 від 13.06.95 )
Зберегти за працівниками колишньої Державної адміністрації авіаційного транспорту України, Головної інспекції по безпеці польотів і Головної інспекції державного авіаційного реєстру України, переведеними на роботу в Міністерство транспорту, надбавки та доплати за класність і вислугу років, одержувані ними за попереднім місцем роботи.
7.
( Пункт 7 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 421 від 13.06.95 )
Дозволити Міністерству оборони відрядити у розпорядження Міністерства транспорту відповідну кількість військових фахівців для виконання функцій з розробки авіаційних норм і правил, пропозицій щодо формування єдиної технічної політики та забезпечення її реалізації, а також з нагляду за безпекою польотів, сертифікації повітряних суден, аеродромів, інших об'єктів авіації, діяльність яких пов"язана із забезпеченням безпеки польотів, з утриманням цих працівників за рахунок коштів Міністерства оборони та збереженням за ними всіх видів грошового і матеріального забезпечення, гарантій та пільг, передбачених чинним законодавством для військовослужбовців.
8. Розмістити центральний апарат Міністерства транспорту у м. Києві по вул. Горького, 51.
9. Визнати такими, що втратили чинність, рішення Уряду України згідно з переліком, що додається.
Прем'єр-міністр України Міністр Кабінету Міністрів України | Л.КУЧМА А.ЛОБОВ |
Інд.34 |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 лютого 1993 р. N 106
ПОЛОЖЕННЯ
про Міністерство транспорту України
( У тексті Положення слова "транспортно-дорожній комплекс" замінено словами "транспортний комплекс", а слова "Республіка Крим" - словами "Автономна Республіка Крим" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ N 168 від 09.03.95 )
1. Міністерство транспорту України (Мінтранс) є центральним органом державної виконавчої влади, керівник якого відповідно до Конституції України входить до складу Кабінету Міністрів України.
Міністерство проводить державну політику в галузі транспорту та здійснює управління транспортним комплексом з метою його ефективного функціонування.
( Абзац другий пункту 1 в редакції Постанови КМ N 168 від 09.03.95 )
2. Мінтранс у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень Міністерство організує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
Міністерство узагальнює практику застосування законодавства з питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.
3. Основними завданнями Мінтрансу є:
здійснення заходів щодо створення національної транспортної системи;
забезпечення безпеки на всіх видах транспорту та надійності його роботи;
розробка та реалізація заходів щодо взаємодії всіх видів транспорту та координації їх діяльності;
підготовка проектів нормативних актів з питань транспорту; (Абзац п'ятий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 168 від 09.03.95 )
формування і розміщення державних замовлень;
розробка та обгрунтування проектів цільових державних програм розвитку транспорту і шляхів сполучення крім автомобільних доріг загального користування; (Абзац сьомий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 168 від 09.03.95 )
формування основних напрямів економічної, науково-технічної, соціальної політики та забезпечення екологічної безпеки на транспорті;
участь у зовнішньоекономічній діяльності в галузі транспорту, представлення за дорученням Кабінету Міністрів України інтересів держави з питань транспорту в міжнародних організаціях і укладання в установленому порядку міжнародних договорів (угод);
організація виконання заходів щодо сертифікації, класифікації та технічного нагляду за транспортними засобами і технологічним устаткуванням;
формування тарифної та державної інвестиційної політики на транспорті;
контроль за використанням державної власності в транспортно-дорожньому комплексі, сприяння роздержавленню та демонополізації у галузі.
4. Мінтранс відповідно до покладених на нього завдань:
1) забезпечує формування ринку транспортних і транспортно-експедиційних послуг, сприяє утворенню нових організаційних структур усіх форм власності;
2) забезпечує державну підтримку підприємств і організацій транспортного комплексу у розв'язанні ними завдань щодо задоволення потреб населення і суспільного виробництва в транспортних послугах;
3) сприяє через відповідні міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади матеріально-технічному, фінансовому і валютному забезпеченню транспортного комплексу;
4) організує розробку та експертизу державних програм розвитку всіх видів транспорту і шляхів сполучення крім автомобільних доріг загального користування;
( Підпункт четвертий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 168 від 09.03.95 )
5) організує проведення науково-технічних і науково-дослідних робіт, спрямованих на розв'язання найважливіших проблем транспорту і шляхів сполучення та фінансування цих робіт;
6) сприяє розвиткові зовнішньоекономічних зв'язків; за дорученням Уряду представляє інтереси транспортного комплексу в міжнародних організаціях, укладає в установленому порядку міжнародні договори (угоди) про розвиток міжнародного сполучення, транспортного комплексу, погоджує з відповідними органами інших держав квоти міжнародних перевезень пасажирів і вантажів;
7) бере участь у формуванні та розміщенні в установленому порядку державного замовлення на послуги, роботи, продукцію транспортного комплексу;
8) забезпечує формування єдиного підходу до економічних та технічних вимог і стандартів на послуги, роботи, продукцію транспортного комплексу;
9) розробляє та здійснює разом з Мінекономіки і Фондом державного майна заходи, пов'язані з організацією роздержавлення та демонополізації;
10) розробляє економічні прогнози та концепції розвитку транспортного комплексу;
11) здійснює заходи, спрямовані на забезпечення безпеки на всіх видах транспорту та надійності його роботи;
12) вживає заходів щодо зменшення шкідливого впливу діяльності транспорту на навколишнє природне середовище та забезпечує екологічну безпеку на транспорті;
13)
( Підпункт 13 пункту 4 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 421 від 13.06.95 )
здійснює управління використанням повітряного простору України та обслуговуванням повітряного руху;
14) організує проведення заходів щодо сертифікації транспортних засобів і об'єктів, експлуатаційних матеріалів і устаткування;
15) видає відповідно до чинного законодавства юридичним особам і громадянам дозволи (ліцензії) на виконання внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів і вантажів транспортом, а також агентування і фрахтування морського і торговельного флоту;
16) здійснює державний нагляд за дотриманням вимог щодо безпеки судноплавства, залізничного й автомобільного руху;
( Підпункт 16 пункту 4 із змінами, внесенимим згідно з Постановою КМ N 421 від 13.06.95 )
17) розробляє та здійснює заходи, спрямовані на ефективну взаємодію всіх видів транспорту та координацію їх роботи;
18) бере участь у розробці генеральних схем транспортного розвитку міст і регіонів, погоджує проекти будівництва найважливіших об'єктів транспорту;
19) бере участь у розробці проектів об'єктів транспортної інфраструктури, транспортної та дорожньої техніки, забезпечує контроль за додержанням вимог щодо їх будівництва й експлуатації;
20) організує роботу, пов'язану із здійсненням заходів щодо класифікаційного, технічного та судноплавного нагляду на морському і річковому транспорті;
21) вживає заходів до соціального захисту працівників транспортного комплексу;
22) визначає порядок атестації керівних працівників транспорту;
( Підпункт двадцять другий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 168 від 09.03.95 )
23) затверджує в установленому порядку правила, положення та інші нормативні документи з питань перевезення пасажирів, вантажів, багажу і пошти, технічної експлуатації та ремонту рухомого складу, будівництва, ремонту і утримання шляхів сполучення, крім автомобільних доріг загального користування, а також документи з питань екологічної безпеки на транспорті за погодженням з Мінприроди;
( Підпункт двадцять третій пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 168 від 09.03.95 )
24) організує діяльність аварійно-рятувальних служб на транспорті;
25) організує службові розслідування аварій та катастроф на транспорті;
26) здійснює в межах своїх повноважень контроль за додержанням національного і міжнародного законодавства підприємствами, установами й організаціями транспортного комплексу;
27) формує тарифну та державну інвестиційну політику в транспортному комплексі;
28) сприяє створенню системи інформаційного забезпечення підприємств, установ і організацій транспортного комплексу, а також підприємств, діяльність яких пов'язана з цим комплексом;
29) здійснює функції з управління майном підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства:
приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності;
затверджує статути (положення) підприємств, контролює їх дотримання та приймає рішення у зв'язку з порушенням статутів (положень);
укладає і розриває контракти з керівниками підприємств, установ і організацій;
здійснює контроль за ефективністю використання і збереженням закріпленого за підприємствами державного майна;
дає згоду Фондові державного майна на створення спільних підприємств будь-яких організаційно-правових форм, до статутного фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю;
готує разом з відповідними місцевими Радами народних депутатів висновки та пропозиції Кабінетові Міністрів України щодо розмежування державного майна між загальнодержавною, республіканською (Автономної Республіки Крим) і комунальною власністю;
бере участь у підготовці та укладанні міжнародних договорів України з питань загальнодержавної власності;
виконує інші функції з управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності;
30) розробляє вимоги щодо рівня професіональної придатності кадрів, сприяє їхній підготовці, перепідготовці й стажуванню;
31) організує роботу, спрямовану на забезпечення мобілізаційної готовності підприємств, установ та організацій транспортного комплексу;
32) розробляє і погоджує з відповідними органами систему заходів щодо захисту державної, службової та комерційної таємниці;
33) організує розробку і затверджує в установленому порядку форми одягу, правила її носіння, знаки розрізнення та службові посвідчення працівників транспорту;
34) організує роботу всіх видів транспорту при ліквідації наслідків стихійних явищ та за інших надзвичайних ситуацій.
( Підпункт тридцять четвертий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 168 від 09.03.95 )
5. До системи Мінтрансу входять Державна адміністрація залізничного транспорту, державні підприємства, установи й організації автомобільного, залізничного, морського, річкового транспорту.
6. Мінтранс при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з іншими центральними органами державної виконавчої влади України, органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого і регіонального самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.
( Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 168 від 09.03.95 )
7. Мінтранс має право одержувати за заявкою безплатно від підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на Міністерство завдань і функцій.
8. Мінтранс у межах своїх повноважень видає на основі й на виконання чинного законодавства накази, організує та контролює їх виконання.
Міністерство у разі необхідності видає разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади та місцевими державними адміністраціями спільні акти.
Рішення Міністерства, прийняті у межах його повноважень, є обов'язковими для центральних місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого та регіонального самоврядування, а також підприємств, установ, організацій усіх форм власності та громадян.
9. Мінтранс очолює Міністр, який призначається Президентом України.
Міністр має заступників, яких за його поданням призначає Кабінет Міністрів України, розподіляє обов'язки між заступниками Міністра та визначає повноваження структурних підрозділів Міністерства.
Міністр транспорту несе персональну відповідальність за виконання покладених на Міністерство завдань і здійснення ним своїх функцій, встановлює ступінь відповідальності заступників Міністра, керівників підрозділів Міністерства.
10. Для погодженого вирішення питань, що належать до повноважень Мінтрансу, в Міністерстві утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії), заступників Міністра за посадою, керівників структурних підрозділів Міністерства, а також керівників державної адміністрації, підприємств, установ та організацій транспортного комплексу.
Члени колегії затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Рішення колегії проводяться в життя, як правило, наказами Міністерства.
11. Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо основних напрямів функціонування транспортного комплексу, обговорення найважливіших програм і вирішення інших питань у Мінтрансі створюється науково-технічна рада з учених і висококваліфікованих фахівців-практиків.
Склад науково-технічної ради і положення про неї затверджуються Міністром.
12. Мінтранс може утворювати на добровільних засадах цільові фонди. Розміри та порядок їх використання визначаються колегіально вкладниками.
13. Мінтранс утримується за рахунок державного бюджету.
14. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників центрального апарату Мінтрансу затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Структура центрального апарату Міністерства затверджується Віце-прем'єр-міністром України.
Штатний розпис центрального апарату і положення про його структурні підрозділи затверджуються Міністром.
15. Мінтранс є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 лютого 1993 р. N 106
ПЕРЕЛІК
рішень Уряду України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 січня 1992 р. N 4 "Про створення Державної адміністрації морського транспорту України" (ЗП України, 1992 р., N 2, ст.32).
2.Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1992 р. N 76 "Про затвердження Положення про Державну адміністрацію морського транспорту України".
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 1992 р. N 264 "Питання Міністерства транспорту України".
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 1992 р. N 392 "Питання Дердавної адміністрації авіаційного транспорту України" (ЗП України, 1992 р., N 8, ст.187).