Про Порядок ведення Державного реєстру застав рухомого майна

Відповідно до статті 15-1 Закону України "Про заставу" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок ведення Державного реєстру застав рухомого майна (додається).

2. Визначити Міністерство юстиції держателем Державного реєстру застав рухомого майна.

3. Установити розміри плати за внесення запису до Державного реєстру застав рухомого майна, внесення змін до запису та отримання витягів з Державного реєстру згідно з додатком.

Отримані кошти зараховуються на окремий рахунок держателя Державного реєстру застав рухомого майна і спрямовуються виключно на забезпечення функціонування цього Державного реєстру.

4. Міністерству юстиції, Міністерству фінансів за участю Національного банку проаналізувати ефективність практичної реалізації Порядку ведення Державного реєстру застав рухомого майна, в тому числі надходження коштів за користування цим Державним реєстром, і подати до 1 грудня 1999 р. Кабінетові Міністрів України висновки із пропозиціями про внесення у разі потреби до нього відповідних змін і доповнень.

1. Реєстрація застав рухомого майна здійснюється з метою:

здійснення переважного права заставодержателя у задоволенні вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих або зареєстрованих пізніше застав;

надання в інтересах юридичних та фізичних осіб інформації про заставлене рухоме майно або про відсутність застав рухомого майна.

2. У цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

Державний реєстр застав рухомого майна (далі - Державний реєстр) - єдина комп'ютерна база даних, яка забезпечує зберігання інформації про заставу рухомого майна, її видання та захист від несанкціонованого доступу;

держатель Державного реєстру (далі - Держатель реєстру) - Мін'юст, що забезпечує функціонування Державного реєстру, надає завірені витяги з нього, які свідчать про внесення запису до Державного реєстру або про його відсутність;

адміністратор Державного реєстру - державне підприємство "Інформаційний центр" Мін'юсту, що має повний прямий доступ до структури єдиної комп'ютерної бази даних і відповідає за збереження даних у реєстрі, захист даних від руйнування;

реєстратори Державного реєстру - державне підприємство "Інформаційний центр" Мін'юсту, державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, комерційні банки, які згідно з відповідними договорами з державним підприємством "Інформаційний центр" приймають заяви про внесення записів до Державного реєстру, внесення змін до записів, виключення записів з Державного реєстру, приймають запити, надають витяги з Державного реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком. У разі припинення виконання своїх функцій реєстратор зобов'язаний передати всі документи та матеріали, пов'язані з виконанням функцій реєстратора, держателю Державного реєстру;

суб'єкти реєстрації застав рухомого майна - заставодавець, заставодержатель або особи, що діють від їх імені за довіреністю, орган державної податкової служби, реєстратори Державного реєстру, держатель Державного реєстру;

реєстраційний код запису - код, під яким здійснено запис у Державному реєстрі;

заява - документ, складений заставодавцем, заставодержателем або органом державної податкової служби за формою, встановленою держателем Державного реєстру, який засвідчує бажання заставодавця, заставодержателя чи органу державної податкової служби внести запис до Державного реєстру, внести зміни до запису, виключити запис із Державного реєстру;

запит - документ, складений будь-якою фізичною або юридичною особою, який засвідчує їх бажання одержати витяг з Державного реєстру про наявність або відсутність у ньому запису про заставлене рухоме майно;

витяг - документ, який видається на запит будь-якої особи реєстратором Державного реєстру і свідчить про внесення запису до Державного реєстру або про відсутність такого запису;

завірений витяг - документ, підписаний посадовою особою держателя Державного реєстру та засвідчений печаткою держателя Державного реєстру, який видається на запит будь-якої особи і свідчить про внесення запису до Державного реєстру або про відсутність такого запису;

заявники - заставодавець, заставодержатель або особи, що діють від їх імені за довіреністю, орган державної податкової служби, будь-які юридичні чи фізичні особи, які в установленому порядку звертаються із заявою про внесення записів до Державного реєстру, внесення змін до записів, виключення записів з Державного реєстру, а також із запитом про одержання з нього витягів;

внесення запису до Державного реєстру - занесення до єдиної комп'ютерної бази даних Державного реєстру інформації про заставу рухомого майна з присвоєнням їй реєстраційного коду.

3. Застава рухомого майна може бути зареєстрована в Державному реєстрі шляхом внесення відповідного запису. Підставою внесення запису до Державного реєстру є заява заставодержателя або заставодавця.

Реєстрація застави рухомого майна може здійснюватись будь-яким реєстратором за вибором заявника.

4. Заява за підписом заставодавця або заставодержателя, подається реєстратору.

У заяві зазначаються;

відомості про заставодавця та заставодержателя;

загальний опис предмета застави (якщо предметом застави є рухоме майно, що підлягає державній реєстрації відповідно до законодавства (транспортні засоби: автомобілі, причепи, катери, судна, літаки тощо), до загального опису включаються відомості щодо серійного номеру транспортного засобу, назви моделі та року виробництва);

Відомості про заставодавця та заставодержателя повинні містити:

для юридичних осіб:

резидентів - їх найменування, юридичну адресу та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (далі - код в ЄДРПОУ);

нерезидентів - їх найменування, юридичну адресу та країну, де зареєстрована особа;

для фізичних осіб:

громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, адресу їх постійного місця проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб;

для іноземців - прізвище, ім'я, по батькові (у разі наявності такого), адресу їх постійного місця проживання за межами України;

Під час подання заяви заявник пред'являє паспорт або інший документ, що засвідчує його особу, а у разі, коли він діє від імені заставодавця або заставодержателя, - відповідну довіреність.

До заяви додається документ про внесення плати за здійснення запису до Державного реєстру.

5. Реєстратору забороняється вимагати подання додаткової інформації, що не зазначена в пункті 4 цього Порядку, а також вимагати нотаріального посвідчення заяви.

6. Реєстратор відмовляє у внесенні запису до Державного реєстру у разі, коли:

відсутній документ про внесення плати за здійснення запису;

плату внесено не в повному обсязі;

у заяві відсутні, неповністю або нечітко визначені відомості, зазначені у пункті 4 цього Порядку;

заявник не пред'явив паспорта, іншого документа, що засвідчує його особу, чи довіреності.

Відмова у внесенні запису надається у письмовій формі з зазначенням причин відмови.

7. Про прийняття заяви реєстратор видає заявнику довідку, у якій зазначаються відомості про реєстратора, заставодавця або заставодержателя, за заявою якого внесено запис, дату прийняття заяви.

Реєстратор протягом двох днів з дати прийняття заяви вносить запис до Державного реєстру.

Датою реєстрації застави рухомого майна в Державному реєстрі вважається дата внесення до нього відповідного запису

8. Протягом двох робочих днів з дати реєстрації застави рухомого майна реєстратор поштою направляє заставодержателю та заставодавцю витяги, що свідчать про внесення відповідного запису до Державного реєстру. Заставодержателю надсилається також примірник заяви про внесення змін до запису для заповнення у разі виявлення помилок у витягу.

У разі виявлення помилок у витягу заставодержатель може протягом п'яти днів звернутися до реєстратора з заявою про внесення змін до запису у Державному реєстрі. Заява подається відповідно до пунктів 10 - 12 цього Порядку.

У разі виявлення помилок у витягу заставодавцем він може протягом п'яти днів повідомити про виявлені помилки заставодержателя або держателя Державного реєстру.

Держатель Державного реєстру після отримання повідомлення від заставодавця про виявлені помилки перевіряє відповідну інформацію в Державному реєстрі, а в разі підтвердження помилок повідомляє заставодержателя про необхідність внесення змін до запису в Державному реєстрі.

Заставодержатель протягом п'яти днів з моменту отримання повідомлення заставодавця або Держателя реєстру зобов'язаний подати реєстратору заяву про внесення змін до запису у Державному реєстрі. Заява подається відповідно до пунктів 10-12 цього Порядку.

Виправлення помилок здійснюється безоплатно у разі, коли такі помилки зроблено з вини реєстратора чи адміністратора.

9. Будь-яка особа на підставі довідки, зазначеної у пункті 7 цього Порядку, має право безоплатно отримати від реєстратора витяг з Державного реєстру, який свідчить про реєстрацію застави рухомого майна.

У витягу зазначаються:

дата реєстрації застави рухомого майна;

реєстраційний код запису;

відомості про заставодержателя та заставодавця;

загальний опис предмета застави.

10. За заявою заставодержателя до запису у Державному реєстрі можуть бути внесені зміни щодо предмета застави, особи заставодавця чи заставодержателя.

Заява за підписом заставодержателя подається реєстратору.

У заяві про внесення змін до запису у Державному реєстрі щодо предмета застави зазначаються:

реєстраційний код запису, до якого вносяться зміни;

код в ЄДРПОУ для юридичної особи або ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб для фізичної особи, що є заставодавцем;

зміни щодо предмета застави.

У заяві про внесення змін до запису у Державному реєстрі щодо особи заставодавця чи заставодержателя зазначаються:

реєстраційний код запису, до якого вносяться зміни;

код в ЄДРПОУ для юридичної особи або ідентифікаційний номер в Державному реєстрі фізичних осіб для фізичної особи, що є заставодавцем;

відомості про нового заставодавця чи заставодержателя (згідно з пунктом 4 цього Порядку).

Під час подання заяви заявник пред'являє паспорт або інший документ, що засвідчує його особу, а у разі потреби - довіреність.

До заяви додається документ про внесення плати за внесення змін до запису у Державному реєстрі.

11. Реєстратор відмовляє у внесенні змін до запису у Державному реєстрі у разі, коли заявником не виконано вимог, передбачених пунктом 10 цього Порядку.

Відмова у внесенні запису надається у письмовій формі з зазначенням причин відмови.

12. Після прийняття заяви реєстратор вносить зазначені у заяві зміни до запису у Державному реєстрі та надає заявнику витяг з Державного реєстру.

У витягу зазначаються:

дата реєстрації застави рухомого майна;

дата внесення змін до запису у Державному реєстрі;

реєстраційний код запису;

відомості про заставодержателя та заставодавця;

загальний опис предмета застави.

13. Протягом двох робочих днів з моменту внесення відповідних змін до запису у Державному реєстрі реєстратор поштою направляє заставодержателю та заставодавцю витяги, що свідчать про внесення відповідного запису до Державного реєстру. Заставодержателю надсилається також примірник заяви про внесення змін до запису для заповнення у разі виявлення помилок у витягу.

У разі виявлення помилок у витягу їх виправлення здійснюється відповідно до пункту 8 цього Порядку. Виправлення помилок здійснюється безоплатно у разі, коли такі помилки зроблено з вини реєстратора або адміністратора.

14. Записи про реєстрацію застави рухомого майна у Державному реєстрі зберігаються з дати внесення до дати виключення запису з Державного реєстру, але не більше п'яти років.

Заставодержатель може продовжити термін дії реєстрації застави рухомого майна в будь-який час протягом останнього року дії такої реєстрації на наступні п'ять років.

Продовження терміну дії реєстрації здійснюється за заявою заставодержателя відповідно до пунктів 10-13 цього Порядку шляхом внесення змін до запису у Державному реєстрі. Заява про продовження терміну дії реєстрації запису у Державному реєстрі повинна містити крім відомостей, зазначених у пункті 4 цього Порядку, реєстраційний код запису.

15. Заставодержатель може у будь-який час подати реєстратору заяву про виключення запису з Державного реєстру.

Заява про виключення запису з Державного реєстру повинна містити крім відомостей, зазначених у пункті 4 цього Порядку, реєстраційний код запису.

16. Після прийняття заяви про виключення запису реєстратор виключає запис з Державного реєстру та надає заявнику витяг з нього, що свідчить про відсутність запису.

Протягом двох робочих днів з моменту виключення запису з Державного реєстру реєстратор поштою направляє заставодержателю та заставодавцю витяги з Державного реєстру.

17. Витяг з Державного реєстру, що свідчить про наявність або відсутність у ньому запису про заставлене рухоме майно, фізичні та юридичні особи можуть одержати шляхом подання запиту держателю Державного реєстру або реєстратору.

18. У запиті, за підписом заявника, зазначається одна з таких відомостей:

реєстраційний код запису в Державному реєстрі;

найменування або код в ЄДРПОУ для юридичної особи, що є заставодавцем;

прізвище, ім'я, по батькові або ідентифікаційний номер в Державному реєстрі фізичних осіб для фізичної особи, що є заставодавцем;

серійний номер транспортного засобу, назва моделі, якщо предметом застави є транспортний засіб.

У запиті зазначається вид витягу (завірений чи незавірений), який бажає отримати заявник. У разі коли заявник бажає отримати витяг поштою, у запиті зазначається адреса, за якою направляється витяг.

До запиту додається документ про внесення плати за одержання витягу.

19. Держатель реєстру або реєстратор відмовляє у прийнятті запиту у разі, коли:

відсутній документ про внесення плати за одержання витягу;

плату внесено не в повному обсязі;

у запиті відсутні, неповністю або нечітко визначені відомості, зазначені в пункті 18 цього Порядку.

Відмова у прийнятті запиту надається у письмовій формі з зазначенням причин відмови.

20. На підставі запиту Держатель реєстру або реєстратор видає заявнику або надсилає поштою за зазначеною ним адресою відповідний витяг з Державного реєстру.

У разі, коли запит про надання завіреного витягу подано реєстратору, останній звертається до Держателя державного реєстру, який протягом п'яти днів видає заявнику завірений витяг з Державного реєстру.

21. Податкова застава рухомого майна (далі - податкова застава) підлягає реєстрації в Державному реєстрі на підставі заяви відповідного органу державної податкової служби.

22. Заява, за підписом відповідної посадової особи органу державної податкової служби, подається адміністратору Державного реєстру.

У заяві зазначаються:

відомості про платника податків;

дата виникнення податкової застави;

відомості про орган державної податкової служби, за заявою якого здійснюється реєстрація.

Відомості про платника податків повинні містити:

для юридичної особи - найменування, юридичну адресу та код в ЄДРПОУ;

для фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності - прізвище, ім'я, по батькові, адресу постійного місця проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб.

Відомості про орган державної податкової служби повинні містити:

найменування, юридичну адресу та код в ЄДРПОУ.

23. Реєстрація податкової застави здійснюється безоплатно.

24. Адміністратор державного реєстру протягом двох днів з дати отримання заяви вносить запис до Державного реєстру.

Датою реєстрації податкової застави у Державному реєстрі вважається дата внесення до нього відповідного запису.

25. Протягом двох робочих днів з дати реєстрації податкової застави адміністратор Державного реєстру поштою направляє відповідному органу державної податкової служби та платнику податків витяги, що свідчать про внесення відповідного запису до Державного реєстру.

У витягу зазначаються:

реєстраційний код запису;

дата реєстрації податкової застави;

дата виникнення податкової застави;

відомості про платника податків;

відомості про орган державної податкової служби, за заявою якого внесено запис до Державного реєстру.

Витяг має позначку "податкова застава рухомого майна".

Відповідному органу державної податкової служби надсилається також примірник заяви про внесення змін до запису для заповнення у разі виявлення помилок у витягу.

26. У разі виявлення помилок у витягу відповідний орган державної податкової служби зобов'язаний протягом п'яти днів з моменту отримання витягу звернутися до адміністратора Державного реєстру з заявою про внесення змін до запису. Заява подається відповідно до пунктів 27, 28 цього Порядку.

27. У разі виявлення помилок за заявою відповідного органу державної податкової служби до запису у Державному реєстрі щодо податкової застави можуть бути внесені зміни щодо дати виникнення податкової застави, особи платника податків.

У заяві про внесення змін до запису у Державному реєстрі щодо дати виникнення податкової застави зазначаються:

реєстраційний код запису, до якого вносяться зміни;

код в ЄДРПОУ для юридичної особи або ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб для фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що є платником податків;

нова дата виникнення податкової застави;

відомості про орган державної податкової служби.

У заяві про внесення змін до запису у Державному реєстрі щодо особи платника податків зазначаються:

реєстраційний код запису, до якого вносяться зміни;

дата виникнення податкової застави;

нові відомості про платника податків відповідно до вимог пункту 22 цього Порядку;

відомості про орган державної податкової служби.

28. Після отримання заяви про внесення змін до запису у Державному реєстрі щодо податкової застави адміністратор Державного реєстру вносить зазначені у заяві зміни до запису у Державному реєстрі та протягом двох робочих днів з моменту внесення направляє поштою відповідному органу державної податкової служби та платнику податків витяги, що свідчать про внесення відповідних змін до запису у Державному реєстрі.

29. Записи про реєстрацію податкової застави рухомого майна у Державному реєстрі зберігаються з дати внесення до дати виключення запису з Державного реєстру, але не більше п'яти років.

30. Запис про податкову заставу підлягає виключенню з Державного реєстру на підставі повідомлення відповідного органу державної податкової служби про припинення податкової застави.

Повідомлення повинно містити крім відомостей, зазначених у пункті 22 цього Порядку, реєстраційний код запису в Державному реєстрі.

31. Після отримання повідомлення про припинення податкової застави адміністратор Державного реєстру виключає запис та протягом двох робочих днів з моменту виключення направляє поштою відповідному органу державної податкової служби та платнику податків витяги з Державного реєстру, що свідчать про відсутність відповідного запису.

32. За внесення запису до Державного реєстру, внесення змін до запису, отримання витягів, які свідчать про внесення запису до Державного реєстру або про відсутність такого запису справляється плата згідно з додатком до цієї постанови.

Державні органи звільняються від плати за одержання за їх запитом витягів, що свідчать про внесення запису до Державного реєстру або відсутність такого запису, якщо такий запит подається у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законодавством України.

33. Будь-яка фізична чи юридична особа може користуватися інформацією у Державному реєстрі шляхом підключення до нього через комп'ютерну мережу. Підключення здійснюється адміністратором Державного реєстру на підставі договору про користування Державним реєстром, що укладається між адміністратором реєстру та фізичною чи юридичною особою.

Розмір плати за користування інформацією у Державному реєстрі встановлюється держателем Державного реєстру. Кошти вносяться на окремий рахунок Держателя і спрямовуються виключно на забезпечення функціонування Державного реєстру.

34. Матеріально-технічне забезпечення функціонування Державного реєстру здійснюється за рахунок плати за внесення запису до Державного реєстру, внесення змін до запису, отримання витягів, які свідчать про внесення запису до Державного реєстру або про відсутність такого запису, користування інформацією у Державному реєстрі шляхом підключення до нього через комп'ютерну мережу.