Про Програму реформування державної статистики на період до 2002 року

На виконання Указу Президента України від 22 листопада 1997 р. N 1299 "Про заходи щодо розвитку державної статистики" та з метою забезпечення підвищення ролі статистики у реалізації економічної політики держави і завершення переходу на міжнародну систему обліку та статистики Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Програму реформування державної статистики на період до 2002 року (далі - Програма), що додається.

2. Визначити Державний комітет статистики генеральним замовником виконання Програми.

3. Міністерству фінансів за поданням Державного комітету статистики щороку передбачати в проекті Державного бюджету України видатки на фінансування заходів, пов'язаних з реалізацією Програми.

4. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади:

забезпечити виконання заходів, передбачених Програмою, та цільове і ефективне використання виділених для цього коштів;

подавати до 1 лютого наступного за звітним року Державному комітетові статистики інформацію про хід виконання заходів, передбачених Програмою.

5. Державному комітетові статистики подавати до 15 лютого наступного за звітним року Кабінетові Міністрів України узагальнену інформацію про хід реалізації заходів, передбачених Програмою.

6. Національному агентству з питань розвитку та європейської інтеграції, Міністерству економіки сприяти залученню в установленому порядку кредитів Світового банку та коштів інших міжнародних фінансових організацій для реалізації Програми.

7. Контроль за виконанням Програми покласти на Державний комітет статистики.

Ця Програма визначає завдання із завершення переходу державної статистики України на міжнародну систему обліку та статистики.

Перший етап реформування, який було в основному завершено у 1997 році відповідно до Державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики, характеризувався концентрацією ресурсів у найважливіших галузях статистики або у таких, що не відповідали міжнародній практиці. Протягом 1993 - 1997 років було створено основні елементи системи національних рахунків та платіжного балансу, статистику зовнішньої торгівлі, грошово-кредитну та банківську статистику, нову статистику ринку праці. Відповідно до міжнародних стандартів запроваджено розрахунок індексів інфляції, значно удосконалено галузеву статистику, започатковано моніторинг фінансового стану підприємств та організацій, у тому числі таких нових формувань, як довірчі товариства, страхові організації, позабюджетні фонди тощо. Організовано статистичне обстеження фондового ринку, створено Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), розроблено основні положення Державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації, розпочато роботу із створення банку статистичних даних та комп'ютерної мережі органів державної статистики.

У процесі реформування статистики протягом 1998 - 2002 років необхідно:

завершити створення моделі державної статистики, яка б відповідала умовам розвитку ринкових відносин;

посилити інтегруючу та координуючу роль органів державної статистики у процесі інформаційного відображення тенденцій соціально-економічних явищ;

створити єдину методологічну основу галузевих систем статистичної інформації;

підвищити роль регіональної статистики шляхом перерозподілу функцій центрального та місцевого рівня статистичної системи;

забезпечити високий науковий, програмно-технологічний та технічний рівень статистичної інформаційної системи;

створити належні умови для роботи спеціалістів органів державної статистики.

Головна мета Програми - завершення системного реформування статистики для найбільш повного задоволення потреб органів державної влади та інших користувачів у об'єктивній статистичній інформації щодо соціально-економічного розвитку країни, її регіонів, галузей, секторів економіки та господарюючих суб'єктів.

Основними шляхами її досягнення є:

удосконалення системи статистичних показників з метою забезпечення об'єктивного відображення змін у суспільстві та економіці і створення на цій основі статистичної інформаційної бази, у тому числі для регіонів;

розроблення цілісної і комплексної системи проведення аналізу соціально-економічного розвитку країни;

запровадження уніфікованої технології збирання та опрацювання статистичної інформації, а також системи її розповсюдження;

запровадження прогресивних технологічних підходів до формування державних статистичних інформаційних ресурсів;

зміцнення матеріально-технічної бази органів державної статистики;

удосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів, підвищення кваліфікації працівників органів державної статистики;

активізація співробітництва з міжнародними статистичними організаціями та статистичними службами розвинутих країн у галузі методології та практики статистики, у тому числі з метою обміну досвідом роботи та інформацією.

Реалізація Програми повинна забезпечити остаточний перехід до загальноприйнятих у міжнародній практиці методів збирання, опрацювання, аналізу та розповсюдження статистичної інформації, створення статистичної системи, адаптованої до ринкових умов, що діють в Україні, міжнародних стандартів і методології.

Зміни у статистичній системі носитимуть наскрізний характер і торкатимуться всіх стадій інформаційного процесу: від збирання первинної інформації до взаємовідносин із користувачами.

Заходи Програми передбачають завершення переходу системи обліку та методів статистичного спостереження до міжнародних стандартів і спрямовані на розв'язання завдань з удосконалення всіх етапів державного статистичного спостереження: починаючи із системи статистичних показників, методів збирання звітної інформації і закінчуючи її опрацюванням, аналізом і розповсюдженням.

Особливий акцент зроблено на розширенні відображення у статистичних розробках актуальних проблем соціально-економічних процесів, у тому числі в регіональному аспекті.

Реалізація програмних заходів передбачає зміни у порядку збирання та опрацювання статистичної звітності - перехід до несуцільних методів спостереження з оптимальною періодичністю надання інформації, використання спеціальних моніторингів, переписів та опитувань. Крім того, планується уніфікація статистичної звітності незалежно від галузей економіки і видів економічної діяльності, форм власності та господарювання. Це означає, що відмова від галузевого принципу формування інформаційних потоків повинна поєднуватися із запровадженням уніфікованого методологічного підходу до статистичного спостереження за об'єктами дослідження.

Розроблення удосконаленої системи показників і методів організації статистичного спостереження за діяльністю юридичних осіб та домашніх господарств дозволить забезпечити порівнянність статистичних даних у регіональному і галузевому розрізі, здійснювати міждержавний обмін інформацією на основі впровадження системи взаємоузгоджених класифікацій техніко-економічної та соціальної інформації.

Інтегрована інформаційна статистична база, яка також широко використовуватиме фінансову, податкову, банківську та інші види адміністративної статистики, дасть змогу комплексно оцінювати соціально-економічне становище країни. Створення єдиної системи формування інформаційних ресурсів передбачає розроблення та практичну реалізацію .принципово нового підходу до використання обчислювальної техніки, коли статистична база даних стане ефективним інструментом комплексного аналізу та прогнозування соціально-економічних процесів.

Основним завданням Програми є реформування існуючого масиву статистичних показників і створення на його основі цілісної, динамічної, науково-обгрунтованої системи показників. Оптимальний набір показників, включених до системи, повинен задовольняти потреби в об'єктивних даних усіх користувачів статистичної інформації - від керівників держави до учасників виробничого процесу, науковців та громадськості. Система показників має охоплювати всі основні процеси, що формують стан і тенденції соціально-економічного розвитку країни в умовах ринкової економіки. Реформування системи статистичних показників підвищить практичну значимість та аналітичну цінність статистичної інформації для органів виконавчої влади.

Заходами щодо реалізації Програми передбачається:

доповнити існуючу систему соціально-економічних показників новими показниками, які характеризують процес здійснення ринкових реформ (формування багатоукладної економіки, ринків праці та капіталу, створення конкурентного ринкового середовища та механізму його регулювання, процеси демонополізації економіки, розвиток малого бізнесу, хід реалізації податкової політики, трансформація відносин власності та системи розподілу доходів, політичні процеси, що відбуваються у суспільстві, тощо);

удосконалити відповідно до міжнародної практики Систему індикаторів соціального розвитку суспільства з метою забезпечення об'єктивного відображення умов життя різних груп населення;

продовжити роботу з удосконалення макроекономічних показників з метою складення повносистемних національних рахунків для економіки України та подальшого впровадження основних елементів валового внутрішнього продукту на регіональному рівні.

Використання науково обгрунтованої системи соціально-економічних показників сприятиме створенню в державі сучасних інформаційних систем та докорінному поліпшенню організації статистичної роботи.

Реформування системи статистичних показників передбачає створення таких їх блоків, які дадуть змогу характеризувати, по-перше, стан реформування господарського механізму, по-друге - процеси функціонування національної економіки, її розвиток та ефективність, по-третє - соціальне становище країни.

Статистичні показники першого блоку системи дадуть можливість проаналізувати процеси, що відбуваються під час становлення ринкових відносин і, що дуже важливо, відстежити наслідки реалізації рішень органів державної влади щодо реформування господарського механізму. Запровадження цього блоку показників забезпечить користувачів інформацією щодо зміни ефективності функціонування економіки внаслідок прийняття нових управлінських рішень.

Другий блок передбачає удосконалення показників, які характеризують процеси функціонування національної економіки, а також економічні зв'язки України з іншими державами, наповнення споживчого ринку, у тому числі товарами вітчизняного виробництва, стан ринкових відносин між виробниками та споживачами, фінансово-економічні результати діяльності підприємств та економіки в цілому, розміри і структуру національного багатства. Особливу увагу буде приділено показникам ефективності роботи, які останніми роками з об'єктивних причин відійшли на другий план.

Третій блок включає статистичні показники, які є своєрідними індикаторами рівня соціального розвитку суспільства. Передусім реформування стосується різноманітних показників статистики рівня життя населення: вартісних (доходів, заробітної плати), натуральних (рівня споживання окремих продуктів та товарів, забезпеченості житлом і соціальне важливими послугами тощо) та соціальних (смертності, очікуваної тривалості життя, рівня безробіття, використання вільного часу, розвитку освіти, культури тощо).

Реформування системи статистичних показників передбачається здійснювати одночасно із розв'язанням проблеми реалізації сучасних підходів до організації системи статистичного обліку (запровадження нових форм державного статистичного спостереження, удосконалення існуючих форм звітності, скасування показників, які втратили актуальність, тощо).

Основна форма державного статистичного спостереження, що базується на суцільній статистичній звітності, не повною мірою відповідає сучасним вимогам. Розвиток нових форм господарювання та розв'язання завдань статистики у період економічних реформ зумовлює необхідність застосування поряд із суцільним обліком більш сучасних форм статистичного спостереження.

Великого значення у практичній діяльності органів статистики набувають вибіркові обстеження, широке запровадження яких дозволить отримувати більш детальну і якісну інформацію у коротші терміни та за менші кошти. Наукові основи вибіркових обстежень забезпечують більшу надійність інформації, ніж суцільний облік, особливо в питаннях вивчення економічної активності населення, сімейних бюджетів, діяльності суб'єктів малого бізнесу.

В умовах значного скорочення суцільної звітності важливу роль відіграватимуть різноманітні переписи. Запровадженню економічних переписів повинна передувати типізація одиниць спостереження та розрахунки стійких співвідношень між статистичними показниками. Економічні переписи, які містять детальну інформацію про об'єкти дослідження, дозволять здійснювати різноманітні дорахунки показників у період між окремими переписами.

Впровадження несуцільних методів спостереження та зменшення звітного навантаження на підприємства та організації робить необхідним застосування так званих комбінованих методів. Такі методи передбачають використання всіх можливих джерел статистичної інформації (як державної, так і відомчої звітності) та потребують здійснення певних дорахунків, які мають базуватися на серйозному науковому підгрунті. У цьому контексті повинна зрости координуюча роль органів державної статистики щодо єдиної методології та вимог до статистичної діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Порівняно новим для органів державної статистики України є такий відомий у світі метод спостереження, як моніторинг. Планується удосконалення існуючих та запровадження нових видів моніторингу: рівня життя населення, соціально-економічного становища сільських населених пунктів, ділової активності підприємств тощо.

Одним із напрямів реформування державної статистики є перехід до статистики підприємств, яка являє собою всебічне статистичне спостереження за діяльністю різних типів підприємств на основі інтегрованих уніфікованих форм статистичної звітності. Статистика підприємств передбачає інтеграцію потоків інформації для організації наскрізного спостереження за процесами виробництва та продажу продукції, за фінансово-майновим становищем підприємств, за витратами на виробництво і реалізацію товарів та послуг, станом розрахунків, інвестиціями, наявністю персоналу та його використанням.

Успішне запровадження нових форм статистичного спостереження базується на удосконаленні інформації ЄДРПОУ. Його актуалізація і наближення до статистичного реєстру є необхідною умовою формування генеральної сукупності для проведення вибіркових обстежень, створення галузевих субреєстрів (малих підприємств, підприємств з іноземним капіталом тощо), надання користувачам інтегрованої інформації щодо результатів роботи підприємств окремих галузей та видів діяльності, форм власності та організаційно-правових форм господарювання.

Аналіз соціально-економічних явищ і процесів має виняткове значення для підготовки і прийняття урядових рішень, визначення стратегії і тактики розвитку країни, широкого інформування з цих питань громадськості. Без відповідного аналізу статистична інформація не може задовольняти ці потреби. Особливого значення набуває аналіз соціально-економічної інформації в умовах реформування економіки на ринкових засадах та відповідної трансформації законодавчих процесів.

Основним завданням органів державної статистики стає створення якісно нової системи аналізу соціально-економічного розвитку України та окремих її регіонів (тенденцій та закономірностей, структурних зрушень, наслідків змін у законодавстві, прийняття управлінських рішень, економічної внутрішньої, зовнішньої та валютно-фінансової політики тощо).

Особливого значення у створенні цієї системи набуває методологія комплексного аналізу показників, які характеризують соціально-економічну ситуацію в країні. Така методологія базуватиметься на міжнародних стандартах ведення національних рахунків. Її застосування в кінцевому результаті надасть змогу створити статистичну та аналітичну інформаційну базу для прогнозування макроекономічних показників - індикаторів різних сфер економічної кон'юнктури та розвитку грошово-кредитного ринку.

Складовими частинами створення методології комплексного аналізу показників, що характеризують соціально-економічну ситуацію в країні, є:

розроблення методологічних основ макроекономічного аналізу економіки в цілому та її інституціональних секторів;

розроблення єдиної методологічної основи аналізу галузевих систем статистичної інформації відповідно до вимог і особливостей розвитку галузей на ринкових засадах;

розроблення методологічних основ статистичного аналізу та оцінки стану інвестиційного клімату в державі та її регіонах, а також умов, що визначають напрями інвестицій в національну економіку;

удосконалення методології аналізу платіжного балансу, даних фінансово-бюджетної, грошово-кредитної та банківської статистики відповідно до реформування системи бухгалтерського обліку підприємств, трансформації бухгалтерської та статистичної звітності до міжнародних вимог і запровадження сучасної системи розрахунків;

створення методології аналізу кон'юнктури товарних ринків, первинних і вторинних фондових ринків з урахуванням прийнятих у світовій практиці принципів системного аналізу.

Важливе місце відводиться заходам щодо розроблення методології комплексного аналізу показників, які характеризують соціально-економічну ситуацію регіонів.

У соціальній статистиці одним з першочергових завдань є поліпшення статистики рівня життя населення, удосконалення методики проведення соціально-демографічних обстежень і опитувань населення з використанням міжнародного досвіду формування вибіркової сукупності респондентів.

Потребує істотного удосконалення демографічна статистика. Необхідно розробити методику дорахунків поточних демографічних показників за наявними даними перепису населення. Створення та запровадження системи територіально-демографічних показників дасть можливість забезпечити розроблення даних перепису населення у регіональному розрізі і для так званих малих територій, що стане основою для впровадження та використання географічних інформаційних систем.

Комплексний аналіз соціально-економічного розвитку країни передбачає використання сучасних статистичних та економіко-математичних методів, імітаційного моделювання, прогнозування тощо.

Реорганізація системи національної статистики вимагає продовження роботи із створення державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації, основною частиною якої є система статистичних класифікацій, гармонізованих з міжнародними.

Статистичні класифікації повинні базуватися на сучасних методологічних засадах економічної науки, забезпечувати інформаційну єдність та цілісність зібраної статистичної інформації, можливість інтегрування у процес міжнародного інформаційного обміну.

В той же час ці класифікації повинні сприяти об'єктивному відтворенню типології та особливостей нових соціально-економічних явищ і відносин.

Ведення системи державних статистичних класифікацій повинне базуватися на перспективних інформаційних технологіях, забезпечувати її актуальність та доступність.

Розроблення та впровадження нових статистичних класифікацій є однією з умов подальшої гармонізації державних інформаційних ресурсів, що дасть змогу підвищити рівень розв'язання завдань з проведення аналізу стану та прогнозування розвитку національної економіки, демографічної та соціальної ситуації в країні, вивчення багатьох міжвідомчих і міжгалузевих проблем.

Система статистичних реєстрів у сучасних умовах реформування економіки і суспільства в цілому набуває особливого значення. ЄДРПОУ є першим етапом та базою для створення системи статистичних реєстрів, які повинні стати надійним засобом обліку і контролю не тільки органів державної статистики, але й держави в цілому, механізмом обміну інформацією між органами державної влади та управління. Це вимагає проведення цілого ряду заходів законодавчого, організаційного та інформаційного характеру.

Статистичні реєстри повинні створюватися на сучасних методологічних засадах статистичної науки та інформатики з використанням досвіду найбільш розвинутих країн світу, мати ефективні засоби актуалізації, надійні системи захисту, сучасні інтерфейси та оперативні засоби обміну з іншими реєстрами. Система статистичних реєстрів повинна охопити весь обсяг статистичної інформації, стати інформаційною базою для подальшої організації несуцільних статистичних обстежень, у тому числі вибіркових.

Система статистичних класифікацій та реєстрів призначена для використання передусім органами державного і господарського управління, а також іншими суб'єктами господарювання в межах їхніх потреб і компетенції.

Державні статистичні класифікації та реєстри слід ефективно використовувати як для виконання статистичних робіт, так і для забезпечення функціонування систем оподаткування, ліцензування, квотування, у митній службі, банківській і фінансовій сфері, для формування галузевих каталогів продукції тощо.

Виконання основних завдань Програми неможливе без застосування сучасних методів створення та ведення інформаційних фондів статистичних даних у рамках Автоматизованої системи збирання, опрацювання та аналізу даних державної статистики (далі - АС-держстат), яка має бути гармонізованою з Національною програмою інформатизації на 1998 - 2000 роки. Першочерговим завданням АС-держстат є створення системи інформаційних ресурсів Держкомстату та застосування сучасних інформаційних технологій шляхом:

створення інтегрованих баз статистичних даних центрального і регіонального рівня на основі єдиного фонду нормативно-довідкової інформації та каталогу показників;

створення відповідного програмного забезпечення із застосуванням промислових систем управління базами даних і систем телеоброблення даних, потужних локальних комп'ютерних мереж, які діють у режимі "клієнт-сервер";

широкої інтеграції з інформаційними мережами державних та громадських установ;

створення єдиної системи нормативно-довідкової інформації для електронного оброблення даних та формування інтегрованих інформаційних ресурсів Держкомстату. Основою створення єдиного фонду нормативно-довідкової інформації повинні стати ЄДРПОУ та система ведення класифікаторів.

Існуюча програмно-технічна база АС-держстат не дозволяє реалізувати в повному обсязі сучасні методи формування інформаційних ресурсів та інформаційних технологій. Особливої уваги потребують питання технічного і програмно-технологічного оснащення місцевих органів статистики та Головного обчислювального центру (ГОЦ) Держкомстату. На даний час місцеві органи статистики укомплектовано морально застарілими комп'ютерами єдиної системи ЕОМ і ПЕОМ класу АТ-386 і -286 та ЄС-1840. У значної частини районних відділів статистики взагалі відсутні ПЕОМ. Необхідно також вирішити питання технічного переоснащення наукових та навчальних закладів системи Держкомстату.

Посиленого розвитку вимагає система засобів обміну даними АС-держстат центрального і регіонального рівня на базі загальноукраїнської мережі "УкрПАК" із застосуванням сучасних загальноприйнятих протоколів передачі даних. У період до 2002 року слід забезпечити комплексне розв'язання завдань щодо обміну статистичними даними між Держкомстатом та місцевими органами статистики, а також між АС-держстат та основними користувачами статистичної інформації.

Кінцевим результатом технічного та програмно-технічного переоснащення АС-держстат повинен стати перехід на комплексну ресурсозберігаючу технологію збирання, оброблення, передачі, накопичення, аналізу та відображення статистичної інформації.

Впровадження нової комплексної технології оброблення статистичної інформації та створення в системі Держкомстату інтегрованих баз даних сприятимуть розвитку якісного обслуговування користувачів статистичної інформації.

Підвищення рівня достовірності даних статистики та ступеня їх зіставлення із міжнародними нормами потребує розширення тематики публікацій, значного удосконалення технології розповсюдження статистичної інформації.

Перехід на міжнародні стандарти в галузі статистики вимагає попереднього вивчення умов приєднання України до спеціального і загального стандартів розповсюдження статистичних даних МВФ. Такий перехід забезпечить дотримання міжнародних норм та високу якість статистичних публікацій, сприятиме використанню технічних носіїв для розповсюдження статистичних даних, відкриє доступ до фондів статистичної інформації, сформованих на оптичних дисках у вигляді електронних видань, а також через інформаційні мережі, у тому числі через систему Інтернет.

Модернізація технології і програмно-технологічної системи та формування інформаційної бази органів державної статистики дасть змогу споживачам ознайомлюватися із складом інформаційних фондів Держкомстату, умовами отримання інформації тощо. При цьому потребуватимуть визначення принципи регламентації доступу громадськості до статистичної інформації, які повинні сприяти покращенню інформованості всіх категорій користувачів щодо соціально-економічного становища країни. Це означатиме, що технологія збереження, опрацювання, аналізу, публікації та розповсюдження статистичної інформації враховуватиме досвід і стратегію міжнародних організацій.

Для підвищення ефективності функціонування системи розповсюдження статистичних даних важливо постійно вивчати попит на інформаційні ресурси, що вимагає проведення маркетингових досліджень.

Однією з основних умов виконання заходів, передбачених Програмою, є підвищення рівня підготовки та перепідготовки кадрів у галузі статистики з урахуванням досвіду статистичних служб розвинутих країн. Це обумовлено необхідністю впровадження новітніх методологічних підходів збирання та опрацювання статистичної інформації, інтеграції отриманих результатів та подальшого аналізу з використанням сучасних економіко-математичних методів, які забезпечать належний рівень достовірності даних та їх об'єктивний аналіз. Визначені завдання будуть розв'язані шляхом створення системи безперервної підготовки та перепідготовки кадрів.

Ключовим заходом є розроблення кваліфікаційних вимог до випускників навчальних закладів та спеціалістів із статистики. В цілому заходи можуть бути згруповані за такими напрямами:

удосконалення існуючих та впровадження нових типових навчальних планів і програм у вищих закладах освіти та закладах післядипломної освіти на основі міжнародних вимог і методологічних принципів їх застосування для підготовки кадрів у галузі статистики;

підготовка та видання навчально-методичної літератури з питань статистики для всіх рівнів закладів освіти;

підготовка та підвищення кваліфікації кадрів із статистики.

Міжнародне співробітництво в галузі статистики відіграє важливу роль у реалізації цієї Програми.

Основними завданнями міжнародного співробітництва є:

участь у роботі спеціалізованих міжнародних організацій;

обмін досвідом у галузі статистичної методології та практики із статистичними службами розвинутих країн;

вивчення досвіду та реалізація спільних проектів з країнами, в яких проводиться аналогічне реформування системи статистики;

отримання та раціональне використання технічної допомоги, що надається міжнародними організаціями за напрямами Програми, включаючи організацію стажування фахівців-статистиків за кордоном.

У процесі реалізації Програми Держкомстат виходячи з обов'язків, пов'язаних із членством України в ООН та її спеціалізованих організаціях, братиме участь у роботі засідань статистичних органів ООН та проектах, що виконуються цими органами, а також у рамках Угоди щодо партнерства та співробітництва між Україною та Європейським Союзом, у розробленні та виконанні міжнародних договорів з питань статистики.

Для підвищення ефективності технічного співробітництва істотне значення має безпосередня координація робіт між всіма розробниками державної статистичної інформації. На Держкомстат і Національне агентство з питань розвитку та європейської інтеграції покладається координаційна роль у сфері технічного співробітництва, що передбачає визначення пріоритетів і завдань цього співробітництва та механізмів контролю їх виконання.

Держкомстат здійснює заходи щодо налагодження контактів з міжнародними статистичними організаціями.

Передбачається проведення міжнародними статистичними організаціями експертизи обчислення основних макроекономічних показників.

Для забезпечення здійснення заходів Програми необхідні асигнування у розмірі 179,6 млн. гривень, зокрема:

Поточне управління реалізацією заходів Програми здійснює Держкомстат.

Держкомстат з урахуванням коштів, які виділяються на виконання Програми з Державного бюджету України, щороку проводить уточнення показників цільових витрат на здійснення програмних заходів.

У разі потреби виконавці Програми вносять Держкомстату пропозиції щодо уточнення заходів.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які беруть участь у реалізації Програми, розробляють щорічні плани виконання відповідних програмних заходів.