Питання безпеки судноплавства України

З метою забезпечення безпеки судноплавства згідно із зобов'язаннями міжнародних договорів, стороною яких є Україна, Кабінет Міністрів України

1. Утворити Головну державну інспекцію України з безпеки судноплавства та затвердити Положення про неї (додається).

2. З метою підвищення рівня безпеки судноплавства на судноплавних шляхах загальнодержавного значення погодитися з пропозиціями Міністерства транспорту щодо покладення функції з регулювання руху суден та утримання судноплавних шляхів за рахунок відповідних канальних зборів та зборів за послуги постів (служб) регулювання руху суден:

на Бузько-Дніпровсько-Лиманському та Херсонському морському каналах - на державне підприємство "Дельта-лоцман";

у районах дельти р. Дунаю, Азовського моря та Керч-Єнікальського каналу - на державні підприємства, які належать до сфери управління Міністерства транспорту.

3. Міністерству транспорту у двомісячний термін в установленому порядку здійснити передачу на баланс державного підприємства "Дельта-лоцман" Бузько-Дніпровсько-Лиманського і Херсонського морського каналів, а також споруд та устаткування постів регулювання руху суден "Касперівка", "Руська коса" та "Очаків" і внести відповідні зміни до статуту зазначеного підприємства.

4. Міністерству транспорту разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади до липня 1999 р. подати Кабінету Міністрів України пропозиції щодо створення Державної системи з безпеки судноплавства України.

5. Внести зміни до пункту 2 Порядку здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 р. N 204 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 11, с. 85), замінивши слова "морського і річкового транспорту" словом "Держфлотінспекцію".

1. Головна державна інспекція України з безпеки судноплавства (Держфлотінспекція України) створюється для здійснення державного нагляду за безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті та підпорядковується Мінтрансу.

2. Держфлотінспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, цим Положенням, а також нормативними документами Мінтрансу.

3. Основними завданнями Держфлотінспекції є:

здійснення державного нагляду за безпекою судноплавства у морських і річкових портах, територіальному морі, внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах, а також на суднах, що плавають під Державним Прапором України;

контроль додержання законодавства і міжнародних договорів України з безпеки судноплавства та здійснення заходів щодо запобігання забрудненню довкілля із суден;

здійснення за дорученням Мінтрансу заходів щодо імплементації міжнародних договорів України з питань безпеки судноплавства та запобігання забрудненню довкілля із суден.

4. Держфлотінспекція відповідно до покладених на неї завдань:

1) здійснює контроль за виконанням вимог міжнародних договорів України та законодавства України і правил безпеки судноплавства на суднах, у судноплавних компаніях, морських і річкових портах, територіальному морі, внутрішніх водах і на внутрішніх водних шляхах;

2) здійснює контроль держави прапору за виконанням міжнародних договорів України з безпеки судноплавства та запобігання забрудненню довкілля із суден, що плавають під прапором України, незалежно від форми власності (за винятком флоту рибної промисловості);

3) здійснює контроль держави порту за відповідністю суден, що заходять у порти України, незалежно від їх прапору, діючим стандартам безпеки мореплавства та запобігання забрудненню довкілля із суден;

4) здійснює контроль держави порту за відповідністю суден, що заходять у порти України, територіальне море та внутрішні води, незалежно від їх прапора, стандартам безпеки мореплавства та запобігання забрудненню довкілля із суден;

5) перевіряє готовність аварійно-рятувальних служб, служб загальної безпеки відомчої пожежної охорони на морському і річковому транспорті до проведення роботи із запобігання і ліквідації наслідків аварій, пожеж, актів тероризму, піратства, катастроф та інших подій; контролює та координує діяльність цих служб;

6) вживає заходів до виконання міжнародних норм і правил з питань безпеки судноплавства, запобігання забрудненню довкілля із суден;

7) здійснює контроль за організацією безпечного перевезення вантажів на морських і річкових суднах та підготовкою відповідної інформації про вантажі;

8) розробляє проекти нормативно-правових актів з питань безпеки судноплавства, безпечної експлуатації та запобігання забрудненню довкілля із суден, безпечного перевезення вантажів, регулювання та безпеки руху в територіальному морі, внутрішніх водах, у тому числі в акваторіях морських і річкових портів та терміналів, на внутрішніх водних шляхах, а також з питань технічної експлуатації, загальної та пожежної безпеки суден;

9) організовує проведення розслідувань причин аварій і катастроф, пов'язаних з торговельним судноплавством;

10) веде облік аварій і катастроф, пов'язаних з торговельним судноплавством, результатів розслідувань та обстежень, вживає заходів до усунення причин та запобігання їх повторенню;

11) здійснює контроль за проведенням підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та дипломування плавскладу морських, річкових і маломірних суден, робітників берегових підприємств морського і річкового транспорту, робота яких пов'язана із забезпеченням безпеки судноплавства та запобіганням забрудненню довкілля із суден;

12) погоджує в межах своєї компетенції проекти нормативних актів з питань забезпечення безпеки судноплавства, запобігання забрудненню довкілля із суден; проектів, стандартів, норм та інших документів, що стосуються судноплавних шляхів, портів, причальних споруд, судноплавних шлюзів, мостів, підводних та надводних переходів, баз для стоянок суден та інших проектів і заходів, пов'язаних із забезпеченням умов безпеки судноплавства та запобігання забрудненню довкілля з суден;

13) організовує і забезпечує роботу морської системи зв'язку та радіонавігації, зокрема системи Глобальної морської системи зв'язку;

14) здійснює контроль за навігаційно-гідрографічним забезпеченням судноплавства в територіальному морі та внутрішніх морських водах і на внутрішніх водних шляхах України;

15) проводить реєстрацію суден у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

16) виконує інші функції, що випливають з покладених на неї завдань, та функції за дорученням Мінтрансу.

5. Держфлотінспекція має право:

1) безперешкодно у будь-який час перевіряти судна, підприємства, установи, організації щодо забезпечення ними безпеки судноплавства;

2) скасовувати в установленому порядку вказівки посадових осіб, якщо вони суперечать вимогам безпеки судноплавства;

3) давати обов'язкові для виконання посадовими особами приписи щодо усунення порушень вимог нормативних актів з питань безпеки судноплавства і контролювати їх виконання в установлені терміни;

4) забороняти експлуатацію суден і виконання робіт, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, до усунення порушень вимог нормативних актів з питань безпеки судноплавства;

5) вносити пропозиції про відсторонення від роботи працівників, дії яких можуть спричинити катастрофи, аварії, події або створити загрозу їх виникнення;

6) подавати пропозиції про невідповідність окремих посадових осіб займаним посадам;

7) безплатно одержувати від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на Держфлотінспекцію завдань;

8) вносити Мінтрансу пропозиції щодо кандидатури для призначення на посаду капітана морського або річкового порту;

9) за дорученням Мінтрансу та погодженням з МЗС брати участь у роботі Міжнародної морської організації та інших міжнародних організацій з питань безпеки судноплавства, запобігання забрудненню довкілля із суден та з питань рятування на морі, а також ліквідації наслідків аварій, катастроф;

10) в установленому порядку зупиняти судна чи забороняти їх рух на окремих ділянках судноплавних шляхів;

11) розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.

6. Держфлотінспекція видає накази в межах своєї компетенції, організовує і перевіряє їх виконання.

Рішення Держфлотінспекції з питань безпеки судноплавства та запобігання забрудненню довкілля із суден, видані в межах її компетенції, є обов'язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та громадянами.

7. Держфлотінспекцію очолює начальник.

Начальник Держфлотінспекції призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Мінтрансу.

Начальник Держфлотінспекції:

керує діяльністю Держфлотінспекції;

призначає на посади, розподіляє обов'язки та звільняє з посад своїх заступників, інших працівників Держфлотінспекції;

затверджує штатний розпис Держфлотінспекції;

несе персональну відповідальність за роботу Держфлотінспекції, формування та виконання фінансових планів;

діє без доручення від імені Держфлотінспекції, представляє її в усіх установах та організаціях;

затверджує положення про структурні підрозділи Держфлотінспекції;

застосовує дисциплінарні стягнення та заохочення до працівників Держфлотінспекції у встановленому законодавством порядку;

укладає договори, видає доручення, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки;

розпоряджається коштами та майном Держфлотінспекції відповідно до законодавства.

8. Для визначення основних напрямів розвитку безпеки судноплавства, а також вирішення найважливіших питань її діяльності у Держфлотінспекції утворюється рада.

Склад ради та положення про неї затверджує Міністр транспорту.

Рішення ради проводяться в життя наказами начальника Держфлотінспекції.

9. Працівникам Держфлотінспекції видається спеціальне посвідчення, вони мають право носити формений одяг встановленого Мінтрансом зразка.

10. Майно Держфлотінспекції є державною власністю і закріплюється за нею на правах оперативного управління.

11. Держфлотінспекція утримується за рахунок коштів державного бюджету, зборів за надання послуг лоцманськими службами, службами регулювання руху суден та інших зборів, що справляються в портах, пов'язаних із забезпеченням безпеки судноплавства, а також коштів, одержаних від виконання робіт за договорами, та інших надходжень, не заборонених законодавством.

12. Структура і гранична чисельність Держфлотінспекції затверджується Мінтрансом.

13. Держфлотінспекція є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інший рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

14. Держфлотінспекція знаходиться в м. Одесі (просп. Шевченка, 29). Структурні підрозділи Держфлотінспекції можуть знаходитися в інших містах країни.