Про затвердження Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву

З метою поліпшення організації роботи із створення і збереження матеріальних цінностей державного резерву та на виконання Закону України "Про державний матеріальний резерв" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, що додається.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 27 травня 1992 р. N 280-05.

1. Цей Порядок регулює відносини Держкомрезерву з центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями у процесі формування і розміщення матеріальних цінностей державного резерву, їх відпуску у зв'язку з освіженням і заміною, у порядку тимчасового позичання, розбронювання, надання гуманітарної допомоги та для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, визначає умови проведення обліку запасів матеріальних цінностей державного резерву і подання звітності про їх наявність відповідно до Закону України "Про державний матеріальний резерв" та інших законодавчих актів.

Особливості формування і розміщення мобілізаційного резерву, здійснення поставок, закладення і відпуску з нього матеріальних цінностей, подання та проходження звітності про їх рух визначаються іншими актами законодавства.

2. Формування запасів матеріальних цінностей державного резерву здійснюється Кабінетом Міністрів України виходячи із стратегічних, мобілізаційних та інших першочергових потреб, визначених законодавством, за пропозиціями Мінекономіки і Держкомрезерву, погодженими з Мінфіном, Міноборони, МНС, іншими заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої влади.

3. Пропозиції щодо номенклатури матеріальних цінностей, норм їх накопичення у державному резерві та внесення змін до них подаються міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади Держкомрезерву, який після доопрацювання і погодження з Мінекономіки і Мінфіном вносить їх на затвердження Кабінету Міністрів України. Зазначені пропозиції можуть подаватися Кабінетові Міністрів України безпосередньо Держкомрезервом за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном, іншими заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої влади. Такі ж пропозиції можуть подаватися Мінекономіки за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

4. Розміщення запасів матеріальних цінностей державного резерву здійснюється Держкомрезервом на підприємствах, в установах і організаціях системи державного резерву, а також на інших підприємствах, в установах організаціях незалежно від форм власності на договірних умовах.

На підприємствах, в установах і організаціях системи державного резерву матеріальні цінності розміщуються за спеціальними планами, що розробляються і затверджуються Держкомрезервом.

На підприємствах, в установах і організаціях, що здійснюють відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву (далі - відповідальні зберігачі), розміщення матеріальних цінностей забезпечується Держкомрезервом виходячи з критеріїв економічної доцільності, наявності у цих зберігачів необхідних для зберігання продукції умов, доцільності територіального розташування зберігачів тощо. Договори з відповідальними зберігачами укладаються Держкомрезервом на період, не менший за встановлений термін зберігання продукції до її освіження або заміни.

5. Поставка і закладення матеріальних цінностей до державного резерву здійснюється відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України номенклатури і норм їх накопичення у державному резерві та мобілізаційних завдань у порядку створення, поповнення, освіження, заміни запасів матеріальних цінностей державного резерву та повернення тимчасово позичених матеріальних цінностей.

Закладення матеріальних цінностей до державного резерву у порядку створення та поповнення його запасів провадиться за замовленнями Держкомрезерву, а також інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, уповноважених на це Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на поточний рік, та коштів, одержаних від реалізації матеріальних цінностей державного резерву, що підлягають освіженню, позичанню та розбронюванню.

6. Постачальники матеріальних цінностей до державного резерву визначаються Держкомрезервом, іншими уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України центральними і місцевими органами виконавчої влади шляхом проведення конкурсу у порядку, встановленому Держкомрезервом відповідно до актів законодавства та специфіки закладення матеріальних цінностей до державного резерву і погодженому з Мінекономіки, якщо інше не визначено Кабінетом Міністрів України.

7. Закладення до державного резерву матеріальних цінностей, що зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях системи державного резерву, у порядку освіження, заміни здійснюється ними з дотриманням вимог, визначених Держкомрезервом.

Закладення до державного резерву матеріальних цінностей, що знаходяться на зберіганні у відповідальних зберігачів, в порядку освіження, заміни провадиться цими зберігачами із дотриманням вимог Держкомрезерву щодо якості матеріальних цінностей.

8. Поставка матеріальних цінностей до державного резерву підприємствами-постачальниками здійснюється за договорами, що укладаються з Держкомрезервом, підприємствами, установами і організаціями-зберігачами відповідно до типового договору на поставку матеріальних цінностей до державного резерву, який затверджується Держкомрезервом.

9. Матеріальні цінності, що закладаються до державного резерву підприємствами, установами і організаціями системи державного резерву, приймаються на місці постійного зберігання відповідно до нормативно-правових актів Держкомрезерву.

Матеріальні цінності, що закладаються до державного резерву у відповідальних зберігачів, приймаються ними самостійно з дотриманням вимог, визначених Держкомрезервом, а також обумовлених договорами на Їх поставку.

10. Матеріальні цінності вважаються закладеними до державного резерву після підписання акта про їх приймання, розміщення на місці постійного зберігання та оформлення відповідних бухгалтерських документів складського обліку.

11. Інформація щодо закладення матеріальних цінностей до державного резерву подається Держкомрезерву не пізніше ніж у п'ятиденний термін після їх закладення у порядку, встановленому Держкомрезервом, з дотриманням вимог щодо режиму таємності.

12. Відпуск матеріальних цінностей із державного резерву, що зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях системи державного резерву, у зв'язку з їх освіженням і заміною за рішеннями Держкомрезерву здійснюється згідно з планами освіження, які розробляються і затверджуються цим Комітетом за всією номенклатурою закладених матеріальних цінностей.

Матеріальні цінності, що мають короткі терміни зберігання, сезонний характер закладення, довготерміновий цикл виготовлення, а також матеріальні цінності, закупівля яких здійснюється за імпортом, освіжуються (замінюються) в основному з розривом у часі за спеціальними планами освіження, погодженими Кабінетом Міністрів України, із спрямуванням одержаних від їх реалізації коштів на закупівлю та закладення свіжих (нововироблених) матеріальних цінностей. В інших випадках у разі неможливості одночасного закладення матеріальних цінностей до державного резерву замість тих, що підлягають освіженню або заміні, відпуск здійснюється згідно з актами Кабінету Міністрів України з визначенням термінів їх закладення.

Освіження матеріальних цінностей державного резерву, що знаходяться у відповідальних зберігачів, а також заміна їх продукцією аналогічного асортименту та якості здійснюються ними самостійно без залучення додаткових бюджетних коштів.

У разі коли матеріальні цінності державного резерву знаходяться у відповідальних зберігачів, які не виробляють зазначених цінностей, їх освіження або заміна може провадитися Держкомрезервом, з наступним закладенням продукції аналогічного асортименту та якості.

Якщо відповідальні зберігачі, що виробляють матеріальні цінності, які закладені у них до державного резерву, не можуть здійснити їх освіження (заміну) через невідповідність виготовленої продукції вимогам щодо якості та упаковки, зупинення (припинення) її виробництва та з інших поважних причин, Держкомрезерв за зверненням цих зберігачів, що подається не пізніше ніж за шість місяців до закінчення терміну зберігання продукції, приймає рішення стосовно доцільності подальшого її зберігання на відповідному підприємстві (в установі, організації) і провадить її освіження (заміну) в установленому порядку або відпуск згідно з актом Кабінету Міністрів України з наступним закладенням до державного резерву аналогічних матеріальних цінностей на цьому або іншому підприємстві.

13. Відпуск матеріальних цінностей із державного резерву в порядку тимчасового позичання на термін понад шість місяців та з незнижуваного запасу здійснюється згідно з актом Кабінету Міністрів України, проект якого готується за зверненням центрального, місцевого органу виконавчої влади, з визначенням одержувачів, терміну та умов відпуску матеріальних цінностей із державного резерву, розміру плати за позичання, а також терміну їх повернення.

Проекти актів Кабінету Міністрів України про відпуск матеріальних цінностей із державного резерву у порядку тимчасового позичання готуються за дорученням Прем'єр-міністра України, а за його відсутності - Першого віце-прем'єр-міністра України і в обов'язковому порядку погоджуються з Держкомрезервом, Мінекономіки, Мінфіном.

У разі потреби до зазначених проектів актів Кабінету Міністрів України додаються обгрунтовані розрахунки.

14. Відпуск матеріальних цінностей із державного резерву у порядку тимчасового позичання на термін не більш як шість місяців до 10 відсотків обсягу матеріальних цінностей, що знаходяться у державному резерві на початок поточного року, здійснюється за рішенням голови Держкомрезерву, яке приймається за зверненням центрального, місцевого органу виконавчої влади, підприємства, установи і організації виходячи з економічної доцільності відпуску, наявних обсягів та рівнів накопичення матеріальних цінностей у державному резерві. Доцільність відпуску зазначених матеріальних цінностей погоджується з Мінекономіки.

15. Після прийняття рішення про відпуск матеріальних цінностей із державного резерву в порядку тимчасового позичання Держкомрезерв забезпечує укладення договору з позичальником, в якому зазначаються умови та терміни відпуску (повернення) матеріальних цінностей, види забезпечення зобов'язань щодо своєчасного повернення позичених матеріальних цінностей до державного резерву, а також інші необхідні умови.

Видами забезпечення виконання зобов'язань щодо своєчасного повернення позичених матеріальних цінностей можуть бути:

гарантійний лист позичальника про своєчасне повернення матеріальних цінностей до державного резерву за підписами керівника та головного бухгалтера, завіреними печаткою суб'єкта господарської діяльності;

гарантійне зобов'язання чи додаткова угода про фінансову відповідальність банку, в якому обслуговується позичальник, за його зобов'язаннями перед Держкомрезервом;

нотаріально засвідчений договір майнової застави, вартість якої відповідає вартості позиченої продукції та сумі відсотків за користування матеріальними цінностями.

Відпуск матеріальних цінностей із державного резерву в порядку тимчасового позичання здійснюється в установленому Держкомрезервом порядку тільки після укладення договору з позичальником.

16. Розмір плати за тимчасове позичання матеріальних цінностей із державного резерву встановлюється у відсотках до їх вартості в межах розміру облікової ставки Національного банку, що діє на момент позичання, і фіксується в договорі. В разі зміни облікової ставки Національним банком розмір зазначеної плати може бути переглянутий за домовленістю сторін договору з внесенням до нього відповідних змін.

Для визначення розміру плати за позичання враховується якість продукції, термін зберігання, її обсяги, кон'юнктура ринку на момент відпуску.

Плату за позичання продукції може бути знижено, якщо до закінчення терміну зберігання матеріальних цінностей у державному резерві залишається менш як шість місяців, попит на внутрішньому ринку на момент позичання продукції відсутній, позичальник є відповідальним зберігачем або продукція за рахунок позичальника перезакладається згідно з планами та завданнями Держкомрезерву.

17. Відпуск матеріальних цінностей із державного резерву у порядку розбронювання здійснюється у разі, коли ці цінності виключаються з номенклатури продукції державного резерву, їх рівні накопичення перевищують затверджені, а також у зв'язку із закінченням терміну зберігання та недоцільністю подальшого зберігання на окремих пунктах відповідального зберігання, неможливістю (складнощами) проведення їх освіження, перевезення тощо.

Розбронювання матеріальних цінностей з державного резерву здійснюється згідно з актами Кабінету Міністрів України за поданням Мінекономіки, які опрацьовуються і погоджуються з Держкомрезервом, Мінфіном, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим на підставі їх звернень.

У разі реалізації розброньованих матеріальних цінностей із державного резерву суб'єктам господарської діяльності перевага надається відповідальним зберігачам цих цінностей.

18. Відпуск матеріальних цінностей із державного резерву у порядку надання гуманітарної допомоги здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

Проект акта Кабінету Міністрів України про відпуск матеріальних цінностей з державного резерву для надання гуманітарної допомоги готується за дорученням Прем'єр-міністра України або Першого віце-прем'єр-міністра України і погоджується з МЗС, Мінекономіки, Мінфіном і Держкомрезервом. У разі необхідності в застосуванні особливих умов щодо митного оформлення гуманітарної допомоги, її доставки тощо проект цього акта погоджується з Держмитслужбою та іншими відповідними центральними органами виконавчої влади.

У проектах актів Кабінету Міністрів України обов'язково визначаються джерела відшкодування та термін поповнення запасів матеріальних цінностей, відпущених з державного резерву.

У виняткових випадках, коли гуманітарну допомогу необхідно надати терміново, відпуск матеріальних цінностей з державного резерву може бути здійснений за окремим дорученням Прем'єр-міністра України або Першого віце-прем'єр-міністра України з наступним оформленням цього відпуску актом Кабінету Міністрів України.

19. Відпуск матеріальних цінностей із державного резерву для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснюється у разі їх виникнення, а також загрози виникнення з метою реалізації заходів щодо їх попередження. У таких випадках проекти актів Кабінету Міністрів України готуються за поданням голови постійної Урядової комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій або МНС і погоджуються з Мінекономіки, Мінфіном, Держкомрезервом, а в разі необхідності - з іншими заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

У виняткових випадках, коли для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або для їх попередження необхідне вжиття невідкладних заходів, відпуск матеріальних цінностей може здійснюватися у спрощеному порядку за дорученням Прем'єр-міністра України, а в разі його відсутності - Першого віце-прем'єр-міністра України з наступним оформленням цього відпуску актом Кабінету Міністрів України.

Відпуск матеріальних цінностей із державного резерву для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій провадиться без оплати з наступним відшкодуванням Мінфіном витрат за рахунок коштів, передбачених на ці цілі у Державному бюджеті України.

20. Порядок відпуску матеріальних цінностей з державного резерву в разі настання особливого періоду визначається окремими актами законодавства.

21. Ціни на матеріальні цінності, що закладаються та відпускаються з державного резерву, визначаються Держкомрезервом виходячи з оптових цін, що діють на час закладення або відпуску, кон'юнктури ринку, термінів зберігання, якості продукції, а в разі проведення конкурсу - за цінами конкурсу на кожну партію конкретної продукції.

22. Держкомрезерв забезпечує організацію та проведення обліку запасів матеріальних цінностей державного резерву, обсягів їх накопичення і зберігання в розрізі зберігачів, руху матеріальних цінностей.

23. Зведений облік запасів матеріальних цінностей державного резерву, їх руху ведеться Держкомрезервом в кількісному та вартісному обчисленні за встановленими ним формами і в порядку та на підставі даних оперативного обліку, що ведеться зберігачами.

Періодичність та порядок подання зберігачами даних оперативного обліку наявності і руху зазначених матеріальних цінностей визначаються Держкомрезервом.

Умови та вимоги щодо проведення цього обліку є обов'язковими для відповідальних зберігачів і включаються в договори про відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву.

24. Інвентаризація запасів матеріальних цінностей державного резерву проводиться зберігачами системи державного резерву та відповідальними зберігачами в порядку і терміни, встановлені чинним законодавством та Держкомрезервом. Персональну відповідальність за достовірність даних інвентаризації несуть керівники підприємств-зберігачів згідно з чинним законодавством.

25. Звітність про запаси матеріальних цінностей державного резерву та їх рух подається Держкомрезервом:

зведений звіт про наявність та якісний стан запасів державного резерву на 1 січня щорічно - до 15 березня поточного року Кабінетові Міністрів України, Мінекономіки і Мінфіну;

відомості про поставку, відпуск та повернення позичених матеріальних цінностей державного резерву - щокварталу до 10 числа наступного місяця Кабінетові Міністрів України і Мінекономіки;

оперативну інформацію про наявність запасів державного резерву - щомісяця до 10 числа наступного місяця Кабінетові Міністрів України, Мінекономіки і Мінфіну.

Звітність складається з натуральних і вартісних показників за формами, погодженими з Мінекономіки, Мінфіном і Державним комітетом статистики. Відповідальність за достовірність звітних даних несе голова Держкомрезерву.

Подання та проходження звітності здійснюється з дотриманням вимог щодо забезпечення збереження державної таємниці (з грифом "таємно").

26. Держкомрезерв несе відповідальність за достовірність звітності про наявність запасів матеріальних цінностей державного резерву, їх рух і облік, а також здійснює контроль за зберіганням матеріальних цінностей державного резерву на відповідних підприємствах, в установах і організаціях та проведенням з такими цінностями визначених в установленому порядку операцій.