Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин

Відповідно до статті 30 Кодексу України про надра Кабінет Міністрів України

1. Затвердити базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з додатком та Порядок справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин (додається).

Запровадити базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядок справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин з 1 січня 1998 року.

2. Установити, що на період до 2002 року до базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім нафти, конденсату, газу природного, вугілля кам'яного, вугілля бурого) застосовується коефіцієнт 0.3, для залізної руди багатої, залізної руди для збагачування, доломіту, флюсового вапняку, вапняків для цукрової промисловості - 0.2.

3. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать гірничодобувні підприємства, за погодженням з Міністерством економіки, Міністерством фінансів, Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Державним комітетом по геології і використанню надр та Міністерством праці та соціальної політики до 1 липня 1998 р. подати до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин, диференційованих залежно від геологічних особливостей родовищ та умов їх експлуатації.

4. Міністерству охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Державній податковій адміністрації, Державному комітетові по геології і використанню надр, Міністерству праці та соціальної політики за погодженням з Міністерством економіки та Міністерством фінансів:

до 1 грудня 1997 р. затвердити Інструкцію про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин;

до 1 листопада 1997 р. затвердити методику розрахунку платежів за користування надрами для видобування урану, сировини ювелірної (дорогоцінне каміння), ювелірно-виробної (напівдорогоцінне каміння), виробної (виробне каміння) та облицьовувальних матеріалів виходячи з вартості мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки та забезпечити апробацію цієї методики на відповідних підприємствах.

5. Визнати таким, що втратив чинність з 1 січня 1998 р., Тимчасовий порядок справляння плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 р. N 85 (ЗП України, 1994 р., N 6, ст. 143).

6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Відділ з питань техногенної та екологічної безпеки, цивільного захисту населення Кабінету Міністрів України.

** Для розсипних родовищ іршанської групи.

*** До вартості необробленої мінеральної продукції.

**** До вартості блочної продукції в розрахунку на обсяг погашених запасів.

1. Цей Порядок встановлює єдині правила справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення на території України, в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

2. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється з усіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють видобування корисних копалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями.

3. Об'єктом справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг фактично погашених у надрах балансових та позабалансових запасів (обсяг видобутих) корисних копалин.

4. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин встановлюється:

для вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини - виходячи з обсягів погашених у надрах балансових запасів корисних копалин, квот (лімітів) на видобуток корисних копалин (якщо такі квоти (ліміти) встановлено) та нормативів плати за одиницю обсягів погашених у надрах запасів корисних копалин;

для нафти, конденсату, природного газу, підземних вод (термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу - виходячи з обсягів видобутих корисних копалин, квот (лімітів) на видобуток корисних копалин (якщо такі квоти (ліміти) встановлено) та нормативів плати до одиниці видобутих корисних копалин;

для урану, сировини ювелірної (дорогоцінне каміння), ювелірно-виробної (напівдорогоцінне каміння), виробної (виробне каміння) та облицьовувальних матеріалів - виходячи з вартості мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки та нормативів плати до вартості видобутої мінеральної сировини. Процедура розрахунку вартості видобутої мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки визначається інструкцією про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин;

для мінеральних підземних вод - виходячи з обсягів видобутих мінеральних підземних вод (крім скидів без використання), квот (лімітів) на видобуток мінеральних підземних вод та нормативів плати, диференційованих за групами, обсягами видобування, напрямами використання і категоріями родовищ;

для золоторудної (золото-поліметалічної) сировини корінних родовищ - виходячи з обсягів видобутої золоторудної (золото-поліметалічної) сировини та нормативів плати, диференційованих за типами родовищ, способами видобування, типами золоторудної сировини та середнім вмістом золота за даними протоколів засідань Державної комісії по запасах корисних копалин та паспортів металевих родовищ корисних копалин;

для золоторудної сировини розсипних родовищ - виходячи з обсягів видобутої золоторудної сировини та нормативів плати, диференційованих за середнім вмістом золота за даними протоколів засідань Державної комісії по запасах корисних копалин та паспортів металевих родовищ корисних копалин.

Якщо у користувача надр облік видобутої золоторудної (золото-поліметалічної) сировини ведеться в кубічних метрах, перерахунок у тонни здійснюється згідно з об'ємною масою золоторудної (золото-поліметалічної) сировини;

для бурштинової руди - виходячи з обсягів видобутої бурштинової руди та нормативів плати, диференційованих за середнім вмістом бурштину, фактичного середнього вмісту бурштину наростаючим підсумком з початку року (в розрізі ділянок) за даними статистичної звітності добувних підприємств;

для титанової та титано-цирконієвої руди - виходячи з обсягів видобутої титанової та титано-цирконієвої руди та нормативів плати, диференційованих за типами руд.

5. Обсяг погашених балансових запасів корисних копалин визначається як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування.

Втрати запасів корисних копалин, які згідно з технічними проектами зосереджені в охоронних ціликах, бар'єрних ціликах (між шахтами) та поблизу неякісно затампонованих свердловин, не підлягають врахуванню при визначенні розмірів платежів за користування надрами для видобування корисних копалин за умови погодження їх обсягів з відповідними органами Міністерства праці та соціальної політики.

6. Нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлюються для кожного виду корисних копалин (групи корисних копалин, близьких за призначенням) як базові з подальшою їх диференціацією залежно від геологічних особливостей та умов експлуатації родовищ.

Розрахована за базовими нормативами плата за користування надрами для видобування корисних копалин є мінімальною величиною, яку користувачі надр сплачують незалежно від геологічних особливостей родовищ та умов їх експлуатації.

Базові та диференційовані нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин можуть переглядатися у разі зміни умов господарювання (оподаткування, кон'юнктура ринку, інфляція) та в наслідок вичерпання запасів надр. Перегляд цих нормативів та коефіцієнтів до базових нормативів плати здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства екології та природних ресурсів, Мінекономіки та Мінфіну.

7. За наднормативні втрати корисних копалин під час їх видобування, а також за обсяги видобування понад встановлені квоти (ліміти) плата справляється в подвійному розмірі із застосуванням базового, диференційованого нормативу*, а для мінеральних підземних вод - із застосуванням середньозваженого диференційованого нормативу.

До наднормативних втрат нафти, конденсату та природного газу відносяться обсяги їх витрачання понад розрахункові (планові) власні технологічні потреби.

*Крім випадків, передбачених окремими рішеннями Кабінету Міністрів України.

8. Якщо користувачі надр видобувають позабалансові обсяги запасів корисних копалин, плата за відповідні обсяги запасів визначається як за балансові обсяги запасів і справляється з коефіцієнтом 0,5.

9. Якщо користувачі надр розробляють більше одного виду корисних копалин, плата обчислюється за кожний вид окремо.

Для комбінованих та комплексних родовищ конкретний перелік корисних копалин, за видобування яких встановлюється плата, визначається ліцензіями (ліцензійними угодами) чи іншими відповідними документами на право користування надрами.

10. Якщо нафта, конденсат та природний газ видобуваються понад базові обсяги (рівні), плата за відповідні обсяги їх видобування справляється з коефіцієнтом 0,5. Базові обсяги (рівні) видобування встановлюються Держнафтогазпромом.

11. На техногенних родовищах плата розраховується за нормативами, встановленими для відповідних видів корисних копалин, з коефіцієнтом 0,5.

Якщо техногенне родовище утворилося внаслідок діяльності підприємства, плата за його розробку не справляється.

12. Якщо піщано-гравійна сировина видобувається в акваторіях морів, водосховищ, у річках та їх заплавах, до встановлених нормативів плати застосовується коефіцієнт 2 (крім видобування, пов'язаного з очищенням фарватерів річок).

13. На родовищах вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) при визначенні обсягу води, що видобувається на свердловинах, не обладнаних стаціонарними газовідцілювачами, застосовується коефіцієнт 0,85.

14. Групи мінеральних підземних вод визначаються ДСТУ 878-93 "Води мінеральні питні" та вносяться до протоколів Державної комісії по запасах корисних копалин і ліцензій, наданих на користування надрами.

15. До платежів за користування надрами може застосовуватися знижка за вичерпання запасів надр. Знижка надається користувачам надр, які здійснюють видобуток:

дефіцитних корисних копалин з низькою економічною ефективністю розробки родовищ, об'єктивно обумовленою і не пов'язаною з порушенням умов раціонального використання розвіданих запасів;

корисних копалин із залишкових запасів зниженої якості, а також важковидобувних запасів, крім випадків погіршення якості запасів корисних копалин в результаті вибіркового відпрацювання родовища.

Знижка за вичерпання запасів надр надається Кабінетом Міністрів України за поданням органу, що видав ліцензію, погодженим з Мінекономіки, Мінфіном, Мінекоресурсів та відповідними органами Міністерства праці та соціальної політики на підставі поданих користувачем надр техніко-економічних обгрунтувань.

16. Плата за користування надрами не справляється у разі:

видобування погашених запасів, віднесених у процесі розробки родовищ у встановленому порядку до категорії втрачених у надрах, у тому числі повторної розробки родовищ;

використання гірничо-промислових відходів, що утворюються в процесі переробки корисних копалин (шлами, пил, шлаки тощо);

використання розкривних і супутніх порід, що утворюються в процесі видобування корисних копалин, не взятих в установленому порядку на баланс.

17. Плата за обсяги видобутих корисних копалин та обсяги втрат у надрах, що не перевищують нормативні, відноситься до валових витрат виробництва та обігу.

Плата за обсяги наднормативних втрат корисних копалин, а також за обсяги їх видобування понад встановлені квоти (ліміти) справляється з прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств.

18. Розрахунок платежів здійснюється згідно з інструкцією про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин.

18-1. Розрахунки плати, базовий податковий (звітний) період якої дорівнює календарному кварталу, подаються користувачами надр протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин, а за видобування корисних копалин у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони - за місцем податкової реєстрації платника.

Користувач надр, зареєстрований в органі державної податкової служби іншого району (міста), ніж місцезнаходження родовища корисних копалин, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, додатково подає (надсилає) копію розрахунку до органу державної податкової служби, у якому він зареєстрований, з відміткою органу державної податкової служби, яка прийняла розрахунок.

Плата вноситься до бюджету користувачами надр протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку плати, за місцезнаходженням родовища корисних копалин, а за видобування корисних копалин у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони - за місцем податкової реєстрації платника.

Користувач надр, зареєстрований в органі державної податкової служби іншого району (міста), ніж місцезнаходження родовища корисних копалин, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку плати, додатково подає (надсилає) до органу державної податкової служби, у якому він зареєстрований, копію платіжного документа про її внесення.

19. Сума плати за користування надрами для видобування корисних копалин розраховується користувачами надр самостійно.

Користувачі надр несуть відповідальність за правильність обчислення і своєчасність внесення плати за користування надрами, а також за правильність складання і своєчасність подання органам Державної податкової адміністрації розрахункових сум за встановленою формою.

20. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю внесення плати за користування надрами здійснюється органами Державної податкової адміністрації.

Органи державного гірничого нагляду у місячний термін надсилають повідомлення обласним, міст Києва і Севастополя державним податковим адміністраціям (за місцем знаходження родовищ корисних копалин) про надання гірничого відводу для розроблення родовищ корисних копалин.

21. Контроль за правильністю визначення обсягів видобування і погашення запасів корисних копалин здійснюють органи державного гірничого нагляду в установленому порядку.