КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
| від 17 вересня 1997 р. N 1021 Київ |
Про вдосконалення Порядку надання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на території України
З метою вдосконалення Порядку надання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 1997 р. N 79, та згідно зі статтею 9 Закону України "Про страхування" Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Установити з 15 вересня 1997 р. обов'язкову наявність у іноземних громадян на момент отримання в'їзної візи або перетинання державного кордону України страхового поліса, виданого Державною акціонерною страховою компанією України з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам (далі - Державна страхова компанія), що гарантує оплату вартості екстреної медичної допомоги.
Дія цього пункту не поширюється на іноземних громадян, що прибули в Україну з країн, з якими вона уклала угоди про безоплатне надання екстреної медичної допомоги.
2. У разі укладення договорів про визнання медичних страховок (полісів) між Державною страховою компанією та іноземним страховиком гарантування оплати вартості екстреної медичної допомоги, наданої іноземним громадянам в Україні, здійснюється іноземним страховиком за наявності в іноземного громадянина медичної страховки (поліса) іноземного страховика.
3. Міністерству охорони здоров'я, Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю разом з Антимонопольним комітетом у тримісячний термін подати Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо умов залучення інших страховиків до здійснення медичного страхування іноземних громадян, що тимчасово перебувають на території України, передбачивши в них необхідність укладення договорів з державними та комунальними закладами охорони здоров'я в межах територіально-адміністративних одиниць України.
4. Міністерству закордонних справ, Державному комітету з питань охорони державного кордону, Державній митній службі, Міністерству транспорту, Державному комітету зв'язку до 15 вересня 1997 р. вжити заходів для сприяння Державній страховій компанії у реалізації медичних страховок (полісів) іноземним громадянам, що тимчасово перебувають на території України.
5. Державному комітету у справах охорони державного кордону під час в'їзду іноземних громадян на територію України забезпечити перевірку наявності в них медичних страховок (полісів) Державної страхової компанії.
6. Установити, що Державна страхова компанія здійснює страхування іноземних громадян, що тимчасово перебувають на території України, через свої філії, а також шляхом укладення агентських угод та угод про співстрахування із страховиками, що мають ліцензію на право здійснення медичного страхування.
7. Міністерству охорони здоров'я у місячний термін затвердити перелік видів захворювань і станів іноземних громадян, що потребують екстреної медичної допомоги та Порядок встановлення цін (тарифів) на екстрену медичну допомогу, що надається іноземним громадянам державними та комунальними закладами охорони здоров'я України.
8. Установити мінімальну страхову суму, що виплачується медичному закладу, який надавав екстрену медичну допомогу в разі настання кожного страхового випадку з іноземним громадянином, в розмірі, еквівалентному 50 доларів США за курсом, установленим Національним банком України, на день настання страхового випадку.
9. Затвердити методику розрахунку страхових тарифів за обов'язковим медичним страхуванням (додається).
10. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні заклади освіти, під час укладення з іноземними громадянами контрактів на навчання обов'язково передбачати укладення додаткових договорів на їх медичне обслуговування в закладах охорони здоров'я України на період навчання.
Міністерству освіти, Міністерству охорони здоров'я розробити форму договору на медичне обслуговування в державних та комунальних закладах охорони здоров'я іноземних громадян, які навчаються в Україні.
11. Державному комітету по туризму, Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю, Міністерству охорони здоров'я, Міністерству юстиції до 1 листопада 1997 р. подати Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо страхування відповідальності організацій - суб'єктів туристичної діяльності за оплату вартості екстреної медичної допомоги (послуг) громадянам України, що від'їжджають за межі України.
12. Визнати такими, що втратили чинність, пункти 2 і 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28 січня 1997 р. N 79 "Про затвердження Порядку надання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на території України".
13. У Порядку надання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на території України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 1997 р. N 79, пункти 3 - 6 викласти в такій редакції:
"3. Іноземці мають право звернутися за екстреною медичною допомогою до будь-якого державного та комунального закладу охорони здоров'я України.
4. Вартість екстреної медичної допомоги, наданої іноземцю, який тимчасово перебуває на території України, визначається медичним закладом, що її надав, у межах вартості лікування, встановленої відповідно до Порядку, затвердженого МОЗ.
Оплата вартості екстреної медичної допомоги здійснюється Компанією шляхом перерахування коштів медичному закладу, який надав екстрену медичну допомогу іноземцю, за умови пред'явлення страховику акта або копії страхового поліса та документа про оплату медичної допомоги.
5. Надання іноземцям медичної допомоги, крім екстреної, здійснюється шляхом укладення іноземцями договорів страхування (полісів) з надання медичної допомоги із страховиками України, у тому числі з Компанією.
6. У разі відсутності договору страхування (поліса), передбаченого пунктом 5 цього Порядку, а також неможливості документально підтвердити право на одержання безоплатної медичної допомоги в Україні, оплата вартості наданої в Україні медичної допомоги здійснюється іноземцем безпосередньо медичному закладу, який надав таку допомогу, в розмірі, встановленому відповідно до цього Порядку".
| Прем'єр-міністр України | В.ПУСТОВОЙТЕНКО |
| Інд. 67 |
Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 17 вересня 1997 р. N 1021
МЕТОДИКА
розрахунку страхових тарифів за обов'язковим медичним страхуванням
1. Основні поняття:
страховий тариф (брутто-тариф) - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми. Страховий тариф складається з двох частин - нетто-ставки та навантаження;
нетто-ставка страхового тарифу - частина страхового тарифу, призначена для забезпечення поточних виплат страхових відшкодувань за договорами страхування;
навантаження - частина страхового тарифу, призначена для покриття витрат на страхування. У складі навантаження може бути передбачений прибуток від проведення страхових операцій.
2. На першому етапі на підставі існуючих статистичних даних чи іншої інформації про відповідний вид страхування необхідно встановити:
q - ймовірність настання страхового випадку з одного договору страхування за наявності статистичних даних цього виду страхування (q = M/N,
де N - кількість договорів; М - кількість страхових випадків у N);
S - середня страхова сума з одного договору страхування за наявності статистичних даних з цього виду страхування
N
(S = E Si/N,
i=1
де Si - страхова сума під час укладання "і" договору
страхування, і = 1, 2, .., N);
SB - середній розмір страхового відшкодування за одним
договором страхування у разі настання страхового випадку за
наявності
м
статистичних даних з цього виду страхування (SB = Е SBK/М,
і=1
де SBk - страхове відшкодування у разі настання "k" страхового
випадку, k = 1, 2, ..., М).
У разі відсутності статистичних даних з цього виду страхування оцінка зазначених величин провадиться експертним методом або замість цих показників використовуються показники-аналоги. Вибір оцінок цих величин повинен бути обгрунтований.
Наприклад, за наявності статистичних даних щодо захворюваності окремими класами хвороб, передбачених умовами страхування, величини q, S, SB можуть бути оцінені таким чином:
qi - ймовірність захворіти на хворобу класу "і", і = 1, 2, ..., L, тоді ймовірність захворіти принаймні однією хворобою:
q = 1 - 1 (1 - q1) (1 - q2) ... (1 - qL)
Ця формула використовується для незалежних випадкових подій, але, грунтуючись на припущенні, що у більшості випадків виникнення хвороби призводить до послаблення організму і підвищення ймовірності іншої хвороби, а також здійснивши аналіз формули ймовірності об'єднання кількох подій, можна зробити висновок, що використання формули для незалежних подій призводить до підвищення на користь страховика.
Припустимо, що страхова сума за всіма договорами страхування однакова і дорівнює S. Оцінимо SB.
SBI - розмір страхового відшкодування у разі хвороби, що належить до класу "і", і = 1, 2, ..., L, тоді середній розмір страхового відшкодування за одним договором страхування у разі настання страхового випадку оцінюється таким чином:
L
SB = q1 SB1 + q2 SB2 + .... + qL SBL = E q1 SBi
i=1
3. Розрахунок тарифів провадиться при відомій кількості договорів "n", які планується укласти за страховий період.
Нетто-ставка (Тn) складається з двох частин - основної частини (То) та ризикової надбавки (Тр) :
Тn= To + Tp (1)
Основна частина нетто-ставки (То) відповідає середнім виплатам страховика, які залежать від ймовірності настання страхового випадку "q", середньої страхової суми та середнього страхового відшкодування SB. Основна частина нетто-ставки з одиниці страхової суми розраховується за формулою:
SB
То = ----- q (2)
S
Ризикова надбавка Тр вводиться з метою урахування ймовірного перевищення кількості страхових випадків відповідно до їх середнього значення. Крім q, S та SB ризикова надбавка залежить ще від трьох параметрів: n - кількість договорів, віднесених до часу, на який укладаються договори страхування, середнього розкиду страхових відшкодувань (RB) та гарантії безпеки (y) - необхідної ймовірності, за якою сума зібраних внесків повинна бути достатньою для виплати страхових відшкодувань за страхові випадки.
Ризикова надбавка розраховується за формулою:
--------------------------
Тр = То а(y) V (1/(n q)) (1 - q + (RB/SB)2) (3)
де а(у) - коефіцієнт, який залежить від гарантії безпеки у і
визначається за таблицею:
-------------------------------------------------------------
| y | 0,84 | 0,90 | 0,95 | 0,98 | 0,9986 |
|------|------------|----------|--------|---------|---------|
|a(y) | 1 | 1,3 | 1,645 | 2 | 3 |
-------------------------------------------------------------
RB - середнє квадратичне відхилення страхових відшкодувань у
разі настання страхових випадків.
За наявності статистичних даних щодо виплати страхових
відшкодувань дисперсія виплат RB2 може бути оцінена таким чином:
M M
RB2 = (1/(M - 1)) E (SBk - SB)2 = (1/(M - 1)) E (SBk)2 -
k=1 k=1
- (1/(M - 1)) (SB)2 (4)
де SBk - страхове відшкодування за "k" страховим випадком, k
= 1, 2, ..., М; М - кількість страхових випадків у N договорах; SB
- середнє відшкодування за одним договором страхування у разі
настання страхового випадку.
Якщо дані про розмір RB відсутні, допускається обчислення
ризикової надбавки за формулою:
--------------------
Tp = 1,2 To a(y) V ((1 - q) / (n q) (5)
4. Брутто-ставка (Тб) обчислюється за формулою:
Тб = (Тn 100) / (100 - f) (6)
де Тn - нетто-ставка; f - частка навантаження у страховому тарифі, відсотків.
| Міністр Кабінету Міністрів України | А. ТОЛСТОУХОВ |