Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України

З метою забезпечення єдиного державного обліку підприємств та організацій всіх форм власності Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (додається) і ввести його в дію з 1 січня 1996 року.

2. Міністерству статистики вжити заходів для створення та ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

3. Міністерству фінансів, Міністерству економіки під час формування Державного бюджету України та розроблення Державної програми економічного і соціального розвитку України передбачати щорічно виділення Міністерству статистики відповідних бюджетних асигнувань для забезпечення ведення і удосконалення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

4. Міністерству юстиції, Міністерству економіки, Міністерству статистики, Державному митному комітетові, Головній державній податковій інспекції у зв'язку із створенням Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України в місячний термін підготувати і подати в установленому порядку Кабінету Міністрів України проекти актів законодавства про вдосконалення діючої системи державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.

5. Міністерству статистики:

в місячний термін розробити й затвердити в установленому порядку документи і тарифи, що випливають із Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України;

забезпечити формування бази даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на основі Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України із збереженням присвоєних суб'єктам господарської діяльності ідентифікаційних кодів.

Міністерству фінансів передбачити виділення Міністерству статистики асигнувань на виконання зазначеної роботи.

6. Підприємствам та організаціям, що не були внесені до Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України і згідно з Положенням про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України підлягають включенню до останнього, а також суб'єктам господарської діяльності, в реєстраційних даних яких сталися зміни, подати до 31 березня 1996 р. відповідним органам державної статистики документи, необхідні для включення до реєстру або внесення змін до нього.

7. Державним податковим інспекціям з 1 квітня 1996 р. вважати недійсними і не приймати звіти, декларації, розрахунки і платіжні доручення підприємств та організацій, а Державному митному комітетові не проводити декларування та митне оформлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України без ідентифікаційних кодів з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та довідки про включення до нього. Просити Національний банк дати відповідні вказівки установам банків.

8. Визнати такою, що втратила чинність з 1 січня 1996 р., постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 1993 р. N 538 "Про Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України" (ЗП України, 1993 р., N 12, ст. 257).

1. Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України* - це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про підприємства та організації всіх форм власності, а також їх відокремлені підрозділи** (філії, відділення, представництва тощо).

2. Державний реєстр створюється з метою:

забезпечення єдиних принципів ідентифікації суб'єктів господарської діяльності та їх державного обліку в межах інформаційного простору України;

здійснення спостережень за структурними змінами в економіці, які відбуваються під час створення суб'єктів господарської діяльності, їх реорганізації та ліквідації;

забезпечення державних органів інформацією про суб'єкти господарської діяльності;

організації на основі Державного реєстру суцільних і вибіркових статистичних спостережень, одноразових обстежень та переписів;

взаємодії на єдиних методологічних засадах з базами даних Національного банку, Головної державної податкової інспекції, Фонду державного майна, Антимонопольного комітету, інших міністерств і відомств;

забезпечення в межах законодавства доступності, гласності та відкритості інформації про суб'єкти господарської діяльності для заінтересованих користувачів;

забезпечення оперативного переходу до міжнародних систем класифікації та кодування.

3. До Державного реєстру включаються дані про такі суб'єкти господарської діяльності:

юридичні особи, а також їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території України і провадять свою діяльність на підставі законодавства України;

юридичні особи, а також їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи , розташовані за межами України, які створені з участю юридичних осіб України і діють відповідно до законодавства іноземних держав.

4. Інформаційний фонд Державного реєстру включає такі види даних:

ідентифікаційні - ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності, що є єдиним для всього інформаційного простору України, та його назва;

класифікаційні - дані про галузеву, територіальну, відомчу належність, форму власності та організаційно-правову форму господарювання;

довідкові - дані про адресу, телефон, факс, прізвище керівника, засновників (інвесторів) тощо;

реєстраційні - дані про державну реєстрацію (перереєстрацію), спосіб створення, реорганізацію, ліквідацію тощо;

економічні - дані, які характеризують виробничо-технічні та фінансово-економічні показники суб'єкта господарської діяльності.

5. Державний реєстр ведеться на основі нормативних, установчих (для включення до Державного реєстру) та ліквідаційних (для виключення з Державного реєстру) документів.

Класифікаційні дані формуються з використанням державних і міжнародних класифікацій.

Економічні показники, які характеризують діяльність суб'єкта господарської діяльності, формуються на підставі даних державної статистичної звітності, а також вибіркових обстежень, переписів.

6. Створення і ведення Державного реєстру здійснюється Мінстатом, що також є його розпорядником.

Розпорядником територіальних рівнів Державного реєстру є відповідні органи державної статистики в Автономній Республіці Крим, областях і м. Києві.

7. Мінстат здійснює:

розробку організаційних і методологічних принципів ведення Державного реєстру;

забезпечення і організацію єдиного державного обліку всіх суб'єктів господарської діяльності, що підлягають включенню до Державного реєстру;

ведення резерву ідентифікаційних кодів, забезпечення ними територіальних органів державної статистики;

присвоєння суб'єктам господарської діяльності ідентифікаційних кодів і кодів класифікаційних ознак;

контроль повноти заповнення облікових карток;

розробку і вдосконалення технології та програмних засобів ведення Державного реєстру, систем класифікації;

виконання в повному обсязі функцій адміністратора бази даних Державного реєстру (накопичення, аналіз даних, що надходять від територіальних органів державної статистики, контроль їхньої достовірності, актуалізацію даних, їх зберігання, захист, контроль права доступу тощо);

автоматизоване ведення еталону Державного реєстру;

взаємодію з базами даних Національного банку, Головної державної податкової інспекції, Фонду державного майна, Антимонопольного комітету, інших міністерств і відомств згідно з погодженим з ними порядком;

випуск бюлетенів і збірників на базі даних Державного реєстру;

інформаційно-довідкове обслуговування користувачів даними Державного реєстру;

розробку інструктивних, нормативних документів і тарифів на створення, ведення та користування даними Державного реєстру.

8. Територіальні органи державної статистики здійснюють:

державний облік усіх суб'єктів господарської діяльності, що розташовані на їх території і підлягають включенню до Державного реєстру;

присвоєння суб'єктам господарської діяльності ідентифікаційних кодів і кодів класифікаційних ознак;

контроль повноти заповнення облікових карток та їх відповідності нормативним і установчим документам;

актуалізацію даних Державного реєстру на територіальному рівні;

автоматизоване ведення Державного реєстру на територіальному рівні;

передачу Мінстату змін і доповнень до Державного реєстру на територіальному рівні згідно з установленим порядком;

взаємодію з базами даних відповідних територіальних органів державної влади;

інформаційно-довідкове обслуговування користувачів в установленому порядку.

9. Для включення до Державного реєстру суб'єкт господарської діяльності в десятиденний термін після його державної реєстрації (перереєстрації) або прийняття рішення (постанови, розпорядження, наказу) про створення, в тому числі філії, відділення, представництва тощо, подає до відповідного органу державної статистики заповнену облікову картку встановленого зразка, а також нормативні та установчі документи.

10. Нормативними та установчими документами є:

для суб'єктів господарської діяльності, які проходять державну реєстрацію (перереєстрацію), - свідоцтво про державну реєстрацію та нотаріально засвідчений примірник установчих документів з відміткою реєструючого органу;

для суб'єктів господарської діяльності, які не проходять державної реєстрації, - рішення (постанова, розпорядження, наказ) про створення суб'єкта та Положення (статут) про нього.

У разі внесення в установленому порядку до нормативних чи установчих документів змін і доповнень, які тягнуть за собою необхідність внесення відповідних змін (доповнень) до облікової картки Державного реєстру, суб'єкт господарської діяльності в десятиденний термін подає змінені (доповнені) нормативні та установчі документи до відповідного органу державної статистики і вносить зміни (доповнення) до своєї облікової картки.

11. Заповнена облікова картка в органі державної статистики проходить контроль на повноту і відповідність нормативним та установчим документам і її дані заносяться до бази даних Державного реєстру.

12. Довідка про включення до Державного реєстру видається органом державної статистики суб'єкту господарської діяльності в п'ятиденний термін.

Орган державної статистики в п'ятиденний термін після включення суб'єкта господарської діяльності до Державного реєстру подає відповідній державній податковій інспекції відомості щодо його реєстраційних даних.

13. На суб'єкти господарської діяльності, розташовані за межами України, облікові картки заповнюються їх засновниками (власниками) або уповноваженими ними органами.

14. Порядок включення до Державного реєстру даних про суб'єкти господарської діяльності, відомості про які становлять державну таємницю, регулюються окремими нормативними документами.

15. У разі включення суб'єкта господарської діяльності до Державного реєстру йому встановлюється ідентифікаційний код і коди класифікаційних ознак. Ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб'єктом протягом усього періоду його існування.

У разі перереєстрації (створення) суб'єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов'язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника.

16. Використання ідентифікаційного коду з Державного реєстру є обов'язковим для всіх видів звітних та облікових документів, які використовуються за межами суб'єктів господарської діяльності. Звітні та облікові документи, в яких відсутній ідентифікаційний код з Державного реєстру, вважаються недійсними, їх використання тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

17. Виключення суб'єкта господарської діяльності з Державного реєстру здійснюється за умови виконання всіх заходів щодо його ліквідації (реорганізації), які випливають із законодавства України.

18. Підставою для виключення з Державного реєстру є:

для суб'єктів господарської діяльності, що проходять державну реєстрацію (перереєстрацію), - рішення про ліквідацію суб'єкта після здійснення всіх заходів щодо його ліквідації згідно з законодавством шляхом виключення із журналу обліку;

для суб'єктів господарської діяльності, що не проходять державної реєстрації, - рішення (наказ, постанова, розпорядження) про ліквідацію суб'єкта після здійснення всіх заходів щодо його ліквідації згідно з законодавством.

На підставі зазначених документів орган, який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарської діяльності, заповнює і в десятиденний термін подає до відповідного органу державної статистики ліквідаційну картку встановленого зразка.

19. Користувачами даних Державного реєстру є державні органи, органи місцевого самоврядування та представницькі органи, підприємства, установи, організації та окремі громадяни.

Користування даними Державного реєстру є платним.

Верховна Рада України, Адміністрація Президента України, Кабінет Міністрів України, Національний банк, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Уряд Автономної Республіки Крим, центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, інші органи, що фінансуються з державного бюджету, користуються даними Державного реєстру за безоплатним принципом у межах виділених із бюджету асигнувань на створення і ведення Державного реєстру.

Порядок і умови користування даними Державного реєстру регулюються окремими нормативними документами.

Передача даних Державного реєстру третім особам на комерційній основі забороняється.

20. Фінансування витрат на створення і ведення Державного реєстру (надання інформаційно-обчислювальних послуг, пов'язаних з включенням суб'єктів господарської діяльності до Державного реєстру та внесенням змін до нього) здійснюється за рахунок асигнувань з державного бюджету, а також коштів, одержаних від плати суб'єктів господарської діяльності за користування даними Державного реєстру.