Про порядок і умови проведення обовязкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів

Відповідно до Закону України "Про страхування" та з метою забезпечення захисту інтересів потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Розміри страхових платежів на 1997 рік за договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України та Положення про Моторне (транспортне) страхове бюро (додаються).

2. Ввести в дію Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів:

у частині відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю третіх осіб внаслідок дорожньо-транспортних пригод, - з 1 січня 1997 року;

у частині відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю пасажирів, що перебували у транспортному засобі страхувальника, крім тих, які повинні бути застраховані згідно з умовами обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті, - з 1 квітня 1999 року, у частині відшкодування шкоди, заподіяної майну третіх осіб, - з 1 квітня 2000 року;

у частині відшкодування шкоди, заподіяної пасажирам, що перебували у транспортному засобі страхувальника і повинні бути застраховані згідно з умовами обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті та в частині страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, утримання яких здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань та які закріплені за органами державної влади, - в терміни, визначені Кабінетом Міністрів України.

3. Установити починаючи з 1 квітня 2000 р. мінімальну страхову суму за обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів, що виплачується за заподіяну внаслідок дорожньо-транспортних пригод шкоду:

життю та здоров'ю третіх осіб - в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день укладення договору страхування;

майну третіх осіб - в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день укладення договору страхування.

4. Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю:

до 1 грудня 1996 р. здійснити перевірку страховиків, які отримали ліцензію на обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, щодо їх відповідності вимогам Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів і у разі потреби вжити заходів до обмеження або відкликання ліцензій відповідно до чинного законодавства;

разом з Міністерством внутрішніх справ та Міністерством юстиції до 1 листопада ц. р. внести на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції про внесення змін до законодавства України щодо порядку перевірки працівниками органів внутрішніх справ страхових полісів обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

разом з Міністерством соціального захисту населення та Міністерством юстиції до 1 листопада ц. р. внести на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції про внесення змін до законодавства України щодо надання пільг інвалідам - страхувальникам, під час здійснення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

у двомісячний термін забезпечити приведення Статуту Моторного (транспортного) страхового бюро у відповідність з вимогами цієї постанови та його перереєстрацію згідно з чинним законодавством.

5. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 7 червня 1994 р. N 372 "Про затвердження Положення про порядок і умови обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" (ЗП України, 1994 р., N 10, ст. 238);

пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 1995 р. N 21 "Про призупинення дії постанов Кабінету Міністрів України з питань обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" (ЗП України, 1995 р., N 3, ст. 74) у частині призупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 1994 р. N 372.

1. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (далі - обов'язкове страхування цивільної відповідальності) здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Власником транспортного засобу відповідно до цього Положення вважається юридична чи фізична особа, яка експлуатує транспортний засіб, що належить їй на праві власності, повного господарського відання, оперативного управління або на інших підставах, що не суперечать чинному законодавству (договір оренди, доручення тощо).

Дія цього Положення поширюється на нерезидентів та резидентів - власників транспортних засобів (автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски)*, що експлуатують їх на вулично-дорожній мережі загального користування, за винятком транспортних засобів, власники яких застрахували цивільну відповідальність у державах, з уповноваженими організаціями по страхуванню цивільної відповідальності власників транспортних засобів яких Моторне (транспортне) страхове бюро уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

2. Суб'єктами обов'язкового страхування цивільної відповідальності є страхувальники, страховики (страхові організації), Моторне (транспортне) страхове бюро і треті особи - юридичні та фізичні особи, яким заподіяна шкода транспортним засобом внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо мотоколяскою або спеціально обладнаним автомобілем з розпізнавальним знаком "Інвалід" особисто керують інваліди - громадяни України, вони не укладають із страховиками (страховими організаціями) договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, а вважаються застрахованими Моторним (Транспортним) страховим бюро, яке відшкодовує шкоду, заподіяну ними третім особам, на умовах, визначених цим Положенням. Страховий поліс при цьому не видається. Інші водії, що експлуатують такий транспортний засіб, зобов'язані укласти договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності на загальних підставах.

3. Об'єктом обов'язкового страхування цивільної відповідальності є цивільна відповідальність власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме життю або здоров'ю фізичних осіб, їхньому майну і майну юридичних осіб.

Відшкодуванню страховиком (страховою організацією) підлягає пряма шкода, заподіяна третій особі під час руху транспортного засобу, якщо має місце причинний зв'язок між рухом транспортного засобу і заподіяною ним шкодою.

4. Страховий випадок - це дорожньо-транспортна пригода, яка сталася за участю транспортного засобу страхувальника і внаслідок якої настає його цивільна відповідальність за заподіяну транспортним засобом шкоду майну, життю і здоров'ю третіх осіб.

5. Відповідно до цього Положення встановлюються такі види договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності:

звичайний договір;

додатковий договір.

Звичайний договір укладається з власником транспортного засобу, зареєстрованого в Україні чи тимчасово ввезеного на територію України для користування і діє на території України.

Додатковий договір діє на території держав, зазначених у страховому полісі, на умовах, встановлених у цих державах відповідно до угод, укладених Моторним (транспортним) страховим бюро з відповідними уповноваженими організаціями по страхуванню цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

6. Страхова сума за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності - це грошова сума, в межах якої страховик (страхова організація) відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату третій особі або третім особам (у разі, коли потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах кілька) після настання страхового випадку.

Страхова сума та розміри страхових платежів за обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Страхувальник має право вибору страховика (страхової організації) для укладення договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

Страховик (страхова організація) не може відмовити будь-якому страхувальнику в укладенні договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

У випадках, зазначених у пункті 13 цього Положення, страхова сума встановлюється у розмірі, що дорівнює половині страхової суми за договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

7. Страховик (страхова організація) має право зменшувати розмір страхових платежів з метою заохочення власників транспортних засобів, які постійно забезпечують безаварійну експлуатацію своїх транспортних засобів, а також підвищувати розміри страхових платежів власникам транспортних засобів, з вини яких сталися страхові випадки (на умовах, що встановлюються Моторним (транспортним) страховим бюро, але не більше ніж 50 відсотків розміру страхового платежу в обох випадках).

Страхові платежі за додатковими договорами, встановлені Кабінетом Міністрів України, за наявності чинного звичайного договору страхування можуть бути зменшені на умовах, визначених Моторним (транспортним) страховим бюро.

8. У разі виїзду за межі України страхувальник - резидент зобов'язаний укласти додатковий договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності на умовах, встановлених Моторним (транспортним) страховим бюро, якщо згідно з укладеними угодами, зазначеними в абзаці третьому пункту 1 цього Положення, користування транспортним засобом за межами України потребує обов'язкового страхування цивільної відповідальності на умовах країн відвідання.

9. Для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхувальник або третя особа (її спадкоємець, правонаступник) звертається із заявою до страховика (страхової організації). У випадках, зазначених у пункті 13 цього Положення, така заява подається до Моторного (транспортного) страхового бюро.

Якщо винуватцями дорожньо-транспортної пригоди є кілька власників транспортних засобів, то відповідні страховики (страхові організації) відшкодовують шкоду третім особам, пропорційно вині страхувальників, визначеної згідно з чинним законодавством. При цьому третя особа має право звернутися до одного з цих страховиків (страхових організацій), який зобов'язаний відшкодувати шкоду відповідно до цього Положення.

Виплата страхового відшкодування третій особі здійснюється страховиком (страховою організацією) на підставі таких документів:

заяви про виплату страхового відшкодування в якій повинно міститися: найменування страховика, до якого подається заява; найменування (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги щодо відшкодування завданих збитків, обставини, якими заявник обгрунтовує свою вимогу, та докази, що їх підтверджують відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви. Страховик зобов'язаний надавати консультаційну допомогу заявнику в складанні заяви;

довідки органів внутрішніх справ про обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди;

довідки (висновків експертизи, страхового акта (аварійного сертифіката) тощо), яка підтверджує розмір майнової шкоди у разі її виникнення;

довідки медичних закладів про термін тимчасової непрацездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення інвалідності у разі її виникнення;

копії свідоцтва про смерть (для загиблих під час дорожньо-транспортної пригоди або померлих внаслідок цієї пригоди) та документа про правонаступництво для спадкоємців.

Виплата страхового відшкодування здійснюється третій особі або її спадкоємцям протягом 15 робочих днів з дня отримання страховиком (страховою організацією) зазначених документів, крім випадків, коли спори, пов'язані з виплатою страхового відшкодування, розглядаються у судовому порядку.

Для виплати страхового відшкодування страховик складає страховий акт (аварійний сертифікат) за формою, що встановлюється Моторним (транспортним) страховим бюро.

10. За шкоду, заподіяну здоров'ю третьої особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страховик (страхова організація) здійснює виплату страхового відшкодування в межах страхової суми на підставі документів, зазначених у пункті 9 цього Положення, у разі:

загибелі під час дорожньо-транспортної пригоди або смерті внаслідок цієї пригоди - спадкоємцю третьої особи в розмірі страхової суми;

встановлення третій особі інвалідності I групи - в розмірі 100, II групи - 80, III групи - 60 відсотків страхової суми;

тимчасової втрати третьою особою працездатності за кожну добу - в розмірі 0,2 відсотка, але не більше ніж 50 відсотків страхової суми.

Страховик (страхова організація) виплачує зазначені страхові суми кожній потерпілій третій особі, але в цілому не більше п'яти страхових сум. У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний розмір страхової суми, відшкодування кожній потерпілій третій особі пропорційно зменшується.

11. У разі заподіяння шкоди майну третьої особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди для виплати страхового відшкодування може вимагатися висновок експертизи, яка проводиться за рахунок страховика (страхової організації). Якщо така експертиза проводиться суб'єктами підприємництва, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на судово-експертну діяльність, і суб'єкти, зазначені у пункті 2 цього Положення, не дійшли згоди щодо розміру збитків, додаткова експертиза проводиться за рахунок страхувальника.

Розмір франшизи при відшкодуванні збитків, завданих майну третіх осіб, встановлюється до двох відсотків страхової суми.

12. Страховик (страхова організація) не відшкодовує шкоди:

у разі заподіяння шкоди життю та здоров'ю власника транспортного засобу, винного у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди;

за пошкоджене або знищене будь-яке майно (вантаж), що містилося у транспортному засобі страхувальника, винного у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди;

за пошкоджений або знищений транспортний засіб його власнику, винному в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди;

за забруднення або пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди об'єктів навколишнього природного середовища;

за наслідки пожежі, яка виникла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди поза краєм проїзної частини та на прилеглій до неї території;

за пошкодження або знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, предметів релігійного культу, колекцій картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів;

якщо дорожньо-транспортна пригода скоїлася внаслідок навмисних дій або грубої необережності третьої особи, визнаних такими в установленому порядку;

якщо дорожньо-транспортна пригода скоїлася внаслідок масових безпорядків і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов'язаної з цією пригодою;

13. Моторне (транспортне) страхове бюро відшкодовує шкоду, заподіяну тільки життю і здоров'ю третьої особи. Таке відшкодування здійснюється в термін і на умовах, визначених цим Положенням для страховиків (страхових організацій), у разі:

коли дорожньо-транспортна пригода скоїлась внаслідок керування інвалідом-громадянином України мотоколяскою або спеціально обладнаним транспортним засобом з розпізнавальним знаком "інвалід";

коли транспортний засіб, який спричинив скоєння дорожньо-транспортної пригоди, не встановлений або коли власник транспортного засобу, який не мав договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, був винний у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди і загинув;

коли дорожньо-транспортна пригода скоїлася внаслідок угону чи викрадення транспортного засобу страхувальника;

надання страхувальником свого транспортного засобу працівникам міліції та охорони здоров'я згідно з чинним законодавством;

неплатоспроможності страховика (страхової організації) - члена Моторного (транспортного) страхового бюро за його зобов'язаннями згідно з договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

Моторне (транспортне) страхове бюро забезпечує також відшкодування шкоди, коли страховий випадок спричинений транспортним засобом, власник якого застрахував цивільну відповідальність у державі, з уповноваженою організацією по страхуванню цивільної відповідальності власників транспортних засобів якої Моторне (транспортне) страхове бюро уклало угоду про взаємне врегулювання питань стосовно відшкодування шкоди.

14. Страховик (страхова організація) та Моторне (транспортне) страхове бюро мають право в межах, визначених законодавством України, вимагати компенсацію здійснених страхових виплат від третьої особи, страхувальника або особи, що керувала транспортним засобом, у разі:

навмисного заподіяння шкоди третій особі;

керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

відсутності посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

коли винуватець залишив місце дорожньо-транспортної пригоди на порушення встановлених правил;

коли страховий випадок скоївся через невідповідність технічного стану та обладнання транспортного засобу вимогам діючих Правил дорожнього руху України;

коли страхувальник не виконав вимог, зазначених в абзаці шостому пункту 18 цього Положення;

коли після виплати страхового відшкодування з'ясується, що страхувальник або третя особа подали невірні відомості, які призвели до підвищення суми страхового відшкодування або безпідставної його виплати.

Якщо в судовому порядку встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася через незадовільне експлуатаційне утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або інші перешкоди у здійсненні руху, страховик (страхова організація) виплачує третій особі страхове відшкодування і має право одержати відповідну компенсацію від юридичних та фізичних осіб, винних у створенні таких умов.

15. Договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності укладається на основі заяви страхувальника, в якій зазначається тип, марка і державний номерний знак та місце реєстрації транспортного засобу, термін страхування і розмір страхової суми. У разі укладення договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів страхувальником - юридичною особою дія договору поширюється на водія, який керує цим транспортним засобом на законних підставах.

Страхувальник зобов'язаний надавати страховику (страховій організації) відомості, необхідні для укладення договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, за достовірність яких він несе відповідальність.

Допускається укладення договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності підприємствами, установами та організаціями на користь штатних та позаштатних працівників, якщо вони використовують власний транспортний засіб у службових цілях, що оформлено згідно з чинним законодавством.

Договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності набирає чинності з моменту, зазначеного в страховому полісі, але не раніше внесення страхувальником страхового платежу на користь страховика (страхової організації), що засвідчується відповідними документами.

У разі настання страхового випадку та виплати страхового відшкодування третій особі страховиком (страховою організацією) в обсязі більшому ніж 25 відсотків страхової суми, страхувальник, з вини якого була скоєна дорожньо-транспортна пригода, повинен переукласти договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

16. Після сплати страхового платежу страхувальник одержує від страховика (страхової організації) страховий поліс, який є договором (письмовою угодою) обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

Страховий поліс складається за такою формою: назва та адреса страховика (страхової організації), тип, марка транспортного засобу та державний номерний знак, номери двигуна, шасі (кузова), початок та закінчення дії договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, розміри страхового платежу та страхової суми, для страхувальника-юридичної особи - її найменування та адреса, для страхувальника-фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові власника транспортного засобу, домашня адреса, підписи сторін.

Страховий поліс може мати розділи, що передбачають можливість добровільного страхування транспортного засобу, життя і здоров'я водія та пасажирів.

Зразок страхового поліса встановлюється Моторним (транспортним) страховим бюро за погодженням з Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг.

У разі укладення звичайного договору страхування із застосуванням франшизи у страховому полісі повинна бути зроблена примітка про встановлений розмір франшизи.

17. У разі зміни власника транспортного засобу дія договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності поширюється на нового власника за умови переоформлення страхового поліса на його ім'я.

18. У разі в'їзду на територію України власник (водій) транспортного засобу повинен укласти звичайний договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності, крім випадків, коли власник транспортного засобу застрахував цивільну відповідальність у державі, з уповноваженою організацією по страхуванню цивільної відповідальності власників транспортних засобів якої Моторне (транспортне) страхове бюро уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

У разі настання страхового випадку страхувальник (водій транспортного засобу, який скоїв дорожньо-транспортну пригоду) зобов'язаний:

дотримуватися правил дорожнього руху, встановлених чинним законодавством;

вживати всіх заходів до запобігання збільшенню розміру шкоди;

надавати третім особам необхідну інформацію для ідентифікації страхувальника і страховика (страхової організації);

повідомити страховика (страхову організацію) протягом трьох робочих днів про настання страхового випадку, подати йому письмове пояснення про обставини дорожньо-транспортної пригоди, страховий поліс та пред'явити у разі потреби транспортний засіб для огляду і експертизи. Якщо страхувальник з поважних причин не мав змоги виконати зазначені дії, він повинен довести це документально.

19. Під час оформлення відповідних документів про дорожньо-транспортну пригоду співробітники органів внутрішніх справ згідно з чинним законодавством установлюють та фіксують необхідні відомості про обов'язкове страхування цивільної відповідальності учасників цієї пригоди.

Органи внутрішніх справ згідно з чинним законодавством зобов'язані видавати страховику (страховій організації) або Моторному (транспортному) страховому бюро на їх звернення відомості, що стосуються страхового випадку.

20. Особи, що експлуатують транспортний засіб без наявності страхового поліса, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Контроль за наявністю страхового поліса обов'язкового страхування цивільної відповідальності у власника (водія) транспортного засобу під час його експлуатації здійснюється органами внутрішніх справ згідно з чинним законодавством.

Контроль за наявністю додаткового договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності у резидента-власника транспортного засобу в разі його виїзду за межі України до держав, з уповноваженими організаціями по страхуванню цивільної відповідальності власників транспортних засобів яких Моторне (транспортне) страхове бюро уклало угоди про взаємне визнання договорів такого страхування, здійснюється згідно із законодавством України.

21. Дію договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності може бути достроково припинено згідно із статтею 27 Закону України "Про страхування" за вимогою страхувальника, про що він зобов'язаний повідомити страховика (страхову організацію) не пізніше ніж за 30 днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше не передбачено цим договором.

У разі розірвання договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності страховик (страхова організація) за умови відсутності виплат страхового відшкодування за цим договором повертає страхувальнику частку страхового платежу, яка обчислюється пропорційно періоду страхування, що залишився до закінчення терміну дії договору, з утриманням 20 відсотків цієї частки на ведення справи, і вилучає страховий поліс.

22. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності може здійснювати страховик (страхова організація), який має філії, представництва або уповноважених представників (юридичних осіб) в областях України та Автономній Республіці Крим і є членом Моторного (транспортного) страхового бюро, а також за наявності у нього не менше двох років практичного досвіду з майнового та особистого страхування і страхування будь-якого виду відповідальності на наземному транспорті.

23. Спори, що виникають стосовно обов'язкового страхування цивільної відповідальності, вирішуються в установленому порядку.

1. Моторне (транспортне) страхове бюро - юридична особа, яка створена згідно із законодавством, є неприбутковою організацією і діє на основі свого Статуту, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Страховики (страхові організації) можуть входити до Моторного (транспортного) страхового бюро як повні або асоційовані члени.

Право укладення додаткових договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (далі - обов'язкове страхування цивільної відповідальності) надається тільки повним членам Моторного (транспортного) страхового бюро.

Повні члени Моторного (транспортного) страхового бюро зобов'язані здійснювати виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, який спричинили їх страхувальники на території інших держав, з уповноваженими організаціями по страхуванню цивільної відповідальності власників транспортних засобів яких Моторне (транспортне) страхове бюро уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. Якщо виплату страхового відшкодування здійснило Моторне (транспортне) страхове бюро, повні члени відшкодовують (компенсують) йому всі витрати, які воно при цьому зазнало, і сплачують пеню за період від одержання вимоги цього Бюро про компенсацію йому витрат до дати здійснення такого компенсаційного платежу з розрахунку 15 відсотків річних сум виплаченого страхового відшкодування.

2. Про намір вийти з членів Моторного (транспортного) страхового бюро страховик (страхова організація) повідомляє його та Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг і припиняє діяльність, пов'язану з укладенням договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності. При цьому страховик (страхова організація) повинен виконати свої зобов'язання згідно з укладеними ним договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

3. Для здійснення контролю за діяльністю Моторного (транспортного) страхового бюро створюється наглядова рада у складі:

по одному представнику від Мінфіну, Мінтрансу, МВС, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Держмитслужби, Національного банку, Держкомкордону за рішенням їх керівників;

керівника виконавчого органу Моторного (транспортного) страхового бюро за посадою;

чотирьох представників страхових організацій за визначенням загальних зборів членів Моторного (транспортного) страхового бюро.

Наглядову раду Моторного (транспортного) страхового бюро очолює голова, який затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.

Наглядова рада Моторного (транспортного) страхового бюро:

подає на розгляд Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг пропозиції про вдосконалення нормативних актів, пов'язаних із здійсненням обов'язкового страхування цивільної відповідальності;

скликає у разі потреби збори членів Моторного (транспортного) страхового бюро з питань вдосконалення його діяльності;

розробляє механізм реалізації заходів, зазначених у пункті 19 Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, на підставі відповідних норм чинного законодавства, а також компенсації органам внутрішніх справ витрат, пов'язаних з оформленням документів щодо страхового випадку;

здійснює інші функції, передбачені законодавством України щодо обов'язкового страхування цивільної відповідальності на території України.

Якщо виконавчий орган Моторного (транспортного) страхового бюро не може виконувати покладені на нього функції, наглядова рада більшістю голосів її членів може тимчасово призначити новий склад виконавчого органу до прийняття відповідного рішення загальними зборами членів цього Бюро.

Організація, повноваження і порядок діяльності наглядової ради Моторного (транспортного) страхового бюро визначаються Кабінетом Міністрів України.

4.Основними завданнями Моторного (транспортного) страхового бюро є:

гарантування платоспроможності страховиків (страхових організацій) - членів Моторного (транспортного) страхового бюро щодо страхових зобов'язань;

укладення за погодженням з Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг угод з уповноваженими організаціями по страхуванню цивільної відповідальності власників транспортних засобів інших держав про взаємне визнання договорів такого страхування, взаємне врегулювання питань стосовно відшкодування шкоди та забезпечення виплати страхового відшкодування третім особам, якщо настання страхового випадку було спричинене власником транспортного засобу, застрахованим на території зазначеної держави, або власником транспортного засобу, застрахованим в Україні відповідно до зазначених угод;

управління централізованими страховими резервними фондами;

співробітництво з відповідними організаціями інших держав у галузі страхування цивільної відповідальності, координація обов'язкового страхування цивільної відповідальності нерезидентів - власників (водіїв) транспортних засобів у разі в'їзду їх на територію України та резидентів - власників (водіїв) транспортних засобів у разі їх виїзду за межі України;

збирання необхідної інформації про обов'язкове страхування цивільної відповідальності, підготовка рішень та пропозицій з цього питання;

розроблення форм страхових полісів і договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності;

встановлення розмірів страхових платежів за договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності в межах, установлених Кабінетом Міністрів України;

виплати компенсацій, передбачених дев'ятим абзацом пункту 3 цього Положення, та страхового відшкодування згідно з пунктом 13 Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

5. Для забезпечення виконання зобов'язань членів Моторного (транспортного) страхового бюро перед страхувальниками і третіми особами при ньому створюються такі централізовані страхові резервні фонди:

фонд страхових гарантій призначений для забезпечення платоспроможності Моторного (транспортного) страхового бюро під час взаєморозрахунків з уповноваженими організаціями по страхуванню цивільної відповідальності власників транспортних засобів інших держав, з якими це Бюро уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування та взаємне врегулювання питань стосовно відшкодування шкоди. Джерелами формування цього фонду є внески страховиків (страхових організацій), а також щомісячні (до 20 числа) відрахування у розмірі до 5 відсотків страхових платежів за додатковими договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності, одержаних протягом попереднього місяця. Мінімальний розмір фонду страхових гарантій встановлюється у вільно конвертованій валюті у сумі не меншій еквіваленту 400 000 ЕКЮ;

фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (фонд потерпілих) призначений для здійснення розрахунків з третіми особами у випадках, передбачених пунктом 13 Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Перерахування коштів до цього фонду здійснюється щомісячно (до 20 числа) членами Моторного (транспортного) страхового бюро у розмірі до 10 відсотків страхових платежів за звичайними договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності, одержаних протягом попереднього місяця, а також за рахунок інших надходжень (безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян, інші джерела, не заборонені законодавчими актами України).

У разі несвоєчасного внесення платежів до фонду страхових гарантій та фонду потерпілих страховик (страхова організація) сплачує на користь Моторного (транспортного) страхового бюро пеню у розмірі, визначеному договором між цим Бюро та його членами.

За рахунок коштів фонду страхових гарантій та фонду потерпілих може здійснюватися фінансування адміністративно-управлінських витрат Моторного (транспортного) страхового бюро в обсягах, що не перевищують 20 відсотків здійснених ним витрат, пов'язаних з виконанням основних завдань Бюро, в тому числі витрат на виплату страхового відшкодування.

У разі коли фонд страхових гарантій досягне 400 тис. євро, Мінфін за поданням наглядової ради Моторного (транспортного) страхового бюро може змінювати розмір відрахувань до фонду страхових гарантій. При цьому мінімальний фонд страхових гарантій визначається за результатами звітного року з урахуванням інвестиційного доходу за наслідками звітного року. Мінфін за поданням наглядової ради Моторного (транспортного) страхового бюро з урахуванням інвестиційного доходу за наслідками звітного року може змінювати розмір відрахувань до фонду захисту потерпілих.

Члени Моторного (транспортного) страхового бюро зобов'язані додатково забезпечувати свою платоспроможність шляхом створення при ньому інших страхових резервних фондів на умовах, встановлених Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг.

Кошти фондів, створених при Моторному (транспортному) страховому бюро, розміщуються з урахуванням безпечності, прибутковості та ліквідності і мають бути представлені активами таких категорій: грошові кошти на банківських рахунках, банківські вклади (депозити), нерухоме майно, цінні папери, що емітуються державою. Структура і порядок розміщення коштів фондів встановлюються Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг.

6. Моторне (транспортне) страхове бюро під час вирішення питань, не зазначених у цьому Положенні та Положенні про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, керується законодавством України, установчим договором та своїм Статутом.