Про порядок контролю за експортом, імпортом і транзитом окремих видів виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, що можуть використовуватися для створення озброєння, військової чи спеціальної техніки

З метою підвищення ефективності національної системи експортного контролю, а також залучення сучасних виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, необхідних для подальшого розвитку економіки, Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Положення про порядок контролю за експортом, імпортом і транзитом окремих видів виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, що можуть використовуватися для створення озброєння, військової чи спеціальної техніки (додається).

2. Державній службі експортного контролю забезпечити організацію контролю за експортом, імпортом і транзитом окремих видів виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, що можуть використовуватися для створення озброєння, військової чи спеціальної техніки.

3. Визнати такими, що втратили чинність, розділи "Метали і мінерали", "Інші матеріали та комплектуючі", "Верстати та інше обробне устаткування", "Електротехнічне та енергетичне обладнання", "Спеціальне устаткування" та "Електроніка, електронні системи, вироби приладобудування" Переліку видів сировини, матеріалів, обладнання і технологій, які можуть використовуватися для створення зброї, військової і спеціальної техніки, вивезення яких за межі України може здійснюватися лише за спеціальним дозволом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1993 р. N 159 "Про перелік видів сировини, матеріалів, обладнання і технологій, вивезення яких за межі України може здійснюватися лише за спеціальним дозволом".

1. Загальний порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання встановлено Положенням про державний експортний контроль в Україні, затвердженим Указом Президента України від 13 лютого 1998 р. N 117.

Це Положення визначає особливості державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання незалежно від умов поставки, характеру угод, митного режиму та інших особливостей переміщення цих товарів.

2. Для цілей цього Положення терміни "товари", "товари подвійного використання", "міжнародні передачі товарів", "експорт", "реекспорт", "імпорт", "транзит" та інші вживаються у значеннях, наведених у Положенні про державний експортний контроль в Україні, затвердженому Указом Президента України від 13 лютого 1998 р. N 117, із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 26 березня 1999 р. N 283.

3. Дія цього Положення поширюється на всі суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють будь-які види зовнішньоекономічної діяльності з товарами подвійного використання, включаючи зовнішню торгівлю, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію у галузі виробництва, науки і техніки, демонстрацію експонатів на міжнародних виставках та ярмарках, прибережну і прикордонну торгівлю, операції обміну, виконання робіт, надання послуг тощо.

4. Товари, міжнародні передачі яких контролюються згідно з цим Положенням, перелічено у Списку товарів подвійного використання (далі - Список), що додається.

Відомості про експорт та імпорт окремих категорій товарів подаються Держекспортконтролем через МЗС міжнародним організаціям, членом яких є Україна, в установленому порядку, терміни і формах.

Найменування, технічні характеристики та коди за Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності (далі - ТН ЗЕД) товарів, внесених до Списку, можуть за поданням органів виконавчої влади або інших державних органів уточнюватися Держекспортконтролем за погодженням з Урядовою комісією з політики експортного контролю з подальшим внесенням відповідних змін і доповнень до Списку рішенням Кабінету Міністрів України.

Коди товарів за ТН ЗЕД наводяться у Списку довідково. Головною ознакою для прийняття рішення щодо необхідності отримання дозволу (висновку) Держекспортконтролю є відповідність заявленого до митного оформлення товару найменуванню та опису відповідного товару, наведеного у Списку.

5. Експорт товарів подвійного використання, що містять відомості, які становлять державну таємницю, здійснюється відповідно до законодавства з питань охорони державної таємниці.

Укладання суб'єктами підприємницької діяльності України договорів (контрактів) щодо експорту, участі у міжнародних виставках, розповсюдження рекламних проспектів зазначених товарів здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за дозволом Держекспортконтролю.

Під час укладення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення експорту технологій, у тому числі як результатів відповідних науково-дослідних, дослідно-конструкторських та інших видів робіт, до їх змісту в обов'язковому порядку вносяться положення про охорону прав інтелектуальної власності експортера або положення, що визначають обсяги і порядок переходу права цієї власності до іншої особи.

6. Переговори, пов'язані з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення міжнародних передач товарів подвійного використання до держав, щодо яких встановлені обмеження на поставки таких товарів, а також подання Держекспортконтролю звіту про їх підсумки здійснюються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності відповідно до Положення про порядок державного контролю за проведенням переговорів, пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1998 р. N 125 (Офіційний вісник України, 1998 р., N 5, ст. 184, N 22, ст. 810).

7. Контроль за переміщенням товарів подвійного використання передбачає:

реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності Держекспортконтролем;

надання дозволу (позитивного висновку) Держекспортконтролем на здійснення експорту (реекспорту), імпорту та інших операцій з товарами;

декларування та митне оформлення товарів;

отримання (надання) у разі потреби відповідних гарантій щодо кінцевого призначення та місця їх використання;

здійснення контролю за їх використанням споживачами і у разі потреби проведення перевірок на місцях заявленого використання або перебування цих товарів;

відповідальність за порушення встановленого порядку здійснення операцій з товарами.

8. Реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності, які планують здійснювати міжнародні передачі товарів, проводиться у порядку, встановленому Держекспортконтролем.

9. Експорт товарів подвійного використання та імпорт окремих видів цих товарів здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності на підставі дозволів Держекспортконтролю.

Переміщення окремих видів програмного забезпечення і технологій, а також робіт і послуг, пов'язаних з ними, здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за разовими дозволами Держекспортконтролю. На передачу програмного забезпечення або технологій потрібний дозвіл Держекспортконтролю незалежно від того, яким способом вони переміщуються (передаються).

Генеральні дозволи можуть надаватися будь-якому суб'єкту підприємницької діяльності, який є безпосереднім виробником або споживачем товарів подвійного використання і створив відповідні умови, що забезпечують виконання вимог законодавства України.

В інших випадках надаються разові дозволи.

Дозвіл Держекспортконтролю на право здійснення експорту будь-якого виробу чи обладнання, передбаченого Списком, надає право на передачу тому самому імпортеру (кінцевому споживачеві) комплекту технічної документації (технічних даних), необхідної для налагодження, експлуатації та використання цього виробу за цільовим призначенням в обсягах, визначених цим дозволом.

10. Товари подвійного використання підлягають обов'язковому декларуванню та пред'явленню для митного оформлення митним установам.

Порядок їх декларування та митного оформлення визначається Держмиткомом за погодженням з Держекспортконтролем.

11. Міжнародні перевезення товарів подвійного використання здійснюються у загальному порядку будь-яким видом транспорту. Міжнародні перевезення здійснюються, як правило, одним видом транспорту з урахуванням правил міжнародних конвенцій з морських, авіаційних, автомобільних та інших видів перевезень.

Порядок пересилки товарів подвійного використання міжнародними поштовими посилками, бандеролями, письмовою кореспонденцією та іншими засобами зв'язку встановлюється Мінзв'язку, Мінпресінформом та Держмиткомом за погодженням з Держекспортконтролем.

12. Процедура отримання (надання) відповідних гарантій щодо кінцевого призначення та місця використання товарів подвійного використання передбачає надання імпортером експортеру:

достовірних відомостей про кінцевого споживача, кінцеве призначення та місце використання зазначених у договорі(контракті) товарів;

зобов'язань імпортувати товари тільки до заявленої країни призначення, а якщо вони не будуть імпортовані до неї, то не передавати їх до іншого місця призначення;

зобов'язань не реекспортувати імпортовані товари до третіх країн без дозволу органів експортного контролю країни-імпортера (призначення).

Необхідні зобов'язання (гарантії) можуть бути надані у вигляді імпортного сертифіката, сертифіката кінцевого споживача чи іншого документа, що містить їх.

Порядок оформлення цих документів визначається законодавством країни-імпортера (призначення).

Відомості про зобов'язання (гарантії), зазначені в цьому пункті, в окремих випадках за рішенням Держекспортконтролю, можуть не вноситися до зовнішньоекономічного договору (контракту), а імпортний сертифікат або його аналог може не надаватися в разі експорту товарів до країн, які є членами міжнародного режиму експортного контролю "Вассенаарська домовленість".

13. Сертифікат кінцевого споживача оформляється кінцевим споживачем товару, як правило, за встановленою формою і містить, як мінімум, відомості про:

реєстраційний номер та дату видачі;

споживача товару (повна назва, адреса, сфера діяльності);

експортера товару (повна назва, адреса);

найменування і повний опис товару із зазначенням коду за ТН ЗЕД;

кількість товару та його одиницю виміру;

місце установки та/або використання товару;

кінцеве призначення товару, а також гарантії про те, що товар буде використано виключно із заявленою метою і не буде передаватися в інші місця використання без письмової згоди на це органу експортного контролю країни призначення.

Сертифікат підписується керівником і скріплюється печаткою підприємства, установи, організації, що його видала.

14. Імпортний сертифікат (або його аналог) оформляється імпортером в уповноваженому на це органі країни - імпортера (призначення) і містить, як правило, відомості про:

реєстраційний номер та дату видачі;

імпортера (повна назва, адреса);

експортера (повна назва, адреса);

найменування і повний опис товару із зазначенням коду за ТН ЗЕД;

кількість товару та його одиницю виміру;

а також гарантії про те, що зобов'язання, які прийняв на себе імпортер стосовно країни призначення та нереекспорту товару в треті країни, перебуватимуть під його контролем і у разі потреби сертифікат підтвердження доставки буде надано органам експортного контролю країни-експортера;

Сертифікат підписується керівником і скріплюється печаткою органу державної влади, що його видав.

15. Якщо імпортером і кінцевим споживачем є одна юридична особа, сертифікат кінцевого споживача може не оформлятися, а його положення можуть бути включені імпортером до тексту договору (контракту).

16. У разі коли імпортер не є суб'єктом підприємницької діяльності країни призначення, експортер повинен отримати від нього документи, що підтверджують:

зобов'язання імпортера про те, що імпортований товар буде використано виключно із заявленою метою і не буде копіюватися, видозмінюватися, модернізуватися, а також передаватися чи реекспортуватися іншому споживачу без письмової згоди на це органів експортного контролю країни-експортера;

гарантії державного органу країни-імпортера, який має на це відповідні повноваження, що виконання зобов'язань стосовно кінцевого призначення, місця використання та вжиття заходів щодо запобігання несанкціонованому реекспорту, які прийняв на себе імпортер, перебуватиме під його контролем і право перевірки їх виконання може бути надано представникам країни-експортера за участю компетентних органів країни-імпортера.

17. Порядок здійснення контролю за використанням експортованих (імпортованих) товарів подвійного використання кінцевими споживачами та проведення перевірок на місцях використання або перебування таких товарів установлюється відповідним Положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

18. Відповідальність за збір інформації щодо надійності імпортера, наявність у нього відповідних повноважень, отримання достовірних відомостей про кінцевого споживача, кінцеве призначення і місце використання товару, що експортується, а також отримання оригіналів сертифіката кінцевого споживача, імпортного сертифіката, а у разі потреби й інших документів, які дають змогу отримати необхідні зобов'язання (гарантії) та однозначно визначити кінцевого споживача, мету і місце використання товару, несе експортер у порядку, встановленому законодавством України.

19. Експорт (реекспорт) з України зазначених у Списку товарів здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності (далі - експортерами) за умови одержання разового або генерального дозволу Держекспортконтролю, а у випадках, передбачених пунктом 29 цього Положення, за висновком Держекспортконтролю.

20. Дозвіл Держекспортконтролю на передачу виробів або обладнання одночасно санкціонує передачу зазначеним у ньому імпортеру та кінцевому споживачу мінімального обсягу програмного забезпечення і технології, які необхідні для його використання.

21. Для одержання дозволу експортер надсилає Держекспортконтролю лист із стислим викладенням підстави та мети звернення, до якого додає:

заяву на одержання дозволу за типовою формою, що затверджується Держекспортконтролем;

нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію експортера;

завірену в установленому порядку копію зовнішньоекономічного договору (контракту) на експорт (реекспорт) зазначених у заяві товарів до країни призначення (включаючи завірену копію договору Держекспортконтролю, доручення тощо, якщо експортером є організація-посередник);

сертифікат походження товару;

оригінали документів, які встановлюють зобов'язання та гарантії імпортера (кінцевого споживача) товару стосовно кінцевого призначення та місця його використання;

довідки, які містять повне найменування, стислий опис, відомості про призначення ( із зазначенням кінцевого комплексу чи виробу, основну та можливу сферу використання, а також комплектність (варіанти) поставки кожного об'єкта, що експортується (для матеріалів - сертифікат якості).

22. У разі потреби за рішенням Держекспортконтролю оформлюються висновки відповідних органів державної виконавчої влади стосовно можливості та умов здійснення експорту. Експортер має право попередньо узгодити умови експорту з відповідним міністерством чи відомством.

23. Для одержання генерального дозволу експортер надсилає Держекспортконтролю лист із стислим викладенням підстави та мети звернення, до якого додає:

заяву на одержання дозволу за типовою формою, що затверджується Держекспортконтролем;

нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію експортера;

перелік укладених з іноземними замовниками договорів (контрактів), план експорту продукції на поточний рік або витяг з переліку продукції, що поставлятиметься відповідно до міжнародних договорів України, з обов'язковим зазначенням повного опису товару, його коду за ТН ЗЕД, одиниці виміру, кількості, ймовірного імпортера та кінцевого споживача товару ( країна, повна назва підприємства, поштовий індекс, адреса, телефон керівника);

копію наказу по підприємству (організації) про призначення посадових осіб і створення умов, необхідних для безумовного виконання ними вимог цього Положення;

гарантійний лист (за довільною формою) про отримання від імпортерів оригіналів документів щодо кожної реалізації генерального дозволу, які встановлюють зобов'язання (гарантії) імпортера (кінцевого споживача) стосовно кінцевого призначення та місця використання товарів;

довідки, які містять повне найменування, стислий опис, відомості про призначення ( із зазначенням кінцевого комплексу чи виробу, основну та можливу сферу використання, а також комплектність (варіанти) поставки кожного об'єкта, що експортується (для матеріалів - сертифікат якості).

24. Експортери, укладаючи договори (контракти) на експорт товарів, включених до Списку, обов'язково зазначають кінцевого споживача, кінцеве призначення та місце використання товарів, а також зобов'язання (гарантії) імпортера, що ці товари будуть передані тільки заявленому кінцевому споживачеві без копіювання, видозмінення чи модернізації та не будуть передаватися (реекспортуватися) іншому споживачеві без письмової згоди на це експортера та органів експортного контролю України.

25. Експортер зобов'язаний оформлювати міжнародні договори (контракти) відповідно до вимог законодавства України та міжнародних правил торгівлі, а також зазначати у них:

згоду імпортера, якщо він є кінцевим споживачем, на право експортера здійснювати у разі потреби перевірку (за участю компетентних органів України та країни-імпортера) використання експортованих товарів відповідно до заявленої мети і місця;

те, що договір (контракт) набуває чинності після отримання експортером (імпортером) необхідних дозволів (ліцензій) відповідних органів експортного контролю.

26. Необхідні гарантії щодо кінцевого призначення, місця використання та нереекспорту в треті країни отримуються експортером від імпортера у вигляді документів, оформлених відповідно до вимог, передбачених пунктами 12 - 16 цього Положення.

Перелік зазначених документів може уточнюватися Держекспортконтролем під час проведення експертизи з урахуванням категорії товару, відомостей про імпортера та кінцевого споживача.

27. До заяви на отримання дозволу на експорт програмного забезпечення і технологій, крім документів, передбачених пунктом 21 цього Положення, додаються два примірники анотованого викладу програмного забезпечення і технологій та документи, які підтверджують факт відсутності чи наявності у їх змісті відомостей, що становлять державну таємницю. Ці документи оформляються згідно з вимогами законодавства України і подаються у двох примірниках.

28. Реекспорт товарів, включених до Списку, здійснюється згідно з порядком, передбаченим цим Положенням для експорту таких товарів. При цьому, крім зазначених, експортером подаються документи, які підтверджують відсутність обмежень на реекспорт з боку постачальника (країни-експортера) цих товарів в Україну.

29. Для отримання дозволу на тимчасове вивезення (пересилання) товарів з метою демонстрування (реклами) на виставках, ярмарках, проведення випробувань, сертифікації, виконання ремонту тощо, яке не передбачає переходу права власності, експортер надсилає Держекспортконтролю лист із стислим викладенням підстави та мети звернення, до якого додає:

запрошення організаторів виставки (ярмарку) із зазначенням відомостей про її найменування, місце і термін експонування товарів або договір (контракт) на проведення робіт з випробування, сертифікації тощо;

зобов'язання (гарантії) імпортера (кінцевого споживача) щодо повернення експонатів у визначений термін без змін їх кількісних та якісних характеристик;

документ, що містить повний опис товару та його код за ТН ЗЕД;

документ, що підтверджує заставну вартість товару.

30. Тимчасове вивезення товарів за угодами, які передбачають перехід права власності, здійснюється на підставі дозволу Держекспортконтролю.

31. Усі документи, що подаються Держекспортконтролю, мають бути складені державною мовою. До документів, складених іноземною мовою, обов'язково додаються їх офіційні переклади.

32. Ввезення на митну територію України товарів, включених до Списку, за винятком тих, які позначені зірочкою (*), здійснюється без дозволу Держекспортконтролю в порядку, встановленому законодавством України.

Ввезення товарів, які у Списку позначені зірочкою, здійснюється на підставі генерального або разового дозволу Держекспортконтролю, а у випадках, передбачених пунктом 37 цього Положення, за висновком Держекспортконтролю.

33. Для одержання дозволу на ввезення товару імпортер надсилає Держекспортконтролю лист із стислим викладенням підстави та мети звернення, до якого додає:

заяву на одержання дозволу за типовою формою, що затверджується Держекспортконтролем;

нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію імпортера;

завірену в установленому порядку копію зовнішньоекономічного договору (контракту) на передачу товарів, що імпортуються, українському імпортеру (якщо він є кінцевим споживачем);

завірену копію договору Держекспортконтролю, доручення, якщо імпортером є організація-посередник;

сертифікат походження товару;

сертифікат кінцевого споживача товару, оформлений українським споживачем за встановленою формою;

завірені копії ліцензій, наданих імпортеру (кінцевому споживачеві) на право займатися відповідною діяльністю, пов'язаною із заявленими до імпорту товарами, а саме: придбанням, розробленням, виробництвом, використанням або реалізацією, якщо така діяльність підлягає ліцензуванню;

довідки, які містять повне найменування, стислий опис, відомості про призначення (із зазначенням кінцевого комплексу чи виробу), основну та можливу сферу використання, а також комплектність (варіанти) поставки, основні тактико-технічні характеристики кожного об'єкта, що імпортується (для матеріалів - сертифікат якості).

34. Погодження з відповідними органами державної влади умов імпорту (включаючи тимчасове ввезення) та використання (реалізації) зазначених у заяві товарів здійснюється у разі потреби за рішенням Держекспортконтролю. чмпортер має право попередньо узгодити умови імпорту та/або використання (реалізації) товарів, що імпортуються, з відповідними міністерствами чи відомствами.

35. Якщо імпортер подає заяву про отримання генерального дозволу, замість копій договорів (контрактів) може подаватися їх перелік або план імпорту чи витяг з переліку продукції, що поставлятиметься відповідно до міжнародних договорів України, з обов'язковим зазначенням повного опису товару, його коду за ТН ЗЕД, одиниці виміру, кількості.

36. На запит іноземного експортера гарантії Уряду України щодо вжиття заходів до запобігання несанкціонованому реекспорту надаються Держекспортконтролем і оформляються у вигляді імпортного сертифіката України або іншого документа, який містить необхідні гарантії (зобов'язання).

37. Для отримання дозволу на тимчасове ввезення товарів за характером угод, які не передбачають переходу права власності (демонстрування (реклама) на виставках, ярмарках або проведення випробувань, виконання ремонту тощо), імпортер надсилає Держекспортконтролю лист із стислим викладенням підстави та мети звернення, до якого додає:

запрошення організаторів виставки (ярмарку) із зазначенням відомостей про її найменування, місце і термін експонування товарів або договір (контракт) на проведення робіт з випробування, сертифікації тощо;

завірені копії ліцензій, наданих імпортеру (кінцевому споживачеві) на право займатися відповідною діяльністю, пов'язаною із заявленими до імпорту товарами, а саме: придбанням, розробленням, виробництвом, використанням або реалізацією, якщо така діяльність підлягає ліцензуванню;

погоджені з відповідним органом державної виконавчої влади умови тимчасового використання зазначених у заяві товарів;

документ, що містить повне найменування та стислий опис товару із зазначенням коду за ТН ЗЕД.

38. Тимчасове ввезення товарів за характером угод, які передбачають перехід права власності (купівля-продаж, обмін тощо), здійснюється на підставі дозволу Держекспортконтролю.

39. Транзит іноземних товарів через територію України здійснюється без дозволу Держекспортконтролю у загальному порядку, встановленому законодавством.

40. Для отримання дозволу на транзит експортер зарубіжної країни надсилає Держекспортконтролю лист із стислим викладенням підстави та мети звернення, до якого додає:

заяву на одержання дозволу за типовою формою, що затверджується Держекспортконтролем;

завірену копію експортної ліцензії (дозволу) країни-експортера товару;

переліки товарів, які передбачається перевозити через територію України.

Переліки складаються у трьох примірниках за встановленою Держекспортконтролем формою з обов'язковим зазначенням найменування і повного опису товару, його коду за ТН ЗЕД, одиниці виміру та кількості.

41. Розгляд заяв на отримання дозволу Держекспортконтролю здійснюється Держекспортконтролем із залученням інших компетентних органів чи організацій після надання заявником повного комплекту документів.

У разі потреби від заявника може вимагатися додаткова інформація, що дасть змогу прийняти обгрунтоване рішення за заявою або підтвердить достовірність наданих відомостей.

Заявник має право додавати до заяви інші документи, що дадуть змогу підготувати обгрунтовані висновки експертизи.

Порядок розгляду матеріалів заяв Держекспортконтролем, міністерствами, відомствами або організаціями, які залучаються до проведення експертизи, встановлюється Держекспортконтролем.

42. Рішення про надання або відмову в наданні дозволу на переміщення товарів подвійного використання приймається Держекспортконтролем на підставі розгляду результатів експертизи.

Наявність у заявника договору (контракту) не може бути підставою для обов'язкової видачі дозволу або позитивного висновку.

43. У видачі дозволу Держекспортконтролю (позитивного висновку Держекспортконтролю) може бути відмовлено у разі:

неподання документів, зазначених у цьому Положенні, неправильного їх оформлення або їх підроблення;

встановлення фактів порушення українськими чи іноземними суб'єктами підприємницької діяльності умов або правил здійснення вивезення чи ввезення товарів, щодо яких встановлено режим контролю;

виникнення обставин, що можуть заподіяти шкоду інтересам України в галузі оборони, економіки, зовнішніх відносин, державної безпеки або таких,які виникають за зобов'язаннями України відповідно до міжнародних угод;

відсутності у заявника повноважень та/або ліцензії на право здійснення відповідного виду діяльності, якщо така діяльність підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

несвоєчасного подання звіту про реалізацію попередньо наданих дозволів.

Рішення Держекспортконтролю про відмову в наданні дозволу доводяться до заявника листом Держекспортконтролю з викладенням підстав відмови.

44. Термін прийняття рішення про надання чи відмову в наданні дозволу або висновку щодо тимчасового вивезення (ввезення) товарів з урахуванням термінів підготовки висновків міністерствами і відомствами, які залучаються для проведення експертизи, становить до 30 робочих днів від часу надходження до Держекспортконтролю повного комплекту документів, необхідних для проведення експертизи.

Цей термін може бути продовжено до 45 робочих днів, якщо за рішенням Держекспортконтролю до проведення експертизи залучаються державні експерти з питань державної таємниці.

За рішенням Держекспортконтролю для проведення додаткової експертизи та прийняття обгрунтованого рішення термін розгляду заяви може бути продовжено до 90 днів.

45. Порядок оформлення та використання дозволів розробляється Держекспортконтролем разом з Держмиткомом та затверджується Держекспортконтролем.

46. Загальний контроль за використанням дозволів забезпечується Держекспортконтролем із залученням відповідних органів виконавчої влади та інших державних органів у порядку, встановленому законодавством.

Перевірка виконання імпортером (споживачем) зобов'язань щодо кінцевого призначення та місця використання товарів подвійного використання може здійснюватися експортером та/або Держекспортконтролем разом з компетентними органами України та країни-імпортера (призначення).

47. З метою ведення обліку використання виданих Держекспортконтролем дозволів суб'єкти підприємницької діяльності України, які отримали дозвіл на експорт, імпорт чи транзит продукції (робіт і послуг), в 15-денний термін від дати його повної реалізації або закінчення терміну дії зобов'язані надіслати Держекспортконтролю письмовий звіт про його реалізацію.

Звіт подається Держекспортконтролю у довільній формі з обов'язковим зазначенням відомостей про дату, країну, товар, вартість та обсяги його реалізації. До звіту додаються копії вантажних митних декларацій, належним чином завірені митним органом, що прийняв до реалізації відповідний дозвіл.

До звіту про використання генеральних дозволів, якщо це визначено в його особливих умовах, експортери (імпортери) додають оригінали документів, які встановлюють зобов'язання (гарантії) імпортера (кінцевого споживача) товару стосовно кінцевого призначення та місця його використання.

В окремих випадках за рішенням Держекспортконтролю може бути встановлено інший режим контролю, ніж зазначений у цьому розділі.

Якщо Держекспортконтролем встановлено режим контролю за етапами використання дозволу, інформація повинна надаватися у зазначені в ньому терміни.

У разі несвоєчасного подання такої інформації Держекспортконтроль вживає відповідних заходів.

48. При скасуванні державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності виданий дозвіл втрачає чинність.

У разі реорганізації або зміни назви юридичної особи суб'єкт підприємницької діяльності повинен у 15-денний термін подати до Держекспортконтролю заяву на переоформлення дозволу. Якщо дозвіл було частково використано, до заяви додається письмовий звіт про його реалізацію.

49. У разі втрати дозволу дублікат не видається.

50. У разі порушення українським та/або іноземним суб'єктом підприємницької діяльності умов або правил переміщення товарів подвійного використання, зазначених у дозволі, а також виникнення обставин, що призводять до заподіяння шкоди інтересам національної безпеки України, або таких, які виникають за зобов'язаннями України відповідно до міжнародних угод, Держекспортконтроль може тимчасово зупинити дію наданого дозволу або скасувати його.

Держмитком за поданням Держекспортконтролю негайно вживає заходів до виконання рішення Держекспортконтролю.

51. Рішення Держекспортконтролю про відмову у видачі дозволу, зупинення його дії чи скасування може бути оскаржено суб'єктом підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

52. Особи, які порушили встановлений порядок контролю за переміщенням окремих видів виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, що можуть використовуватися для створення озброєння, військової чи спеціальної техніки, несуть відповідальність згідно із законодавством України.