Про затвердження Концепції охорони та відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів

З метою забезпечення охорони та відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів Кабінет Міністрів України

Затвердити Концепцію охорони та відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів (додається).

Ця Концепція спрямована на забезпечення виконання Конвенції про захист Чорного моря від забруднення (21 квітня 1992 р.), Міністерської декларації про захист Чорного моря (7 квітня 1993 р.) та Стратегічного плану дій щодо відтворення та захисту Чорного моря (31 жовтня 1996 р.).

На сьогодні екологічний стан Азовського і Чорного морів вкрай незадовільний. Обсяги скидання забруднюючих речовин тільки з території України щорічно досягають 340 - 390 тис. тонн. Рівень забруднення морської води в окремих акваторіях прибережної смуги перевищує гранично допустимі концентрації нафтопродуктів у 2 - 7 разів, фосфору та фенолів - відповідно у 10 і 5 разів, а також інших речовин. В осінній період значно знижується вміст розчиненого кисню в придонному шарі води у шельфовій зоні, що обумовлює загибель в його межах практично всіх видів тварин і рослин. За останні десять років внаслідок забруднення морів та привнесення нових видів рослин і тварин, небезпечних для місцевої флори та фауни, обсяги вилову риби в Азовському і Чорному морях зменшилися у 5 разів.

Першочерговими проблемами охорони та відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів є:

високий рівень забруднення вод морів, що призвело до евтрофікації та негативних функціональних і структурних змін у морських екосистемах;

загроза непоправної втрати біологічного різноманіття та біологічних ресурсів морів;

зниження якості морських рекреаційних ресурсів;

стрімке зменшення обсягів вилову риби і заготівлі морепродуктів;

руйнування морського берега та інтенсифікація негативних геологічних процесів.

Метою цієї Концепції є запобігання збільшенню антропогенного тиску на навколишнє природне середовище Азовського та Чорного морів, сприяння розвитку екологічно безпечних видів діяльності в Азово-Чорноморському регіоні, збереження і відтворення біологічного різноманіття та біологічних ресурсів морів до рівня, який сприятиме збалансованому розвитку приморських регіонів.

Об'єктом Концепції є навколишнє природне середовище Азовського і Чорного морів у межах внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України та прибережної смуги морів. У цій Концепції термін "прибережна смуга морів" наводиться у визначенні Світового банку за редакцією проекту Європейського кодексу поводження щодо прибережних смуг морів від 14 жовтня 1997 року: прибережна смуга моря - це зона контакту суші з морем, включаючи природні комплекси як берега, так і прилеглої морської акваторії. Межі прибережної смуги морів довільні, відрізняються в різних країнах і найчастіше встановлюються із адміністративних міркувань, а також характеру проблем, які повинні там розв'язуватися.

Здійснення заходів з охорони навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів забезпечується:

а) правовими засобами. Передбачається удосконалення природоохоронного та природоресурсного законодавства, пов'язаного із збереженням навколишнього природного середовища морів. У зв'язку з цим необхідно внести зміни і доповнення до водного законодавства та законодавства про природно-заповідний фонд, Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні; розробити та прийняти закони про охорону вод морів і прибережну смугу морів, здійснення рибальства, а також визначити нормативно-правові засади розвитку аквакультури, встановити та забезпечити практичне застосування екологічних критеріїв оцінки впливу забруднення на навколишнє природне середовище Азовського і Чорного морів, їх прибережної смуги та на здоров'я населення; затвердити порядок рекреаційного використання прибережних об'єктів природно-заповідного фонду з дотриманням екологічно допустимого навантаження;

б) фінансовими засобами. Реалізація Концепції повинна проводитися за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що забруднюють Азовське і Чорне моря, Державного бюджету України (з урахуванням реальних можливостей держави), республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, відповідних місцевих бюджетів, фондів та інших джерел;

в) організаційними засобами. Координація діяльності щодо реалізації Концепції здійснюватиметься спеціально уповноваженими органами в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів за участю інших заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади;

г) науково-методичними засобами. Для науково-методичного забезпечення охорони та відтворення навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів проводитимуться дослідження, спрямовані на прийняття ефективних рішень щодо зменшення рівня забруднення вод морів, збереження і відтворення біологічних ресурсів, захисту геологічного середовища морів;

д) інформаційно-освітніми засобами. З метою підвищення рівня екологічної освіти та поінформованості населення Азово-Чорноморського регіону щодо екологічного стану Азовського і Чорного морів передбачається розширити обсяг видання науково-популярної та іншої літератури, випуск науково-пізнавальних теле- і радіопрограм. Екологічні знання повинні стати обов'язковою кваліфікаційною вимогою для всіх посадових осіб, діяльність яких пов'язана з використанням природних ресурсів цих морів.

З урахуванням міжнародних зобов'язань України щодо охорони та відновлення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів Концепцією визначається система заходів, які можуть бути здійснені до 2007 року (з урахуванням наявних організаційних та економічних можливостей).

Річкове забруднення. З метою зменшення обсягу скидів забруднюючих речовин з річковим стоком необхідно:

узгодити заходи з охорони та відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів з Національною програмою екологічного оздоровлення басейну р. Дніпра та поліпшення якості питної води, іншими екологічними програмами;

активізувати роботу, спрямовану на посилення біомеліоративної ролі гирлових ділянок рік;

розробити і реалізувати міжрегіональні, регіональні та місцеві проекти оздоровлення малих річок, які впадають в Азовське і Чорне моря.

Атмосферне забруднення. Для зменшення негативного впливу фактору перенесення забруднюючих речовин атмосферним повітрям на навколишнє природне середовище морів слід:

провести оцінку впливу на екосистеми Азовського і Чорного морів та здоров'я населення прибережної смуги морів забруднюючих речовин внаслідок їх перенесення атмосферним повітрям;

провести інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу в прибережній смузі;

здійснити заходи з метою забезпечення дотримання нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних і пересувних джерел у прибережній смузі морів.

Скидання стічних вод. З метою зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище Азовського і Чорного морів від скидання стічних вод доцільно:

здійснити першочергові заходи щодо зменшення обсягу скидання стічних вод у найбільш забруднені ділянки прибережних вод;

здійснити науково обгрунтовану прогнозну оцінку обсягу надходження забруднюючих речовин до Азовського і Чорного морів;

створити систему державного контролю за кількісними та якісними характеристиками колекторно-дренажних вод і впливом гідромеліоративних систем на екологічний стан морської акваторії.

Для зменшення ризику забруднення морів під час транскордонного переміщення небезпечних речовин транспортними засобами та від судноплавства передбачається:

створити систему контролю за переміщенням небезпечних речовин через морські кордони України;

забезпечити приймання рідких і твердих відходів із суден у портах;

посилити контроль за технічним станом маломірного флоту.

З метою запобігання забрудненню морів відходами виробництва і споживання необхідно:

провести інвентаризацію несанкціонованих смітників і звалищ у межах прибережної захисної смуги Азовського і Чорного морів та вжити заходів до їх ліквідації;

удосконалити систему контролю за забрудненням акваторій морів відходами;

провести інвентаризацію джерел природного та техногенного радіаційного випромінювання в прибережній смузі морів;

розробити та реалізувати пілотний проект із захоронення відходів виробництва і споживання в одному з приморських регіонів;

провести передінвестиційні дослідження, розробити та реалізувати пілотні проекти з переробки промислових відходів на підприємствах, розташованих у прибережній смузі морів;

здійснити комплекс заходів щодо екологічно безпечного поводження з відходами, які утворюються у процесі проведення днопоглиблювальних і дноочисних робіт.

З метою зменшення екологічних та економічних збитків, екологічних ризиків для населення Азово-Чорноморського регіону, а також ефективного реагування на надзвичайні ситуації слід:

удосконалити регіональні системи оповіщення органів управління у разі виникнення надзвичайної ситуації в Азовському або Чорному морях;

створити підрозділи для забезпечення належного інформування та оперативного реагування і проведення пошуково-рятувальних робіт у разі загрози або виникнення аварії, іншої надзвичайної ситуації;

забезпечити оперативне інформування населення про обстановку, яка складається в Азовському або Чорному морях у разі виникнення аварії, іншої надзвичайної ситуації.

З метою охорони і відтворення біологічного різноманіття необхідно:

створити умови для відтворення популяцій видів морських тварин, що перебувають під загрозою зникнення;

розробити проект відтворення ареалу водорості виду філофора на північно-західному шельфі Чорного моря (так званого "поля Зернова");

вжити заходів до збереження популяцій морських ссавців;

провести реінтродукцію рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин і тварин;

вжити заходів для захисту водоплавних птахів, місць їх оселення та гніздування переважно шляхом створення територій, що перебувають під особливою охороною;

здійснити заходи щодо запобігання появі нових видів рослин і тварин, небезпечних для місцевої флори та фауни.

З метою поліпшення стану середовища перебування морських рослин і тварин доцільно:

запровадити спеціальний режим обмеження природокористування на територіях, що прилягають до територій природно-заповідного фонду прибережної смуги морів;

розробити і реалізувати проекти організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів у межах територій природно-заповідного фонду прибережної смуги морів.

Для збалансованого використання морських біологічних ресурсів доцільно:

довести ліміти господарського використання морських біологічних ресурсів до рівня забезпечення їх відтворення;

розробити та забезпечити практичне впровадження механізму підтримання оптимального рівня чисельності рибоїдних птахів;

розширити і модернізувати потужності риборозплідних заводів, особливо тих, що займаються розведенням осетрових та інших цінних риб;

поліпшити стан нерестилищ і місць нагулу молоді риб.

Для обгрунтованої оцінки впливу природних та антропогенних факторів на навколишнє природне середовище морів слід:

провести оцінку антропогенного впливу на навколишнє природне середовище Азовського і Чорного морів, у тому числі скидання попередньо очищених шахтних вод на екологічний стан Азовського моря;

забезпечити проведення екологічної оцінки впливу видобування корисних копалин у шельфовій зоні, вилучення, транспортування та складування відходів, які утворюються у процесі проведення днопоглиблювальних і дноочисних робіт.

Для отримання достовірних даних про екологічний стан Азовського і Чорного морів необхідно:

створити науково обгрунтовану та економічно виправдану систему моніторингу навколишнього природного середовища української частини Азово-Чорноморського морського басейну (у тому числі за видобуванням корисних копалин у шельфовій зоні, місцями вилучення, транспортування та складування відходів, які утворюються у процесі проведення днопоглиблювальних і дноочисних робіт, якістю вод морських пляжів), сумісну з аналогічними системами інших причорноморських країн;

розробити узгоджені з міжнародними екологічні критерії оцінки якості навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів;

створити регіональну географічно-інформаційну систему для української частини Азовського і Чорного морів.

З метою створення умов для збалансованого розвитку приморських регіонів, трансформації структури морського природокористування передбачається:

затвердити план заходів з реалізації державної політики та стратегії щодо створення системи інтегрованого управління прибережною смугою морів;

визначити механізм фінансування природоохоронних заходів у прибережній смузі морів та виключній (морській) економічній зоні із створенням спеціальних економічних зон;

затвердити плани заходів, спрямованих на забезпечення збалансованого використання природних ресурсів прибережної смуги морів у межах Автономної Республіки Крим, Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької та Донецької областей, м. Севастополя.

З метою організації берегозахисних робіт доцільно:

сформувати і реалізувати ефективну державну політику щодо запобігання руйнуванню морського берега, захисту від деградації прибережних земель та здійснення берегоукріплювальних робіт, розробити механізм фінансування цих робіт;

розподілити обов'язки з охорони та відтворення навколишнього природного середовища в межах прибережної смуги морів між центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями і суб'єктами господарської діяльності;

розробити державну та місцеві програми захисту берега моря від руйнування.

З метою охорони земель у межах прибережної смуги морів необхідно:

здійснити консервацію деградованих сільськогосподарських угідь і зарезервувати їх для наступного заповідання;

створити захисні лісові насадження, здійснити будівництво протиерозійних споруд та рекультивацію порушених земель;

впровадити грунтозахисні системи землеробства.

З метою додержання екологічних вимог щодо рекреаційного використання природних ресурсів морського узбережжя слід створити кадастр природних рекреаційних ресурсів морського узбережжя.

Для забезпечення розвитку аквакультурних видів діяльності, що сприятимуть позитивним змінам у використанні природних ресурсів морів, необхідно:

сприяти розвитку нових типів аквакультури, створити експериментальні мідійні та устричні ферми;

провести дослідження, пов'язані із обгрунтуванням місць розвитку аквакультурних видів діяльності.

З метою широкого залучення громадськості до розв'язання проблем охорони та відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів доцільно:

сприяти координації діяльності громадських організацій Азово-Чорноморського регіону та розвитку їх зв'язків з громадськими організаціями інших країн;

проводити роботу щодо забезпечення інформування населення про екологічний стан Азовського і Чорного морів;

спрямовувати природоохоронну діяльність громадськості на місцевому та державному рівні на охорону і відтворення навколишнього природного середовища морів.

З метою мобілізації фінансових ресурсів на охорону та відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів передбачається внести зміни до існуючого механізму фінансування природоохоронної діяльності з державного та відповідних місцевих бюджетів.

З огляду на обмеженість коштів в умовах економічної кризи найближчим часом здійснюватимуться лише ті заходи, що визначені затвердженими державними та регіональними екологічними програмами. Доцільно систематизувати цю роботу з тим, щоб забезпечити виконання положень Конвенції про захист Чорного моря від забруднення, Міністерської декларації про захист Чорного моря і Стратегічного плану дій щодо відтворення та захисту Чорного моря.

Реалізація Концепції дасть змогу:

значно зменшити антропогенний вплив на морські екосистеми, насамперед на прибережні води;

досягти допустимого рівня, мікробіологічного забруднення прибережних вод морів та забезпечити санітарно-гігієнічні умови, безпечні для життя і здоров'я населення;

припинити деградацію морських екосистем, створити умови для відновлення їх самовідтворювальної здатності та зростання ресурсного потенціалу;

забезпечити збалансованість процесів використання і відтворення морських природних ресурсів;

створити умови для збереження рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин і тварин;

збільшити площу територій та кількість об'єктів природно-заповідного фонду на узбережжі Азовського і Чорного морів.