КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
| від 31 січня 1995 р. N 75 Київ |
Про затвердження Порядку державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 24 від 09.01.96 N 927 від 27.08.97 N 1481 від 28.09.2000 N 792 від 21.06.2004 N 1696 від 16.12.2004 N 754 від 25.05.2006 N 911 від 31.08.2011 N 483 від 03.06.2013 N 1065 від 04.12.2019 )
Затвердити Порядок державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин, що додається.
| Прем'єр-міністр України Міністр Кабінету Міністрів України | В. МАСОЛ В. ПУСТОВОЙТЕНКО |
| Інд.19 |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів
України
від 31 січня 1995 р. N 75
ПОРЯДОК
державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин
( У Порядку слово "Держкомгеології" замінено словом "Мінекоресурсів" згідно з Постановою КМ N 1481 від 28.09.2000 )( У тексті Порядку слово "Мінекоресурсів" замінено словом "Держкомприродресурсів" згідно з Постановою КМ N 792 від 21.06.2004 )( У тексті Порядку слово "Держкомприродресурсів" замінено словом "Мінприроди" згідно з Постановою КМ N 754 від 25.05.2006 )( У тексті Порядку слово "Мінприроди" замінено словом "Мінекоенерго" згідно з Постановою КМ N 1065 від 04.12.2019 )
1. Державний облік родовищ, у тому числі техногенних, запасів і проявів корисних копалин (далі - державний облік) - це система збору, обробки та зберігання даних про результати геологорозвідувальних та гірничодобувних робіт. Метою державного обліку є постійне визначення стану, перспектив розвитку, раціонального використання та охорони мінерально-сировинної бази.
2. Державний облік здійснює Держгеонадра як по ділянках надр, що використовуються, так і по ділянках надр, не залучених до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.
( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 911 від 31.08.2011 )
3. Державний облік ведеться на підставі звітів про результати геологозйомочних, пошукових, геологорозвідувальних, тематичних, проектно-пошукових та науково-дослідних робіт геологічного профілю, річних звітів гірничодобувних підприємств, звітів про результати технологічних випробувань мінеральної сировини, техніко-економічних обгрунтувань, рішень ДКЗ, інших документів, що стосуються оцінки та списання запасів.
4. Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять державний фонд родовищ корисних копалин (далі - державний фонд), а всі попередньо оцінені родовища - резерв цього фонду.
Система обліку об'єктів державного фонду включає інформацію державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин (далі - державного кадастру) та державного балансу запасів корисних копалин (далі - державного балансу), а також державну та галузеву звітність підприємств і організацій, що ведуть розвідку родовищ, у тому числі і техногенних, видобуток та здійснюють збагачення корисних копалин.
5. Держгеонадра щорічно готує аналітичний звіт про стан державного фонду.
( Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 911 від 31.08.2011 )
6. Обліку в державному кадастрі підлягають усі відкриті родовища корисних копалин на території України незалежно від кількості запасів, стану їх розвідки, освоєння і відомчої належності, а також прояви корисних копалин.
7. Підставою для складання державного кадастру є паспорт родовища або прояву корисних копалин, який розробляється для кожної групи корисних копалин. Форма паспорта, методичне керівництво щодо складання паспортів та інструкція щодо ведення державного кадастру розробляються і затверджуються Мінекоенерго.
8. Окремому обліку підлягають:
відпрацьовані родовища загальнопоширених корисних копалин;
прояви загальнопоширених корисних копалин;
нафтогазопрояви;
нафтогазоперспективні площі, структури;
параметричні, пошукові, розвідувальні та експлуатаційні нафтові і газові свердловини;
( Пункт 8 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1696 від 16.12.2004 )
шліхові ореоли, точки і зони мінералізації, окремі мінералогічні знахідки з високим вмістом цінних компонентів;
геохімічні, геофізичні аномалії.
9. Організація та методичне керівництво веденням державного кадастру, а також збір, облік, систематизація, зберігання, обробка та надання даних державного кадастру заінтересованим користувачам здійснюються Держгеонадрами.
Відомості (зміни до відомостей) про об’єкти Державного земельного кадастру, які включені до державного обліку, що веде Держгеонадра, передаються до Державного земельного кадастру відповідно до Порядку інформаційної взаємодії між кадастрами та інформаційними системами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 р. N 483.
( Пункт 9 доповнено абзацом другим згідно з Постановою КМ N 483 від 03.06.2013 )( Пункт 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 911 від 31.08.2011 )
10. Обліку у державному балансі підлягають запаси корисних копалин окремо по кожному об'єкту (родовище, ділянка родовища, шахтне поле та ін.) за основними промисловими типами, сортами, марками, технологічними групами корисних копалин відповідно до діючих державних стандартів, а також за способом відпрацювання, з виділенням запасів сировини, придатної для видобутку підземним, відкритим, гідравлічним та іншими способами.
У підсумках по кожному об'єкту обліку виділяються окремим рядком запаси, що знаходяться в охоронних зонах транспортних магістралей, під населеними пунктами, заповідниками тощо.
За ступенем освоєння родовища корисних копалин поділяються на ті, що розробляються, ті, що готуються до розробки, і ті, що не розробляються.
11. Облік запасів корисних копалин у державному балансі здійснюється згідно з Класифікацією запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр.
( Пункт 11 в редакції Постанови КМ N 927 від 27.08.97 )
12. Нові об'єкти (родовища) зараховуються до державного балансу на підставі рішень ДКЗ.
13. Запаси супутніх корисних копалин і компонентів, оцінені ДКЗ, підлягають обліку в порядку, встановленому для основної корисної копалини.
14. Облік запасів металічних і неметалічних корисних копалин ведеться по запасах руди, металу, гірської породи, мінералу, окису або іншої хімічної сполуки. Для нафти, газового конденсату, природного і розчиненого газу враховуються загальні запаси і запаси, що видобуваються.
15. Облік запасів корисних копалин ведеться на основі звітних балансів гірничодобувних і геологорозвідувальних підприємств. Форма звітного балансу за групами корисних копалин та інструкції щодо їх заповнення розробляються Мінекоенерго, погоджуються із заінтересованими міністерствами та відомствами і затверджуються Держстатом.
( Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1065 від 04.12.2019 )
16. Підсумки запасів по кожному виду корисних копалин підраховуються по гірничодобувних підприємствах, вугленосних та рудоносних районах (басейнах), областях та в цілому по Україні, включаючи її виключну (морську) економічну зону.
( Абзац перший пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 24 від 09.01.96 )
У підсумках по областях та Україні в цілому, включаючи її виключну (морську) економічну зону, окремо виділяються запаси родовищ, які експлуатуються і враховуються у державному фонді за підприємствами, що їх експлуатують.
( Абзац другий пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 24 від 09.01.96 )
17. Контроль за правильністю обліку, стану та руху запасів корисних копалин на підприємствах здійснюють галузеві міністерства, відомства та Держпраці.
( Пункт 17 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1065 від 04.12.2019 )
18. Держгеонадра контролює своєчасність подання підприємствами та організаціями звітних балансів запасів корисних копалин, перевіряє їх правильність та відповідність встановленим вимогам і складає державний баланс запасів корисних копалин.
( Пункт 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 911 від 31.08.2011 )
19. Облік параметричних, пошукових, розвідувальних та експлуатаційних нафтових і газових свердловин, що знаходяться на ділянках нафтогазоносних надр, у тому числі тих, що не використовуються, ведеться відповідно до порядку, який розробляється і затверджується Мінекоенерго за погодженням з Держпраці.