Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів

На виконання постанови Верховної Ради України від 14 жовтня 1994 р. N 205 "Про введення в дію Закону України "Про внесення змін до Закону Української РСР "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Українській РСР" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 45, ст. 407) Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, що додається.

2. Урядові Автономної Республіки Крим, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам, Міністерству праці, Міністерству соціального захисту населення разом з громадськими організаціями інвалідів визначати потребу у робочих місцях для працевлаштування інвалідів і створювати з цією метою необхідну кількість базових підприємств (у тому числі малих).

3. Міністерству економіки, Міністерству праці щорічно надавати Фонду соціального захисту інвалідів дані про орієнтовну вартість робочих місць в галузях економіки України.

4. Міністерству соціального захисту населення, Міністерству економіки, Міністерству праці, Міністерству фінансів, Міністерству юстиції разом з Українським товариством сліпих подати Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності продукції (послуг), яка виробляється підприємствами цього товариства.

5. Міністерству статистики, Міністерству праці, Міністерству соціального захисту населення доповнити державну статистичну звітність про працевлаштування і зайнятість населення показниками з питань працевлаштування інвалідів.

6. Міністерству статистики надавати Фонду соціального захисту інвалідів статистичні дані, необхідні для виконання Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

7. Міністерству охорони здоров'я забезпечити збір, узагальнення та передачу Міністерству соціального захисту населення інформації про осіб, які потребують трудової реабілітації.

1. Робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації (далі - підприємство) незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.

2. Робочим місцем інваліда може бути:

звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування;

спеціалізоване робоче місце інваліда - робоче місце, обладнане спеціальним технічним оснащенням, пристосуваннями і пристроями для праці інваліда залежно від анатомічних дефектів чи нозологічних форм захворювання та з урахуванням рекомендації медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), професійних навичок і знань інваліда. Це робоче місце може бути створено як на виробництві, так і вдома.

3. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

4. Місцеві органи соціального захисту населення разом із громадськими організаціями інвалідів з урахуванням рекомендацій МСЕК, побажань інвалідів, їхніх професійних навичок і знань готують пропозиції щодо створення нових робочих місць, у тому числі для роботи з гнучкими формами зайнятості, і передають їх відділенням Фонду соціального захисту інвалідів і центрам зайнятості.

5. Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування ) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

6. Центри зайнятості та відділення Фонду соціального захисту інвалідів ведуть облік призначених для працевлаштування інвалідів робочих місць, створюваних понад встановлений норматив, за термінами введення їх у дію, виробничим профілем, умовами і характером роботи.

7. Підприємствам, які забезпечують норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів надається цільова позика на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. N 1767.

8. Інваліди, які не мають змоги працювати на підприємствах (у тому числі на спеціалізованих), можуть займатися надомною формою праці відповідно до рекомендацій МСЕК та з урахуванням побутових умов.

9. Місячні завдання інвалідів, які перебувають у трудових відносинах з підприємством і працюють вдома, мають індивідуальний характер і коригуються підприємством з урахуванням результатів праці. Для виконання роботи вдома підприємство забезпечує інвалідів основною і допоміжною сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, інструментами, пристосуваннями тощо.

10. Працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

11. Місцеві органи соціального захисту населення:

виявляють інвалідів, які бажають працювати і спроможні реалізувати свої здібності та можливості на підставі індивідуальних програм реабілітації;

щомісячно надсилають державній службі зайнятості списки інвалідів, які виявили бажання працювати, із зазначенням професій, спеціальностей;

подають державній службі зайнятості заявки на професійне навчання інвалідів;

ведуть інформаційний банк даних про інвалідів, які працюють і бажають працювати.

12. Державна служба зайнятості:

веде облік інвалідів, які звернулися за допомогою у працевлаштуванні;

веде облік робочих місць підприємств, на які можуть бути працевлаштовані інваліди;

сприяє працевлаштуванню інвалідів, які звернулися з таким проханням, з урахуванням рекомендацій МСЕК;

надає консультації інвалідам з питань працевлаштування, умов і оплати праці, професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки, можливостей навчання;

направляє на професійне навчання непрацюючих інвалідів першої, другої та третьої груп за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів;

щоквартально подає місцевим органам соціального захисту населення інформацію про працевлаштування інвалідів згідно з формою державної статистичної звітності та первинного обліку, затвердженою Мінстатом.

13. Відділення Фонду соціального захисту інвалідів:

розглядають пропозиції підприємств щодо створення додаткових (понад установлений норматив) робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів;

здійснюють контроль за створенням підприємствами робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів;

14. Підприємства:

у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів;

щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів;

визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів;

інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів;

створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством;

запроваджують у разі потреби посади інструкторів-перекладачів для роботи з глухими працівниками;

розробляють і затверджують інструкцію про робоче місце інваліда.