Про затвердження Положення про порядок надання в 1995 році державної кредитної підтримки підприємствам

На виконання Указу Президента України від 9 березня 1995 р. N 194 "Про порядок надання в 1995 році державної кредитної підтримки підприємствам" Кабінет Міністрів України і Національний банк України

1. Затвердити Положення про порядок надання в 1995 році державної кредитної підтримки підприємствам, що додається.

2. Установити, що при наданні кредитів відповідно до зазначеного Указу Президента України державне мито за посвідчення договорів застави сплачується у розмірі 0,1 відсотка вартості предмета застави, але не більш як 35 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

1. Це Положення визначає порядок надання у 1995 році цільової державної кредитної підтримки:

державним та іншим підприємствам, у майні яких частка державної власності перевищує 50 відсотків (далі - підприємства), для проведення заходів, пов'язаних із здійсненням програми санації та структурної перебудови підприємств;

підприємствам усіх форм власності для нарощування обсягів випуску та реалізації продукції;

підприємствам і організаціям споживчої кооперації для закупівлі товарів українських виробників з наступною їх реалізацією споживачам.

2. Джерелами фінансової підтримки можуть бути кредити Національного банку та кредитні ресурси, самостійно залучені комерційними банками.

3. Кредитування підприємств і організацій здійснюється через уповноважені комерційні банки, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком.

4. Відбір підприємств, які потребують державної кредитної підтримки, здійснюється в порядку, передбаченому пунктами 6, 7 і 8 Положення про надання державним та іншим підприємствам, у майні яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, фінансової підтримки, що здійснюється з бюджетних асигнувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 1994 р. N 645.

Підприємства і організації недержавних форм власності подають необхідні документи безпосередньо Міжвідомчій комісії з питань санації державних підприємств.

5. Міжвідомча комісія з питань санації державних підприємств в межах визначеного Національним банком обсягу первинної кредитної емісії для державної кредитної підтримки узгоджує з Кабінетом Міністрів України розподіл її по галузях народного господарства, після чого надсилає Національному банку і уповноваженим комерційним банкам перелік підприємств, яким доцільно надавати державну кредитну підтримку, із зазначенням її обсягів і напрямів використання.

6. Уповноважені комерційні банки на підставі матеріалів, отриманих від підприємств і організацій, які потребують державної підтримки (бізнес-плани, плани структурної перебудови, проекти санації підприємств) , та повідомлення Мінекономіки про зарахування їх до переліку таких, що потребують підтримки, здійснюють аналіз їх кредитоспроможності, ступеня ризику надання кредиту, наявності реальної застави і при позитивній оцінці подають до Національного банку заявку на участь у цільовому кредитному аукціоні. Заявки оформляються відповідно до вимог, зазначених у Правилах проведення кредитних аукціонів з продажу кредитів Національним банком.

Уповноважені банки вправі відмовити в наданні кредиту у тому разі, якщо вони зроблять висновок щодо неможливості забезпечення підприємством (організацією) своєчасного повернення кредиту.

7. Уповноважені комерційні банки отримують ресурси для кредитування підприємств і організацій, зазначених у пункті 1 цього Положення, на термін до 12 місяців через цільові кредитні аукціони Національного банку, які проводяться на умовах, визначених Національним банком.

8. У разі коли комерційний банк отримав на цільовому кредитному аукціоні кредит для підприємств на цілі, зазначені в пункті 1 цього Положення , він укладає з підприємством (організацією) кредитну угоду, де визначає умови щодо терміну користування, відсоткової ставки, обов'язків стосовно цільового використання та повернення кредитів, штрафних санкцій у разі невиконання умов угоди тощо.

Обов'язковою умовою кредитної угоди між комерційним банком і підприємством (організацією) є забезпечення їх заставою майна підприємств-позичальників або векселями, отриманими цими підприємствами від споживачів їхньої продукції.

Кредити надаються підприємствам на умовах, обумовлених угодою, і не більш як на 12 місяців, із сплатою за користування у розмірі, визначеному на кредитному аукціоні, та маржі до 5 відсоткових пунктів. Умови кредитної угоди щодо відсоткової ставки можуть бути переглянуті комерційними банками за погодженням з Національним банком у разі зміни облікової ставки Національного банку, тільки якщо такий порядок зумовлений під час проведення кредитного аукціону.

9. Куплені на цільовому кредитному аукціоні ресурси зараховуються комерційному банку на визначений рахунок , мають лише цільовий характер і використовуються банками для кредитування визначених підприємств і організацій в межах цих коштів на відкритих для кожного з них рахунках за шифром "Кредити державної підтримки".

10. Кошти такого кредиту можуть бути використані підприємствами (організаціями) тільки на цілі, зазначені в заявці на аукціонну купівлю кредитів. Забороняється використовувати ці кошти на виплату заробітної плати, різних заохочень, для розрахунків з бюджетом, перерахувань до цільових державних фондів, вкладення на депозитні рахунки з метою отримання прибутку. Комерційні банки зобов'язані перевіряти цільове використання виданих на ці цілі кредити.

11. Комерційні банки можуть надавати також кредити підприємствам (організаціям) на цілі, передбачені пунктом 1 цього Положення, за рахунок самостійно мобілізованих кредитних ресурсів на загальних підставах і за умови подання документів, передбачених пунктом 6 цього Положення. При цьому комерційні банки повідомляють Національному банкові та Мінекономіки про перелік таких підприємств (організацій), термін та суму наданого кредиту.

12. За несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків за кредити, куплені на цільовому кредитному аукціоні, банк-позичальник несе відповідальність перед Національним банком відповідно до чинного законодавства.

13. У разі виявлення фактів нецільового використання кредитів Національний банк має право на призупинення дії кредитної угоди з комерційними банками, а комерційні банки - з підприємствами і на дострокове стягнення усієї суми наданого кредиту та відсотків за користування ним.

14. З метою заінтересованості комерційних банків у спрямуванні самостійно мобілізованих кредитних ресурсів на державну кредитну підтримку підприємств і організацій Національний банк може розглядати питання про стимулювання комерційних банків за участь у кредитних аукціонах нецільового призначення та через систему економічних нормативів.