Про виробництво та впровадження приладів обліку споживання газу в побуті

З метою забезпечення нарощування обсягів вітчизняного виробництва та впровадження приладів обліку споживання газу в побуті Кабінет Міністрів України

1. Схвалити Концепцію поетапного виробництва та впровадження приладів обліку споживання газу в побуті, що додається.

2. Державному комітетові нафтової, газової та нафтопереробної промисловості разом з Державним комітетом по житлово-комунальному господарству, Міністерством економіки, Міністерством фінансів, Міністерством машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії, Державним комітетом у справах містобудування та архітектури, Державним комітетом по стандартизації, метрології та сертифікації у місячний термін затвердити Програму виробництва приладів обліку споживання газу і поетапного оснащення ними житлового фонду, виходячи з положень Концепції.

3. Міністерству машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії забезпечити виробництво приладів обліку споживання газу, а Державному комітетові нафтової, газової та нафтопереробної промисловості - виконання робіт, пов'язаних з оснащенням такими приладами житлового фонду згідно із зазначеною Програмою.

4. Прийняти пропозицію Міністерства економіки, Міністерства фінансів і Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості про створення позабюджетного фонду сприяння виробництву та впровадженню приладів обліку споживання газу в побуті за рахунок підвищення ціни на газ, що використовується промисловими споживачами, у розмірі одного відсотка від діючого тарифу. Зазначеним міністерствам і Комітетові у двотижневий термін затвердити положення про такий фонд.

Міністерству фінансів відкрити окремий рахунок для проведення операцій, пов'язаних з надходженням і витрачанням коштів фонду, та здійснювати контроль за їх цільовим використанням.

5. Міністерству економіки передбачати в цінах на транспортування газу витрати на обслуговування та експлуатацію приладів обліку споживання газу в побуті.

6. Міністерству економіки, Міністерству зовнішніх економічних зв'язків, Міністерству машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії, Державному митному комітетові з метою захисту вітчизняних виробників приладів обліку споживання газу, у двотижневий термін внести Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо підвищення ставок ввізного мита на аналогічні прилади, що завозяться із-за кордону.

В Україні у державному житловому фонді й індивідуальному секторі налічується майже 18 млн. квартир. З них 15,6 млн., або 87 відсотків, газифіковано, в тому числі природним газом забезпечується 8,4 млн. квартир і зрідженим - 7,2 млн., з яких понад 0,5 млн. у багатоповерхових будинках, газифікованих від групових резервуарних установок. Природним газом користуються близько 70 тис. комунально-побутових і соціально-культурних об'єктів. Крім того, щорічно вводиться в експлуатацію 220-250 тис.

квартир і будинків, оснащених газовими опалювальними приладами, засобами приготування їжі, кормів тощо, які працюють на газі.

Усього на комунально-побутові потреби використовується близько 35 млрд. куб. метрів газу на рік (дані за 1994 рік). Це становить 46 відсотків загальнодержавного витрачання цього виду палива.

Облік газу на сьогоднішній день у житлових будинках практично відсутній.

Існуюча система розрахунків населення за користування природним газом, яка полягає в розрахунковій кількості використаного палива на одного жителя, недосконала і застаріла. Вона не відображає фактичних витрат газу в побуті. Проблема особливо загострилася в сучасний період, коли через обмеження в постачанні електроенергії, скорочення видобутку вугілля, відсутність достатньої кількості рідкого палива, населення значно більше використовує газу для опалення житла та інших господарських потреб. Фактично споживання газу значно перевищує норми. Держава дотує населенню до 60 відсотків оплати за газ від його фактичної вартості.

Усе це зумовлює необхідність впровадження обліку споживання газу в побуті і системи обгрунтованих розрахунків населення за спожите паливо.

Загальна потреба України в приладах обліку споживання газу для оснащення ними існуючого житлового фонду становить близько 16 млн. штук, до 2000 року їх треба випустити з урахуванням технічних можливостей виробництва та встановлення приладів майже 8 млн. штук.

Концепція розроблена за дорученнями Президента України та Прем'єр-міністра України. Вона сприятиме:

економному споживанню газу в побуті та обгрунтованим розрахункам за його використання;

створенню вітчизняної індустрії виготовлення конкуренто-спроможних газових лічильників;

частковому розв'язанню соціально-економічних проблем збереження робочих місць на виробництві та завантаженню промислових підприємств України.

Впровадження приладів обліку витрачання газу в побуті потребує термінового вирішення ряду організаційних, технічних та фінансово-економічних питань, зокрема:

розроблення науково-обгрунтованих тарифів за використання газу в містах і сільській місцевості, житло в яких оснащене і не оснащене приладами обліку газу;

директивного встановлення порядку обов'язкового використання лічильників газу в побуті;

завершення розроблення і затвердження нормативів та технічних рішень для проектування житлових будинків з оснащенням їх газовими лічильниками відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 1994 р. N 421;

розроблення державних стандартів та інших нормативних документів, що регламентують вимоги до методів і засобів обліку споживання газу в побуті;

здійснення заходів щодо створення сучасної сертифікаційної і метрологічної бази як на етапі виробництва приладів, так і в процесі їх експлуатації, ремонту та обслуговування; розроблення та виготовлення автоматизованих зразкових перевірочних установок для періодичного перевіряння лічильників за відповідними замовленнями організацій, що провадитимуть цю діяльність;

виконання комплексу робіт з організації науково-технічних розробок і виробництва газолічильників відповідних типорозмірів в обсягах, які відповідали б потребам України і створювали умови для їх постачання на експорт; проведення науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт із створення принципово нових, простих в обслуговуванні і порівняно дешевих лічильників, у тому числі таких, що дають можливість контролювати показники дистанційним способом або здійснювати розрахунки за допомогою кредитних карток;

вирішення питань, пов'язаних з фінансуванням робіт із створення, виробництва, закупівлі, установки споживачам газу та обслуговуванням приладів обліку газу в побуті.

Заходи щодо технічного вирішення проблеми мають сприяти насиченню ринку вітчизняними приладами обліку споживання газу за рахунок розширення та організації їх виробництва на підприємствах Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії та на інших підприємствах.

Недостатню їх кількість передбачається компенсувати за рахунок імпорту в межах установлених квот.

Починаючи з 1997 року на підприємствах необхідно створити потужності, які зможуть забезпечувати експорт лічильників газу.

Визначені заходи розгортання вітчизняного виробництва лічильників потребують інвестиційних коштів, і найбільше - в 1995 році.

Орієнтовна потреба в коштах на 1995-1996 роки становить 1430 млрд. крб.

за цінами на 1 січня 1995р. у тому числі на проведення науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт - 265 млрд. крб., на капітальне будівництво - 645 млрд. крб., у стартових обігових коштах - 520 млрд. карбованців.

Фінансування програми виробництва приладів обліку споживання газу в побуті та їх впровадження передбачається здійснити з позабюджетного фонду, який необхідно створити за рахунок підвищення ціни на газ для промислових споживачів. Підготовка виробництва приладів здійснюється за рахунок кредитних коштів.

Першочергове встановлення газових лічильників передбачається здійснити на об'єктах, де газ використовується комплексно - для опалення, гарячого водопостачання, приготування їжі та кормів, а також для споживачів, що використовують пропан-бутан від групових установок для побутових потреб.

При газифікації житла встановлення лічильників є обов'язковим і має бути передбачене під час видачі технічних умов на газифікацію, а його вартість врахована у проектно-кошторисній документації.

Встановлення (монтаж) побутових газових лічильників у новому будівництві та при газифікації діючого житлового фонду здійснюватиметься за рахунок замовника, включаючи повну вартість лічильників.

Встановлення (монтаж) побутових газових лічильників у раніше газифікованому житлі фінансуватиметься за рахунок коштів створеного позабюджетного фонду.

Витрати на ремонт та метрологічне забезпечення експлуатації побутових газових лічильників відносити до ціни за транспортування газу.

Розрахунки з населенням за споживання газу здійснюватимуться за показниками лічильників згідно з діючими тарифами.

Концепцією визначаються напрями і терміни розв'язання проблеми впровадження приладів обліку споживання газу в побуті виходячи з умов, що склалися в Україні. У подальшому вона може уточнюватись залежно від змін в економічному стані.

Уточнення до Концепції вносяться рішенням Кабінету Міністрів України за пропозиціями Міністерства економіки.