• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Положення про державну наукову і науково-технічну програму

Кабінет Міністрів України  | Постанова, Положення від 10.10.1995 № 796 | Документ не діє
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 10 жовтня 1995 р. N 796
Київ
Про затвердження Положення про державну наукову і науково-технічну програма
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1273 від 17.08.98 N 1487 від 13.08.99 N 1469 від 27.09.2000 N 538 від 07.08.2013 )
З метою вдосконалення механізму формування і реалізації державних наукових і науково-технічних програм, посилення їх впливу на розв'язання завдань структурної перебудови економіки та відповідно до Закону України "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності", Указу Президента України від 26 липня 1995 р. N 661 "Про державну підтримку наукових установ, які працюють над новітніми науково-технічними розробками" Кабінет Міністрів України
постановляє:
( Преамбула із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1487 від 13.08.99 )
1. Затвердити Положення про державну наукову і науково-технічну програму, що додається.
( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1487 від 13.08.99 )
2. Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації разом з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством фінансів, іншими заінтересованими міністерствами, відомствами, академіями наук за участю координаційних рад з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, керуючись Положенням про державну наукову і науково-технічну програму, розробити і до 25 жовтня 1995 р. подати Кабінетові Міністрів України на затвердження перелік державних науково-технічних програм та найважливіших розробок, спрямованих на створення новітніх технологій та продукції, що забезпечують конкурентоспроможність, зменшення залежності від імпорту, ресурсо- та енергозбереження, радикальне підвищення продуктивності праці.
Розробки, що мають велике соціально-економічне значення і високу ступінь завершеності, включити до проекту державного контракту на науково-технічну продукцію з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки у 1996 році.
( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 538 від 07.08.2013 )
Прем'єр-міністр України
Міністр
Кабінету Міністрів України
Є.МАРЧУК

В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.31
ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 10 жовтня 1995 р. N 796
ПОЛОЖЕННЯ
про державну наукову і науково-технічну програму
( Назва із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1487 від 13.08.99 )( У тексті Положення посилання "ДКНТП" замінено на посилання "Міннауки" згідно з Постановою КМ N 1273 від 17.08.98 )( Слово "Міннауки" в усіх відмінках замінено словами "Державний комітет з питань науки та інтелектуальної власності" у відповідному відмінку, слово "відомства" в усіх відмінках замінено словами "інші центральні органи виконавчої влади" у відповідному відмінку, а слова "державної виконавчої влади" - словами "виконавчої влади" згідно з Постановою КМ N 1487 від 13.08.99 )( В Положенні слова "державна науково-технічна програма" в усіх відмінках і числі замінено словами "державна наукова і науково-технічна програма" згідно з Постановою КМ N 1487 від 13.08.99 )( У тексті Положення слова "Державний комітет з питань науки та інтелектуальної власності" в усіх відмінках замінено словом "Держінформнауки", а слово "Мінекономіки" - словом "Мінекономрозвитку" згідно з Постановою КМ N 538 від 07.08.2013 )
1. Це Положення встановлює порядок формування та реалізації державних наукових і науково-технічних програм і є обов'язковим для центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності.
Дія цього Положення поширюється також на порядок формування та реалізації наукових і науково-технічних частин державних (міжвідомчих) програм, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.
( Абзац другий пункту 1 в редакції Постанови КМ N 1487 від 13.08.99 )
2. Державні наукові і науково-технічні програми (далі - програми) відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" є основним засобом реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, які визначаються Верховною Радою України, шляхом концентрації науково-технічного потенціалу країни для розв'язання найважливіших природничих, технічних і гуманітарних проблем, створення принципово нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, іншої наукоємної і конкурентоспроможної продукції.
Основою формування програм є схвалені Кабінетом Міністрів України концепції їх розроблення за відповідними пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки.
Програми формуються і виконуються на основі цільових проектів, якими передбачено реалізацію кінцевої науково-технічної продукції.
( Пункт 2 в редакції Постанови КМ N 1487 від 13.08.99 )
3. Суб'єктами програми є: ініціатор розроблення програми, державний замовник, орган управління, керівник та її виконавці.
Ініціатором розроблення програми можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, академії наук, підприємства, установи, організації та громадяни.
Державним замовником (далі - замовником) програми може бути міністерство, інший центральний орган виконавчої влади, сфера діяльності якого найбільшою мірою відповідає меті та завданням цієї програми.
Органом управління програмою може бути центральний орган виконавчої влади, академія наук (за згодою), національний науковий центр, а в окремих випадках - провідна державна наукова або проектно-конструкторська організація.
Керівником програми, як правило, призначається керівник або заступник керівника органу управління програмою, який несе персональну відповідальність за формування та хід виконання програми.
Виконавцями програми є науково-дослідні, проектно-конструкторські, інші організації науково-технічної сфери, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності. Виконавці програми визначаються як правило на конкурсних засадах відповідно до законодавства.
( Абзац шостий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1469 від 27.09.2000 )
4. Ініціатор програми розробляє і подає Держінформнауки концепцію програми, у якій зазначаються мета програми, кількісні та якісні параметри науково-технічної продукції, які передбачається отримати внаслідок її виконання, очікувані техніко-економічні та соціальні результати впровадження цієї продукції, а також пропозиції про замовника, орган управління та керівника програми, а також джерела та обсяги її фінансування.
Держінформнауки за участю координаційних рад з відповідних пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки (далі - координаційні ради) розглядає на підставі експертизи матеріали, внесені ініціатором програми, готує і подає Кабінетові Міністрів України обгрунтовані висновки щодо доцільності формування програми.
5. Уряд України з урахуванням висновків Держінформнауки, погоджених з Мінекономрозвитку і Мінфіном, приймає рішення про формування програми, визначення замовника, органу управління та керівника програми.
6. Орган управління програмою під методичним керівництвом Держінформнауки здійснює відповідно до чинного законодавства експертизу окремих проектів (розробок) програми та відбір на конкурсних засадах виконавців програми.
7. Програма, сформована з цільових проектів (розробок), погоджується з Держінформнауки і подається замовником Кабінетові Міністрів України на затвердження.
8. Організація виконання програми забезпечується шляхом укладання угод (контрактів) між органом управління програмою та її виконавцями, в яких визначаються обсяги, терміни виконання робіт, порядок фінансування та звітування, а також відповідальність сторін за взяті зобов'язання.
9. Фінансове забезпечення програми здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансування державних наукових і науково-технічних програм, а також за рахунок коштів інноваційних фондів та коштів заінтересованих підприємств, організацій та інших інвесторів.
Кошти, виділені на виконання програми з державного бюджету та інноваційних фондів, є цільовими асигнуваннями і не можуть бути використані виконавцями та співвиконавцями програми на будь-яку іншу мету.
Конкретний механізм фінансування стосовно кожної програми визначається замовником програми, виходячи з умови максимально ефективного використання виділених коштів, реального складу і можливостей виконавців та змісту і термінів виконання завдань програми.
10. Замовник програми щорічно погоджує обсяги фінансування програми з Держінформнауки та Мінекономрозвитку.
11. Науковим установам і проектно-конструкторським організаціям, які виконують науково-технічні розробки, спрямовані на створення новітніх технологій та продукції, що забезпечують конкурентоспроможність, зменшення залежності від імпорту, ресурсо- та енергозбереження, радикальне підвищення продуктивності праці, передбачається адресне пріоритетне фінансування та державна кредитна підтримка.
Порядок конкурсного відбору наукових установ і проектно-конструкторських організацій, яким надаватиметься адресне пріоритетне фінансування на виконання розробок, а також порядок визначення обсягів цього фінансування та механізм контролю за використанням коштів, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
12. З метою колегіального розгляду та оперативного вирішення питань, пов'язаних з виконанням програми, органом управління програмою створюється науково-технічна рада (далі - рада) у складі провідних учених, фахівців, відповідальних працівників заінтересованих міністерств і інших центральних органів виконавчої влади. Персональний склад ради за поданням керівника програми з урахуванням пропозицій координаційної ради затверджується Держінформнауки.
Рада бере участь у проведенні експертизи цільових проектів (розробок) та конкурсного відбору їх виконавців, готує пропозиції про обсяги фінансування програми, розглядає проміжні та кінцеві звіти виконання програми, подає мотивовані пропозиції про припинення виконання окремих робіт та включення до складу програми нових проектів (розробок).
Рада працює на базі органу управління програмою або призначеної ним провідної науково-технічної, проектно-конструкторської організації. Раду очолює керівник програми.
13. Стан виконання програми контролюється її замовником.
З метою забезпечення ефективного використання бюджетних коштів хід виконання програми поетапно перевіряється спеціально створюваними Держінформнауки комісіями за участю представників замовника програми, заінтересованих міністерств і інших центральних органів виконавчої влади, відповідних координаційних рад, провідних учених та фахівців безпосередньо на підприємствах та в організаціях, що виконують роботи з реалізації програми.
14. Висновки і пропозиції координаційної ради та результати перевірок комісіями стану виконання робіт з реалізації відповідної програми передаються замовнику для уточнення програми, обсягів фінансування окремих проектів (розробок), доповнення програми новими проектами (розробками), у виконанні яких виникла необхідність і які забезпечують більшу орієнтацію програми на кінцеву мету, а також виключення тих, що виконуються не на належному рівні, втратили актуальність чи не можуть бути виконані з об'єктивних причин.
15. Замовник несе відповідальність за впровадження результатів виконання програми, яке здійснюється за рахунок власних коштів, коштів інших заінтересованих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій, позабюджетних та інноваційних фондів різного рівня.
16. Відбір закінчених науково-технічних проектів (розробок) і проведення їх державної експертизи з метою визначення конкретних форм і напрямів використання науково-технічної продукції, створеної в результаті виконання програм, здійснює Держінформнауки із залученням представників заінтересованих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, координаційних і науково-технічних рад, виконавців проектів (розробок), а також організацій і підприємств - користувачів науково-технічної продукції.
( Положення доповнено пунктом 16 згідно з Постановою КМ N 1273 від 17.08.98 )
17. Науково-технічна продукція з урахуванням рішень та результатів експертизи передається користувачам науково-технічної продукції з метою її практичного використання. При цьому передбачається забезпечення прав та інтересів держави і виконавців на інтелектуальну власність, створену в процесі виконання проектів (авторського, патентного права) згідно із законодавством.
Передача прав на науково-технічну продукцію, конкретні умови і порядок її використання визначаються договорами між замовником, виконавцем і користувачем науково-технічної продукції.
( Положення доповнено пунктом 17 згідно з Постановою КМ N 1273 від 17.08.98 )
18. Держінформнауки, інші заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади в межах своєї компетенції забезпечують умови для широкого використання науково-технічної продукції під час формування та виконання державних замовлень з організації виробництва та випуску нової продукції, реалізації державних і регіональних інноваційних програм та окремих проектів, освоєння вітчизняними підприємствами і організаціями нових технологій і випуску продукції за рахунок коштів Державного інноваційного фонду, власних коштів, кредитів банків, іноземних інвестицій тощо.
( Положення доповнено пунктом 18 згідно з Постановою КМ N 1273 від 17.08.98 )
19. Організації та підприємства всіх форм власності подають органам державної статистики звіти про використання науково-технічної продукції, переданої їм для наукової та виробничої діяльності.
Форми та терміни їх подання встановлюються Держстатом разом з Держінформнауки та Мінекономрозвитку.
( Абзац другий пункту 19 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 538 від 07.08.2013 )
Держінформнауки і Держстат щорічно здійснюють аналіз результативності державних наукових і науково-технічних програм та ефективності використання науково-технічної продукції і подають до Кабінету Міністрів України аналітичну довідку з цих питань.
( Абзац третій пункту 19 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 538 від 07.08.2013 )( Положення доповнено пунктом 19 згідно з Постановою КМ N 1273 від 17.08.98 )
20. Держінформнауки здійснює заходи, пов'язані з проведенням інвентаризації та систематизації створеної науково-технічної продукції, формуванням єдиного банку даних, складанням і виданням каталогів, довідників або бюлетенів технологій, розроблених у межах виконання програм, а також з організацією спеціалізованих виставок науково-технічної продукції з метою широкого ознайомлення з нею потенційних вітчизняних і зарубіжних користувачів, прискорення передачі нових технологій для їх практичного використання, просування і виходу українських технологій на світовий ринок.
( Положення доповнено пунктом 20 згідно з Постановою КМ N 1273 від 17.08.98 )